3
Автор ludmyla_alla | Рубрики Фразеологія | 01-05-2014
українські фразеологізми

Чи все ми знаємо про те, як в народі кажуть?

Час від часу хочеться з головою пірнути в багатющу рідномовну стихію – народну мудрість українського народу, яка просто вихлюпується на нас з таких близьких і дорогих серцю українських фразеологізмів. Як на мене, то я б українські фразеологізми, їх приклади позначила б двома словами – природні й практичні.

Чому природні? Бо ми, українці, відчуваємо ці стійкі вислови, навіть якщо не можемо чітко пояснити їхнього значення.

Чому практичні? Бо їх запросто можна «приміряти» до різних життєвих ситуацій, надаючи таким чином власним словам оцінності й образності.

Розглянемо кілька таких українських фразеологізмів.

1) Від горшка два (варіант – три) вершка.

Цей стійкий вислів може мати два значення: або невисокий на зріст, або дуже молодий та недосвідчений.

Звернімося до авторитетного й досі словника Бориса Грінченка (хоча й укладений був більше 100 років тому: 1905–1907 рр.) й з’ясуймо значення ключового (читай: основного) слова вершок.

Тож, вершок – це

-        зменшено-пестлива назва від верх;

-        дно шапки із зовнішнього боку;

-        верхня частина очіпка (очіпок – традиційний жіночий головний убір);

-        частина люльки, куди кладеться тютюн;

-        виток річки;

-        міра довжини (уточнимо: дорівнює 4,4 см.);

-        сметана (я б додала: російською сливки).

Сьогодні «Словник української мови» також додає переносне значення цього слова – найкраща частина чогось.

А тепер проаналізуймо фразеологізми з цим словом і з’ясуймо, в яких значеннях воно вживається.

В значенні міри довжини:

від горшка два (варіант – три) вершка (наведений нами одразу);

на два вершки – дуже близько;

ні на вершок – ніяк, ніскільки.

Наприклад:

Не дуже то приємно слухати хлопчиську, що він, виявляється, від горшка два вершка: так хочеться пошвидше дістати неба.

Підійшов до товариша на два вершки й подивився пильно в вічі: невже то все правда, що злетіло тільки-но з його язика?

Щось наш хлопчина за останні два місяці ні на вершок не піднявся (йдеться, звичайно, не про якісь конкретні сантиметри, а про значення ніскільки).

В значенні сметана (сливки):

хапати вершки – вивчати щось поверхово;

збирати вершки – брати собі все найкраще чи користуватися чиїмись досягненнями.

Вершки в цьому значенні частіше вживається в формі множини, проте зрідка може бути активною й форма однини чоловічого роду – вершок (у нас на Київщині називають цей продукт саме так).

Хочеться додати також кілька зауваг з власного досвіду: вершки з молока або збирають вручну, або використовують «спеціальну машину» – сепаратор. Якщо це «ручна праця» (а в давнину саме так, звісно, і було), то молоко має відстоятися, щоб вершок підійшов до верху, краще щоб навіть трохи прикис (тоді він густіший і легше збирати).

А вислів збирати вершки може вживатися як у прямому (бери ложку і гайда працювати), так і в переносному (звик збирати готові вершки, а ти спробуй сам це все зробити) значенні. Тобто цей вислів може бути як вільним словосполученням, так і фразеологізованим.

Наприклад:

Не на користь книжку читати, якщо вершки лише хапати.

Збирати вершки з чужої праці: на це багато розуму не треба.

2) Витрішки продавати.

Цей фразеологізм має таке значення: вештатися без діла, бездумно роздивлятися на когось або щось.

За словником Бориса Грінченка, витрішок чи витрішка – це витріщене око. Проте укладач одразу зазначає, що це слово вживається:

в однині лише в фразеологізмі витрішку з’їв, тобто проґавив щось, прогледів;

у множині лише в фразеологізмі витрішки ловити, купувати, продавати, тобто ловити ґав, витріщатися.

Цікавий ще один, на наш погляд, менш поширений стійкий вислів, наведений у Б. Грінченка: за перебір (може бути: за перебірки) Бог дасть витрішки, тобто перебірливий нічого не отримає.

Мені одразу спадає на думку такі варіанти дуже схожого фразеологізму: за вибірки дістаються перебірки або за вибірки Бог дає перебірки.

Значення варіантів цього фразеологізму дуже близьке до попереднього: перебірливий таки щось отримає. А яке те щось? – Те, що дістанеться, як говорили за часів СРСР, за залишковим принципом.

