0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Педагогічна майстерність | 03-03-2017
З улюбленим музкерівником

Степан з улюбленим музкерівником

Розробка підготовлена з досвіду роботи музичного керівника дошкільного навчального закладу (ясла – садок) комбінованого типу №19 «Вогник» Територіального відділу освіти Олександрівського району  м.Запоріжжя  Соловйової Світлани Миколаївни

Зміст

І Актуальність 2
I.1 Музично – ритмічні рухи і їх значення. 3
I.2 Взаємозв’язок музики і рухів. 3
ІІ Теоретичне обґрунтування. 5
ІІІ Практичний досвід 6
3.1 Характеристика музично – ритмічних рухів. 6
3.2 Методи та прийоми навчання музично-ритмічних рухів 12
3.3 Музичний супровід музично-дидактичних та народних ігор. 14
IV. Аналіз і результати практичної роботи 14
Література 16
V. Додатки: 17
Додаток 1: Вправи на володіння м’язовою напругою та розслабленням. 17
Додаток 2: Вправи на відчуття ритму, уваги, координації 20
Додаток 3: Образні вправи 23
Додаток 4: Вправи на володіння своїм емоційним станом 24
Додаток 5: Вправи на формування комунікативних навичок 27
Додаток 6: Вправи на розвиток уяви і фантазії 28
Додаток 7:Музичні ігри-розваги: «Стриб-скік» 30
                    «Лесник» 31
Додаток 8: Музично – дидактичні ігри 32
Додаток 9: Народні ігри, хороводи, танок – гра 36
Додаток 10: Діагностичні ігри 40
Додаток 11: Конспект заняття на розвиток формування музично-ритмічних рухів 42

 1. Актуальність

Сьогодні, коли питання відродження духовності і моральності суспільства стоять надзвичайно гостро, особливе місце у системі національної освіти посідає музична освіта – потужний засіб впливу на процес саморозвитку особистості. Музична освіта,  не лише залучає дитину до світових культурних надбань, а й формує її ціннісне  ставлення до навколишнього світу, дає змогу  гармонійно розвиватися.

На разі  нікого не треба переконувати у тому, що творча людина значно цікавіше живе і більш повноцінно працює. А основи творчої ініціативи, головними показниками якої є швидкість і гнучкість думки, оригінальність, допитливість, сміливість, закладається ще у дошкільному дитинстві.  А те, що запам’ятовується дитиною, запам’ятовується на все життя. Тому і художньо-естетична освіта  дитини розпочинається у дошкільному віці, що обумовлено у Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні та комплексній освітній програмі «Дитина в дошкільні роки», (наук. кер. – Крутій К. Л., авт. колектив – Богуш А.М., Грицишина Т.І., Дем`яненко О.Є. та ін.) – нова редакція 2015 року; і реалізується насамперед через інваріантну складову: на заняттях музичних, образотворчого мистецтва і варіантну: на заняттях  хореографії, ритміки. Мистецька діяльність наскрізь пронизує усі сфери життєдіяльності дошкільників. Сьогодення комп’ютеризації та інформації вимагає від людини великої творчості, пошуку, пізнання. У наш час інформаційних технологій діти багато часу проводять перед екранами моніторів та телевізорів, а отже, мало рухаються. Серед актуальних проблем сьогодення особливу увагу заслуговує питання зростання ролі рухової діяльності, а в поєднанні з музичним вихованням, відбувається їхнє становлення як творчої особистості; здатності до розуміння мистецтва музики і танцю. Саме музика і рух формують у дитини свободу в творчому мисленні, дають можливість імпровізувати та пізнавати світ. Через музику і рух у дошкільника  розвиваються не лише художній смак і творча уява, але й любов до життя, людини, природи, формується внутрішній духовний світ. Визначається  покращення їхнього фізичного, психічного здоров’я, що є ключовими пріоритетами і зазначені  в Листі МОН від 16.06.2016 № 1/9-315 «Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році». Основні завдання музичного виховання дітей дошкільного віку визначені у інструктивно-методичних рекомендаціях «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах», додаток до листа МОН України від 02.09.2016р. №1/9-454, в яких наголошується на розвиток загальної музикальності, як сукупності музичних здібностей, в різних видах музичної діяльності та творчої їх інтерпретації, що є основою закладання елементарної компетентності у музичному мистецтві.

На музичних заняттях, в самостійній музичній діяльності, займаючись розвитком музично-ритмічних рухів, вирішуються завдання не тільки музичного виховання, а також  у вихованців формуються навички спілкування і взаємодії з іншими дітьми, дорослими людьми; а серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість застосовується  творча гра (музично-дидактична, народна, гра драматизація тощо).

1.1 Музично-ритмічні рухи та їхнє значення

Рухи під музику – одна з форм музичного виховання дітей, що дозволяє їм активно виявити себе в музичній діяльності. Систему музичного виховання за допомогою ритмічних рухів, тобто виховання чуття ритму через рух, органічно пов’язаний з музикою, одним з перших розробив ще на початку століття швейцарський музикант і педагог Е. Жак-Далькроз. Активно пропагувала єдність музики і рухів, що в синтезі мають стати засобами фізичного, естетичного, морального виховання дітей, славетна американська танцівниця Айседора Дункан. Найважливішим в рухах Дункан вважала щирість, безпосередність, грацію і невимушеність. В подальші роки вирішальну роль у системі музично-ритмічного виховання відіграли вітчизняні вчені та педагоги. Серед них помітне місце належить Н. Александровій, М. Румер, О. Коноровій. Ґрунтовні наукові дослідження в галузі дошкільного музично-ритмічного виховання провели Н. Ветлугіна, О. Кенеман, М. Палавандишвілі та ін.

1.2. Взаємозв’язок музики й рухів

Рухи органічно пов’язані з музикою, під яку їх виконують. Вони повинні розкривати її зміст, відповідати характеру, формі, динаміці, темпу й ритмові музичного твору. Це можливо лише при умові, якщо діти виконують рухи не механічно, а свідомо.  Органічна єдність музики і рухів необхідна і природна. К. Станіславський наголошував, що як у співах, так і в русі треба досягати повної відповідності з музикою. Музично-ритмічні рухи сприяють всебічному розвитку дитини. Шикування, національні танці, інсценівки, хороводні ігри із співом формують моральні якості дошкільників. Беручи активну участь в іграх, вправах, танцях, розвагах, дошкільники набувають найрізноманітніших знань про життя, що їх оточує, розвивають творчу уяву та мислення, спостережливість, здатність орієнтуватися в просторі й часі.

Ігри й танці привчають дітей до колективних дій, сприяють вихованню почуття колективізму, дружби, товариськості, взаємної поваги. На заняттях у дітей формується характер, воля, наполегливість, вміння мобілізувати свої сили, зосередити увагу, проявити спритність, кмітливість, розумову активність. Рухи під музику зміцнюють дитячий організм. Задоволення, якого дитина дістає в процесі гри, завжди супроводжується значними фізіологічними змінами в її організмі: покращується дихання і кровообіг. Веселі ігри й танці збуджують, нервову систему і викликають посилену діяльність вищих відділів головного мозку, пов’язаних з асоціативними інтелектуальними та вольовими процесами.

Музично-ритмічні рухи сприяють формуванню моторики, поліпшують осанку. У дітей з’являються такі якості рухів, як легкість, пружність, точність, та енергійність. Завдяки музиці рухи дошкільників набувають емоційного забарвлення, стають більш чіткими, виразними і красивими. Веселі ігри й танці необхідні дітям не тільки для розваги, а й для їхнього фізичного, розумового, морального і естетичного розвитку. Заняття ритмікою допомагають дітям полюбити музику, сприяють розвитку емоційного реагування на музику, загострюють сприйняття, розвивають музичний слух та чуття ритму, збагачують дітей новими музичними знаннями, розширюють їхній музичний кругозір, розвивають творчу уяву, мислення. Поліпшують їх фізичний та психічний стан.

Змістом музично-ритмічного виховання є розвиток у дітей активного, свідомого сприйняття музичних творів. Уміння передавати в рухах зміст і характер музики. Цих вмінь дошкільники набувають під час музичних ігор і вправ, виконання простих танців, що становлять єдину систему, за допомогою якої здійснюється музично-ритмічне виховання дітей. Усі музично-ритмічні рухи повинні відповідати змісту й формі музичних творів, під які вони виконуються. Хороводи та інструментальна музика повинні бути яскравими, з чіткою побудовою, приємною мелодією, простою гармонією та виразними динамічними відтінками. Необхідно, щоб музичні твори були дохідливими. Це дасть можливість дітям у найпростіших рухах передати характер музики, допоможе глибше сприйняти й усвідомити зміст твору. В програмі музично-ритмічного виховання значна увага приділяється розвитку природної виразності рухів дитини. Як відомо, в музично-руховій діяльності дітей рухи є засобами вираження думок, почуттів, образів. Тому чим активніше, емоційніше дитина сприймає музику, тим виразніше вона буде рухатись, танцювати. У збереженні природних, невимушених рухів значну роль відіграє виникнення у дітей правдивих почуттів. Навчання природних рухів вимагає великої уваги.  Поряд з цим проводиться робота по розвитку дитячої творчості. Методику розвитку музичної творчості в процесі музично-ритмічних рухів у дошкільних закладах розробила Н. Ветлугіна.

В процесі ігрової діяльності формується творча уява дитини, виявляються її ініціатива і вигадка. Дошкільники передають характерні особливості персонажів, створюють цікаві композиції танців, побудови ігор, інсценують пісні. Для цього вони використовують різноманітні виражальні засоби – мову, рухи, міміку, спів. У процесі музично-ритмічного розвитку реалізуються наступні завдання:

– діти навчаються узгоджувати рухи за характером музики;

– ритмічно, виразно рухатися;

– грати в музичні ігри; водити хороводи; танцювати; імпровізувати, як на заняттях, так і поза ними.

У процесі навчання музично-ритмічним рухам  розвиваються:

– чуття ритму, яке полягає в тому, що діти відчувають у музиці ритмічну виразність, відгукуються на неї і передають її в рухах;

– художньо-творчі здібності, які можуть виявлятися у дошкільників в тому, що вони самі шукають способи відображення ігрового образу, вигадують, комбінують танцювальні рухи, водять хороводи та грають поза заняттями.

 2. Теоретичне обґрунтування

Питання впливу музики на формування духовної культури особистості розглядалися в психологічних дослідженнях Л. Виготського, А. Готсдінера, Б. Теплова. Розробкою загальних засад музичного виховання дітей старшого дошкільного віку займалися Н. Ветлугіна, О. Кульчицька, С. Науменко, А. Шевчук, С. Якимчук. В останні роки було видано низку навчально-методичних посібників з музичного виховання дошкільників Р. Амлінською, Н. Кононовою, М. Михайловою, О. Радиновою та іншіми. Основні ідеї цих посібників стосуються базових аспектів музично-педагогічної діяльності, вивчення світового досвіду, уточнення цілей та розробки методик роботи з дошкільниками. Окремим проблемам музично-рухового розвитку старших дошкільників присвячено низка психолого-педагогічних праць вчених. Серед них проблеми музично-ритмічного виховання дітей в:

– музично-руховій діяльності, опрацьовані А. М. Зіміною, М. Л. Палавандішвілі;

– розвитку музикальності, певних музичних здібностей у дітей за допомогою різних засобів – ігор, танців, хороводів, вправ, етюдів та відповідного репертуару – С. І. Науменко, С. Д. Руднєвою, К. В. Тарасовою;

– формуванні навичок виконання музичних рухів, методів і прийомів розучування їх з дітьми – Н. О. Ветлугіною, Е. Вільчковським, О. В. Кенеман та іншіми;

–  формуванні музично-рухової творчості дошкільників розроблено С. В. Акішевим, О. В. Горшковою.

Національні теоретико-методичні основи музичного і, музично-рухового виховання дошкільників розроблялися вітчизняними педагогами, серед них –  С. В. Акішев, В. М. Верховинець, В. Г. Кукловська, Т. І. Науменко,С. Ф. Русова та інші і зарубіжними: К. Орф, Р. Н. Плавник, Ф. Фребель та інші.

Сьогодні педагоги в пошуку способів відновлення суспільного престижу дошкільних установ, активно застосовують інноваційні технології, форми та методи роботи в дошкільних навчальних закладах. Цікаві для дітей нові розробки є і в музичному вихованні. Розроблені і записані аудіо та відео диски  Є. Железнової для раннього віку,  містять в собі пальчикові ігри. демонстрацію іграшки у супроводі співу, ігри на розпізнання і відтворення звуку, підготовку до співу; звуковідображення, гру на музичних інструментах.

