0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Теоретичні відомості про мову: лексика | 23-03-2014
молодіжний сленг

Думу думаю: молодіжний сленг чи жаргон?

Сьогодні в нашому «лінгвістичному меню» питання «Що таке молодіжний сленг?» і «Як відрізнити молодіжний сленг від прикладів жаргонізмів?». Цю молодіжно-лінгвістичну (і не зовсім, як побачимо далі) тему розпочнемо з… ностальгійних спогадів про студентські роки. Щоправда, для декого з вас – це геть зовсім не ностальгія, а об’єктивна реальність. А якщо ви ще й першокурсник, то для вас випускний курс здається за сімома морями й… Та не відволікаймося.

Штрихи студентського «справжнього» життя

Кому з студентства (а в душі ми всі залишаємося вічними студентами, тобто молодими) невідомі такі речі, як-от:

Степуха в універі не світить, якщо повно хвостів, а бігунок (бігунець) тут вже не допоможе.

Бомба на іспиті краще, ніж шпора, проте хоч так, хоч сяк, а треба не засипатися.

Воєнка чекає на хлопців, а вишки не минути всім технарям – як хлопцям, так і дівчатам.

І стійка традиція стількох поколінь студентів, які проживали в студмістечках, – опівночі з відкритого вікна щосили репетувати: «Шара, прийди!».

І тут постає питання: степуха, універ, хвіст, бігунок (бігунець), бомба, шпора, засипатися, воєнка, вишка, технарь, шара – це особливі слова, які мовою лінгвістики належать до молодіжного сленгу чи є прикладами жаргонізмів?

Це – соціолект, тобто соціальний діалект

Розпочнемо з того, що сьогодні в повсякденному мовленні досить значна частина всіляких слів та висловів навіть неозброєним оком (тобто оком нефахівця) може бути ідентифікована, як ненормативні, тобто такі, що не відповідають нормам сучасної української літературної мови.

У лінгвістиці таку мову називають соціальним діалектом чи, скорочено, соціолектом, тобто мовою певної соціальної групи.

Є кілька звичних нам термінів, які позначають види соціальних діалектів – жаргон, сленг, арго.

Як із завжди, звертаємося, до «авторитетного слова» тлумачного словника.

Крок перший. Авторитетне слово тлумачного словника

За визначенням словника, жаргон – це «мова якоїсь соціальної чи професійної групи, що відрізняється від загальнонародної наявністю специфічних слів і висловів, властивих цій групі». Інше значення – «умовна, штучна говірка, зрозуміла лише в певному середовищі», тобто арго.

До терміна «сленг» словник подає широке та вузьке його значення. В широкому значенні сленг – це розмовний варіант професійного мовлення, синонімом якого є жаргон. Натомість у вузькому значенні сленг – це «жаргонні слова або вислови, характерні для мовлення людей певних професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення».

Майже математичні рівняння

Перечитавши кілька разів ці визначення, розуміємо, що в цьому випадку авторитетне слово тлумачного словника виявляється… зовсім не авторитетним, бо геть нас заплутує.

Виходить, що ці терміни між собою дуже тісно «породичалися», тобто стали синонімами (швидше за все, абсолютними):

жаргон = сленг як розмовний варіант мовлення представників певної професії,

жаргон = арго як умовна, штучна говірка, зрозуміла лише представникам певної соціальної групи.

І чому сленг = жаргонні слова та вислови…? Тобто визначення одного поняття через інше.

Найцікавіше, що справді серед мовознавців поширена така думка: всі ці три терміни – це синоніми, оскільки вони називають ненормативне мовлення соціальних чи професійних груп. Тобто це їх широке, інакше кажучи, «нетермінологічне» значення.

Теоретикам з цим можна погодитися, але що робити практикам? Я маю на увазі, де взяти критерії, на підставі яких можна розрізняти, яке слово чи вислів є жаргонізмом, яке – арготизмом, а яке належить до молодіжного сленгу?

