13
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 04-06-2014
культура мови картопля в лушпинні

Як правильно: картопля в мундирах чи в лушпинні?

Дорогі друзі! Сьогодні пропоную вам “смачну” тему з культури мови, тобто попрацювати над своїм правильним українським мовленням у найбільш приємні для нашого шлунку моменти, тобто за їжею. Звичайно, мова буде не лише про їжу, а загалом про типові помилки, пов’язані з нашим спілкуванням у/на кухні (правильно й так, і так).  У межах цієї теми натрапляємо також на такі місцеві назви, як діалектизми.

Знаю з власного досвіду, що домашня атмосфера навіює спокій і хочеться розслабитися, а не мізкувати над тим, як ми говоримо. Проте саме в такому домашньому затишку й, мабуть, найтяжче боротися з нашими «улюбленими» русизмами.

До того ж, якщо ваші рідні не підтримують вас у цьому, більше того – говорять іншою мовою. Отут вже потрібно не лише добре мізкувати над формами висловів, а ще й мати мовну стійкість, щоб не повторювати за своїми близькими чи то неправильні, чи то іншомовні вислови. Звичайно, ви можете потренуватися сам на сам, перш ніж зайти на улюблену кухню в новому образі. Проте краще заручитися підтримкою рідних заздалегідь.

Тож перевірмо наше мовлення на більш чи менш непомітні нашому оку русизми, що стосуються всілякої їжі та не лише.

Допоміжні слова

Нагріття – нагрівання;

наприклад:

Щоб мед не втратив своїх цілющих властивостей, його не можна піддавати процесу нагрівання.

натощак – натщесерце;

наприклад:

Щоранку натщесерце фахівці радять випивати склянку теплої води.

плісінь – цвіль;

наприклад:

Сьогодні хлібина вже на третій-четвертий день може покритися цвіллю.

покупка – купівля (або куплений/а/е/і);

Культура мови. Тут може постати питання з приводу того, що ці слова трохи відрізняються значенням: покупка – це куплена річ, купівля – це процес придбання цієї речі,

наприклад:

Сьогодні купівля продуктів харчування в супермаркеті переважає над відвідинами такого звичного базару.

Як відомо, в Україні куплені продовольчі товари обміну й поверненню не підлягають.

полднік – полуденок, підвечірок;

Мені більше подобається варіант полуденок, утворений за допомогою давнього префікса полу-, який також є в словах полумисок (до речі, це «напівмиска»: вже не тарілка, але ще й не миска), полукіпок.

наприклад:

На полуденок в дитячому садочку часто дають йогурт з печивом.

поставщик – постачальник;

наприклад:

Нашим постачальником продуктів, безперечно, є улюблений татусь.

пробка до пляшки – корок (відкоркувати, коркотяг);

наприклад:

Щоб швидко й без зайвих проблем витягти корок з пляшки вина, потрібен коркотяг / Щоб швидко й без зайвих проблем відкоркувати пляшку вина, потрібен коркотяг.

рідка маса – рідина;

Дуже часто цей русизм вживається в рецептах під час опису особливостей приготування якоїсь смакоти.

наприклад:

Найкраще тісто для млинців має вигляд рідини, що за своєю густиною (інший варіант – густотою) нагадує нежирну сметану.

рослинна їда – рослинна їжа;

наприклад:

Основою раціонального харчування має бути рослинна їжа, зокрема сирі фрукти та овочі.

Продукти

Біла мука – біле борошно;

наприклад:

Для домашньої випічки мама завжди брала біле борошно найвищого ґатунку.

два пучка окропу – два пучки кропу;

Перед нами слова-пароніми (близькі за звучанням, але різні за значенням): кріп – це духмяна трава-приправа, окріп – кип’яток.

І ще одна помилка, що стосується вживання іменника в називному відмінку множини з числівниками два, три, чотири – два пучки, три будинки, чотири брати (про це детальніше читайте в нашій статті тут).

наприклад:

Як правило, щосуботи на базарі купуємо два пучки кропу.

лоток яїчок – лоток яєць;

наприклад:

Лоток яєць не завжди вистачає українській господині при приготування великодніх страв.

масло рослинне – олія;

наприклад:

Оливкова олія не утворює канцерогенів при нагріванні, тому придатна для смаження та приготування страв у фритюрі.