Можуть бути навіть такий варіант: за перебірки Бог дасть витрішки

Наприклад:

Не встиг оглянутися чоловік, як витрішку з’їв: його коза вже спокійнісінько посмикувала сіно з сусідової копиці.

Українська влада цієї весни вже не одну витрішку з’їла: Крим вже не наш і на Сході дуже не спокійно.

Навіщо студент приходить на заняття – витрішки продавати чи чогось-таки навчитися? (Крик душі викладача J).

Нелегка ця річ – вибрати наречену: і поспішати дуже не слід, проте й пасти задніх не варто, бо за перебірки Бог дасть витрішки.

Як на мене особисто, то фразеологізм витрішки продавати чи купувати означає ще й прийти не просто так, безцільно, а з певною метою чи з твердим наміром.

Наприклад:

В магазин квітів дівчина прийшла не витрішки купувати: її мама сьогодні святкувала День народження.

3. Вскочити в халепу.

Значення цього фразеологізму сформулюймо так: потрапити в неприємну ситуацію завдяки своїм необдуманим словам або вчинкам, завдати собі клопоту.

За словником Бориса Грінченка, халепа – це іменник жіночого роду, який має два значення:

1) біда, нещастя, нещасний випадок;

2) непогода.

З мого погляду, найчастіше слово халепа сьогодні вживається саме в першому значенні та в названому фразеологізмі.

Як синоніми до колоритного фразеологізму вскочити в халепу можуть бути: вскочити вище халяв, влипнути в історію, вскочити в рахубу.

Як на мою думку, то варто пояснити значення названих у фразеологізмах слів, як-от:

халява – верхня частина чобіт (прошу не плутати з омонімом халява як задоволення власних потреб за чийсь рахунок);

рахуба – неприємний клопіт (одне із значень; перше його значення – застаріле: лічба, рахунок, рахування).

Наприклад:

Сьогодні всім, хто планує відпочинок за кордоном, потрібно бути добре озброєним знаннями, аби не вскочити в халепу.

Ото яка халепа (синонім – негода) надворі, і носа не висунеш.

І як сьогодні найколоритніше можна сказати про нас, українців: ми вскочили вище халяв, влипли в світову історію чи вскочили в рахубу? Як на мене, то сьогодні більш актуальною має бути відповідь на питання: як вискочити з цієї халепи в територіально цілісному вигляді?

В останньому реченні наводжу приклад такого мовного явища, як трансформація фразеологізму: вискочити з халепи. Це не менш образний засіб, проте оказіональний, тобто створений лише для певного контексту.

Коли в нас йдеться про халяви, то як не згадати колоритного українського фразеологізму: видно пана по халявах (ось вам і приклад нормативного вживання прийменника ПО).

Значення фразеологізму видно пана по халявах: оцінити людину можна за певними зовнішніми ознаками.

Та повернемося до фразеологізму вскочити в халепу. Насамкінець пропоную невеличкий уривочок з класичного дитячого (Ви вже дуже дорослі? Однак варто прочитати) твору Всеволода Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Тож назвемо цей уривок … МЕТРО ДО ГРУШІ

…Ми вилазимо з бур’янів.

Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’ятипудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта.

У-у, скотиняка! Щоб ти…

Це через неї ми вскочили в халепу.

У нас була прекрасна, благородна ідея – провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція «Клуня» – станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі – безплатно. З учительки арифметики – п’ять копійок.

Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом – непередбачена катастрофа! – клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти – дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід…

Дорогі читачі! Вам сподобалося? Можете прочитати всіх «Тореадорів», в якому така добірна мова, якої варто пошукати!

Тож підсумуємо: сьогодні ми з вами поглибили свої знання щодо значення українських фразеологізмів, прикладів їх вживання, як-от: від горшка два вершка, витрішки продавати й вскочити в халепу.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (3)

А у нас кажуть, що на столі “шаруни і витрішки”, коли нічого не готувалося або мало страв))) (Полтавщина)

Дякую за Ваш приклад, пані Роксолано! Про шаруни вперше чую. Цікаво, яке його коріння? Ви часом не знаєте? Запрошую до розмови :)

Наскільки мені відомо, від слова шарудіти. Тобто коли приходить людина додому і хоче їсти, то йде до мисника і починає шарудіти (як миші шарудять))) кажуть же – шарудять в полові миші. В даному випадку в значенні шукати. Тобто шукав шукав, нічого не знайшов і очі витріщив)))
Просто я не впевнена, що є таке слово шарити))

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com