Крок другий. Інші визначення

Звернемося до інших дефініцій, серед яких більш прийнятними, на наш погляд, є такі:

жаргон – це сукупність особливостей словника розмовного мовлення людей, об’єднаних спільними інтересами, захопленнями, професією, віком, ситуацією;

арго – це умовна говірка певної соціальної групи з набором слів, незрозумілих для невтаємничених у справи цієї групи;

сленг – слова і вислови в англійській усній мові, які вживають люди певних вікових, професійних і соціальних прошарків.

Отже, відрізнити жаргон від арго можна таким чином: коли жаргон є зрозумілим в широкому колі спілкування (тобто й поза межами певної групи), то визначальною характеристикою арго є його «таємничість».

Приклади жаргонізмів: тусівка – місце збору, на шару – задарма, прикид – манера одягатись, поїхав дах – бути недоумкуватим.

У випадку, коли арготизми набувають широкого розголосу, то вони «автоматично» переходять до розряду жаргонізмів.

До злодійського арго свого часу належали такі слова: помити – украсти, прибрати – вбити, ботати – розмовляти, перо – ніж.

Щодо різниці між жаргоном та сленгом знову постає АЛЕ: сьогодні сленг активно вживається не лише в англійському, але і в українському усному мовленні. Тому невирішеним залишилося питання: як розрізнити сленг і жаргон, зокрема як правильно називати молодіжний сленг чи молодіжний жаргон?

Крок третій. Розставляємо крапки над І

В науковій статті І. Николів ми натрапили на найдоречніший, на наш погляд, критерій для розрізнення лексики, яку позначають ці два терміни – сленг та жаргон.

Ця думка належить відомому українському жаргонознавцю Лесі Ставицькій, «перу» якої належать перші в українській мові словники ненорматичної лексики, зокрема: «Короткий словник жаргонної лексики української мови» (2003), «Український жаргон. Словник» (2005), «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників» (2008).

Отже, критерієм розрізнення всіх трьох груп неформальної (чи ненормативної) лексики є ступінь відкритості лексики.

Розпишемо це так:

1) сленг як найбільш відкрита лексична підсистема;

2) жаргон як напіввідкрита лексична підсистема;

3) арго як найбільш закрита лексична підсистема

До речі, ми користувалися цим критерієм і при пошуку відмінностей між арготизмами та жаргонізмами – це була втаємниченість перших, тобто арго серед цих трьох груп (жаргон – арго – сленг) є найзакритішою лексичною підсистемою.

А як же наш молодіжний сленг чи… жаргон?

Обидва ці терміни можуть вживатися, якщо вони позначають відповідну лексику за ступенем відкритості. Тобто якщо це слова певної молодіжної субкультури чи професійної групи, які є маловідомими широкому загалу, то можна з повним правом їх назвати молодіжним жаргоном.

У випадку, коли такі специфічні «молодіжні» слова є загальновідомими, то йдеться, звичайно, про молодіжний сленг.

Наприклад, розуміти позначається в молодіжному середовищі кількома сленгізмами: в’їхати, вкурити, втягнути.

Теж саме можна говорити й, наприклад, про комп’ютерний сленг та жаргон, спортивний сленг та жаргон і т.д.

З власного досвіду можу сказати, що термін «молодіжний сленг» вживається набагато частіше, ніж термін «молодіжний жаргон». Чи це справді так відповідно до наведеного критерію, то це покажуть подальші розвідки.

І насамкінець спробуємо навести кілька прикладів.

До комп’ютерного сленгу належать такі слова: комп (комп’ютер), глючити (працювати з помилками), зависати (перестати працювати);

до комп’ютерного жаргону – сідюк (CD), вінда, віндюха (програма Windows), шутер (детальніше про гру-стрілялку), квакати (грати в комп’ютерну гру Quake).

Отже, ми з вами розглянули види соціального діалекту (сленг – жаргон – арго), з’ясували, що молодіжний сленг – це відкрита лексична підсистема, тобто сленгізми широко відомі в молодіжному середовищі. Натомість молодіжний жаргон – це напіввідкрита лексична підсистема, тобто приклади жаргонізмів відомі не такому широкому колу користувачів.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com