6
Автор ludmyla_alla | Рубрики Фразеологія | 27-11-2014
прислів'я та приказки про водицю

Не брудни водиці, може, й з цієї криниці

У мові відбивається світогляд народу, тобто кожен народ вирізняється своїм власним баченням світу. Це поняття мовознавці назвали таким терміном, як мовна картина світу (про це детальніше почитайте тут). Цікаво простежити, які реалії передає український світогляд за допомогою води. Тож, як Ви вже здогадалися, дорогий читачу, про воду-водицю та про криницю зараз наша мова.

Вдамося до власного групування українських прислівїв та приказок про водицю та криницю. З метою ілюстрації також наводжу самостійно складені приклади речень з цими фразеологізмами.

1. Заборона бруднити криницю!

1) Не брудни криниці, бо схочеш водиці.

2) Не зарікайся з тої криниці воду пити.

3) Не плюй у криницю – знадобиться води напиться.

4) Не плюй у криницю, бо колись попєш водицю.

5) Не плюй у криницю, бо прийдеш по водицю.

Значення: не сварися з людьми, бо з ними тобі жити, тобто перед нами застереження від необдуманого вчинку.

До прикладу:

Дуже швидким на необдумане слово підліткам потрібно тримати перед очима плакат з написом: не плюй у криницю – знадобиться води напиться!

2. Чи ллють воду в криницю?

1) В криницю воду лить – тільки людей смішить.

2) В ліс дров не возять, а в колодязь воду не ллють.

Значення: застереження від даремної роботи.

До прикладу:

Сьогодні час настільки дорогий, що в криницю воду лить – не тільки людей смішить, а й собі клопоту додавати.

3. Час плине, як вода

1) Збігло за водою.

Значення: непомітно й безповоротно минув час (чи щось зникло).

До прикладу:

Скільки не було труднощів у наших бабусь та дідусів у повоєнні роки, та все збігло за водою: залишилися лише їхні оповіді в нашій памяті.

2) Чимало води утекло з тих пір.

3) Скільки води утекло з тих пір.

Значення: Минуло багато часу, відбулися значні зміни.

До прикладу:

Чимало води утекло з тих пір, як мої дідусь Степан з бабусею Антоніною побралися.

4. Що ми, українці, можемо робити з водою?

1) Варити воду – знущатися з когось, коверзувати, вередувати.

До прикладу:

Хто не може уявити, як цю приказку – варити воду – зрозуміти, раджу побути хоча б з півдня з дитинкою так років трьох-чотирьох, яку виховують без жодних заборон (а сьогодні це так модно :)).

2) Дути на воду, обпікшись на молоці – бути надмірно обережним, пам’ятаючи про гіркий минулий досвід.

До прикладу:

Я вже одно разу потрапила в халепу з тим заміжжям, тож зараз ладна й на воду дути, обпікшись на молоці.

3) Лити воду – вести пусту, беззмістовну розмову.

До прикладу:

Часто серед студентів трапляються просто мастаки лити викладачу воду, а не відповідати на запитання по суті.

4) Ловити рибу в каламутній воді – здобувати вигоду з чиїхось труднощів.

До прикладу:

Як не крути, а ловити рибу в каламутній воді – це дуже нечесно, зокрема щодо тих, кому ця вода чи то риба належить.

5) Не братися за холодну воду – ледарювати, байдикувати.

До прикладу:

Дитину змалку потрібно привчати до праці, а то виросте таким собі панком, що й за холодну воду не братиметься.

6) Не замутити (не закаламутити) води – характеристика когось дуже скромного, доброзичливого.

До прикладу:

Жінка була настільки скромна й чемна, що, здавалося, вона ніколи в житті води не замутить.

7) Писати вилами по воді – так говоримо про щось малоймовірне.

До прикладу:

А чи повернеться брат з далекої дороги додому, чи ні, – вилами по воді то писане.

5.На що вода сама здатна?

Вода й камінь довбає – послідовні регулярні зусилля приводять до позитивних наслідків.

До прикладу:

Щоденна праця над іноземною мовою по-українськи називається вода й камінь довбає.

6. Про людські стосунки й… воду

1) Водою не розлити – про міцну дружбу.

До прикладу:

Дівчатка були настільки нерозлучні, що їх, говорили, водою не розіллєш.