Для дітей  старшого віку цікаві педагогічні розробки і записи аудіо  дисків з музичними іграми та піснями М. Шутя. Записи, використовуються  не тільки музичними керівникам на  музичних заняттях, але і впродовж усього дня вихователями: в групі, на прогулянці, під час фізхвилинок. Музичні диски з піснями-іграми, допомагають у роботі заохочувати дітей до розвитку свого творчого потенціалу. Особливо своєчасні і корисні вони в роботі з розвитку музично-ритмічними рухами. Вони зацікавлюють, сприяють поглибленню в дітей музичних знань, розширенню світогляду, розвивають музичні  здібності, творчу уяву та мислення, допомагають дітям полюбити музику та емоційно відгукуватися на неї.

Музично-ритмічні й танцювальні рухи виконують функцію:

– психічної та соматичної релаксації;

– нормалізують психічний стан, заспокоюють дітей;

– відновлюють життєву енергію дитини та її самовідчуття, як індивідуальності;

– сприяють розвитку пізнавальних здібностей.

У процесі формування музично-рухових здібностей дошкільників розвивається їхня творча уява, ініціативність і вигадливість. Діти створюють цікаві композиції рухів, власні ігри та танки. Для цього вони використовують різноманітні засоби – не лише хореографічні рухи, а й мовлення, міміку, жест, спів тощо. Діти проявляють свою креативність у бажанні знайти індивідуальне вираження. Але спочатку діти мають накопичити навички  і вміння, які згодом можуть використовувати у своїй творчості.

3.  Опис технології досвіду

3.1. Характеристика музично – ритмічних рухів

Основною формою музичної діяльності дітей старшої групи, де здійснюється формування музично-ритмічним навичкам, є заняття. На святах, розвагах і дозвіллі відбувається закріплення отриманих навичок на заняттях. Музична діяльність з формування музично-ритмічних навичок у дітей старшої групи  включає  в себе музично – ритмічні вправи, музичні ігри, хороводи, танці і самостійну танцювальну творчість (імпровізацію). На основі вправ, які  призначені для розвитку музично – ритмічних рухів, побудовані ігри, танці та хороводи. Музичні ігри – провідна форма організації ритмічних рухів. В ході гри діти перевтілюються в різні образи, а музика надає їм особливий емоційний настрій. Хороводи  найчастіше проходять під народні пісні. Діти інсценують їх відповідно до розвитку сюжету, виконуючи різні ролі. Танці  побудовані на зафіксованих рухах в певній послідовності і складаються з знайомих елементів руху. Самостійна творчість передбачає виконання дітьми комбінацій рухів, вправ, ігор, танцювальних сценок і невеликих вистав у співтворчості з педагогом.  Вправи – багаторазове виконання одного і того самого руху з метою навчання. Призначення вправ різноманітне, зокрема:

– вправи, що використовують з метою вдосконалення основних рухів (ходьби, бігу,  підскоків, стрибків);

– підготовчі вправи, під час яких розучують рухи до ігор і таночків (змінний крок, кружляння, крок на всю ступню та ін.);

– вправи на володіння м’язовою напругою та розслабленням.

Щоб зацікавити дітей і не перевтомлювати  дитину багаторазовим виконанням руху, треба проводити вправи в ігровій формі. Наприклад, у вправі «Мокрі кошенята», в якій дитина  розвиває уміння знімати напругу по черзі з м’язів тіла і вдосконалює ходу м’яким, пружним кроком, запропонувати дітям перетворитися на маленьких кошенят.  Діти рухаються по залу хаотично м’яким, злегка пружним кроком, як маленькі кошенята. За командою «дощ»,  сідають навпочіпки і стискаються в грудочку, напружуючи всі м’язи. За командою «сонечко» поволі встають і струшують «крапельки дощу» по черзі з кожної з чотирьох «лапок»,  з «голови», з  «хвостика». Виконуючи вправу «Чаплі», де  дитина стоїть на одній нозі, доречно промовляти текст, щоб заохотити та зацікавити дитину у виконанні вправи:

Дуже важко так стояти,

Ніжку вниз не опускати,

І не впасти, не хитатись,

За сусіда не триматись.

Вправа «Літаки і метелики» допоможе  дітям оволодіти  м’язами шиї і рук, орієнтуватися в просторі, рівномірно розміщуватися на майданчику. Музику до вправ треба добирати згідно темпу, динаміки, характеру рухів, використовуючи аудіо запис або у виконанні музичного керівника.  (Опис вправ у додатку 1).

Вправи на розвиток відчуття ритму, уваги, координації  доцільно вводити на початку заняття. Вони організують дітей і на слухання музики і на рухову діяльність. У вправі «Дятел» педагог в різних поєднаннях і ритмах чергує оплески, тупотіння і оплески по колінах. Діти повторюють за ним. Поступово ритмічні малюнки ускладнюються, а темп прискорюється. (Опис вправ на розвиток ритму у додатку2).

Образні вправи, що уточнюють різні ігрові образи, рухи персонажів допоможуть при розучуванні нових елементів танцю або при виконанні вивченої композиції. (Опис вправ у додатку 3).

Одна-дві короткі вправи на володіння своїм емоційним станом  покращать настрій дітей, а маленька пауза зніме втому. Такі вправи краще виконувати в середині заняття:

Мама здивувалася: Ах!

Бабуся стогне: Ох!

Тато  рубає дрова: Ух!

Донька танцює: Ех!

Педагог промовляє  текст, а діти роблять рухи, відповідні виразу обличчя. (Опис вправ на розвиток володіння своїм емоційним станом (психогімнастика)  у додатку 4)

Наприкінці заняття бажано проводити вправи на формування та розвиток комунікативних навичок, які нададуть кожній дитині уявлення про однакові та різні ознаки, побачити інших дітей,  як таких,  що мають багато спільностей з нею. У вправі – грі «Ти і я – одна сім’я», дітям пропонується за 30 секунд об’єднатися в групи за різними ознаками: колір волосся, колір очей, розмір долоньок тощо. Такі ігрові вправи сприятимуть дружнім стосункам в дитячому колективі, набутий позитивний досвід забезпечить умови  для постійного їх використання  у спілкуванні як з іншими дітьми, так і дорослими. (Опис вправ на формування та розвиток комунікативних навичок у додатку 5).

Вправи на розвиток уяви та фантазії допоможуть у виконанні ритмічно-рухової, танцювальної імпровізації в іграх, співах і в самостійній діяльності дитини впродовж дня. (Опис вправ у додатку 6).

Ігри, танці й вправи тісно взаємозв’язані й спрямовані на здійснення спільного завдання – розвиток музичного сприйняття і ритмічності рухів, емоційного їх виконання. Музична гра і ігрові вправи – це активна діяльність, що спрямована на виконання музично-ритмічних завдань. Вона викликає у дітей веселий, бадьорий настрій, впливає на активність процесу рухів, формує музичні здібності. Граючи, дитина вправляється в русі, освоює його, у неї розвиваються позитивні якості, через гру вона  пізнає життя. Уся діяльність дитини в процесі музичних ігор є активним слуханням музики, що вимагає безпосередньої реакції, загострення музичного сприйняття, пов’язаного з переживанням, розрізненням і пізнаванням музичного образу. Виконання музичних завдань у грі передбачає визначення характеру музики, темпу, розрізнення динаміки, окремих частин твору. Музичний розвиток дитини в процесі музичних ігор є ефективним, адже гру легко пояснити. Крім того, інтерес до гри веде до емоційності у виконанні, а доступність ігрових образів сприяють розвитку творчої активності дитини.

Музичні ігри поділяються на сюжетні та безсюжетні залежно від того, розігрують діти певний сюжет або виконують ігрові завдання. Сюжетні ігри  мають більш емоційний характер, їхні образи допомагають дитині краще виконати певні музичні завдання. Тематика і зміст сюжетних ігор різноманітні. В основу сюжетної гри покладено певний образ, завдання. У ній є розгорнута дія, персонажі, які часто зіставляються. Перед дітьми стоїть завдання – передати дії тих чи інших персонажів відповідно до музики. Так, у грі «Дідусь-садівник і козенята» (музика О. Гедіке) під повільну музику дідусь-садівник спокійно ходить по своєму садку, потім, стомившись, сідає і на закінчення музики засинає. Під швидку, веселу музику в садок хутко вибігають козенята. Коли музика замовкає, дідусь-садівник прокидається й ловить козенят.

Безсюжетні ігри – різновид рухливих ігор. Основним завданням таких ігор є навчити дітей умінню рухатися відповідно  характеру та форми музичного твору. Правила таких ігор тісно пов’язані з музикою. Додержання їх виховує у дітей витримку, волю, отже правила мають неабияке виховне значення. Не забороняючи учасникам гри виражати свої емоції, вони визначають їхню поведінку. Так, у грі «Карусель» (музика Д. Кабалевського) діти вчаться виконувати рухи відповідно до початку та закінчення музики, її змісту і темпу (уповільнювати або прискорювати рух «каруселі», вчасно сідати на неї на закінчення музики). Безсюжетні ігри включають багато рухів: перебіжки, шикування, ходіння, стрибки  тощо. Такі ігри сприяють розвитку точності, спритності, музичності рухів. Словесні сигнали в них замінено музичними. У безсюжетних іграх, обов’язково є елемент змагання, що приносить дітям радість і задоволення. Наприклад, хто перший почує кінець  музики, той візьме бубон. Це гра «Хто швидше» на музику С. Шварца, вона вимагає виконання суто музичного завдання: розрізняти початок і кінець музичної фрази, але містить у собі елемент змагання, що робить її цікавою у виконанні і заохочує дітей уважно слухати музичний твір. В грі «Біг парами» (музика Ф. Шуберта), діти вчаться і розуміти один одного, співпрацювати друг з другом і уважно слухати музику, проявляти навички орієнтації в просторі. Тож і сюжетні, і безсюжетні ігри, спрямовані на вироблення у дітей цілого ряду вмінь, що сприяють творчому розвитку в музично-ритмічному вихованні дитини. Сюжетні та безсюжетні музичні ігри також можна поділити на два типи: ігри під інструментальну музику і ігри під спів. В іграх під спів діти навчаються передавати рухами зміст та образ пісні, загальний характер музики (веселий, спокійний), форму (заспів, приспів) і засоби музичної виразності (темп, динаміка, ритм, регістр). Наприклад, гра «Кіт Васько» (музика Г. Лобачова), «Веселі музиканти» (музика А. Філіпенка). Інколи спів може бути тільки зав’язкою до гри. Так, у грі «Мишо­ловка» діти співають, рухаючись по колу, а коли пісня закінчується, під­німають руки і починають ловити «мишей». При повторенні спів допо­магає дітям заспокоїтися. У молодшій групі, ігри проводяться під спів музичного керівника, а починаючи з середньої, – під спів і дітей. Спочатку розучують пісню, а потім грають, співаючи її. Під спів дітей, можна проводити тільки ігри зі спокійними, плавними рухами. Бігати й стрибати під час таких ігор не можна, адже це утруднює дихання дітей і заважає співу. Треба  поділити дітей на дві підгрупи: одна – співає, друга – грає. При повторенні гри діти міняються ролями: ті, хто грав, співають, і навпаки. Коли в сюжетну гру, покладено певний образ і у ній є розгорнута дія, то гра перетворюється в гру-розвагу, завдання якої з задоволенням виконуються малюками (опис музичної гри – розваги «Стриб-скік» і «Лесник»у додатку 7)

Музично-дидактичні ігри. Музично-дидактичні ігри є одним із засобів музичного розвитку дітей. Вони мають певний зміст, розвиток дії, правила. Ці ігри відіграють значну роль у сенсорному розвитку дітей, удосконалюють слухові відчуття, сприяють активному розвитку музичного сприйняття. Музично-дидактичні ігри мають багато спільного з рухливими іграми та хороводами. Змагання в спритності, сміливості, швидкості відбуваються тільки під кінець гри, щоб не порушувати слухової зосередженості дітей. За своїм характером музично-дидактичні ігри можуть бути різними проте вони мають одну мету:

–  навчити дошкільників розрізняти і запам’ятовувати музичні звуки за висотою, тембром, динамікою, ритмом.

Так, наприклад, діти диференціюють звуки за висотою: який із двох звуків, зіграних на фортепіано або на дитячих музичних інструментах (металофоні, баяні), вищий або нижчий. Звуки відтворюються голосом або на різних інструментах -. трикутнику, бубні та ін., а діти повинні визначити, який із них вище. Наприклад, гра «Чия хатка?» (музика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островсь­кого).

Для розвитку чуття ритму діти відтворюють ритмічний малюнок на барабані, бубні або рухами. Наприклад, гра «Кулачки й долоньки» (музика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островського). Діти сидять, розділившись на групи: одні – «кулачки», а інші – «долоньки». Обидві групи співають по черзі свою «партію» і точно вистукують ритм: перша група – кулачками, а друга – долонями.

Дошкільників вчать також розрізняти звучання інструмента,  або голосу за тембром. Вихователь грає на бубні, брязкальці, баяні, барабані, а діти співають, або кличуть різними голосами. Дитина, яку викликали, має визначити назву інструмента або вгадати, хто кличе чи співає. Наприклад, гра «Хто співає, впізнавай!» (музика О. Тилічеєвої, слова А.Гангова)

Для визначення динамічних відтінків,  дітей вчать розрізняти тихе або голосне звучання окремих звуків чи мелодій, довільно посилювати або послаблювати звучання відповідно до розвитку ігрового образу. Наприклад, гра «Тихо – голосно співаймо» (музика О. Тилічеєвої, слова А. Гангова).

