Приказка “У страху очі великі”
У страху очі великі. Чи не так?
Народна мудрість – це невичерпне джерело, до якого можна припадати й припадати спраглими вустами і насолоджуватися кожним словом. Ось і сьогодні хочемо «посмакувати» приказкою «У страху очі великі». Розглянемо також інші приказки та прислів’я про страх.
Розпочнемо з ключового слова – страх. За тлумачним словником, страх – це «стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного» (СУМ. – Т. 9. – 1978. – С. 753). Від себе я б ще й додала, що невідомість, яка зазвичай пов’язана з майбутнім, також вселяє страх.
У страху очі великі, або страх перед іспитом
Дорогі друзі! Всі, хто був студентом, пам’ятає страх перед екзаменаційною сесією загалом та перед кожним іспитом зокрема. Пригадуєте, який момент є найстрашнішим в повному значенні цього слова? Коли страх починає панувати в наших серцях на повну силу?
Звісно, коли ми чекаємо перед зачиненими дверима на своє право зайти до аудиторії, де проходить іспит.
Очікування перед зачиненими дверима й невідомість близького майбутнього – чи не найсильніші чинники, від яких (і тут згадуємо всі, які знаємо приказки та прислів’я про страх :))
і страх проймає (находить, обіймає, обхоплює – кого вже як :)),
і зазнаємо (набираємося) страху,
і в страху з’являються такі великі очі, що бідолашному студенту вже хоч помирай від страху.
Ось у такому стані студент заходить до аудиторії, майже не чує, що каже викладач, проте якимось чином таки розуміє, що потрібно брати екзаменаційний білет. Бере його, читає… і тут два сюжети розвитку подальших дій – або в студента розвиднюється перед очима, вгамовується буря емоцій в серці й на вустах з’являється щаслива посмішка (якщо він знає, про що його запитують в білеті), або в очах ще більше темніє і студент вже майже втрачаючи свідомість добирається до вільного місця за столом.
Ось така бувальщина з життя студента, яку не раз відчувала на власній шкурі в ролі студентки, а також спостерігала й досі частенько спостерігаю вже в ролі екзаменатора.
Що ж, справді, у страху очі великі…
Тож зараз наведемо приказки та прислів’я про страх
Основне джерело – Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок (Запоріжжя, 2011 – 136 с.), автором якого є мій шановний колега Валентин Северинюк, доктор політичних наук, професор.
|
№ |
Прислів’я (+ варіанти) | Синоніми |
Значення прислів’їв |
| 1. | Битий собака й будки боїться | Лякана ворона й куща боїться (Полохлива ворона й зайця боїться) // Полоханий заєць і пенька боїться | У людини, яка пережила неприємну ситуацію чи сильний переляк, формуються реакції самозахисту; вона стає обережнішою, обачнішою або дуже лякливою. |
| 2. | Боятися, як чорт ладану |
– |
Когось або чогось дуже боятися.Примітка. Ладан – ароматична смола деяких тропічних та субтропічних дерев, яку використовують під час богослужіння для відлякування «нечистої сили». |
| 3. | Відважні (завзяті) перці, поки не в герці. | Добре того лякати, хто сам боїться / І заєць тоді смілий, коли лев у клітці / На печі й баба хоробра. | Так іронічно говорять про хвальковитих боягузів, які вдають із себе хоробрих, доки немає справжньої небезпеки. |
| 4. | Вовка боятися – до лісу не ходити | Горобців боятися – проса не сіяти / Не всяк той кусає, що зуби виставляє / Хто шелесту боїться, той хай по листю не ходить. | Порада не бути занадто обережним у простих ситуаціях, бо так ніколи нічого не доб’єшся. |
| 5. | Для миші й кішка звір. | У лісі вовки виють, а на печі страшно / У страху очі великі / Хто боїться, у того в очах двоїться. | Невпевнена у своїх силах людина схильна перебільшувати ступінь небезпеки. |
| 6. | Добре ковадло молота не боїться |
– |
По-справжньому сміливими бувають ті, хто добре знається на справі, за яку береться. |
| 7. | Зі страху душа в п’яти пішла (в п’ятки втекла, п’яти знайшла). | – | Раптово відчути сильний переляк. |
| 8. | Кота салом не злякаєш |
– |
Щоб здолати ворога, однієї сміливості мало, адже до бою потрібно ретельно готуватися. |
| 9. | На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає |
– |
Боягуз виглядає слабким, приреченим, тому нерідко сам проти себе провокує небезпеку. |
| 10. | Пішов топитись, та побоявся застудитись |
– |
Боягуз на великі справи не здатен, бо перестраховується навіть у дрібницях. |
І насамкінець пропоную два зразки поетичної творчості саме про те, що справді в страху очі великі. Насолоджуймося віршем Степана Руданського «Вовки» та байкою Віктора Мовчуна «Переполох».
| «Вовки» Степана Руданського | «Переполох» Віктора Мовчуна |
| – Чого, брате, так збілів?Що з тобою сталось? | Тихо.Поснули всі: Ведмідь, Ведмедикиі Ведмедиха.Лиш інколи вві сні хтось охав. |
| – Та за мною через ставАж сто вовків гналось! | Та ось в барліг пробралась Миша –і наробила ж там переполоху. |
| – Бог з тобою!.. Сто вовків?..Та б село почуло… | Перелякавсь Ведмідь,Тремтить. |
| – Та воно, пак, і не сто,А п’ятдесят було | Й мерщійУсі з барлоги – і в кущі. |
| – Та й п’ятдесят диво в нас…Де б їх стільки взялось? | А вранці пробравсь Ведмідь………в барлогу – і не дише. |
| – Ну, Іванцю, нехай так,Але десять гналось. | Наляканий стоїть, як мрець.Та раптом бачить – Миша! |
| – Та і десять не було!Знать, один усього?.. | «А хай же тобі грець!Таке нікчемне… |
| – А якби то один вовк –Страшно і одного!.. | І треба ж було всю ніч…….тремтіти у кущах даремне!» |
| – А може, то і не вовк? | До приказок охочіКажуть: «У страху великі очі». |
| – А що ж то ходило? –Таке сиве та мале,А хвостик, як шило! |
Ось на цій хвилі й завершимо нашу розмову про приказки та прислів’я про страх, більшість з яких мають іронічне забарвлення.