півфабрикати – напівфабрикати;

наприклад:

Хлібобулочні заморожені напівфабрикати, призначені для випічки в домашніх умовах, – це різні види тіста, пироги, пиріжки з різними начинками, заморожені піца та лазанья.

простокваша – кисле молоко, кисляк.

наприклад:

Кисле молоко набагато корисніше для організму, ніж свіже.

!Зверніть увагу! Досить оригінальною, як на мене, є заміна соковижималки соковитискувачем чи сокоробкою. Можливо, в якихось місцевостях так і говорять, хоча перший варіант є як не дуже милозвучним, так і трохи задовгим.

Одиниці вимірювання

Літра води – літр води;

наприклад:

На думку фахівців, літр води протягом дня – це недостатньо для нормального функціонування організму.

півлітра молока – половина літра молока;

Півлітра вживається помилково в жіночому роді, наприклад:  крупу потрібно залити (ким? чим?) півлітрою (правильно: півлітром) води чи не вистачає ще (кого? чого?) півлітри бульйону (правильно: півлітра) бульйону;

наприклад:

Для мого улюбленого рецепту дріжджового тіста на піцу потрібно взяти половину літра молока.

четверть чайної ложки – чверть чайної ложки.

наприклад:

Як правило, для тіста достатньо чверті чайної ложки солі, щоправда інколи можна брати трохи більше – третину.

!Зверніть увагу! Варіанти літра, півлітра вживаються як діалектизми (тобто в місцевому мовленні, детальніше про яке читайте ТУТ), а четверть – «чистої води» русизм.

Посуд

Вилка – виделка;

наприклад:

Сьогодні досить складно уявити, як можна обійтися за столом без звичайної столової виделки.

кастрюля – каструля;

Під руками вмілої господині вареники з сита миттєво переселилися в каструлю з окропом.

комфорка на плиті – конфорка на плиті;

наприклад:

Одна з конфорок погано горить: потрібно викликати майстра.

кружка молока – кухлик молока;

Можна також вживати кухоль (значення: металева або череп’яна посудина з ручкою для пиття). Як на мене, то ми користуємося все-таки невеличкими кухликами.

наприклад:

Після довгої прогулянки спекотним літнім днем з жадібністю припадаєш до кухлика холодної джерельної води.

піднос – таця (значення: плоский посуд для перенесення страв);

наприклад:

Приємно поставити на стіл святкову тацю зі всілякими смаколиками: чи то м’ясними, чи то солодкими.

протвінь – лист (хоча в місцевих говірках є багато варіантів: деко, жаровня, бляшка…);

наприклад:

Перш ніж висаджувати на підігрітий лист пиріжки, потрібно помастити його якимось жиром – олією, смальцем, маслом чи маргарином.

скляна посуда – скляний посуд;

наприклад:

Сьогодні модно сервірувати стіл скляним посудом не лише в ресторанах, але вдома.

сковородка – сковорода, сковорідка (пательня – це діалектизм!).

наприклад:

Про сковорідку з тефлоновим покриттям ще донедавна мріяла чи не кожна господиня, але досить швидко з’ясувалося, що, по-перше, тефлон шкідливий, а по-друге, дуже нетривкий і його легко пошкодити.

Перші та другі страви

Гов’ядина – яловичина;

наприклад:

Оригінальною стравою італійської кухні є спагеті з яловичиною та гарбузом. Цікаво, і яка вона на смак?

горбушка хліба – окраєць хліба;

наприклад:

Синочок з нетерпінням чекав на повернення з риболовлі татка, в якого завжди був у кишені найсмачніший у світі окрайчик трохи підсохлого хліба.

індючка – індичка;

наприклад:

В кожного народу є якась основна різдвяна страва – індичка, гусак, качка, курка чи риба.

картопля в мундирах – картопля в лушпинні або в кожушках;

Справа в тому, що деякі вчені все ж таки “картопляні мундири” вважають нормативними в українській мові. Проте схиляюся до думки інших мовознавців, які вважають вислів картопля в мундирах калькованим з російської, а власне українськими – картопля в лушпинні чи в кожушках! Так, у Словнику Бориса Грінченка наведений приклад “картопля з лушпиною”, взятий із збірника “Українські прислів’я, прикази і таке інше”, укладеного М.Номисом. Як на мене, це ще один доказ щодо “ненормативності мундирів” щодо картоплі.