Усі музично-дидактичні ігри можна розділити на три типи відповідно до розгортання дій та дидактичних завдань. Своїм спокійним і зосередженим характером перший тип нагадує настільні дидактичні ігри. В їхній основі лежить вміння вслухуватися в музику. Виконання сенсорного завдання пов’язане з ігровою дією. Наприклад, «Музичні молоточки» (музика О. Тилічеєвої, слова Ю. Островського), «Тихі й голосні дзвіночки» (музика Р. Рустамова, слова Ю. Островського). Другий тип музично-дидактичних ігор наближається до рухливих. Спочатку виконується сенсорне завдання, а потім – ігрові дії з елементами змагання. Наприклад, гра «Мисливці і зайці» (музика О. Тилічеєвої, слова А. Гангова). Третій тип ігор за характером подібний до хороводних. Вони мають риси народних ігор, їм властива варіаційність, елементи імпровізації рухів. У музично-дидактичних іграх цього типу сполучаються рухи групи дітей і дії ведучого, роль якого грають по черзі самі діти. Часто хороводні рухи виконуються одночасно всіма учасниками гри. Дітей поділяють на дві групи, між якими відбувається змагання, хто краще виконає в якійсь ігровій формі сенсорне завдання. Методика розучування музично-дидактичних ігор така ж сама, як і розучування музичних ігор, танців, хороводів. Особлива увага приділяється виконанню музично-сенсорного завдання, якості звука. Під час проведення музично-дидактичних ігор необхідно дотримуватись ігрових правил, що заохочують дітей, які правильно виконати завдання. Вони можуть стати ведучими, першими заходити до «хатки», пограти на музичному інструменті тощо. З музично-дидактичними іграми на музичних за­няттях, дітей треба знайомити  у всіх вікових групах, починаючи з третього року життя. З віком дітей програмові вимоги ускладнюються і відповідно ускладнюються ігри (опис у додатку 8).    

Танці. Крім музичних ігор, значне місце в музично-ритмічному вихованні належить танцям. Як і інші форми рухів, вони сприяють музичному розвитку дитини, тому що танець примушує дошкільників услухатися в музику, щоб краще зрозуміти її, розвиває чуття ритму. У всіх видах танців рухи мають узгоджуватися з характером, засобами виразності та формою музичного твору, адже танець невіддільний від музики, яка не тільки організовує і регулює рухи, а й надає їм виразності та емоційності. У танці дитина привчається виражати свої переживання, настрій. Треба ще зазначити, що використання іграшки та інших атрибутів в танцювальних композиціях, допомагає  дитині перебороти сором’язливість, невпевненість. Відвертає його  увагу від технічних труднощів і  посилює інтерес до танцю і виконанню вправ. Таночки  складаються з простих народних, сучасних та класичних танцювальних рухів, їх можна розподілити на кілька видів:

-танці із зафіксованими рухами;

– характерні танці;

– бальні танці;

– народні танці;

– імпровізовані танці.

У танці із зафіксованими рухами за певною музикою закріплюється певна послідовність рухів. Його побудова залежить від структури музичного твору. Наприклад, «Танець-запрошення» (українська народна мелодія) складається з трьох частин: біг, кружляння, притупування – відповідно до музики, яка має тричастинну форму. У першій частині музика спокійна, поважна, не дуже голосна і танцювальні рухи відповідні: діти спокійним четвертним кроком підходять до своїх партнерів і запрошують їх до танцю. У другій частині на веселу, легку, жваву музику діти весело кружляють, взявшись за руки, а в третій, повільній, – у такт голосних акордів притупують ногою.

Характерні танці складаються з таких рухів, які рельєфно змальовують даний персонаж і властиві лише йому. Наприклад, танець ведмедиків, сніжинок, намистинок. Рухи та композиція цих танців також відповідають музиці. Бажано, щоб рухи не включали складних елементів і не втомлювали дітей. Підбираючи репертуар, треба враховувати вікові та індивідуальні особливості дошкільників. Танці із зафіксованими рухами і характерні слід розучувати у певній послідовності. Спочатку діти уважно слухають музику, визначають її характер і засоби виразності. Потім музичний керівник показує рухи і діти починають їх розучувати. В міру того, як діти їх засвоюють, педагог заміняє показ словесним поясненням. Вигадуючи самостійно танцювально-ритмічні рухи (імпровізуючи), діти самостійно підбирають рухи і по-своєму чергують їх, виявляючи свої творчі здібності. Рухи повинні відповідати характеру та формі музичного твору. Треба попереджати дітей, що не можна повторювати рухи товаришів, кожен повинен самостійно придумати й виконати свій таночок. Дитині, яка танцювала найкраще від усіх, з метою заохочення пропонують показати свою танцювальну композицію і розучити ці рухи усім присутнім. Під час занять необхідно приділяти увагу відпрацюванню точності й красоти рухів. Роботу над красою рухів необхідно починати вже з молодшої групи. Треба виробити у дошкільників правильну поставу, легкий крок без човгання, легкий біг на носочках, навчити їх кружляти й стрибати. Дівчатка мають вміти красиво триматись руками за спіднички, а хлопчики – правильно класти руку і пальці на пояс. У танцях парами, діти привчаються додержувати певної відстані між парами, в хороводних – правильно тримати корпус, рухаючись по колу, тощо. Завдяки систематичній і ретельній роботі над танцювальними рухами у дітей розвиваються естетичний смак і культура рухів. Важливу роль у музичному вихованні дошкільників відіграють народні танці, хороводи, в яких відображені почуття і звичаї українського народу. Розучування їх сприяє формуванню у дітей почуття патріотизму, національної гордості. Хлопчики із гордістю вивчають, а потім виконують танок « Гопак». А дівчатка залюбки водять хороводи «Подоляночка», «Калина» і виконують таночки під українську народну мелодію. Внесення елементів і рухів народного танцю, в сучасні таночки, роблять танок  цікавішим і з задоволенням виконуються дітьми (опис народних ігор,хороводів  та ігор-таночків у додатку 9).

3.2. Методи та прийоми навчання музично-ритмічних рухів

У процесі навчання музично-ритмічних рухів застосовуються різноманітні методи: наочно-слуховий;  наочно-зоровий; словесний; вправи. Та прийоми: ігрові;  індивідуальна, індивідуальна-групова робота тощо.

Наочно-слуховий  метод. Використання наочно-слухового методу. Виконання музичного твору повинно бути виразним і яскравим. Музика в аудіо записі повинна бути належної якості і відповідати віку дітей. Від цього залежить не тільки сприйняття дітей, а й якість виконання рухів. Перш ніж почати розучувати з дітьми вправи, ігри, танці, музичний керівник має роз’яснити дітям зміст і образ музичного твору, визначити характер та динаміку музики. Музичний твір повинен бути таким, щоб захопити дітей, викликати у них емоційну реакцію, тоді вони одразу захочуть грати й танцювати.

Наочно-зоровий.  Показ танцювальних рухів, ігор або окремих ритмічних рухів має бути емоційним, органічно поєднуючись з музикою. Використовується показ після ознайомлення дітей з музикою. Можна показувати рухи без супроводу, під акомпанемент інструмента, а також під власний спів. Можна залучити до показу дітей, заздалегідь їх підготувавши. Показ можна застосовувати не тільки під час ознайомлення з новими рухами, а і в  процесі їхнього розучування та удосконалення. Використання картинки, іграшки, атрибутики, допоможе дітям глибше зрозуміти музичні образи. У процесі навчання музично-ритмічних рухів велике значення має також слово педагога .

Словесний метод.  Ретельно продумане пояснення гри, танцю, вправи можна зробити у формі короткої розповіді, чергуючи музику з розповіддю. Характер пояснення змінюється залежно від жанру і змісту музичного твору, від конкретних виховних завдань та вікових особливостей дітей. Мета педагога – пояснити дітям, які думки і почуття втілено в музичному творі й які засоби виразності використав для цього композитор. Слово, виділене і підкреслене відповідною інтонацією, набуває особливого значення. Воно допомагає дитині краще виконати музичне завдання. Пояснення має бути коротким і чітким.

Метод вправ. Належну увагу слід приділяти і методу вправ, який допомагає дитині засвоїти певний рух або окремий його елемент. Для кращого засвоєння та запам’ятання ігор, танців, вправ велику роль відіграє систематичне повторення. Якщо діти виконали рух всього один-два рази, вони швидко його забудуть, отже треба повторювати рухи якомога більше.

Навчальні прийоми.  Для найкращого музичного розвитку дошкільників в процесі загальних занять необхідна індивідуальна робота з кожною дитиною, або з невеликою групою дітей. Це може бути і доручення індивідуальних ролей, і додаткові вказівки дітям, які цього потребують. Взагалі треба створювати в групі таку обстановку, яка б породжувала у сором’язливих дітей бажання діяти і не соромитися.

 Ігрові прийоми. Часто застосовуються ігрові прийоми, які роблять заняття особливо цікавим, викликають у дітей інтерес до музично-рухової діяльності, сприяють швидшому і кращому засвоєнню рухів. Дуже корисно дошкільникам грати в улюблені ігри, танцювати те, що їм подобається. Все це збагачує запас рухливого матеріалу і творчого розвитку у дітей. Велику роль у мовному загальному розвитку дітей, відіграють і народні рухливі ігри.

Народні рухливі ігри. Завдяки народній грі, діти не лише фізично загартовуються. У кожній грі ми маємо чудові виховні моменти, вона становить своєрідну школу естетики і етики, завдяки грі формується поетичне мислення, мистецькі смаки, віршовані тексти дають змогу розвивати мовлення, збагачувати словниковий запас, прилучатися до невичерпної скарбниці української мови. Діти будь-якого віку знайдуть собі гру до смаку. Добираючи її, слід враховувати вік дітей, чітко визначати мету кожної гри.  Народні ігри для дітей старшого дошкільного віку можна поділити на кілька груп. До першої групи належать рухливі ігри з текстом-діалогом: «Кози», «Панас», «Чорне – біле», «Гуси», «У гусей», «Жмурки», «Квочка», «Крук», «Сірий кіт», «Залізний ключ» та ін. Наприклад, гра «Жмурки».

Лічилкою обирають Водія, зав’язують йому очі хустинкою, виводять на середину кімнати і звертаються до нього з такими словами:

– Водію, Водію! На чому стоїш?
– На бочці.
– Що в бочці?
– Квас!
– Лови курей, та не нас.

Водій починає ловити і кого з гравців спіймає, той і стає Водієм.

До другої групи належать хороводні ігри зі співом. Текст цих ігор ознайомлює дітей з трудовими процесами, із звичаями українського народу. Це такі ігри, як «Соловейко-сватку», «А ми просо сіяли, сіяли…», «Мак», «Зжурився чоловік» та ін. Наступну групу становлять ігри розважального характеру, в яких відбито народні звичаї. Це ігри «Ягілочка», «Чий вінок кращий?», «Ходить Гарбуз по городі», «Як у нас біля воріт», «Ой є в лісі калина», «Ой нагорі жито» та ін. Народній грі можна присвятити й окреме заняття: пояснити значення професій, про які йдеться у тексті гри, заучити текст гри, розподілити ролі, проказати діалог, а потім уже грати. Народні хороводні ігри проводяться в ранкові години, на прогулянці, в другій половині дня. Вони також входять до складу занять з усіх розділів програми, ними бажано закінчувати заняття для піднесення емоційного тонусу дитини. Без хороводних ігор не може обійтись жодне народне свято чи розвага. «Для того, щоб це животворне джерело не замулювалося, – пише В. Скуратівський, – не згасали його пульсуючі водограї, котрі повсякчас вгамовують духовну спрагу, приносять нам радість і здоровий дух, мусимо бути зберігачами наших кращих народних традицій, серед яких чільне місце посідають дитячі ігри і яким відведена самою природою виняткова роль у вихованні наших дітей».

 3.3. Музичний супровід музично-дидактичних та народних ігор

У музично-дидактичних та народних іграх роль відіграють музичні твори, які є основою для проведення ігор. Це мають бути високохудожні твори, що відповідають естетичним вимогам і викликають у дітей інтерес. Дошкільник має легко визначити засоби музичної виразності, які допоможуть йому виконати завдання. Тому деякі засоби музичної виразності мають слугувати ди­тині певною підказкою. Наприклад, візьмемо гру Олени Тілічеєвої «Тихіше – дужче в бубон бий». У ній таким засобом виступає акомпанемент, який допомагає дитині визначитись, як треба бити у бубон. Музичні та народні  ігри цікаві і доступні дітям. Вони є підґрунтям розвитку дитини, на якому будується весь музичний розвиток. Вони збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття, вчать розрізненню основних властивостей музичного звуку. Вони прості і доступні, цікаві і привабливі. Тому і стають своєрідним збудником бажання дітей співати, слухати музику і танцювати. В грі діти швидше засвоюють вимоги програми по розвитку музично-ритмічних рухів, а застосування музично-дидактичних ігор та народних на заняттях дає змогу провести його найбільш змістовно. Музично-дидактичні ігри допомагають дитині в цікавій для неї формі почути, відрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім діяти з ними.

