2
Автор ludmyla_alla | Рубрики Теоретичні відомості про мову: лексика | 14-02-2014

Шановні друзі! Більшість з нас, мабуть, з п’ятого класу запам’ятали на все життя, що антоніми – це слова з протилежним значенням. Проте можна дізнатися про цю групу лексики набагато більше. Тож повнішу й глибшу інформацію пропоную вашій увазі.

Розпочнемо з відповіді на класичне запитання: що таке антоніми?

Антоніми (від гр. аnti – проти та оnymа – ім’я) – слова з протилежним значенням, що виражають несумісні поняття. Тобто, ключовим словом тут є саме несумісні поняття. Антоніми об’єднуються в антонімічні пари.

З метою ілюстрації цієї групи лексики наведемо такі приклади антонімів: безсмертя – забуття, тиша – шум, талановитий – бездарний, ствердний – заперечний, всі – ніхто, пригадувати – забувати, втомлювати – підбадьорювати, агресивно – мирно, всюди – ніде.

1. Види антонімів за значенням

За заначенням (семантикою) розрізняють такі види антонімів:

1) якості: сумний – веселий, передбачливий – недалекоглядний;

2) кількості: багато – мало, одномовний – багатомовний;

3) простору: захід – схід, тут – там;

4) часу: весна – осінь, раненько – пізненько;

5) дії: хвалити – сварити, говоріння – мовчанка;

6) стану: стояти – лежати, замерзлий – розталий;

7) почуття: любов – ненависть;

8) стосунків між людьми: подруга – ворог, приятель – недруг.

Не мають антонімів слова з чітко закріпленим конкретним значенням, напр.: вода, будинок, чай, книга, журнал, верстка, інтерв’ю, стальний, ситцевий.

2. Загальномовні та контекстуальні антоніми

Загальномовні антоніми – це слова, антонімічні стосунки яких не зумовлені жодним контекстом. Вони зафіксовані в словниках української мови і відтворюються в подібних або однакових умовах.

Напр.: перемога – поразка, натуральний – підроблений, біліти – чорніти, щиро – нещиро.

Контекстуальні антоніми – це слова, що набувають антонімічних стосунків лише в певному контексті.

Напр.: І кожного разу після спалаху національної свідомості суспільство потрапляло в пітьму духовного спустошення (з газ.).

Детальну інформацію про загальномовні та контекстуальні антоніми, їхні особливості  можна прочитати в нашій статті ТУТ.

Мезонім - це середнє, проміжне поняття між антонімами, напр.: початок – середина – кінець, минуле – сучасне – майбутнє, минулий – теперішній – майбутній (час).

3. Види антонімів за структурою

За структурою антоніми бувають:

1) різнокореневі (власне лексичні), напр.: різниця – тотожність, просторий – тісний, звільняти – поневолювати, людяно – жорстоко;

2) однокореневі (лексико-граматичні), які в свою чергу поділяються на:

а) антонімія префіксальних морфем, напр.: зав’язка – роз’язка, виникати – зникати, екстрамодний – немодний, бездіяльний – діяльний;

б) антонімія суфіксальних морфем, напр.: козак – козарлюга, вітерець – вітрище, величенький – величезний, отакісінький – отакенний;

в) антонімія компонентів складних слів, напр.: легкоатлет – важкоатлет, різноманітність – одноманітність, вищезазначений – нижчезазначений, південно-західноукраїнський – північно-східноукраїнський.

Антонімічні пари

Значення антонімічних пар є протилежними, бо вони взаємно виключають одне одного. Тобто, в антонімічні стосунки вступають лише ті слова, які об’єднані змістом на основі їх протилежності, протиставлення.

Наприклад, не може бути одночасно водойма природна й штучна, пісня тиха й голосна, поверхня блискуча й матова.

Як бачите, нами спеціально підібрані антонімічні пари, які належать до різних частин мови. Це дає нам право впевнено стверджувати, що антонімічні пари, як правило, належать до однієї частини мови.

Приклади антонімів в антонімічних парах: прогрес – регрес (імен.), рідний – чужий (прикм.), багато – мало (числ.), оцей – отой (займ.), обвинувачувати – захистити (дієсл.), розділений – об’єднаний (дієприкм.), мирно – агресивно (присл.), за – проти (прийм.).

Винятки: серйозний (прикм.) – жартівник (імен.), свій (займ.) – чужий (прикм.), перший (числ.) – останній (прикм.).

Належність компонентів антонімічної пари до різних частин мови пояснюється здатністю однієї частини мови вживатися в значенні іншої.

Крім того, одним з компонентів антонімічної пари може бути фразеологічний зворот, напр.: серйозний – вітер у голові,

ридати – аж за живіт братися, 

неуважно – з розкритим ротом.

В чому полягає зв’язок антонімії з полісемією?

Зв’язок антонімії з полісемією полягає в тому, що багатозначні слова можуть мати не один, а кілька антонімів (до кожного із значень чи до їх частини),

напр.: повний театр – порожній театр,

повне зібрання творів – неповне зібрання творів,

повна непрацездатність – часткова непрацездатність,

повний келих – пустий келих,

повний чоловік – худий чоловік;

світло – морок,

світло – темрява,

світло – тінь;

хвалити – сварити,

хвалити – лаяти,

хвалити – висміювати,

хвалити – гудити.

Зв’язок антонімії з полісемією простежується також в спільності сполучуваності антонімів, тобто здатності поєднуватися з одними й тими ж словами,

напр.: постійні (відвідування, захоплення, морози, клопоти, спокуси) – тимчасові (відвідування, захоплення, морози, клопоти, спокуси);

ввічливий (адміністратор, вчинок, питання, погляд, ставлення) – нечемний (адміністратор, вчинок, питання, погляд, ставлення).

Зв’язок антонімії з синонімією полягає в тому, що члени синонімічного ряду можуть мати співвідносні антоніми, наприклад, візьмемо такий синонімічний ряд: сміятися, реготати, хіхікати. Підбираємо до кожного члена синонімічного ряду антонім (у нашому випадку це можливо).

Тож приклади антонімів: сміятися – плакати, реготати – ридати, хіхікати – рюмсати.

Отже, нами розглянуті антоніми як група лексики, класифікації антонімів, особливості поєднання антонімів в антонімічні пари, зв’язок антонімії з полісемією та синонімією.

Основна література до теми:

1. Полюга Л. М. Словник антонімів української мови / За ред. Л.С. Паламарчука. – 2-е вид., доп. і випр. – К.: Довіра, 2004. – 275 с.

2. Сучасна українська мова: Підручник / О. Д. Пономарів, В. В. Різун, Л. Ю. Шевченко та ін.; За ред. О. Д. Пономарева. – 2-е вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – С. 47–51.

3. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 175–178.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (2)

Чи можна вважати антонімом до слова людина- слово звір?

На мою думку, кращий антонім до слова людина – нелюд. Ваш варіант можна вважати антонімом, якщо брати слово “людина” в переносному значенні.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com