2) Десята вода на киселі – дуже далекі родичі.

До прикладу:

Моя сестра твоєму брату – десята вода на киселі, тож про які подарунки мова?

3) Як з гірким молоком, то краще з святою водою – легше жити простіше й бідніше, ніж багато, але з великими проблемами. Якщо Ви пробували згіркле молоко, то знаєте, що воно дуже противне. Тож у такому разі краще пити просту воду.

До прикладу:

Як у двоповерхових хоромах служницею бути, то краще в двокімнатній квартирці з коханим раювати, недаремно говорять: як з гірким молоком, то краще з святою водою.

7. Яку характеристику дає нам… вода?

1) Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить – випробуваний, перевірений, досвідчений.

До прикладу:

Про нашого сусіду-афганця говорять, що він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить: недаремно на його грудях медаль у свята виблискує.

2) Він вийшов сухим з води – уникнув покарання, виправдався.

До прикладу:

Злочинцю на цей раз не вдалося вийти сухим із води.

3) Він такий, що й у ложці води втопиться – скупий, жадібний.

До прикладу:

Мій сусіда такий, що й у ложці води втопиться, якщо хоч жменьку снігу серед зими в борг тобі дасть.

До прикладу:

4) Він, як вода, скрізь просочиться – така людина знайде вихід з будь-якої ситуації.

До прикладу:

Кирило вродився таким, що, як вода, скрізь просочиться, аби лише смаленим не запахло.

8. Кого чи що порівнюють з водою?

1) Гроші як вода – йдеться про те, що гроші дуже швидко витрачаються (можливо, з огляду на якісь обставини).

До прикладу:

У цієї родини статки пристойні, проте гроші як вода, через те й життя горбисте: то густо, то пусто.

2) Мов води в рот набрати – мовчати.

До прикладу:

Катя на запитання вчительки фізики мовчала, мов води в рот набрала: чого не зробиш, щоб виграти суперечку.

3) Як дві краплі води – дуже схожі.

До прикладу:

Брати-близнюки були настільки схожі, як дві каплі води.

4) Як риба у воді – в чомусь почуватися впевнено, добре розбиратися.

До прикладу:

Наш одногрупник Петренко в математиці почувається, як риба у воді: ще не трапилося такої контрольної, яка була б йому не по зубах.

На цьому перелік українських прислівїв та приказок про водицю та криницю, звичайно, не вичерпується. Так само можна скласти ще й купу прикладів речень із цими фразеологізмами. Проте дуже важливо вчасно поставити крапку. Тож саме на нашому розумнику Петренку ми її й  ставимо. А щодо оцінки властивостей водиці в українському світогляді, то запрошую до цієї справи вас, шановані читачі.

ПрохАння!!! Прошу Вас у коментарях до цього матеріалу відповісти на таке запитання: Як часто Ви вживаєте в своєму щоденному мовленні прислівя та приказки про воду чи/та криницю? Тобто наскільки вода допомагає нам, українцям, образно висловлювати свою думку? Заздалегідь вдячна за вашу думку.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (6)

Щодо “ловити рибу в каламутній воді”, то приказка має просте пояснення. Моє село (на Чигиринщині) розміщене біля Дніпра і до побудови Кременчуцької ГЕС після інтенсивних дощів ми спостерігали каламутну воду в Дніпрі, каламутною вода була декілька днів – це в Дніпро намивало дощовими потоками глину. В ці дні риболовецька артіль інтенсивно ловила рибу сітками, неводами. А от вудочкою піймати рибу було проблематично – риба не бачила наживки.

Дякую, пане Миколо, за те, що поділилися поясненням з власного життя. Це завжди цікаво

Дякую! Шукала для сина (перший клас) приказки про воду і натрапила на Ваш сайт. Дуже цікаво і пізнавально. Зберігаю в закладинках. Думаю, ще не раз до Вас завітаю.

Приємно, пані Тетяно, що Ви знайшли на моєму сайті необхідний і цікавий матеріал. Заходьте ще та діліться інформацією про це джерело з іншими.

Відповідь на запитання. Досить часто вживаю сама, та чую від оточуючих (здебільшого, старше покоління).

Чудово, що прислів’я та приказки ще на вустах людей. Хочеться, щоб і наші діти їх використовували. Дякую, що написали коментарі. Чудово! Всіляких Вам гараздів.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com