8
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 25-08-2014
zwertannja na wy

Чи легко бути чемним і ввічливим?

Як ми сьогодні частіше звертаємося до співрозмовника – на ТИ чи на ВИ? В українців здавна вважається, що тикають лише некультурні, бо тикати – дуже неввічливо. Але… сучасна мода американського штибу все більше розмиває межі традиційної української культури, зокрема й мовної, та нав’язує панібратське ТИ. На таку фамільярність в народі здавна сформульована дотепна відповідь: «Я з вами свиней (в деяких варіантах – гусей) не пас!» Та зараз мова не про свиней, гусей чи то інших домашніх тваринок, а про ввічливе звертання до співрозмовника.

Тож як ся має наше рідне українське пошанне ВИ? Як воно почувається сьогодні в сім’ї, на роботі чи на вулиці?

Розпочнемо нашу розмову з того, що з’ясуємо семантичні (значеннєві) особливості ВИ як займенника другої особи множини.

Яке значення займенника ви/Ви?

1) Перше й пряме значення займенника ви – назва кількох співрозмовників, до яких одночасно звертаємося.

Напр.: Шановні студенти! Чи ви вже відповіли на перше запитання анкети?

Дорогі друзі! Сьогодні ви є свідками визначної події.

Шановне товариство! Щиро вітаю вас з Днем знань. Від сьогодні ви – першокурсники, повноправні громадяни нашої альма-матер.

2) Непряме значення займенника Ви – назва одного співрозмовника для вираження пошани при звертанні.

Напр.: Петре Степановичу, а що Ви скажете з цього приводу?

!!!У такому разі перед нами так звана пошанна множина, а займенник Ви пишеться з великої літери.

Як узгодити пошанну множину з дієсловом?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), присудок правильно ставити в формі множини. Хоча в літературі можна натрапити на думку про те, що звертаємося однак до однієї особи, тому допускається й форма однини. Така думка є хибною.

Напр.: Пане професоре, Ви вже передали до редакції свій останній рукопис?

Для порівняння: Пане директоре, Ви закінчив перегляд ранкової пошти?

Як на мене, то останнє й вухо добре ріже, й граматично неправильно.

!!! Варто наголосити, що множина дієслова-присудка на означення батька чи матері в 3-й особі на сьогодні є застарілою.

Напр., НЕПРАВИЛЬНО: Просили батько, просили мати і я прошу…

Напр., ПРАВИЛЬНО: Просив батько, просила мати і я прошу…

Як узгодити пошанну множину з прикметником?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), іменна частина присудка – прикметник може стояти як у формі множини, так і однини.

Напр.: Чи були Ви присутні на останньому засіданні вченої ради факультету?

Ви вільний зробити власний вибір.

!!!Проте висловлювання буде стриманішим, офіційнішим і менше впадатиме в око, якщо присудок стоятиме у формі множини.

Напр.: Поясніть, будь ласка, з якої причини Ви були відсутні на засіданні кафедри?

Якщо прикметникова частина присудка стоїть в однині, увага поневолі акцентується на статі – чоловічій чи жіночій.

Напр.: Пане Олександре, завдання сумлінно виконане, Ви вільний до завтра.

В яких випадках вживаємо пошанну множину із займенником Ви?

Спробуємо окреслити основні випадки, коли ми маємо звертатися до людини на Ви, тобто з повагою.

1. Звертання до незнайомої людини (незважаючи на вік).

Напр.: Чоловіче добрий, чи Ви не підкажете, як пройти до залізничного вокзалу?

Отут потрібно одразу зауважити, що в нас, в Україні, актуальним є питання звертання в громадських місцях. (Про це читайте тут).

2. Звертання до знайомої, проте старшої за віком людини.

Напр. (до сусіди): Пане Дмитре, рада Вас знову бачити. Зараз Вам на вигляд  років сорок: більше ніхто не дасть.

3. Звертання до керівника:

Напр.: Пане директоре! Ви просили нагадати терміни виконання умов минулорічної угоди.

