0
Автор Ponomarenko Ludmyla | Рубрики Фразеологія | 28-11-2015
У страху очі великі

У страху очі великі. Чи не так?

Народна мудрість – це невичерпне джерело, до якого можна припадати й припадати спраглими вустами і насолоджуватися кожним словом. Ось і сьогодні хочемо «посмакувати» приказкою «У страху очі великі». Розглянемо також інші приказки та прислів’я про страх.

Розпочнемо з ключового слова – страх. За тлумачним словником, страх – це «стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного» (СУМ. – Т. 9. – 1978. – С. 753). Від себе я б ще й додала, що невідомість, яка зазвичай пов’язана з майбутнім, також вселяє страх.

У страху очі великі, або страх перед іспитом

Дорогі друзі! Всі, хто був студентом, пам’ятає страх перед екзаменаційною сесією загалом та перед кожним іспитом зокрема. Пригадуєте, який момент є найстрашнішим в повному значенні цього слова? Коли страх починає панувати в наших серцях на повну силу?

Звісно, коли ми чекаємо перед зачиненими дверима на своє право зайти до аудиторії, де проходить іспит.

Очікування перед зачиненими дверима й невідомість близького майбутнього – чи не найсильніші чинники, від яких (і тут згадуємо всі, які знаємо приказки та прислівя про страх :))

і страх проймає (находить, обіймає, обхоплює – кого вже як :)),

і зазнаємо (набираємося) страху,

і в страху зявляються такі великі очі, що бідолашному студенту вже хоч помирай від страху.

Ось у такому стані студент заходить до аудиторії, майже не чує, що каже викладач, проте якимось чином таки розуміє, що потрібно брати екзаменаційний білет. Бере його, читає… і тут два сюжети розвитку подальших дій – або в студента розвиднюється перед очима, вгамовується буря емоцій в серці й на вустах з’являється щаслива посмішка (якщо він знає, про що його запитують в білеті), або в очах ще більше темніє і студент вже майже втрачаючи свідомість добирається до вільного місця за столом.

Ось така бувальщина з життя студента, яку не раз відчувала на власній шкурі в ролі студентки, а також спостерігала й досі частенько спостерігаю вже в ролі екзаменатора.

Що ж, справді, у страху очі великі

 

Тож зараз наведемо приказки та прислівя про страх

Основне джерело – Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок (Запоріжжя, 2011 – 136 с.), автором якого є мій шановний колега Валентин Северинюк, доктор політичних наук, професор.

 

Прислів’я (+ варіанти) Синоніми

Значення прислів’їв

1. Битий собака й будки боїться Лякана ворона й куща боїться (Полохлива ворона й зайця боїться) // Полоханий заєць і пенька боїться У людини, яка пережила неприємну ситуацію чи сильний переляк, формуються реакції самозахисту; вона стає обережнішою, обачнішою або дуже лякливою.
 2. Боятися, як чорт ладану

Когось або чогось дуже боятися.Примітка. Ладан – ароматична смола деяких тропічних та субтропічних дерев, яку використовують під час богослужіння для відлякування «нечистої сили».
3. Відважні (завзяті) перці, поки не в герці. Добре того лякати, хто сам боїться / І заєць тоді смілий, коли лев у клітці / На печі й баба хоробра. Так іронічно говорять про хвальковитих боягузів, які вдають із себе хоробрих, доки немає справжньої небезпеки.
4. Вовка боятися – до лісу не ходити Горобців боятися – проса не сіяти / Не всяк той кусає, що зуби виставляє / Хто шелесту боїться, той хай по листю не ходить. Порада не бути занадто обережним у простих ситуаціях, бо так ніколи нічого не доб’єшся.
5. Для миші й кішка звір. У лісі вовки виють, а на печі страшно / У страху очі великі / Хто боїться, у того в очах двоїться. Невпевнена у своїх силах людина схильна перебільшувати ступінь небезпеки.
6. Добре ковадло молота не боїться

По-справжньому сміливими бувають ті, хто добре знається на справі, за яку береться.
7. Зі страху душа в п’яти пішла (в п’ятки втекла, п’яти знайшла). Раптово відчути сильний переляк.
8. Кота салом не злякаєш

Щоб здолати ворога, однієї сміливості мало, адже до бою потрібно ретельно готуватися.
9. На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає

Боягуз виглядає слабким, приреченим, тому нерідко сам проти себе провокує небезпеку.
10. Пішов топитись, та побоявся застудитись

Боягуз на великі справи не здатен, бо перестраховується навіть у дрібницях.

 

І насамкінець пропоную два зразки поетичної творчості саме про те, що справді в страху очі великі. Насолоджуймося віршем Степана Руданського «Вовки» та байкою Віктора Мовчуна «Переполох».

 

«Вовки» Степана Руданського «Переполох» Віктора Мовчуна
– Чого, брате, так збілів?Що з тобою сталось? Тихо.Поснули всі: Ведмідь, Ведмедикиі Ведмедиха.Лиш інколи вві сні хтось охав.
– Та за мною через ставАж сто вовків гналось! Та ось в барліг пробралась Миша –і наробила ж там переполоху.
– Бог з тобою!.. Сто вовків?..Та б село почуло… Перелякавсь Ведмідь,Тремтить.
– Та воно, пак, і не сто,А п’ятдесят було Й мерщійУсі з барлоги – і в кущі.
– Та й п’ятдесят диво в нас…Де б їх стільки взялось? А вранці пробравсь Ведмідь………в барлогу – і не дише.
– Ну, Іванцю, нехай так,Але десять гналось. Наляканий стоїть, як мрець.Та раптом бачить – Миша!
– Та і десять не було!Знать, один усього?.. «А хай же тобі грець!Таке нікчемне…
– А якби то один вовк –Страшно і одного!.. І треба ж було всю ніч…….тремтіти у кущах даремне!»
– А може, то і не вовк? До приказок охочіКажуть: «У страху великі очі».
– А що ж то ходило? –Таке сиве та мале,А хвостик, як шило!

 

Ось на цій хвилі й завершимо нашу розмову про приказки та прислівя про страх, більшість з яких мають іронічне забарвлення.

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com