4
Автор ludmyla_alla | Рубрики Теоретичні відомості про мову: лексика | 16-03-2014
дітлахи, розмовна лексика

Ми – ДІТИ, а не якісь дітлахи

Чи помічав ти, шановний читачу, що наші телеканали практично населені «дітлахами», й зовсім забули про «дітей». Цікаво, що вперше помітив таку парадоксальну річ мій російськомовний чоловік, в якого зовсім нефілологічна освіта.

То хто в нас –  діти, дітки чи якісь там дітлахи?

Моя перша думка була така: дітлахи – це приклад розмовної лексики, діти – стилістично нейтральне, яке й має вживатися в мові ЗМІ.

Далі я добре проштудіювала компетентні джерела й результати пошуків виявилися такими.

Словник української мови наводить значення слова дітлахи – те саме, що й діти та подає приклади для ілюстрації. І що найголовніше для нас, то є стилістична позначка «розм.», тобто це розмовна лексика.

Словник синонімів української мови подає до слова діти (маленькі дівчатка й хлопчики) такі синоніми: малеча, дітвора розм., дітлахи розм. і т.д.

Отже, моє філологічне чуття мене таки не підвело: слово «дітлахи» належить до розмовної лексики й тому йому зовсім не місце на телебаченні, зокрема в інформаційних повідомленнях, що трапляється найчастіше.

І ще один штрих. Варто інколи звертатися до пошукового «дядька Гугла». Саме він вказав на інформаційний матеріал під таким цікавим заголовком «“Дітлахи і діти” захопили Львівську галерею мистецтв» (03.12.2013), де йдеться про виставку із 136 картин, на яких головні герої – діти. Так-от, в самому повідомленні є пояснення, чому вживаються поруч два слова-синоніми (як ми з’ясували) і з яким значенням: «Саме тому діти в нас – це представники дворянських, королівських і міщанських родин, а дітлахи – це прості діти із сільських родин, які випромінюють радість, непосидючість, біженці і сироти», – розповіла інший куратор виставки Оксана Гулка».

То чи не варто прислухатися нашим ЗМІ до компетентних джерел, до фахівців, до мудрих пояснень і зробити так, щоб «всюдисущі дітлахи» швиденько зникли з телевізійних повідомлень? І щоб у нас нарешті з’явилися діти, а якщо вже хочеться особливо показати любов, то використовувати в окремих рідіксних випадках (зрозуміло, не в інформаційних повідомленнях) синоніми малеча, дітвора.

Ми говоримо, розмовляємо, спілкуємося чи лише балакаємо (розмовна та просторічна лексика)?

Інший приклад з телевізійної мови, зокрема з українського перекладу в рухомому рядку – дієслово балакати. Практично завжди, якщо російською герої фільму «говорят», то українською «балакають». Як відомо, балакати належить до розмовної лексики.

Відверто кажучи, такий переклад сприймаю як якесь приниження рідної мови: чому українською треба лише балакати, а не можна сказати: «Давай поговоримо!», не кажучи вже про більш природну просту (синтетичну) форму наказового способу – «Поговорімо!».

Розмовна лексика мовою лінгвістики

Розмовна лексика – слова та вислови, що, будучи літературними, надають мовленню розмовного забарвлення. Це означає, що розмовна лексика знаходиться в межах літературної норми.

Розмовна лексика поділяється дослідниками на такі види:

1) слова, вжиті в переносному значенні, які в прямому є нейтральними;

Наприклад:

теля – про недосвідчену або неспритну людину; про того, хто має спокійну вдачу;

зелений – недосвідчений;

булькотіти – невиразно говорити,

вибухнути – раптом вимовити, викласти все одразу;

розлазитися – втрачати виразність форм; розходитися в різні боки;

стукати – минати, сповнюватися (про вік);

2) слова з додатковими стилістичними відтінками;

Наприклад: балагур, бухикати, варнякати, векати, запропаститися, плентатися, приндитися, пхатися, свинство, сюдою, сьорбати, тудою, шарахнути, шкандибати;

3) пестливі й згрубілі форми слів;

Наприклад: бурмило, донечка, загребущий, зажера, здоров’яга, їстоньки, малюсінький (манюсінький), матуся, писака, питоньки, смакота, сонечко;

4) дієслова з двома префіксами на зразок: понавигадувати, понаставляти, попобігати, попоїсти.

Розмовна лексика має в сучасній літературній мові нейтральні відповідники.

Наприклад: бідолаха – нещасний, байдужки – байдуже, балакати – говорити, довготелесий – високий, навстоячки – стоячи, ловкий – гарний, лупцювати – бити.

