07.03.2014

Терміни та професіоналізми, приклади

Від Ludmyla
Професіоналізми, миша комп'ютерна

І це – миша? А де ж славнозвісний килимок?

Дорогі друзі! Сьогодні в нас мова про офіційно-неофіційну частину лексики української мови, якою зараз послуговується кожен з нас, залежно від професії. Тож мова про терміни та професіоналізми. Приклади для їх ілюстрації підібрані з різних сфер. Та спочатку – вже майже традиційний ліричний відступ

На цей раз – давній вусатий анекдот про… мишу

До комп’ютерного магазину зайшла бабуся й обурено звернулася до продавця:

– Я у вас килимок для мишки купила, а він не працює.

Продавець просто витріщився від здивування:

– Поясніть, будь ласка, як саме він не працює?

Бабуся у відповідь:

– Тиждень вже, як лежить килимок у сараї, а жодної миші ще не впіймав.

Поки продавець приходив в себе, на допомогу поспішив винахідливий покупець:

– Бабусю, ви не зовсім правильно зрозуміли. Це килимок не для ловлі мишей, а для того, щоб вони ноги витирали, перш ніж зайти в приміщення!

Термін миша

А ця миша – термін?

І ще дещо про… нашу мишу

А справжня миша (мишенятко) – це що за слово? В біології, звичайно, це термін. Але мишей буває кілька видів. Відома всім нам – це миша звичайна, або хатня. Але… не для нашої хати. Чи не так?

Комп’ютерна миша – це мовою лінгвістики професіоналізм, тобто неофіційний замінник терміна, а як звучить сам термін? Чи кожен з вас знає, що насправді комп’ютерна миша називається маніпулятор? У мене особисто це слово асоціюється з тим, хто мною (чи нами) намагається маніпулювати (в негативному значенні цього слова), тобто так на мене впливати, щоб я змінила свої дії на його користь.  А про те, що  мишка – це маніпулятор, я дізналася нещодавно.

Тож у нашому прикладі, маніпулятор – це термін (тобто офіційна назва), а мишка – це професіоналізм (неофіційна назва). Щоправда професіоналізм завдяки поширенню став загальновживаним словом.

А тепер про терміни як офіційні назви понять

Термін – слово або словосполучення, котре вживається для точного вираження поняття з якої-небудь галузі знання, позначає його місце серед інших понять, служить для спілкування людей, пов’язаних між собою єдністю спеціалізації.

Термінологія (від лат. terminus – межа, кордон та грец. logos – слово) – 1) система термінів певної галузі науки, політики, мистецтва, виробництва тощо; 2) розділ лексикології, що вивчає терміни.

Приклади журналістських термінів: верстка, друкарська правка, звукова доріжка, зворотна зйомка, радіощоденник, ракорд, титульний редактор, шпальта, штихель, шумові ефекти.

Терміни мають визначення (дефініцію), вони позбавлені емоційно-експресивного забарвлення, навіть якщо в основі лежить слово, вжите в переносному значенні:

негативний друк – нанесення зображень чи тексту білою фарбою на чорному тлі;

комп’ютерна система – апаратна конфігурація, тобто всі функціональні компоненти й супутнє обладнання.

Класифікації термінів в українській мові

1. Поняття можуть бути виражені:

1) термінами-словами: суверенітет (політ.), україністика (наук.), умоглядність (філос.), візування (юрид.), обнародування (соціол.), глумотворець (театр.), крижмо (етногр.), ліра (муз.);

2) термінами-словосполученнями: антикварна книга (книжн.), пергаментна книга (істор.), червона книга (соціол.), податкова книга (фінанс.), прибуткова книга (бухг.), книга скарг і пропозицій (соціол., юрид.), книга для сліпих (педаг.), гравійована книга (мист.), апокрифічна книга (літер.), нотна книга (муз.);

3) термінами-реченнями: Струнко! На місці, стій! Кругом! Майна! Віра!

2. За походженням терміни бувають:

1) утворені на питомо українському матеріалі;

Наприклад: довіритель (юрид.), вартість (екон.), сприяння (соціол.), огляд (інформ.), розучування (педаг.), першість (спорт.), домовик (етногр.), ліплення (мист.), домисел (літер.), спів (муз.);

2) іншомовного походження;

Наприклад: аташе (дипл.), мандат (юрид.), аукціон (торг.), документалістика (інформ.), пресвітеріанство (церк.), базиліка (архіт.), яшма (мист.), маріонетка (театр.), фейлетон (літ.), шансоньє (муз.).

3. За сферою вживання розрізняють такі терміни:

1) загальнонаукові – вживаються з однаковим значенням у кількох галузях: делегація (політ., соціол.), погляд (політ., соціол., філос.), аскетизм (психол., реліг.), шлюб (соціол., юрид.), бестіарій (книжн., літер.), канон (муз., церк.), артикуляція (лінгв., театр.), інверсія (літер., лінгв.).

Частина термінів уживається в різних термінологічних системах, при цьому їх значення видозмінюється.

Розглянемо на прикладі терміна “етюд”:

а) етюд (мист.) – первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури, для майбутнього твору;

б) етюд (муз.) – музична п’єса віртуозного характеру, зокрема, виконується для опанування музичним мистецтвом;

в) етюд (театр.) – імпровізаційна вправа, що складається зі сценічних дій, для розвитку й удосконалення акторської майстерності;

г) етюд (літер., наук., філос.) – літературний, науковий або філософський нарис;

д) етюд (спорт.) – у грі в шахи (шашки) вправа з невеликою кількістю фігур, шашок у певній позиції; кількість ходів не визначається.

2) галузеві – вживаються тільки в одній галузі: дорадча колегія (юрид.), передислокація (військ.), колоквіум (педаг.), намісництво (істор.), бенфеїст (фолькл.), аспірантура (наук.), каніфоль (муз.), калим (етногр.), семиборство (спорт.).

І нарешті… професіоналізми

Професіоналізми – це слова та словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. До професіоналізмів належать назви знарядь праці, трудових процесів, різних ґатунків сировини, специфічні професійні вислови.

Професіоналізми можуть бути неофіційними замінниками термінів, зокрема, складних: п’ятихвилинка (короткотривала нарада), телевізійник (працівник телебачення або студент телеспеціалізації).

Більшість професіоналізмів є словами загальнонародної мови, вжитими в переносному значенні.

Професіоналізми, приклади:

у газетярів: підвал, шапка;

у викладачів: вікно, простирадло;

у гончарів: веретено (“вертикальний стрижень”), плечі (“верхня частина випуклості глечика”);

у рибалок: дуб (“великий човен, видовбаний із суцільного дерева”), банка (“поперечна дошка для сидіння”).

Однією з найбагатших на сьогодні є, на мою думку, професійна мова комп’ютерників. У зв’язку із значним поширенням персональних комп’ютерів частина професіоналізмів перейшла до розмовної мови пересічних користувачів.

Наприклад: клава – клавіатура, мама – материнська плата, винт (вінчестер) – жорсткий диск, дрова – драйвери, собака (собачка) – символ @ та ін.

Отже, сьогодні ми познайомилися з термінами та їх неофіційними замінниками – професіоналізмами. Зрозуміло, що далек не всі терміни мають відповідники-професіоналізми.  Ви переконалися, що терміни, професіоналізми, приклади для їх ілюстрації – це ЦІКАВО й захопливо!