4
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 10-06-2014
культура мови медичні терміни

То я хворий на грип чи… грипом?

Дорогі друзі! Наша копітка праця над культурою мови і вашого власного мовлення триває. Сьогодні в нашому лінгвістичному меню знову «порція» медичних термінів – частини тіла та стан хворого. Зрозуміло, що, з одного боку, ми не пірнаємо по вуха в медицину.

З іншого боку, частина українських відповідників українською до медичних термінів-русизмів вам можуть здатися досить звичними. Що ж, в такому разі я Вас вітаю: ваш рівень володіння мовою не такий вже й низький. Тож перейдімо до перевірки ваших мовних знань, умінь і навичок.

Частини тіла

1) висок – скроня;

Русизм висок від рос. высок, український відповідник – скроня.

Наприклад:

Як показують дослідження, на сьогодні 70% населення так званих розвинених країн скаржаться на епізодичні чи хронічні болі в правій скроні.

2) в ділянці правого виска – праворуч на скроні;

Правильно українською говорити болі в ділянці нирок чи серця, але щось знаходиться (де?) праворуч на скроні.

Наприклад:

Після вчорашнього падіння в брата ще здалека видно величезний синець праворуч на скроні.

3) голіностопний сустав – надпятково-гомілковий суглоб;

Русизм голіностопний сустав від рос. голеностопный сустав, український відповідник – надпятково-гомілковий суглоб.

Цікаво, що в довідниках з культури мови можна знайти п’яткогомілковий як правильний український відповідник, хоча в спеціальній літературі – лише надп’ятково-гомілковий. Що ж, спробуємо довіритися фахівцям.

Крім того, в цьому вислові два русизми, другий з яких досить поширений – вживання сустав (неправильно) замість суглоб (правильно).

Наприклад:

Як стверджують фахівці, основні рухи в надп’ятково-гомілковому суглобі – це згинання та розгинання (60–70%).

Ще 2006 року мамі замінили колінний суглоб, який, виявляється, є найбільшим і найскладнішим з усіх суглобів людини.

4) десна – ясна;

Русизм десна від рос. дёсны (вживається лише в множині), український відповідник – ясна (також лише в множині).

Запам’ятаймо, що в обох мовах цей іменник вживається лише в множині: ясна – ясен – яснам – яснами – на яснах.

Наприклад:

Як радять фахівці, правильне лікування запалення ясен необхідно починати з ретельного обстеження, оскільки причинами цієї недуги може бути не лише неправильний догляд, а й серйозні хвороби, як-от: гіповітаміноз, інтоксикації, інфекції (детальніше про це можете прочитати тут).

5) жолудок голодний – шлунок голодний (проте найкращий варіант – натщесерце, про що читайте більше тут);

Русизм жолудок від рос. желудок, український відповідник – шлунок.

Наприклад:

Ранкова кава на голодний шлунок може швидко призвести до легких скарг, оскільки речовини, що утворюються під час обсмажування зерен кави, стимулюють виділення шлункової кислоти (більше про це читайте тут).

6) затилок – потилиця;

Русизм затилок від рос. затылок, український відповідник – потилиця.

Цікаво, що потилиця в українців – це майже «національна» частина тіла, з якою пов’язана значна частина народних приказок. Тут варто згадати про слова й вислови, які творять мовну картину світу (детальніше про це в нашій статті читайте тут).

Наприклад:

Українці кажуть: побачиш ти щось, як свою потилицю, тобто ніколи не побачиш.

У скрутній ситуації українець зазвичай… чухає потилицю: за цей час можна чогось і розумного придумати.

7) піджолудочна – підшлункова (залоза);

Русизм піджолудочна від рос. поджелудочная, український відповідник – підшлункова (залоза).

Наприклад:

Поряд з болем у пацієнта із запаленням підшлункової залози можуть виникати відчуття важкості в животі, його здуття, нудота.

8) роговиця ока – рогівка ока;

Русизм роговиця від рос. роговица, український відповідник – рогівка.

Наприклад:

Рогівка – це прозора частина зовнішньої оболонки ока з опукло-увігнутою формою лінзи, яка становить 1/5–1/6 частину зовнішньої (фіброзної) оболонки ока.

9) хрусталик ока – кришталик ока;

Русизм хрусталик від рос. хрусталик, український відповідник – кришталик.

Наприклад:

Кришталик разом з рогівкою, водянистою вологою та склоподібним тілом складають оптичну систему ока.

Стан хворого

10) біль чужа – біль чужий;

Русизм біль (вона) від рос. боль (она), український відповідник – біль (він) як фізичний чи душевний, тобто в прямому чи в переносному значенні.