Наприклад:

Мені дуже смакує картопля в лушпинні з оселедцем та свіжими помідорами.

каклєта – котлета;

наприклад:

На кулінарних сайтах є всілякі рецепти котлет: котлети із зеленню, котлети на шпажках, котлети з лимоном – чого лише душа не забажає (якщо вона, звісно, не вегетаріанська :)).

качан капусти – головка капусти;

наприклад:

Для салату із свіжої капусти на 3-х чоловік я беру приблизно половину головки капусти вагою 1-1,5 кг.

В дитинстві мама частенько давала поласувати (говорила: як зайчик) солодкуватим качанчиком капусти.

копченості – копченина;

наприклад:

Після «халявної» каші недешева свинина-копченина (заголовок статті з сайту)

овочеве блюдо – овочева страва;

наприклад:

Дієтологи радять давати діткам овочеві страви з шестимісячного віку.

потрошки – тельбухи;

наприклад:

Сьогодні безліч кулінарних сайтів радять приготувати суп з курячими тельбухами – печінкою, шлунком, серцем, легенями.

салат із шпінату – салат із шпинату;

наприклад:

В салат із шпинату додають всілякі інгредієнти, як-от: яблука, часник, морепродукти.

сельодка – оселедець;

наприклад:

Сьогодні нам пропонують приготувати маринований оселедець у різноманітних соусах – від сметанного до ягідного.

смачна лапша – смачна локшина;

наприклад:

Як на мене, найбільш смачною є локшина домашнього виготовлення з додаванням яєць.

уха – юшка з риби.

наприклад:

На домашній плиті ніколи не звариш такої смачної юшки із свіжої риби, як в казані на вогнищі.

Отже, ми з вами перевірили знання з культури мови, які стосуються нашого мовлення за їжею чи під час її приготування. Натрапили також на кілька діалектизмів. Звичайно, охопити все в одному матеріалі неможливо, тому всілякі солодощі та ягоди ми свідомо залишили на наступний раз. Тож вчимося говорити правильно навіть у ті хвилини, коли наш наповнений шлунок заважає працювати мозку :).

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (13)

В моєму рідному селі (с.Боровиця, Чигиринський район, Черкаська область) говорять ще так:
– на полуденок = полудник
– картопля в лушпинні = картопля в кожушках

Дякую, пане Миколо, що поділилися цікавою інформацією. Справді, другий приклад – це синонімічні назви (я вже додала це в статті). А от щодо першого – полудника, то, як не крути, а він таки схожий на русизм. У моєму рідному селі Селищі на Баришівщині Київської області також говорять “полудник”.

В справі “два пучки”. Думаю, що “два пучка” теж правильно. До реформи 1933 року існувало таке поняття як “двоїна”.
http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0

З повагою
Сергій

Дякую, пане Сергію, за висловлену Вами думку. Я говорю щодо відповідності мовним норм, які чинні на сьогодні. Справді, якби була чинною двоїна, то були б нормативними, тобто правильними обидва варіанти. На сьогодні це один варіант – два пучки, брати , зошити… З повагою, Людмила Пономаренко

горбушка > шкуринка

Дякую, пані Алло. Цікавий варіант. Прошу зазначати його “місце проживання”.

цвіль > пліснява?

Доброго дня, мені хотілося поділитися такою інформацією. Моя подруга звичайні деруни називає “тертюхами”: як бачимо, етимологія дуже “прозора”. До речі, саме так кажуть на Тернопільщині.

Цікава місцева назва. Хоча вперше чую, та походження зрозуміле.
Щиро дякую, пані Людмило.

А от у Нiжинi кажуть ”шкоринка”

От бачите скільки варіантів, зокрема й фонетичних.
Щиро дякую!

Перепрошую, я щодо слів “копченості – копченина”. Зокрема спільнокореневого “коптити”. Це слово швидше русизм, натомість українською краще казати “вудити”. Тому не “копчена шинка”, а “вуджена”.

Пані Маріє, щиро дякую за коментар. Справді, так біль по-українськи. Залишилася лиш одна “дрібниця” – запровадити це у вжиток у всій Україні.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com