4. Аналіз і результати практичної роботи

 Проведена робота показала, що для розвитку у дітей взагалі музичних здібностей, саме дошкільний вік надзвичайно важливий. І розвиток цих здібностей у кожної дитини повинен бути постійно в полі зору у музичного керівника та вихователя. Формування музично-рухових  здібностей у дитини, потрібно здійснювати різними методами і засобами, зокрема, за допомогою музичних вправ, ігор, як народних так і дидактичних, танців, хороводів. Безумовно, сама організація використання музично – дидактичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності.

Як показує практика, систематичне застосування музичних вправ, музично-дидактичних та народних ігор викликає у дітей активний інтерес до заняття музики і танцю, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром і музично-танцювальним рухам. У роботі з дітьми, якщо в процесі музичної діяльності розвиватимуться музичні здібності в усіх дітей без виключення, це не пройде безслідно для їх подальшого творчого музичного розвитку. Напрацьований наочний, стимульний музичний матеріал дозволяє в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що сприймаються нею. Використовуючи ігровий матеріал у формуванні музично – рухових творчих здібностей у дошкільників, вирішується  сутність музичної змістової лінії Базового компоненту дошкільної освіти. А саме, за допомогою музичних, ритмічних та музично-дидактичних  ігор, діти в змозі:

– розрізняти  основні  музичні жанри(пісня, марш, танець);

– мають уявлення про вокальну й інструментальну музику,

– охоче слухають  та дають оцінку  музичному  твору,

– переймаються емоціями та почуттями;

– володіють  елементарною технікою виконання хороводів, танців,  музичних ігор, рухів;

– відтворюють  на дитячих музичних інструментах прості ритмічні мелодії;

– мають  досвід індивідуального та колективного виконання музичного твору, або танцю;

– володіють вмінням передавати настрій, емоції, почуття через музикування, музично – рухову і пісенну творчість;

– виявляють  елементарні уміння музичної інтерпретації, варіювання,  імпровізації;

– охоче творчо співпрацюють з іншими дітьми і дорослими.

Діагностику навичок та здібностей також допоможуть виявити дидактичні ігри та вправи:

Здатність розрізняти музику за:

– темпом: Ігри «На гостини до Колобка», «Музичний лабіринт»;

– настроєм: Гра «З якого віконця лунає музика»;

– динамікою: Гра «Чарівні дзвоники»;

– жанром:  Гра «Музичний годинник».

Здатність розрізняти висоту звука: Гра «Хто телефонує».

Розуміння структури музичного твору Гра «Намисто збирай-пісню складай».

Здатність до творчості, імпровізації: Гра «Намисто збирай – пісню складай» (Опис діагностичних ігор у додатку 10)

 Література

Актерский тренинг. Более 100 игр, упражнений и етюдов, которые помугут вам стать первоклассным актёром. Михаил Кипнис.Прайм-Еврознак,2008.Афанасьев С., Коморин С. Весёлые конкурсы для больших и маленьких. Кострома: МЦ «Вариант», 2000.Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція), Київ 2012Буйлова Л.Н. Современные педагогические технологи в дополнительномобразовании детей. Минобразования РФ 1999.
Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду., М., Просвещение, 1991.Виготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: – 1966. – № 6.Ветлугина Н. А.,

Дзержинская И. Формирование восприятия музыки у дошкольников. – М., Просвещение 1992.

Железнов С. Развитие музыкальных способностей. М. , Глянц, 1998.

Інструктивно-методичні рекомендації «Про організацію роботи з музичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах», додаток до листа МОН України від 02.09.2016р. №1/9-454,

Кабалевский Д. “Как рассказывать детям о музыке” Москва, “Просвещение”, 1989.

Комплексна освітня програма «Дитина в дошкільні роки» – Ліпс,Запоріжжя 2016.

Кононова Н. Музыкально-дидактические игры для дошкольников. – М., Просвещение 1982.

Лист МОН від 16.06.2016 № 1/9-315 «Щодо організації освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році

Михайлова М. Развитие музыкальных способностей детей. – Музичний керівник №11/2014;

Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. – М., Просвещение, 1988.

Слуцька С.Л. Танцювальна мозаїка. – Линка-Прес, 2006.

Сайты.

http://muzruk.net

http://muz-urok.ru

MAAAM.ru

Додатки

Додаток 1

 ВПРАВИ НА ВОЛОДІННЯ М’ЯЗОВОЮ  НАПРУГОЮ ТА РОЗСЛАБЛЕННЯМ

Кактус і верба

Мета: розвивати уміння володіти м’язовою напругою і розслабленням, орієнтуватися в просторі, координувати рухи, зупинятися за сигналом педагога або на музичну паузу.

Хід гри: За сигналом діти починають хаотично рухатися по залу. За командою педагога: «Кактус», діти зупиняються і приймають «позу кактуса» − ноги на ширині плечей, руки злегка зігнуті в ліктях, підняті над головою, долоні тильною стороною повернені одна до одної, пальці розчепірені, як колючки, всі м’язи напружені. За сигналом педагога хаотичний рух поновлюється, потім звучить команда: «Верба». Діти зупиняються і приймають позу «верби»: злегка розведення в сторони руки розслаблені в ліктях і висять, як гілки верби; голова висить, м’язи шиї розслаблені. Рух поновлюється, команди чергуються. Музика весела, ігрова, прискореному темпі.

Пальма

Мета: розвивати уміння напружувати і розслабляти поперемінно м’язи рук: в кистях, ліктях, плечах.

Хід гри: За командою ведучого «Виросла пальма велика-превелика»: праву руку витягнути вгору, потягнутися за рукою, подивитися на руку. За командою ведучого «Пов’янули листочки»: розслабити кисть. За командою ведучого «Гілки»: розслабити руку від ліктя. За командою ведучого «І вся пальма»: розслабити руку до низу. Вправу повторити лівою рукою. Музика спокійна, повільного темпу.

Мокрі кошенята

Мета: розвивати уміння знімати напругу по черзі з м’язів рук, ніг, шиї, корпусу; рухатися хаотично м’яким, пружним кроком.

Хід гри: Діти рухаються по залу хаотично м’яким, злегка пружним кроком, як маленькі кошенята. За командою «дощ» діти сідають навпочіпки і стискаються в грудочку, напружуючи всі м’язи. За командою «сонечко» поволі встають і струшують «крапельки дощу» по черзі з кожної з чотирьох «лапок», з «голови» і «хвостика», знімаючи відповідно затиски з м’язів рук, ніг, шиї і корпусу. Музика на вибір муз. керівника.

Літаки і метелики

Мета: учити дітей володіти м’язами шиї і рук; орієнтуватися в просторі, рівномірно розміщуватися на майданчику.

Хід гри: Діти рухаються хаотично. За командою «літаки» бігають стрімко, витягнувши руки в сторони (м’язи рук, шиї і корпусу напружені); за командою «метелики» переходять на легкий біг, виконуючи руками плавні помахи, голова м’яко повертається з одного боку в інший («метелик шукає красиву квітку»), кисті, лікті, плечі і шия не затиснені.

Вправу виконують під музику, добравши мелодії з відповідним характером, під аудіо запис або під акомпанемент муз. керівника.

Снігова королева

Мета: розвивати уміння напружувати і розслабляти по черзі м’язи всього тіла, координувати рухи.

Хід гри: Спочатку педагог, надалі дитина перетворюється на «Снігову королеву» і починає поступово «заморожувати» усіх дітей: називає при цьому певні частини тіла (права рука, ліва рука, ліва нога, права нога, тіло, голова), відповідні мьязи напружуються. Діти перетворюються на крижану скульптуру, яка починає поволі танути від промінням сонця(розслабляються шия, руки, корпус, ноги), діти спочатку опускаються навпочіпки, потім повністю розслабляються і лягають на підлогу.

Шия є, шиї  немає;

Руки є, рук немає;

Тіло є, тіла немає і так далі…

Музика двухчастинна. На першу частину – енергійна, на другу спокійна, релаксійна.

Вправа «Де шия»

Мета: розвиток рухливості м’язів плечового поясу.

Хід гри: Діти стоять в основній стійці і відповідно до слів педагога виконують рухи.

«Шия є» − стояти прямо, показуючи довгу шию. «Шиї немає» − підняти плечі вгору, «сховати» шию. Повторити кілька раз. Музика на вибір керівника.

Книжка

Мета: розвиток рухливості м’язів плечового поясу.

Хід гри: «Закрити книжку» − плечі відвести вперед. «Розкрити книжку» − плечі відвести назад. Повторити кілька раз.

Танцюючі роботи

Мета: розвивати уміння контролювати напруження одних м’язів при одночасному русі іншими.

Хід гри: Педагог дає пояснення і завдання: «Є багато мультфільмів і кінофільмів про роботів. У цих фільмах роботи ходять, бігають, літають і майже постійно стріляють. Але, нема  жодного фільму, в якому роботи танцювали. Покажіть, як вони, могли б це зробити. Станцюйте як роботи: летку-єньку, калинку, гопак, вальс, африканський танок.

 Горобці  й  журавлі

Хід гри: Під швидку музику діти швидко пригають, як вороб’ї. При уповільнені темпа переходять на м’який шаг, а потім за сигналом педагога піджимають ніжку, підтримуючи її руками ззаду і завмирають, як журавлі. Стоять в цій позі – хто довше?

Потяги (кругові рухи плечима)

Хід гри: Руки зогнути у ліктях, пальці зібрані в кулак. Безперервні, повільні кругові рухи плечима верх – назад – вниз – вперед. Лікті від тулуба не відводяться. Вправа виконується декілька разів без зупинки.

Права рука-ліва рука

Мета: Визначити вміння дитини розрізняти праву і ліву руку. Вправа на розвиток уваги.

Методика проведення гри: Діти стають парами обличчям один до одного. На «раз» кожна дитина правою рукою бере свого партнера за праву руку. На «два», «три», «чотири», тримаючись за руки, кожна пара здійснює оберт – діти у межах пари міняються місцями. Відповідно у наступному такті на «раз», «два», «три», «чотири» знов міняються місцями. Вправа проводиться декілька разів.

Годинник

Дитина нахиляє голову  в ліво – вправо, зображуючи годинник, і повторює за вихователем:

Ми день не спимо,

Ми ніч не спимо.

Ми день і ніч

Стукаємо, стукаємо:

Тік-так! Тік-так!

Вліво – крок, вправо – крок,

І день і ніч:

Тік-так! Тік-так!

Бом! Бом! Бом! (Робить нахил вперед.)

 Додаток 2.

 ВПРАВИ НА РОЗВИТОК  ВІДЧУТТЯ  РИТМУ, УВАГИ, КООРДИНАЦІЇ

Мурахи

Мета: навчити орієнтуватися у просторі, рівномірно рухатися по залу, не наштовхуючись один на одного; рухатися в різних темпах. Тренування уваги.

Хід гри: За сигналом педагога діти починають хаотично рухатися по залу, не наштовхуючись з іншими дітьми, і прагнучи весь час, заповнювати вільний простір приміщення. Музика на вибір педагога.

Ниточка та голочка

Мета: формувати  уміння координувати свої  дії з діями інших, ритмічно рухатися групами.

Хід гри: Спочатку обираються діти – «голочки», бажано, щоб це були менш активні діти. До «голочок»  прикріпляються діти – «ниточки». Задача «голочки»  не перетинатися з іншими «голочками». Задача учасників не відокремлюватися від голочки і один від одного. Музика на вибір муз. керівника. Темп музики змінювати.

Не помилися

Мета: розвивати відчуття ритму, довільну увагу, координацію.

Хід гри: Педагог в різних поєднаннях і ритмах чергує виляски в долоні, притупування ногою і виляски по колінах. Діти повторюють вслід за ним. Поступово ритмічні малюнки ускладнюються, а темп прискорюється.

Злови оплески

Мета: розвивати довільну слухову увагу і швидкість реакції.

Хід гри: Діти стоять хаотично. Їх задача полягає в тому, щоб зреагувати на оплеск педагога і хлопнути практично одночасно з ним.

Голова або хвіст

Мета: розвиток координації рухів, швидкості реакції, уяви.

Хід гри: Педагог перетворюється на Івана Царевича, а всі діти − в Змія Горинича. Іван Царевич замахується мечем (гімнастичною палицею або лінійкою), якщо помах над  головами − Змій Горинич повинен заховати голови (діти швидко нахиляються), якщо помах на рівні ніг, Змій Горинич рятує хвіст (діти підстрибують).

Дятел ( сл. А. Фаткіна, муз . Н. Леві )

Мета : розвивати навички дітей розрізняти та відтворювати ритм музичної мелодії .