Зупинимося на більш складному щодо керування дієслові болить.

I) Дієслово болить у прямому значенні (як фізичний біль) за Словником української мови має таке керування:

а) що (шлунок болить),

б) у кого (у сестри болить рука),

в) рідше – кому (йому рана дуже болить),

г) розмовне кого (болять мене руки й ноги).

На нашу думку, остання розмовна форма поширена лише на окремих територіях, підтвердженням чому є такий приклад. Так, у статті «Нетипове одужання», про яку мова буде далі (п. 12), матуся звертається до донечки зі словами: «Проси у Бога здоров’ячка, Андріяночко, проси, щоб тебе не боліло». Варто зазначити, що автор статті мешкає у Львові. Проте я не знаю, чи так говорять у Львові й лише у Львові.

II) Дієслово болить у переносному значенні (як страждання) за Словником української мови має таке керування:

а) кому (душа йому болить),

б)  кого (зневага моєї справи болить мене).

Як на мене, то остання розмовна форма з давальним відмінком також поширена лише на окремих територіях.

Отже, в прямому значення дієслово болить вживаймо двома способами:

1) У кого болить? У Марії не вперше болить лікоть.

2) Кому болить? Марії не вперше болить лікоть.

У переносному значенні вживаймо одну форму – з давальним відмінком без прийменника:

Кому болить? Мені болить душа за долю України.

Наприклад:

Сьогодні сприймаємо чужий (чи не зовсім?) біль українців Сходу як свій власний.

Кожному українцю варто переглянути нещодавно створений відеопроект «Мені болить моя країна» (памяті Небесної Сотні).

11) бредить хворий – марить хворий;

Русизм бредить від рос. бредит, український відповідник – марить у значенні «безтямно говорити в гарячці, уві сні чи в якомусь іншому неадекватному стані».

!Зверніть увагу! Дієслово марить не має значення російського розмовного бредить як «говорить дурницю».

Наприклад:

Можна впевнено стверджувати, що хворий марить, якщо, кажучи мовою науки, його висновки не випливають з передумов.

12) виздоровлення – одужання;

Русизм виздоровлення від рос. выздоровление, український відповідник – одужання.

Наприклад:

Історія про «нетипове одужання» смертельно хворої дівчинки Андріяночки, тобто Господнє зцілення у відповідь на молитви матусі й дівчинки, торкається сердець читачів (прочитати про це можна тут) .

13) внематочна беременность – позаматкова вагітність;

Русизм внематочна беременность від рос. внематочная беременность, український відповідник – позаматкова вагітність.

В наведеному словосполученні вживаються, як бачимо, два русизми. Перший перекладається дуже простим і звичним для нас способом калькування вне поза, маточнаяматкова. З другим русизмом теж особливих проблем немає: справді, обидва належать до жіночого роду.

Наприклад:

Кожній молодій жінці необхідно пам’ятати: сучасні методи діагностики дають можливість встановити вагітність (зокрема й позаматкову) на дуже ранніх термінах.

14) голодання лікувальне – голодування лікувальне;

Русизм голодання лікувальне від рос. голодание лечебное, український відповідник – голодування лікувальне.

Наприклад:

У 60-70-і рр. XX ст. батьком лікувального голодування в США став досить відомий на сьогодні і в Україні Пол Брегг (детальніше про нього читайте тут).

15) дрижить від холоду – тремтить від холоду;

Русизм дрижить від рос. дрожать, український відповідник – тремтить.

Наприклад:

Коли на морозі я починаю тремтіти від холоду, то це означає, що мій організм вмикає захисне «пристосування», тобто підвищує температуру тіла.

16) на костилях ходити – ходити на милицях, костурах;

Русизм костилі від рос. костыли, український відповідник – милиці, синонім – костури.

Варто зазначити, що милиця – однозначне слово, а костур – багатозначне: вживається ще й у значенні ціпок.

Наприклад:

Чудовий вірш Євгена Гуцала «Осінь ходить на милицях, дзвенить медалями» якраз у своїй назві містить цікавий нам вислів (з віршем можна ознайомитися тут). 

17) очнувся хворий – отямився хворий;

Русизм очнувся від рос. очнулся, український відповідник – отямився.

Наприклад:

Цікавий випадок повернення безнадійного хворого до життя описаний в статті «Американець отямився після 20 років коми» (про це читайте тут).

18) падати в обморок – непритомніти, мліти;

Русизм падати в обморок від рос. падать в обморок, український відповідник – непритомніти у значенні «втрачати свідомість», синонім – мліти.

Наприклад:

Минулого року на Рівненщині дванадцятирічного школяра вкусила гадюка просто на городі: прийшовши з батьками додому, він одразу почав непритомніти (про це більше читайте тут).