Просторічна лексика

На сходинку нижче за стилістичним забарвленням знаходиться така група лексики, як просторічна. На відміну від розмовної лексики, просторічна лексика знаходиться вже на межі літературної норми. Звернемося до визначення.

Просторічна лексика – це лексика, що перебуває на межі літературного вжитку і часто виходить за межі літературної норми.

Просторічна лексика поділяється дослідниками на такі види:

1) слова, перекручені, спотворені з погляду норм літературної мови: автобуз, булгактер, каклєта, калідор, лаболаторія;

Основна причина виникнення таких слів – це складність іншомовних слів для української вимови, оскільки мовний апарат україномовної людини розслаблений, а щоб вимовити, наприклад, те саме «бухгалтер» правильно, треба добре напружуватися.

2) слова з різко зниженим, експресивним забарвленням: ляпати, патякати, босяцюга, п’янюга, дурепа;

Ці слова експресивно сильніші, ніж схожі розмовні, але не настільки сильні, ніж жаргонізми. Одним словом, на знаходяться на межі.

3) невмотивовані росіянізми: шиповник, совітуваться, прийомна, водрузили, однофамільниця;

А це приклади славнозвісного, чи не дуже славно-, але дуже звісного суржику. Як жартую, класичні приклади – навєрно й канєшно.

4) вульгаризми – не прийняті в літературній мові лайливі слова, прокльони: пика, морда, хамло, бидло, варнякати, осточортіти.

За словами дослідників, брутальна лайка ніколи не була притаманна українцям. Найобразливішими словами в козаків були такі: чорт, собака, свиня.

Питома українська лайка є втіленням:

1) красномовства: Щоб тебе гопнуло й перекинуло! Щоб тобі очі повилазили! Щоб ти тріснув!

2) доброзичливості: Щоб тобі добре було! Щоб тобі смішно було!

3) романтизму: Щоб тебе дощ намочив! Щоб тебе понесло на папороть-могили та на Щокотин слід!

4) дотепності: Щоб тебе качка копнула! Щоб тобі пір’ячко в роті поросло!

Отже, ми з вами розглянули такі цікаві групи лексики, як розмовна та просторічна. Розмовна й просторічна лексика має бути під пильним наглядом в нашому повсякденному мовленні: чи не перегинаємо ми палку?

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (4)

“Словник синонімів української мови подає до слова діти (маленькі дівчатка й хлопчики) такі синоніми: малеча, дітвора розм., дітлахи розм. і т.д.” То навіщо пропонувати заміну дітлахи на дітвора?”І щоб у нас нарешті з’явилися діти, а якщо вже хочеться особливо показати любов, то використовувати синоніми малеча, дітвора.” Здається, тема “діти-дітлахи” не вартує такої наукової праці:)

Дякую щиро за увагу до моєї статті. Я саме й мала на увазі, що “дітлахи” потрібно замінити на “діти”. Тоді буде виправдана заміна: розмовне слово – на стилістично нейтральне. Навряд, чи будуть ЗМІ вживати малеча чи дітвора. І, погоджуюся з Вами, навіщо?

Щодо слова балачка. А у якому джерелі воно подається як розмовне? СУМ каже БАЛА́ЧКА, и, жін.
1. Те саме, що розмова. http://sum.in.ua/s/balachka. Жодного натяку на розмовне уживання у цьому значенні. Я не виправдовую зловживання цим словом у жодному разі. Так сталося, що ми скоріше асоціюємо це слово не з важливою розмовою чи переговорами, а саме з простою, часто пустою балаканиною.

Дякую за запитання, пане Костянтине!
Спочатку трішки від себе. Живучи в російськомовному оточенні (козацькому Запоріжжі), частенько маю справу з тим, що російськомовний мешканець, намагаючись говорити зі мною українською мовою, автоматично перекладає російське слово “говорити” українським “балакати”. Й майже в 100% мій співрозмовник щиро дивується, що балакати – це розмовне слово. А зараз щодо джерел:
1. В тому ж СУМ дієслово “балакати” в другому значенні “володіти мовою” має стилістичну позначку розм. (http://sum.in.ua/s/balakaty).
2. Більш нове джерело – Словник синонімів української мови (Т. 1. – С. 348) до дієслова “говорити” подає такі синоніми: розмовляти (до речі, на першому місці!), балакати зі стилістичною позначкою розм. та ін.
Сподіваюся, що наведені приклади допоможуть вам, пане Костянтине. Всіляких Вам гараздів!

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com