 Методика проведення вправи. Педагог співає пісню «Дятел», діти уважно слухають . Потім ще раз проспівує, як «стукав « дятел, а діти індивідуально за ним повторюють оплесками чи постукуванням , передаючи ритмічний рисунок мелодії. Можна ускладнювати завдання. педагог пропонує відтворити за зразком та іншою мелодією інші найпростіші ритми оплесками чи постукуванням, ніби дятел.

Механічна лялька

Мета: розвиток вміння контролювати швидкі рухи з зупинками, рук і корпусу.

Хід гри: Діти стоять в позі ляльки: ноги на ширині плечей, руки внизу, м’язи рук напружені, пальці розчепірені, долоні повернуті вперед. Бажано вправу проводити під музику, з розміром 2/4; наприклад: «Полька» А. Жилінського.

Виконуються рухи окремо: головою (нахили, повороти), руками (зміна положень), ногами (піднімання, кроки), корпусом (нахили в сторони, вперед).

Лебідь

Мета: розвиток вміння контролювати повільні, плавні рухи без зупинок та прискорення темпу, розвиток уваги, вміння відчувати зміну темпу.

Хід гри: Діти стоять хаотично у вільній позиції. Під  музику К. Сен Санса «Лебідь» виконуються рухи, що імітують помахи крил птахів. Дозволяється вільна імпровізація у відповідності до зміни темпу музики. Не дозволяються зупинки руху, бо «лебідь впаде».

Маршова пісня

Мета: розвивати уміння дотримуватися заданого ритму.

Хід гри: Педагог дає пояснення і завдання: «Маршові пісні допомагають ходити в строю, тобто марширувати. У цих піснях дуже чіткий ритм, їх виконують голосно і бадьоро. Спробуйте промаршувати разом, виконуючи при цьому всім відому пісеньку: «В траве сидел кузнечик…»; «Маленькой елочке холодно зимой…»; «От улыбки хмурый день светлей…»; «Спят усталые игрушки…»; «Расскажи, снегурочка, где была…».

Тінь

Мета: розвивати увагу, відчувати партнера.

Хід гри: Діти об’єднуються в пари. Задача «тіні» точно та одночасно повторювати рухи партнера. Партнери міняються ролями.

Музичний супровід: повільні  мелодії.

Мелодія на кухонному приладді

Мета: розвивати відчуття ритму, довільну увагу, координацію.

Хід гри: Педагог дає пояснення: «Дуже часто при виконанні народних пісень, використовують дерев’яні ложки. Музикантів, що грають на ложках, так і називають – ложкарі. Але чому з кухонних предметів тільки ложки удостоєні честі стати музичним інструментом? Завдання: «Спробуйте виправити цю несправедливість по відношенню до інших представників хатнього посуду і виконаєте народну пісню «Світить місяць» у супроводі таких «музичних інструментів», як: стакани; тарілки; каструля з кришкою,самі кришки і ті прилади, які самі оберете. Музичний супровід: мелодія «Світить місяць», або інша характерна українська народна мелодія.

 Додаток 3

 ОБРАЗНІ  ВПРАВИ

 Упізнай, хто це ?

Мета: розвивати здатність дітей створювати музично – ігрові образи.

Обладнання: картки із зображенням різних казкових героїв.

Методика проведення гри:  6 – 8 дітей стоять по колу. Педагог пропонує одній дитині взяти картку із зображенням казкових героїв, показати її музичному керівникові, інші діти картку не бачать.

Музичний керівник добирає мелодію відповідно до характеру персонажа з народної, класичної або сучасної музики, програє її, або використовує аудіо запис. Дитина спочатку рухами передає ігровий образ так , щоб інші діти могли впізнати героя, який був зображений на картинці, а потім придумує під музику танок для героя. Вправу виконують всі діти по черзі.

Звірята танцюють

Мета : розвивати вміння дітей передавати у рухах пропонований образ .

Обладнання : Атрибут  Зайчика, Лисички, Пташки, Ведмедика, Котика, віночок, ковпачок тощо .

Методика проведення гри. 6 – 8 дітей стоять по колу , слухають музичний твір. Діти по черзі виконують завдання: знайти атрибут до музичного образу та в рухах передати характер пропонованого персонажа .

 Гра-діалог із зображенням дій «Коники»

Гей, конячки,  всі за мною!

Поспішаймо на водопій.

Ось широка ріка.

У ній прохолодна вода. Пийте!

Ф-р-р. Хороша водиця!

Постукаємо копитцем!

Гей, конячки, всі за мною!

Поскакали ми додому!

Вправа «Ворони і горобці»

Спочатку дитина йде, зображуючи ворону, і каркає: кар! кар! Потім стрибають, як горобці зі словами:

Цвінь-цвірінь! До зернятка – стриб!

Клюй – не бійся,

Сміливіше, горобець!

Додаток 4

 ВПРАВИ НА ВОЛОДІННЯ СВОЇМ ЕМОЦІЙНИМ СТАНОМ

 (ПСИХОГІМНАСТИКА)

Мета вправ з психогімнастики:

– ознайомити з поняттями: «відчуття», «емоції», «почуття», «настрій», «навики»;

– розвивати навички саморегулювання своїми емоціями;

– навчати акторські відтворювати реакції на емоційні стани;

– сформувати у дітей здатність взаємодії один з одним;

– розвивати у вихованців здатність до саморефлексії.

Вправа «Скульптура емоцій»

Мета: розвиток уміння відокремлювати загальні істотні ознаки різних реакцій людини (емоцій, почуттів), навчати регулювати свій психоемоційний стан.

Завдання: Передати (відобразити) задані емоції за допомогою жестів та міміки колективно або по черзі.

Обговорення: вихованці відповідають на питання: «Які емоції приємніше зображувати: позитивні чи негативні?».  «Після зображення «радості» ваш настрій змінився на краще?».  «Ви можете за зовнішніми ознаками визначити настрій людини?» або відгадують зображені емоції іншими.

Вправа «Настрій»

Мета: навчати регулювати свій емоційний стан.

Завдання: зображуючи дії з повсякденного життя передати заданий настрій. Наприклад: «Сердита людина миє посуд». «Радісна людина гуляє парком» тощо.

Обговорення: «Як впливає настрій на поведінку людей?», «Що робити коли настрій поганий? Чи можна його змінити?», «Як впливає улюблена справа на настрій людини?», «Чому ми любимо співати та танцювати?».

Вправа «Дзеркало»

Мета: тренувати вміння копіювати партнера.

Завдання: точно повторювати рухи, міміку партнера.

Хід гри: Виконання завдання в парі. Вправа може виконуватися по колу. Діти повертаються один до одного по черзі.  Перший, повертає до себе обличчям дитину, що стоїть поряд та «передає» емоцію. Далі вправа виконується, як естафета.

Емоційні руки

Мета: розвиток акторської виразності за допомогою жестів рук.

Пояснення і завдання: На  відміну від тварин і на відміну від роботів,  людина дуже емоційна істота. Звичайно всі наші емоції «написані на обличчі. Здатність людської особи передавати різні емоційні стани називають мімікою. Але емоції можна демонструвати не тільки мімікою, їх можна показати руками. Спробуйте, користуючись тільки руками, зобразити: злість, радість, переляк, смуток, відразу, запрошення, незгоду тощо».

Хід гри: Діти по черзі показують свою емоцію, а інші відгадують. Кращі варіанти повторюються та закріплюються у групі.

 Музично-пластичні імпровізації на відображення  життєвих ситуацій

Мета: розвивати вміння передавати в пластичних вільних образах життєві ситуації у динаміці, сформувати вміння до творчої імпровізації.

Хід гри: Педагог пропонує ситуацію для зображення. Вихованці колективно або по одному зображують розповідь діями та пластичними образами.

Приклад ситуації: «Ви йдете на автобусну зупинку по дорозі, на деревах розпустилися квіти і ви милуєтесь ними. Раптом,  ви помітили, що автобус вже на зупинці. Треба його зупинити. Помахайте руками водію, щоб затримати автобус.  А тепер його треба наздогнати. Ви бігли дуже швидко і встигли на автобус. А тепер покажіть як ви себе відчуваєте?».

Музичний супровід: мелодії різні за характером та жанром або без музичного супроводу.

Циркові професії

Мета: розвивати уміння передавати образи реальних дій за допомогою пластичних виразних рухів.

Пояснення: Циркова програма звичайно складається з самих різних номерів. І після кожного номера на арену, щоб розсмішити глядачів, виходить клоун. Дуже часто клоун в своєму виступі пародіює тих серйозних артистів, які тільки що виступали.

Завдання: Покажіть, як клоун би передражнив би:

− канатохідців;

− жонглерів;

− дресирувальників;

− фокусників;

− силових акробатів.

Сповільнені рухи

Мета: розвивати уміння передавати образи реальних дій за допомогою пластичних виразних рухів .

Пояснення: Усі, любителі кіно знають, що таке «сповільнена зйомка». До сповільненої зйомки вдаються режисери і оператори, коли хочуть драматизувати зйомку або коли хочуть звернути увагу глядачів на якнайтонші  відтінки міміки і пластики героя. Найчастіше в сповільненому темпі показують сцени бійок і падінь, або сцени катастроф. Спробуйте, не вдаючись до засобів кіно та відео зйомки, зобразити деякі сповільнені сцени.

Завдання: Покажіть у сповільненому темпі, як людина: чхає, вбиває комара, приймає ліки, випускає з рук та розбиває вазу тощо.

Танці емоцій та почуттів

Мета: акцентувати увагу вихованців на тісному зв’язку типу руху і самовідчуття, продемонструвати взаємозалежність різних емоційних станів та невербального відображення.

Завдання: Танець називають матір’ю усіх мов. Покажіть рухами,  як повинні виглядати: «танець згуртованості», «танець впевненості», «танець радості, веселощів»,  «танець брехні», «танець недовіри», «танець невпевненості», «танець переживань», «танець переваги», «танець рішучості»,  «танець безтурботності», «танець елегантності», «танець надії».

Музичний супровід: «танець згуртованості» – «Сиртакі», «Гопак»; «танець упевненості» – «Фламенко»; «танець радості, веселощів» – «Сільська полька»;  «танець брехні» – «Anvil chourus» у виконанні оркестру Глена Мілера, джазові мелодії; «танець недовіри, тривоги» – «Ритм індійців Майя»; «танець невпевненості» – російська народна пісня «Мілка, ох…»; «танець переживань» – «Триптих румунських циган»; «танець переваги» – «Калинка»; «танець ришучості» – «Танець з саблями» А.Хачатуряна, «танець безтурботності» – «Вологодские кружева», ансамбль В.Мещерина; «танець елегантності» – «Фарфоровая статуэтка», ансамбль В.Мещерина, «танець надії» – «Ранок» Е. Гріга.

Хід гри: Педагог пропонує дітям вгадати яку емоцію чи почуття розкриває музичний твір, а вже потім протанцювати її. Останнім танцем повинен стати «танець згуртованості».

Додаток 5

ВПРАВИ НА ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ НАВИЧОК

Ниточка та голочка

Мета: Гра спрямована на формування згуртованості групи, уміння погоджувати свої  дії з діями інших, досягати групового успіху за рахунок злагоджених індивідуальних зусиль. Гра дає можливість учасникам знайти, проявити, а при регулярному зверненні до неї розвинути і сформувати в собі наступні якості: контактність, організованість і зібраність, логіку і кмітливість, швидкість реакції.

Хід гри: Спочатку по команді вибираються діти – «голочки», бажано, щоб це були менш активні діти. Тоді їм вдасться побути в ролі ведучого, лідера і зрозуміти, хоча б в грі, що від них щось та залежить. Потім до «голочок» прикріпляються діти – «ниточки». Бажано, щоб кількість дітей в «ниточці» у кожної «голочки» була однакова.

Дітям пропонується по команді ведучого,  починати рух. Задача учасників не відчепитися один від одного, інакше ниточка порветься. Задача голочки не перетинатися з іншими голочками, оскільки можна вколоти один одного. Рухи ведучих довільні.

Гру можна ускладнювати: «голочкам» з «ниточками»,  пропонується рухатися не просто, а долаючи різні перешкоди(перестрибнути яму, перейти по вузькому мостику через річку, перелізти через огорожу інше). Крім того, можна міняти “голочки”.

Після закінчення гри діти самі проводять аналіз, виділяючи найміцнішу ниточку, найбільш вправну голочку.

Групи за ознакою

Мета: Надати кожній дитині уявлення про однакові та різні ознаки, побачити інших дітей, як таких, що мають багато спільностей з нею.

Хід гри: Дітям пропонується за 30 секунд об’єднатися в групи за різними ознаками: колір волосся, гороскоп, колір очей тощо.

 Додаток 6

ВПРАВИ НА РОЗВИТОК УЯВИ ТА ФАНТАЗІЇ

Скульптор

Мета: розвивати уяву і фантазію, удосконалювати пластичні можливості тіла, уміння діяти з партнером.