19) розчіси на шкірі – подряпини як наслідок травми, а розчухи як наслідок свербежу;

Русизм розчіси від рос. расчёсы, український стилістично нейтральний відповідник – подряпини.

На перший погляд здається, що це неточний відповідник. Поміркуймо: расчёсы перекладється як розчухування, яке є розмовним за своїм стилістичним забарвленням. З іншого боку, розчухування вживається в значенні «дуже чухати, роздряпуючи шкіру». Таким чином приходимо до подряпин, інакше кажучи, процес розчухування неможливий без подряпин. Тому вважаємо, що в офіційному мовленні потрібно вживати не розчухування шкіри, а подряпини на шкірі (тобто результат, а не процес).

Як порадили нам фахівці, медикам варто розрізняти ці слова таким чином: розчухи на шкірі з’являються внаслідок свербежу, а характер подряпин – травматичний. В такому разі все стає зрозуміло.

Наприклад:

Подряпини на шкірі – це пошкодження верхніх шарів шкіри, які зазвичай забруднюються пилом, тому їх потрібно обов’язково обробити, інакше можуть загноїтися.

20) слизиста оболочка пошкоджена – слизова оболонка пошкоджена;

У наведеному прикладі два русизми:

1) слизиста від рос. слизистая, український відповідник слизова;

2) оболочка від рос. оболочка, український відповідник оболонка.

Наприклад:

На практиці у дітей часто трапляється гостре механічне пошкодження слизової оболонки язика, губ, м’якого й твердого піднебінь.

21) хворіти запаленням легень – хворіти на запалення легенів;

Перший аспект. У цьому прикладі неправильне (скальковане з російської) керування дієслова хворіти (болеть чем? Воспалением): це дієслово вимагає після себе не орудного відмінка (хворіти чим? запаленням), а прийменника НА із знахідним відмінком (хворіти на що? на запалення).

!Зверніть увагу! Хворіти можна на якусь хворобу, але неправильно говорити: хворіти на нирки, на печінку (в цьому випадку правильно: мати хворі нирки чи хвору печінку). Хоча в розмовному мовленні вживаємо такі вислови: хворі на нирки, на печінку (про це читайте в нашій статті тут).

Другий аспект. У наведеному словосполученні хворіти запаленням легень неправильно наведена форма родового відмінка множини: (кого? чого?) не легень (неправильно), а легенів (правильно).

Наприклад:

За твердженням лікарів, частіше хворіють на запалення легенів діти й люди літнього віку.

22) шелушіння шкіри – злущування шкіри;

Русизм шелушіння від рос. шелушение, український відповідник – злущування.

Варто зазначити, що в обох мовах цей віддієслівний іменник називає процес, а результатом є дрібні лусочки, які відпадають.

Наприклад:

При недостатньому догляді в немовляти може з’явитися попрілість шкіри, яка супроводжується почервонінням, злущуванням шкіри, появою тріщин в її складках, а також болем.

Отже, ми з вами розглянули ще «шматочок» культури мови, зокрема понад два десятки медичних термінів, які під впливом російської мови в українській мові зазвичай спотворюються.

А насамкінець пропоную кожному з вас переглянути-таки відеопроект «Мені болить моя країна», присвячений Небесній Сотні (перейти можна за посиланням тут).

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (4)

гомілка чи голінка (по Олексі А. П.)

Дякую, пане Ігорю!

Щодо “натщесерце”, отут http://health.webfermerstvo.org.ua/medychna-encyklopedija/natshheserce-chy-na-golodnyj-shlunok-jak-pravylno-pryjmaty-liky.php стверджують, що це стан коли ти нічого не їв із моменту просинання й до сніданку, але не пізніше 10:00, бо то вже буде на голодний шлунок.

Щиро дякую, пане Кириле! Маю надію, що й для медичних працівників, і для нас, пацієнтів, це справді важлива інформація.
Друзі! За надісланим посиланням автор роз’яснює, що з погляду фізіології та медицини натщесерце й на голодний шлунок – це різні стани.
Натщесерце – “це час без їжі й пиття між закінченням сну та першим сніданком, але не пізніше 10 години ранку”, тобто в цей час наш організм може легко обходитися без їжі.
На голодний шлунок – це вже після 10 год. ранку (мабуть, не в тому випадку, коли Ви прокинулися за півгодини до десятої :)). У цей час на тлі яскраво вираженого відчуття голоду відбувається включення «саможивлення» організму за рахунок внутрішніх запасів, а якщо їх немає, то за рахунок втрати клітин внутрішніх органів.
Маю надію, інформація дуже важлива!!!
Щиро, Людмила Пономаренко

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com