0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Основні мовні поняття | 16-10-2017
ровер

Маленький ровер

Кілька років тому я гостювала в своєї університетської колежанки (говорячи діалектом львів’ян) на Прикарпатті в Надвірнянському районі Івано-Франківської області. З огляду на моє походження (родом я з Київщини) та професійне уподобання (український філолог за першою освітою та автор МОВОЛЮБАМ :)) мене дуже зацікавила тамтешнє місцеве мовлення. І хоч моя колежанка також український філолог, проте говорила вона зі мною інакше, ніж зі своїми родичами. Звісно, це в будь-якому випадку була українська мова, АЛЕ… в розмові зі мною діалектизми вживалися мінімально, а в розмові з рідними – під зав’язку :). Я одразу ж знайшла кілька аркушів учнівського зошита й почала записувати. І ось днями після кількарічного “відлежування” ці записи потрапили мені до рук, чому я дуже зраділа.

Тож хочу поділитися з вами, шановні читачі, зібраним вузликом діалектизмів Прикарпаття та прикладів їх вживання.

Розпочнемо з найближчих для кожного з нас – рідні.

Родичі

Вуйко – дядько по матері (рідний чи двоюрідний материн брат);

– будь-який чужий чоловік;

вуйна – дружина вуйка, тобто дядька по матері;

стрий – дядько по батьку (рідний чи двоюрідний батьків брат);

стрийна – дружина стрия;

тета – сестра батька чи матері (не має значення, це рідна сестра чи двоюрідна);

нанашка – хрещена мати;

нанашко – хрещений батько.

Одяг

Гуртка – куртка;

камізелька – жилетка;

мешти – черевики (як жіночі, так і чоловічі);

сведер – светр;

шматє – одяг.

Їжа

Гишкє – дуже жирний холодець;

квасне молоко – кисле молоко (у нас на Київщині це називається кисляк, проте на Прикарпатті слово “кисляк” не вживане, тож і не відоме).

Інші іменники

Борозди – невеликі рівчаки на городі.

На Прикарпатті городи поорані такими бороздами для того, щоб вода збігала, якої в цих краях випадає аж занадто багато.

Бук – лозина.

А це вже має прямий стосунок до дітей, на яких сваряться мами та погрожують, що як візьмуть до рук бука, то дитина надовго запам’ятає мамину науку.

Вітряк – вентилятор.

Як на мою думку, то слово “вітряк” дуже вдалий український відповідник до запозиченого “вентилятор”. Адже такий приємний вітерець він видуває.

Виходок – туалет, вбиральня.

Досить прозора етимологія діалектизму “виходок”, який утворений від дієслова “виходити”. А якщо ще й додати, що раніше вбиралень у традиційній українській хаті не було, то доводилося виходити надвір. На цьому в роздумах над походженням цього слова ставимо крапку.

Калабаня – калюжа.

Цікаво, що “Словник української мови” подає інше значення цього слова – “ковбаня”, що теж не дуже зрозуміле сьогоднішньому урбанізованому українцю. І в прикладі запропоновано ловити рибу в калабані.

Звісно, що в калюжі риба не водиться, але пройтися калабанею в новеньких гумовичках не відмовиться жоден хлопчак.

Когут – півень.

На мій погляд, це підручниковий приклад діалектизму, відомий практично кожному школяреві.

Ровер – велосипед.

Це запозичення з польської мови. Цікаво, що в обох випадках назва цього виду машини – і ровер, і велосипед – слова іншомовного походження. Підприємство, на якому виготовили першу веломашину 1884 р., називалося Rover. Слово “велосипед” запозичене з французької, хоча в основі лежать латинські два слова “velox” – швидкий і “pedex” – ноги, тобто такий собі “швидконіг”.

Тилє – теля.

Це так званий фонетичний діалектизм, який відрізняється від літературної мови відмінностями у звучанні.

Дієслова

Зашпортатися – зачепитися за щось;

класти = ставити (немає розрізнення);

копнути – ударити ногою;

пополокати – пополоскати;

споглянути – подивитися.

З усіх перелічених дієслів особливо впадає в око відсутність різниці між дієсловами класти й ставити. Що це означає? Що рукавичку чи згорнуту спідничку, серветку чи рушник на поличку в шафу можна поставити. Тобто зазвичай ці речі ми кладемо, бо стояти вони ну ніяк не можуть.

Сніг іде чи падає?

А ще впадає в око, що сніг чи то дощ на Прикарпатті (та і в Львові) падає, а на Київщині та на Запоріжжі – йде. І хоча говоримо про випадіння опадів, проте досить вживаними є обидва дієслова. Тож і сніг, і дощ може і йти, і падати. А де вже який вислів вживають традиційно – це і є територіальні особливості, про які ми й говоримо.

Прислівники

Вішта – ліворуч;

гайта – праворуч;

зле – погано;

направці – навпростець;

нині – цього дня;

сночи – вчора ввечері;

файно – гарно.

Серед названих прислівників досить поширеними є слова “файно” та “зле”. І водночас досить обмеженими у вжитку – “вішта” та “гайта”.

Неправильні морфологічні форми

  1. Ганнусі, Катрусі в Називному відмінку однини.

Правильно: Ганнуся, Катруся.

  1. Ногов, руков, собов, тобов в Орудному відмінку однини.

Правильно: ногою, рукою, собою, тобою.

Неправильні наголоси

Моя, твоя, приходила замість правильних моя, твоя, приходила.

Вислови

Голови товкти – байдикувати.

Тож досить голови товкти, потрібно братися за розум і працювати, працювати й працювати.

Байка – загальне значення “віршований твір” або “м’яка бавовняна тканина”;

– діалектне значення “нічого страшного, дурниця”.

Хоча “Словник української мови” відзначає, що останнє значення цього слова – “вигадка” – є розмовним. Я все ж залишаюся тієї думки, що це діалектне значення, оскільки вживається лише на певній території.

І якщо вас втішають, що “Німецька – то байка”, це означає, що іспит з німецької мови буде не страшний.

Чемна дитина – загальне значення “ввічлива дитина”;

– діалектне значення “слухняна дитина”.

Дуже цікаво, що сестра моє колежанки, в якої якраз на той час була невелика дитина, довго не могла нам пояснити, що ж у її розумінні означає “чемна дитина”. Це свідчить про те, що для неї це був дуже близький і природний вислів.

Насамкінець хочеться додати, що частина цих слів словник офіційно не визнає діалектними, проте практика показує, що вони таки справді часто вживаними є саме на Прикарпатті та, можливо, на прилеглих територіях. Натомість на Київщині чи на Запоріжжі їх взагалі можуть і не знати.

Також запрошую вас, дорогі читачі, до наведення власних прикладів чи уточненння моїх у коментарях до цієї статті. Заздалегідь вдячна.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com