Хід гри: Діти розподіляються на пари. Одна дитина бере на себе роль скульптора, а інша − роль пластиліну або глини. Скульптору пропонується зліпити неіснуюче фантастичне створіння, придумати йому ім’я і розповісти, де воно живе, чим харчується, як пересувається. Надалі запропонувати істоту оживити. Надалі діти міняються ролями. Наприкінці гри називають найкращого скульптора і найкращу оживчу істоту.

Магазин іграшок

Мета: розвивати уяву і фантазію, навчати створювати образи за допомогою виразних рухів.

Хід гри: Діти розподіляються на покупців і іграшки, вибирають дитину на роль продавця. Покупці по черзі просять продавця показати ту або іншу іграшку. Продавець заводить її ключем. Іграшка оживає,  починає рухатися, а покупець повинен відгадати, що це за іграшка. Потім  діти міняються ролями.

Зоопарк

Мета: Розвивати уміння передавати образи живих істот за допомогою пластичних виразних рухів.

Хід гри: Діти наосліп (з коробочки, мішечка, перегорнуті зворотнім боком до глядача) обирають картки із зображенням тварин, птахів, комах і т.п. Потім поодинці створюють пластичний обраний образ, інші відгадують його. На деяких картках зображення можуть співпадати, що дає можливість порівняти декілька варіантів одного завдання і відзначити краще виконання.

 Музично-пластичні імпровізації  на відображення характеру музики

Мета: Розвиток вміння передавати в пластичних вільних образах характер і настрій музичного твору.

Хід гри: Вихованці прослуховують музичний фрагмент, під час повтору музики відображують у пластичних рухах характер музики у своєму баченні. Після імпровізації кожен пояснює що на його погляд зображувала музика та пояснює вибір рухів до неї.

Музичний супровід: мелодії  різні за характером та жанром.

Приклади тем для імпровізацій: осіннє листя, метелики, зачарований ліс тощо.

Диригент  оркестру

Мета: Розвивати уміння передавати образи реальних дій за допомогою пластичних виразних рухів та надавати їм різного смислового забарвлення.

Пояснення: Диригенти, як і оркестри, бувають різні. Одна справа − управляти симфонічним оркестром, а інша − оркестром народних інструментів. Один підхід потрібен до військового духового оркестру, а інший − до оркестру естрадного.

Завдання: Спробуйте уявити, що ви диригенти, і зобразити їх. При цьому у вашому копіюванні диригента, повинен  вгадуватися характер музики, темп, жанр. Покажіть, що робить диригент, оркестр якого виконує: старовинний вальс; військовий марш; колискову, народну мелодію.

Танці маленьких звіряток.

Мета: Розвиток вміння передавати в пластичних образах різних героїв.

Хід гри: Педагог дає пояснення і завдання: «Всім відомий «Танець маленьких каченят», в якому рухи танцю нагадують відкривання дзьобика, махання крильцями і хвостиком. Спробуйте на запропоновані мелодії виконати танці з рухами інших тварин і виконайте їх». Теми для танців: танок  маленьких кошенят, танок  маленьких лошат, танок  маленьких поросят, танок маленьких мавпочок тощо.

Музичний супровід: мелодії що відповідають характеру запропонованих героїв.

Живі  іграшки

Мета: Розвиток вміння передавати в пластичних образах різних героїв.

Хід гри: Педагог дає пояснення: «Іграшки – це маленькі копії звірів і людей. Майстри, що виготовляють іграшки завжди прагнуть створити іграшку подібною до живої. Але «оживити» іграшки можна і по-іншому. Для цього треба уявити себе іграшкою, що ходить, сидіть, говорить.

Завдання: Спробуйте за допомогою жестів, звуків, рухів відтворити: як живого гумового Крокодила Гену; дерев’яного Буратіно; плюшевого Вінні Пуха тощо.

Музичний супровід: мелодії що відповідають характеру запропонованих героїв

Танці Попелюшки

Мета:  Розвиток вміння передавати в пластичних образах різні дії.

Хід гри:  Педагог дає пояснення і завдання: «Попелюшка завжди любила танцювати. Але вільного часу для цього ніколи не було. Тому Попелюшці доводилося танцювати під час хатньої роботи».

Завдання: Покажіть, як танцювала Попелюшка в той момент, коли вона: прасувала білизну; поливала квіти; вибивала килим; мила посуд; витирала пил.

Музичний супровід: мелодія з кінофільму або мультфільму про Попелюшку.

Додаток 7

 МУЗИЧНІ ІГРИ -РОЗВАГИ

 Музична гра – розвага «Стриб-скік» (сл.і муз. К. Мелікової)

Мета: Створити веселий настрій. Збагатити життєвий і мистецький досвід дітей позитивними враженнями.

Обладнання: Маски Зайчиків, морквини.

Методика проведення гри: Діти,стоячи кружка виконують пісню «Стриб-скік», підтримують Зайчиків оплесками до другого приспіву. Зайчики у середині кола виконують рухи за текстом пісні. Відтак вихователь веде з дітьми діалог.

Вихователь: Де ж поділись зайченята?

Ви їх бачили, малята?

Ось стрибали, танцювали,

Але раптом всі пропали!

Може, це руденька лиска

Лісом пробігала,

Боязливих наших зайців

Вона налякала?

Діти: Ні!

Вихователь: Може, вовк тут побував

І пухнастих налякав?

Діти: Ні!

Вихователь: А скажіть, будь ласка діти,

Чи проходив тут ведмідь?

Любить голосно ревіти,

Тож лякає усіх в лісі.

Діти: Ні! Вітерець тут пролітав і пухнастих налякав!

Вихователь: Вітерцю не слід боятись –

Він маленьких не образить.

Годі зайчикам ховатись,

Краще до таночка взятись?

Під мелодію куплету  Зайчики, підстрибуючи, рухаються до центру кола, довільно танцюють. Відтак виконують другий приспів. Після закінчення можна призначити Зайчиками інших дітей, або запропонувати Зайчикам самостійно «пригостити морквою» своїх друзів – тобто помінятися з ними ролями.

Гра – розвага «Лесник»

Стихи С.В. Михалкова, которые читает педагог, становятся основой танцевальной игры-превращения:

 Мета: Створити веселий настрій. Збагатити життєвий і мистецький досвід дітей позитивними враженнями.

Муз.руководитель:

Стоит в лесу сосновый дом,

Крыльцо, балкон, чердак,

Как будто мы в лесу живём,

Мы поиграем так.

Пастух в лесу трубит в рожок,

Пугается русак,

Сейчас он сделает прыжок…

Дети вместе: Мы тоже можем так!

(Танцевальные движения, имитирующие пляску испуганного зайчика) Муз. рук.: Чтоб стать похожим на орла

И напугать собак,

Петух рас правил два крыла…

Дети вместе: Мы тоже можем так!

(Танцевальные движения, имитирующие Петушка)

Муз.рук.: Сначала шагом, а потом,

Сменяя бег на шаг,

Конь по мосту идёт шажком…

Дети вместе: Мы тоже можем так!

(Танцевальные движения, имитирующие Лошадку)

Муз. рук.: Идёт медведь, шумит в кустах,

Спускается в овраг,

На двух ногах, на двух руках…

Дети вместе: Мы тоже можем так!

(Танцевальные движения, имитирующие медведя)

Муз. рук.: На лужайке у реки

Пляшут лапки, рожки.

Попляши, малыш и ты

На лесной дорожче. (общая пляска)

 Додаток 8

Музично – дидактичні ігри

 Гра «Бігаємо – крокуємо – стрибаємо»

Мета: розвивати вміння дітей рухатись відповідно до контрастних змін у музичному супроводі , ритмічно марширувати (спокійно, весело, бадьоро), бігати  (весело, легко, дрібно), підстрибувати (як м’ячик).

Методика проведення гри .  Дітям пропонується  уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Під музичний фрагмент маршу дітям треба енергійно крокувати у вільному напрямку , не штовхаючи один одного. Під веселу музику – легко і дрібно бігати  на носочках, під веселий, грайливий музичний фрагмент – підстрибувати як м’ячик .

Гру повторюють декілька раз.

Гра  « Рухатись – відпочивати»

Мета : розвивати вміння дітей рухатись відповідно до контрастних змін у музичному супроводі ( марширувати , біг , підстрибування )

Методика проведення гри . Педагог пропонує дітям уважно послухати музику та відповідно до її характеру виконувати рухи. Звучить музичний фрагмент маршу – діти енергійно крокують, на спокійну музику – діти присідають навпочіпки й підкладають долоні під щічку , відпочивають . Коли звучить весела, легка музика – діти весело, легко біжать на носочках один за одним. Знову звучить спокійна музика – діти відпочивають. Потім лунає грайлива музика – діти підстрибують на місці. Гру повторюють декілька раз.

 Гра «Пташки літають» ( муз. Г. Фріда)

Мета : розвивати вміння дітей відчувати початок та кінець музики,відображати це в рухах ; бігати невеличкими групами в різних напрямках та вказаному напрямку під легку , жваву музику

Обладнання : два обручі – «хатинки»  , емблеми або шапочки пташок

Методика проведення гри. Діти – «пташки» розміщуються у двох «хатинках» . Педагог нагадує дітям про те , що пташки літають легко , нечутно , тому треба бігати навшпиньках, легко піднімаючи та опускаючи руки – «пташки змахують крилами» . Як тільки залунала музика , діти вибігають зі своєї хатинки та вільно рухаються по залі . Коли музика перестає звучати діти присідають. Знову лунає музика – діти вільно рухаються по залу. Музика закінчується – діти біжать до своїх «хатинок».

Гра « Метелики»

Мета:  вдосконалювати знання дітей про структуру музичного твору, вміти виділяти вступ та закінчення музичного твору, визначати, скільки частин має твір ( 1 чи 2).

Обладнання:  картка  на якій зображена галявина з квітами ; метелики .

Методика проведення гри. Діти слухають музичний твір, визначають , скільки в ньому частин ( 1  або 2 ) за допомогою метеликів.

Скільки частин має музичний твір, стільки метеликів прилітає на галявину.

Гра з кольоровими хусточками

( українська народна мелодія в обробці Я. Степового)

Мета : перевірити та розвинути вміння дітей передавати характер танцю рухами: танцювальний біг , каблучок , притупи , розведення рук , змахування хусточкою , разом із дорослими кружляння в колі.

Обладнання : різнокольорові хусточки ( за кількістю дітей ) .

Методика проведення гри. Педагог  пропонує дітям взяти в руки хусточки. Потім педагог змахує хусточкою і співом кличе дітей стати в коло:

Усі в коло скоріш біжіть

Хусточки всі покажіть

Хусточками (зеленими,блакитними,червоними) помахаємо

Потанцюємо,  заспіваємо.

Вихователь під музику показує танцювальні рухи, а діти, з хусточкою того  кольору який назвали, повторюють.

Гру повторюють по кількості кольору хустинок. Замість вихователя, при повторі, пропонують дитині. За кожним разом йде зміна кольору хусточки. На при кінці гри, дітям пропонують об’єднатися в маленькі кола за кольором хусточок. Далі продовжити другу гру.

Гра «Ансамбль»

Мета : виявити та розвинути  рівень умінь дітей танцювати  в ансамблі, слухати один одного та музичний супровід.

Методика проведення вправи. Дітей об’єднують у групи. Одна із груп виконує невеличку танцювальну композицію для інших дітей.  Інші групи намагаються повторити цю композицію  в своїй групі. Може бути продовженням гри з хустинками, або окремо, без атрибутів

Гра « Знайди, з якого віконця лунає музика»

Мета: розвивати знання дітей про різний характер музики

(весела, сумна), вміння визначати темп( швидка чи повільна ) та динаміку (голосна  чи тиха ) музики .

Обладнання: Площинний будиночок ( 20 * 30), який має шість віконець. У верхніх двох віконцях намальовані сонечко та хмаринка , що умовно відповідає різному характерові музики ( весела та сумна) ; у середніх двох віконцях – дитина біжить та йде ( темп музики: швидка чи повільна) ; у нижніх  – великий дзвіночок та маленький дзвіночок ( динаміка музики : голосна чи тиха ).

Музичний репертуар: « Мелодія» В. Косенка , « Марш» О.Гречанінова  , « Козачок» Т. Шутенко , «Котик захворів», «Котик видужав» О. Гречанінова

Методика проведення гри . Педагог пропонує дітям уважно послухати    музику та знайти, з якого віконця  може лунати музика, а потім розказати про музику.

 Гра « Сонечко і завірюха»

Мета: перевірити вміння дітей розрізняти контрастні звучання та відтворювати їх.

Методика проведення гри: Музичний керівник вмикає фонограму, у якій неодноразово чергуються два музичні уривки контрастного характеру.

Хід гри: Уривок з музикою бадьорого, веселого і ритмічного характеру символізує образ сонечка, а уривок з музикою стрімкого, бурхливого і поривчастого характеру – образ завірюхи. Коли «світить» сонечко – діти «катаються» на ковзанках, лижах, «грають» у сніжки тощо. Коли «починається»  завірюха – всі діти ховаються (присідають).

