4
Автор ludmyla_alla | Рубрики Фразеологія | 19-10-2014
Прислів'я та приказки про батьків

Виховуємо одностайно чи… хто в ліс, а хто – по дрова?

Сьогодні в нашому лінгвістичному меню прислів’я та приказки про батьків, зокрема про те, як живеться з дітками й без них, як цінувати дітей і водночас виховувати їх, коли розпочинати такий непростий процес виховання. Прислів’я та приказки про батьків дають нам практичні поради щодо виховання, зокрема щодо одностайності й послідовності у вихованні, ролі батьківської/материнської молитви за майбутнє дітей. Прислів’я та приказки про батьків як зразки народної мудрості за допомогою яскравих порівнянь настійливо підкреслюють, що діти – віддзеркалення своїх батьків.

Сімейне життя до… народження діток

Соловей співа, поки дітей нема.

Справді, поки дітей немає в молодого подружжя, можна й соловейка послухати, й прогулятися осіннім парком чи полюбуватися один одним у затишній кав’ярні. Інакше кажучи, купу вільного часу можна провести лише удвох. Проте час біжить, і подружжя все більше відчуває потребу почути гучний дитячий сміх чи вимогливий крик малюка.

Життя без… діток

Без дітей тихо, та на старість лихо (хата порожня).

З дітьми горе, без дітей – вдвоє.

Ці приказки-синоніми підводять нас до висновку, що справжнє щастя у батьків, які мають діток. Щоправда, це дуже нелегке щастя, але справжнє!

Діти – благословення для батьків, але… нелегке

Де лелека водиться, там щастя родиться.

За малими дітьми не виспишся, за великими – не наїсися.

Малі діти – малий клопіт, а підростуть – хату рознесуть.

Чомусь ми вважаємо, що щастя й легкість йдуть поруч, тобто мовою лінгвістики синонімічні категорії J. Запитайте про щастя в молодої, змученої безсонними ночами матусі й ви побачите, що, попри сині кола під очима й глибокі зморшки, її обличчя випромінює щастя.

Як відомо, з ростом діточок ростуть і проблеми, але чи в бездітних таке вже безпроблемне життя? І чи може бути апріорі життя в цьому світі без проблем? :)

Багато – мало діток

У кого дочок сім, то й щастя всім, а у мене одна, та й щастя нема.

Де діток сім, там доля всім, а де одне, то й те чудне.

Важко прокоментувати ці вислови, проте можна висунути таке припущення: одна дитина в сім’ї, як не крути, виростає більшим егоїстом порівняно з дітьми, в яких є братики-сестрички. З іншого боку, чи не тому таким діткам й щастя немає, що батьки дуже завищують «планку вимог»? І таким батькам все здається їхня дитина бідною-нещасною, бо вони уявляють майбутнє свого дитяти щонайменше в царських палатах.

Святий обов’язок батьків – виховувати дітей

Не штука дітей зачати, а штука їм раду дати.

Не вчи дитину штурханами, а хорошими словами.

Не штука провчити, а штука навчити.

Батьки мають добре розуміти, що дитину потрібно мудро виховувати, навчаючи хорошому – словам, діям, вчинкам… Погане ж саме виявляється в природі людини.

Не збирай синові худоби (багатства), а збирай розум.

В першу чергу варто приділяти увагу не матеріальним благам, а навчанню дітей розуму й мудрості. Також дуже важливо привчити дитину працювати, даючи таким чином їй у руки не рибку, якої вистачить аж на один раз, а вудочку, за допомогою якої можна забезпечувати себе рибкою щодня.

Коли починати виховувати?

Гни тростину, як тоненька, вчи дитину, як маленька.

Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме.

Учи сина, як коло лавки ходить, бо як виросте, то тебе навчить.

Сьогодні відомі різні теорії виховання, які називають різні терміни початку виховання. Проте народна педагогіка українців стверджує, що починати нелегкий і тривалий процес виховання потрібно в тому віці, коли дитина впоперек лавки поміщається. Інакше кажучи, з перших днів життя. Справді, молоді матусі знають, що дитину можна навчити дечому вже навіть у перші місяці життя, наприклад, їсти через певні проміжки часу (хоч сьогодні популярна інша теорія годування – на вимогу). Тож переконуємося в глибині народної мудрості, закладеній у народних прислів’ях та приказках, зокрема про батьків та дітей.