Гра « Кого зустрів Колобок ?» ( муз. Г. Левкодимова )

Мета : продовжувати розвивати вміння дітей, визначати регістр звучання музичної фрази ( високий, середній, низький). Вдосканалювати вміння передавати різні образи в рухах.

Обладнання: маски,  зображення звірят та Колобка.

Методика проведення гри. Діти пригадують казку « Колобок», усіх персонажів, що зустрілися Колобкові у лісі. Муз.керівник пропонує дітям пофантазувати, кого ще міг зустріти Колобок. Треба  знайти атрибут до музичного образу та рухами відтворити упізнаний персонаж. Кожна п’єса звучить в різному регістрі та у послідовності:

« Зайчик»  –   у високому ;                   « Горобчик « – у високому ;

« Лисиця»  – у середньому ;               « Білочка» – у середньому ;

«Ведмідь! – у низькому ;                     « Вовк» – у низькому .

Гра « Котилася торба»

Мета : перевірити вміння дітей виконувати танцювальні рухи: ставити ногу на п’ятку, носок вперед, напівсторону; притупувати однією ногою або тупотіти двома; виконувати напівприсідання; плавно піднімати руки в гору, в сторони, вгору; кружляти в парах, додержуючи правильну поставу; робити «вертушки» парами.

Обладнання : невелика яскрава торбинка, в якій знаходяться картинки із зображенням танцювальних рухів.

Методика проведення гри. 6 – 8 дітей стоять по колу та передають торбинку зі словами:

Котилася торба

З високого горба.

Кому торба попаде

Той таночок заведе.

Дитина, у якої залишилася торбина, дістає із неї картинку, виходить у середину кола , показує її музичному керівникові та дітям . Коли починає звучати музика, дитина виконує відповідні танцювальні рухи Якщо на картинці намальована пара дітей, то дитина у якої опинилася торбинка, сама обирає собі пару та під знайому мелодію відтворюють кружляння або « вертушку» в парі.

Гра «Розумні літаки».

Мета: розвивати вміння дітей розрізняти контрастні звучання та відтворювати їх.

Методика проведення гри: Для музичного супроводу гри знадобиться музичний твір з контрастними частинами. Під час звучання першої частини твору діти «заводять» мотори, під час другої частини –« літають» по колу, уважно слухаючи музику, бо швидкість руху дітей залежатиме від швидкості музики, яку варіюватиме муз керівник. Під час звучання третьої частини музичного твору діти крокують залою і йдуть до своїх стільців. Гра проводиться 2-3 рази.

Гра «Різноколірні кубики»

Мета : виявити знання дітей про структуру музичного твору, розвивати вміння виділяти вступ та закінчення твору, визначати скільки частин має твір ( 2 чи 3) .

Обладнання : 8 кубиків ; чотири сторони кожного кубика розфарбовані в різні кольори  (червоний , синій , жовтий , зелений ) для позначення різних структурних частин музичного твору. На дві сторони кубика наносять значки : прямокутник, який позначає музичний вступ, кружечок – закінчення.

Хід гри:

1 етап. Педагог виконує п’єсу , яка містить три частини , де перша та третя повторюються , а друга – контрастна за характером . При повторному виконанні  п’єси дитині необхідно викласти кубики так, щоб верхні сторони першого та третього кубика були однакові за кольором , а в другого – інша .

2 етап. Педагог виконує п’єсу . Якщо п’єса має вступ , то спочатку дитині необхідно  викласти кубик , на верхній стороні якого є прямокутник , потім викласти стільки кубиків скільки частин має п’єса . Якщо є музичне закінчення то останнім треба покласти кубик , на верхній стороні якого є кружечок .

Гра «Чия хатка?»

Мета: розвивати вміння дітей розрізняти контрастні звучання та відтворювати їх.

Обладнання : великий, середній та маленький дзвіночок .

Методика проведення гри . Педагог пропонує дитині показати , як нявкає кіт ( низький звук ) , кицька ( дещо вищий звук ) чи кошенята (високий звук ) . Запитує в дітей , хто може нявкати – кіт , кицька або кошеня , коли звучить великий дзвіночок , середній та маленький . Діти ховаються за стільчики – «хатками». Вихователь запитує:

Куди ж наш Микола ( наша Оленка ) піде ?

Туди, де муркоче кіт

Або туди, де співає кішка

А може, туди, де спросоння

Солодко нявчить кошеня?

Дитина, яку назвав вихователь, проходить уздовж стільців, стукає по одному із них і питає : «Хто в хатинці живе?» У цей час вихователь дзвонить у дзвіночок, а той, хто сидить за стільцем, «нявкає» , відтворюючи, залежно від висоти звучання дзвіночка, голос кота , кішки або кошеняти. Дитина-ведучий з’ясовує, чи правильно дитина відтворила звук, як що правильно, то займає «хатку».

Додаток 9.

Народні рухливі ігри.

Дощик

Мета: розвиток уваги, орієнтування координації рухів.

Обладнання: горщик, дерев’яна ложка

Хід гри: Обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком і дерев’яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і “варить кашу, вимішує її ложкою”. Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і примовляють:

Іди, іди, дощику,

Зваримо тобі борщику,

У новому  горщику.

Тобі каша, а нам – борщ,

Щоб густіший ішов дощ.

Діти зупиняються, а кашовар із заплющеними очима прямує до дітей і комусь із них вручає горщик, не відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром. Щоб зробити, гру більш пізнавальною та закріпити у дітей вміння робити вивчені рухи (підскоки, крок польки, кружляння, утворювати двійки, трійку тощо),  діти під музику, роблять те завдання, яке називає кашовар. Коли музика зупиняється,  діти, взявшись за руки, продовжують гру.

Коли гра набридає,діти зі словами:

Дощику, дощику, перестань! Ми поїдемо на баштан,

Та візьмемо диньку, усім по шматочку, а тобі – ціленьку!

Всі розбігаються, підстрибуючи на одній нозі.

На баштані

Мета:  розвиток спритності винахідливості та артистизму.

Обладнання: палка для сторожа із дзвіночком.

Хід гри: Діти-гравці обирають сторожа лічилкою:

Гоп, гоп, кавун.

Малайди-драйди, кавун.

Мацики-брики, не спіши,

Наш баштан стережи!

Сторож ходить по баштану, береже свій урожай, радіє, що багато вродило кавунів і динь. У цей час діти ховаються за кущами, спостерігаючи за дідом. Стомившись, той іде відпочити в холодок. Діти біжать на баштан зі словами:

Крадемо, крадемо кавуни,

Нема діда вдома

Поїхав по дрова.

Дрова погоріли,

Діда вовки з’їли.

Діти удають,  ніби рвуть кавуни. Сторож помічає дітей і кидається їх ловити. Кого він спіймав, той стає ведучим сторожем.

Коли грає велика кількість дітей, то кущами обирають теж діточок. А за повтором гри діти міняються ролями.

Чабан

Мета: відтворення образів, відчуття ритму,вміння слухати і визначати начало і кінець музичної фрази,  тренування дихальної системи.

Обладнання: маски овець, вовка, палиця,

Хід гри: Ведучий – чабан. Діти зображають овець, а кілька з них – вовки. Чабан зі словами:

Ой у лісі, у ліску я овечки пасу.

Вигонить овець пастися на лужок. Вівці розбігаються, пасуться. Під веселу народну мелодію,  діти вдають себе за овечок. Чабан стереже їх і по закінченню музичної фрази зі словами:

День кінчається , овечки додому вертаються.

Через ліс біжать, а там вовки сидять.

Жене овець пастух додому. По дорозі їх перестрівають вовки, ловлять овечок і відводять до свого лігва. Вівці повинні встигнути сховатись(сісти на стільці). Хто встиг, того Чабан знову жене пастися. Хто не встиг того відводять в логово вовків. Музика задає темп і час гри. Гра проводиться 2 рази, потім діти міняються ролями. Чабан вибирається лічилкою.

«Гра з віночком»

Мета: визначити вміння самостійно придумати та виконати танцювальну композицію, або танцювальний рух. Вміння починати танцювальні рухи на начало музичної фрази і закінчити танок на закінчення музики. Вміння передати рухами характер музики.

Обладнання: український віночок

Хід гри: Одна дитина у віночку в колі, всі інші йдуть:

Ми віночок цей взяли,

І на (ім’я дитини)… одягли.

Ти в віночку потанцюй,

Потім дітям подаруй.

Дитина танцює, всі плескають в долоні, або повторюють рухи за дитиною. По закінченню музичної фрази,  дитина знімає віночок, і каже:

Я дарую віночок …(ім’я дитини).

Музика звучить різна за динамікою та темпом

Хоровод «Кривий таночок»

Мета: оволодіння умінням  взаємодіяти один з одним. Рухатися відповідно за темпом і характером  музики.

Обладнання: Три  різнокольорові хусточки.

Хід гри: Залу розподіляють на три умовні частини, умовно на «трикутник». У кожному куті стоять хлопчики(дівчата) з хусточкою в руці. Решта дітей, взявшись за руки, просовуючись ланцюжком,плетуть «кривий танок». Кожен хлопчик, або дівчинка, змахує хусточкою, закликає ланцюжок рухатися в його бік. Перша дитина в ланцюжку, заводить дітей щоразу до іншого хлопчика( дівчинктопчиків». Так гурт завивається навколо різних дітей – «стопчиків». Музика може бути різною за темпом, за характером, за динамікою. Можна грати на прогулянці, співаючи такі слова:

А в кривого танця

Та не вивести кінця.

Веду, веду –  не виведу,

Плету, плету – не заплету.

Треба його та виводити,

Кінець йому та знаходити.

Ти, вулице, ти широкая,

Ой чому ж ти не зеленая?

Ой як мені зеленою бути

Коли мене дівки(хлопці) походили

Червоними та чобітками

Золотими підковами.

 Танок – гра «Ходіння лавами»

Це один з найстаріших типів танцювальної культури наших предків. Він є у багатьох народів світу, і, зокрема, у слов’ян. Це гра-змагання.

Хід гри: Діти стають двома лавами один проти одного. Ходіння лавами потребує чітого поступу вперед, коли весь гурт ступає рівним кроком. Основний принцип такого типу пісень – це рівна хода у поєднанні зі співом та вміння поділити музичний матеріал на дві частини. У першій частині діти рухаються в одному напрямку, а в другій – у зворотному до своєї вихідної позиції.

  1. А ми рутоньку посіємо, посіємо.

Зелену руту. Жовтий цвіт посіємо. /Двічі

  1. А ми рутоньку пополемо, пополемо.

Зелену руту, жовтий цвіт пополемо./Двічі

  1. А ми рутоньку нарвемо, нарвемо.

Зелену руту, жовтий цвіт нарвемо./Двічі

  1. А ми віночки сплетемо, сплетемо.

Зелену руту, жовтий цвіт сплетемо. /Двічі.

  1. А ми дівочок вберемо, вберемо.

Зелену руту, жовтий цвіт вберемо./Двічі

«Подоляночка»

Хід гри: Діти стають у коло. У середині кола одна дівчинка – Подоляночка. Вона походжає по колу і зображає все, про що співають діти в пісні. У кінці пісні кладе хусточку на плече іншій дівчинці, яку вибрала і веде її в коло, а сама стає на її місце. Гра повторюється.

Аналогом цієї гри є і пісня –гра «Ой є в лісі калина».

Для хлопчаків такою піснею-грою є «Ходить качур»

Мета: Упражняти дитину відтворювати в рухах почуття, образ. Вміння імпровізувати.

Хід гри: Хлопчик усередині кола вибирає впродовж пісні почергово дві або три дівчинки і з кожною танцює. Це можуть бути прості рухи в такт пісні, або вигадані  танцювальні рухи. Рухи мають бути усвідомлені, які відбивають культуру танцю, а не прості «вихиляси».

  1. Ходить качур, ходить качур в гороховім вінку./Двічі.
  2. Вибирає качурина, щонайкращу дівку. /Двічі.
  3. Вибрав собі качурина, та не в свого пана./ Двічі.
  4. Не журися, качурино. Я не твоя пара./ Двічі.
  5. Ходить качур, ходить качур, та вже находився./Двічі.
  6. Якби яка чорнявая, якби яка біла. /Двічі.
  7. Якби яка не лінива, щоб робити вміла./Двічі.

Танок – гра «Ой на горі жито, сидить зайчик»

Мета: розвивати координацію рухів, спритність, винахідливість, артистизм. Почуття гумору.

Обладнання: 3-4 палички, або стрічки 50-80см.

Хід гри: Діти беруться за руки і стають обличчям одне до одного. Співають пісню:

  1. Ой на горі жито, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

Коли б такі ніжки мали, то б ними чеберяли,

Як той зайчик, як той зайчик.

  1. Ой на горі просо, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

Коли б такі ніжки мали, то б ними чеберяли,

Як той зайчик, як той зайчик.