Як виховувати? – Удвох одностайно!!!

Коли батько каже «так», а мати «сяк» – росте дитина, як будяк.

Як стверджують педагоги, батько та мати мають бути одностайними, послідовними в процесі виховання дитини. Інакше дитина буде добре маніпулювати, хитрувати, обманювати, що врешті-решт приведе до виховання лицемірної й підступної людини. А хто з батьків хоче бачити саме такою свою дитину? Тож, дорогі батьки, пам’ятаймо про одностайність у наших вимогах та правилах, які висуваємо рідному дитяточку!

Що допоможе дитині в житті? – Татова/мамина молитва

Батькова й материна молитва із моря витягає, а прокльони в калюжі топлять.

Це яскраве нагадування всім віруючим батькам про силу молитви за свою дитину й водночас застереження кожному тату чи мамі про небезпеку лихих слів на адресу дитини.

Діти – дзеркало батьків

Який батько, такий син.

Які мама й татко, таке й дитятко.

Яка вода, такий млин.

Яке дерево, такий клин.

Яке дерево, такі й паростки.

Яка хата, такий тин.

Яке коріння, таке й насіння.

Який пастух, така й череда.

Яблуко від яблуні далеко не котиться.

Куди корова, туди й теля.

Справді багата народна педагогіка на паралелі між батьками – дітьми й традиційною українською природою (дерево, коріння, насіння, яблуня, яблуко, корова, теля) та побутом (млин, тин, хата). І всі ці синонімічні приказки наголошують на такому: дітей виховує перш за все сім’я, діти свідомо чи несвідомо копіюють своїх батьків. Тож саме тато й матуся мають відповідають за те, якими виростуть їхні діти.

В одних батьків… зовсім різні діти

З одної печі, та не однакові калачі.

Мати одна, та щастя різне.

Одна мати народила, та не однаково нагородила.

Піч одна, та буханці різні.

Часто трапляється так, що діти одних батьків, але мають різні здібності, різні статки, різний соціальний статус. От тому народ і підмітив, що з однієї родини діти можуть мати дуже різну долю.

Непорозуміння між батьками й дітьми

Вже віл забув, як телятком був.

Вже корова забула, як теличкою була.

Курка забула, як курчам була.

А тут мова про так званий «конфлікт поколінь», який виникає на тому підґрунті, що батьки дуже швидко забувають, як вони самі поводилися в дитинстві. Спадає на думку інший приклад. Дуже часто наші бабусі-дідусі згадують, як добре було жити в часи їхньої молодості та яке погане стало життя зараз. Причина досить банальна: тоді вони були молоді й здорові, а зараз – старенькі й хворі.

Отже, прислів’я та приказки про батьків розкривають таємниці народної мудрості, які вчать нас, батьків, цінувати своїх дітей, виховувати їх, дбати про їхнє майбутнє. Деякі прислів’я та приказки про батьків – це конкретні практичні поради, перевірені віками, й хоча б з цієї причини їх варто дотримуватися.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (4)

Ось що, пані Людмило, я виписав із збірочки “Мудрість народна”:
1. В кого ненька, в того й голівка гладенька.
2. Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
3. Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
4. У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
5. Не та мати, що породила, а та, що вигодувала!
6. Не навчив батько – не навчить і дядько.
7. Матір ні купити, ні заслужити.
8. Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є.
А ще в моєму рідному селі на Чигиринщині є така приказка: Скакай тату – траву видно. Це приказка з гумором, коли син дає пораду батькові, щоб він скакав у воду, бо там, мов, не глибоко – адже видно траву. Але насправді трава може рости і з великої глибини, про що недосвідчений син може і не знати.

Щиро дякую, пане Миколо! Справді, народна мудрість – невичерпне джерело. Я навела в статті лише невеличку частинку.

А мені дуже подобається прислів’я
“-що доньки роблять?
– шиють та співають
– а мати?
– поре та плаче”
Це про те, коли хтось робить щось не задумуючись про наслідки)))

Ще додам інше трактування приказки “Соловей співа, поки дітей нема” – ця приказка говорить про те, що соловейко перестає співати, коли настає пора вигодовувати своїх пташенят, бо тоді не до співу.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com