  1. Ой на горі гречка, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

Коли б такі ніжки мали, то б ними чеберяли,

Як той зайчик, як той зайчик.

На приспів діти скачуть вперед в коло, виставляючи праву ногу, назад ліву. Можна практикувати складніший варіант гри. На підлозі в середині кола кладуть навхрест дві дерев’яні палички, проспівавши пісню. Той хто у колі,(вибирають лічилкою) на  програш музики скаче між паличками так, щоб не зрушити їх з місця. Діти оплесками його підтримують.

Додаток 10.

 Дидактичні ігри для діагностики музичного розвитку дітей старшого дошкільного віку під час слухання музики.

 Гра «На гостини до Колобка»

Мета: вміння дітей визначити темп музики – швидкий, помірний, повільний.

Обладнання: картки із зображеннями ведмедя, жабки, пташки, лялька Колобок.

Музичний репертуар: п’єса «Ведмідь» В. Ребікова;

п’єса «Жабка» І. Школьника,

п’єса «Пташка» В. Сокальського.

Хід гри: Муз.керівник розповідає дітям, що Колобок чекає гостей, але хто до нього прийде – не знає. Треба послухати музику і підказати Колобку, хто до нього прийде, взявши картку на якій зображено відповідного персонажа.

Гра «Музичний лабіринт»

Мета: вміння дітей визначити темп музики – швидкий, помірний, повільний.

Обладнання: картки із зображеннями мишки або зайчика; равлика, або черепашки.

Ігрове поле на якому зображено лабіринт.

Хід гри: Дітям пропонується послухати музичний твір та визначити, якій тварині підходить ця музика і в якому темпі рухається тварина. Добрати картку із зображеннями тварини, назвати темп, в якому вони рухаються, провести тварину в цьому темпі по лабіринту.

Гра «З якого вікна лунає музика»

Мета: Виявити знання про різні настрої музики –  веселий, сумний, жалісний, урочистий тощо – та вміння визначити їх під час слухання.

Обладнання: площинний будиночок з віконцями. У віконцях зображення, що дають поняття про певний настрій – діти стрибають, мама колише дитину тощо.

Хід гри: Пропонується дітям уважно послухати музику і знайти віконце, з якого вона лунає. Розказують про її настрій.

Гра «Чарівні дзвоники»

Мета: Виявити вміння дітей визначити дінамику музичного твору і назвати її, використовуючи відповідні терміни – голосно, помірно голосно, помірно тихо, тихо.

Обладнання: комплект з чотирьох карток, на кожній зображено дзвоник для позначення одного з чотирьох динамічних відтінків, у кожній з яких зображено дзвоник. Найменший дзвоник – тихо; трохи більший – помірно тихо; ще більший помірно голосно, найбільший – голосно.

Хід гри: Діти слухають музику і вибирають картку з дзвоником, якій відповідає динаміці музичного твору на аудіо запису або у виконанні муз. керівника.

Гра «Музичний годинник»

Мета: виявити вміння дітей визначити жанр музичного твору – пісня, колискова пісня, танок, марш.

Обладнання: картонний годинник квадратної форми з однією стрілкою. По периметру годинника прикріплені прозорі «кишеньки», у які вкладено карткм із зображеннями, які дають поняття про певний жанр.

Хід гри: Звучить музичний фрагмент. Дитина має визначити жанр твору і повернути стрілку годинника на відповідне зображення

Гра «Хто телефонує»

Мета: виявити вміння дітей визначити регістр звучання музики – високий, середній, низький.

Обладнання: площинні мобільні телефони, у екранні віконечка яких можна вставити зображення тварини;

Зображення тварини, по дві-три на кожний регістр.

Хід гри: Дітям пропонують «внести абонентів» у пам’ять телефону і для кожного з них дібрати мелодію. Лунає музичний фрагмент у певному регістрі, діти визначають регістр, називають, для кого підійде така мелодія і «вносять абонента» у пам’ять мобільного – вставляють у віконечко телефону відповідне зображення.

         Гра «Намисто збирай – пісню складай»

Мета: виявити, чи діти можуть розрізнити й назвати структурні елементи музичного твору – вступ, куплет, приспів, програш, закінчення, – визначити, скільки частин має твір.

Обладнння: велика картка із зображенням намиста;

символічні зображення структурних частин твору;

картки із зображенням клавіатури – вступ, програш, закінчення; зелені кружечки для позначення куплетів;

червоні кружечки для позначення приспіву.

Хід гри: Виконується музичний твір(пісня), діти визначають його структурні елементи та викладають на великій картці із зображенням намиста картки та кружечки відповідно до того, яка частина твору звучить.

 Додаток 11.

 Конспект занятия по формированию

музыкально-ритмических движений

 Тема занятия:     «Закрепление изученных танцевальных движений».

Цель:

– обучать импровизации с использованием интонации, мимики и жестов и способствовать развитию творческих способностей, воображения, фантазии;

Задачи:

– закреплять ранее изученные движения, отрабатывать технику выполнения музыкально-пространственных упражнений и плясовых и танцевальных движений, хлопковых движений;

– развивать музыкально-ритмические навыки, танцевальную память;

– совершенствовать двигательные  и физические навыки и закреплять умение ориентироваться в пространстве;

– формировать определенные навыки общения, навыки работы в парах,

– развивать восприятие, внимание, мышление, память.

Оборудование:

– аудиозаписи: музыкальное сопровождение для релаксации – любая медленная мелодия по выбору муз.рук.; нотный материал: «Музыкальный котик» Г. Вихаревой, «Если весело живется, делай так…»,  «Кот и мыши» М. Гоголевой;

– шапочки кошки и мышки, мягкая игрушка – кошка в корзине.

Ход занятия

Вводная часть.5 мин.

Муз.рук.: Здравствуйте, ребята. Отгадайте загадку:

Кто сметану любит?

Кто клубочком спит?

Кто, когда погладят

Песню заурчит? (Кошка.)

Муз.рук.:  Да, верно, это наши любимые домашние животные кошки. Я хочу вместе с вами отправиться к ним в гости.

Весело нам жить на свете,

Мы к котятам в гости едем.

Поезд отправляется-

Поездка начинается!

– Итак, прошу всех занять места в вагонах.

Разминка. Вправа «Потяг» 2-3рази (додаток1)

– Поехали! 

топающий шаг на всей стопе.

Логоретмическое упражнение «Поезд».

Выполняется без аккомпанемента.

Поезд подает сигнал,

Он стоять уже устал,

Набирает поезд ход,

Свою песенку поет.

Дети двигаются дробными шагами, слегка согнув колени, произносят «чух-чух» с ускорением и замедление темпа. В конце на выдохе произносят «пш-ш-ш».

Муз.рук.:Приехали.  Выходим из вагончиков и идем дальше.

Марш: И.п. – руки вдоль туловища, ноги вместе («узкая дорожка» – 6 позиция).  Дети идут бодрым шагом за направляющим, высоко поднимая колени и энергично взмахивая руками.

Муз.рук.: Вот уютный светлый дом,

Наши киски живут в нем.

мягкий шаг на низких полупальцах.

Муз.рук.: Кошки ходят мягко и осторожно, попробуем и мы пройти, как кошки.

Выполняется широкий шаг на низких полупальцах  в  сочетании с «пружинкой» в продвижении.

прыжки на двух ногах в продвижении.

Муз.рук.:Посмотрите, а эти котята прыгают из окошка на травку во дворе. Прыгаем, как котята.

широкий шаг (через лужи).

Муз.рук.: Наши котята очень не любят воду, поэтому они стараются обязательно перепрыгнуть через лужи во дворе.

легкий бег.

Муз.рук: А как котята убегают от щенка?

Выполняется легкий танцевальный бег.

Отдых, восстановление дыхания.
Дыхательное упражнение: Глубокий вдох, подняться на полупальцы и поворот вокруг себя, вовремя которого делаем  медленный выдох .

Музыкальное сопровождение  –  любая спокойная мелодия по выбору муз.рук.

Муз.рук : А сейчас, давайте попробуем изобразить повадки кошек.

Осторожно, словно кошки,

До дивана от окошка.

На носочках я пройдусь,

Лягу и в кольцо свернусь…

А теперь пора проснуться,

Распрямиться, потянуться,

Я легко с дивана спрыгну,

Спинку я дугою выгну.

А теперь крадусь, как кошка.

Спинку я прогну немножко,

А из блюдца с молочком

Полакаю язычком.

Лапкой грудку и животик

Я помою, словно котик,

И опять свернусь колечком,

Белый кот у теплой печки.

Под тихую музыку дети выполняют движения по тексту, импровизируя по-своему движения, а затем  лежат на спине, расслабив мышцы рук, ног и закрыв глаза.

Основная часть

Закрепление ранее изученных танцевальных движений.

Коммуникативная игра «Два кота».

Выполняется без музыкального сопровождения.

Та – та, два кота –        Становятся парами по кругу лицом друг к другу,

Восемь лапок, два хвоста.            марш на месте.

Серый кот в чулане                    Хлопок в ладоши, хлопок обеими руками                                           Все усы в сметане.                          по ладоням соседа.

Черный кот полез в подвал           В позиции рук «лодочка» выполняют

И мышонка там поймал.                приставной шаг к центру круга.

По окончании игры обнимают друг друга.

Танцевальный этюд «Веселые котята».

Исполняется на мотив «Если весело живется…» под аккомпанемент фортепиано, или фонограмму.

Дети выполняют ранее изученные движения, и поют песню:

Если кушаешь ты рыбку,                     Марш на месте,

Делай так: «Мур – мур!» – 2 раза.       «умываются» правой «лапкой», левой.

Если кушаешь ты рыбку,                     Идут по кругу, руки на поясе,

То не прячь в усах улыбку,

Если кушаешь ты рыбку,                     Поворот на шагах на месте.

Делай так: «Мур – мур!»

Если пес полез кусаться,                      Марш на месте,

Делай так: «Фыр – фыр!» – 2 раза.      «Пружинка», руки на поясе.

Если пес полез кусаться,                      Идут по кругу, руки на поясе,

Приготовься защищаться,

Если пес полез кусаться,                      Поворот на шагах на месте.

Делай так: «Фыр – фыр!»

Если киска схватит мышку,                 Марш на месте.

Делай так: «Цап – цап!» – 2 раза.         Хлопки в ладони.

Если киска схватит мышку,                 Идут по кругу, руки на поясе,

Дай за это ей сосиску.

Если киска схватит мышку,                  Поворот на шагах на месте.

Делай так: «Цап – цап!»

Если любят кошку люди,                      Марш на месте.

Делай так: «Кис – кис» – 2 раза.            Плавные движения руками «волны».

Если любят кошку люди,                      Идут по кругу, руки на поясе,

Кошка верным другом будет,

Если любят кошку люди,                      Поворот на шагах на месте.

Делай так: «Кис – кис!»

Музыкально – ритмическая игра «Музыкальный котик» Г. Вихаревой. (импровизация).

Дети стоят в кругу, внутри круга – «котик». За кругом – «мышка». «Котику» и «мышке» надевают шапочки. Дети  выполняют движение в хороводе,  «мышка» идет противоходом за кругом. «Котик» импровизирует, выполняя любые уже известные ему танцевальные движения, т. е. танцует. Дети поют песню:

Я  котик музыкальный,                     «Мяу-мяу-мяу»,

Играю и пою,                                      Вот песенка моя,

Послушайте, ребятки,                        Она про сладких мышек –

Вы песенку мою:                                Люблю их очень я!

По окончании песни дети останавливаются, открывают «воротики» и «котик» ловит «мышку».

Заключительная часть

Подвижная игра – импровизация  «Кот и мыши» М. Гоголевой.

Правила игры:

В стороне сидит «кошка» – ребенок, дети – «мышки» образуют круг.

Вступление. Дети выполняют «пружинку».

Педагог поет, а кошка выполняет движения по тексту. Дети идут по кругу, взявшись за руки.

На скамейке, у окна

Улеглась и дремлет кошка.

Вот теперь мышам раздолье,

Быстро вышли из подполья,

Разбрелись по углам,

Тащат крошки тут и там.

На проигрыш (вступление). Мышки разбегаются по залу, играют.

2 куплет.

Кошка глазки открывает,

Кошка спинку выгибает,

Коготочки распускает,

Мышек всех пугает.

Прыг – прыг, побежала –

Мышек разогнала.

«Мышки» приседают (прячутся).

На проигрыш (вступление) «Кошка» догоняет «мышек», те убегают в «норки», т.е. садятся на стульчики

Беседа.

– Вам понравилось гостить у котят?

– Молодцы, вы даже научили котят танцевальным движениям.

– Наше занятие я назвала «Пушистый урок». Как вы думаете, почему?

– А у вас дома есть пушистые друзья? Как их зовут? (Дети отвечают.)

–  Знаю, все вы любите ваших питомцев, потому что они добрые и ласковые, мягкие и пушистые:

– Но нам пришла  пора проститься и обратно возвратиться! До свидания мои  пушистые друзья!

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki
Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com