4. Звертання до колеги:

Напр.: Ірино Миколаївно, чи зясували Ви питання методичного забезпечення цієї навчальної дисципліни?

5. Звертання до підлеглого / студента:

Напр.: Наталю Віталіївно! Налагодження ділових звязків з іноземним партнером з Німеччини доручаю саме Вам.

Пане Олександре! Ви дуже неграмотно написали останнє есе.

6. Звертання до близьких родичів – до мами чи тата, дідуся з бабусею, дядьків, тіток…

Напр.: Мамусю! А Ви в дитинстві також не любили манної каші?

Тату! Сьогодні Ви маєте обовязково піти на батьківські збори.

Прикро, що така добра українська традиція відходить у минуле: сьогодні часто не лише до мам і тат, але й до бабусь та дідусів звертаються на ТИ. Пам’ятаю, що серед моїх однокласників більшість зверталася до татка чи мами на Ви, лише одиниці – на ТИ. А сьогодні нерідко й до бабусь звертаються просто на ім’я, напр.: Таню! Олю! Чому так трапляється? Бабусі не хочуть визнавати себе бабусями?

Наводжу уривок з вірша Андрія Малишка з прикладом вживання пошанної множини в звертанні до мами.

Мамо, я хочу поговорити з вами

У вашім житті і у вашій смерті,

Як ви колись перейшли полями,

Нас беручи на долонечки вперті.

7 Письмове звертання (в листі, привітальній листівці…)

Напр.: Вітаю Вас з Різдвом Христовим…. Бажаю Вам міцного козацького здоровя…

Відмінювання займенника Ви:

Н.в. Ви

Р.в. Вас

Д.в. Вам

З.в. Вас

О.в. Вами

М.в. на Вас

Отже, ми сьогодні з’ясували, коли потрібно звертатися до співрозмовника на Ви, тобто вживати так звану пошанну множину. Варто зауважити, що поняття пошанної множини охоплює не лише займенник другої особи множини – Ви, але й присудок, з яким він узгоджується в числі: якщо дієслово-присудок, то лише в множині, якщо прикметник як іменна частина складеного іменного присудка, то може бути й однина.

І насамкінець хочу запросити ВАС, шановні читачі, переглянути коротеньке відео про звертання в українській мові (переглянути відео можна тут). Хоча мова тут про звертання, але… послухайте і самі дізнаєтеся, чому це відео не повторює, а доповнює нашу розмову.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (8)

Як ми звертаємося до Бога?
Отче наш, ТИ, що є на небесах…
Якщо в молитві до Творця і святих ми кажемо ТИ, то хіба ми їх не поважаємо? Поважаємо, навіть більше ніж поважаємо, – обожествляємо. То чому до вчителя ми маємо казати на ви, якщо до Вчителя – Ісуса Хреста кажемо ТИ? Також, як ви зауважили, до однієї людини казати в множині – нелогічно і безглуздо.
Я б залюбки перейшов зі всіма на ти, якби не стереотипи і звички. Один знайомий посилав свою бабусю “пішли ви”, бо привчили звертатися до старших на ви. Повага – це те що в серці, а не в нелогічній множинній формі. “Іду на ВИ” – кажуть предки на ви зверталися на ви лише до ворогів. Можливо маючи на увазі спірвозмовника разом з чортами, які його принесли.

Дякую, пане Андрію, за цікаві думки, але… погоджуюся не з усім. З приводу звертання до Бога на ТИ погоджуюся, що це справді так і вже досить звично.
Проте, не вдаючись до порівнянь, поділюся власним досвідом: і тата, й маму називаю на Ви (як, до речі,й більшість моїх однокласників).
До своїх колег, студентів звертаюся на Ви. Сама акож звикла до звертання на ВИ й тому, коли “незнайома людина тикає”, то стає якось не по с собі. Все-таки я за ввічливість і в мові, а не лише в серці :) :) :)

певно, якщо до батьків звертаються на Ви, то не так вже й неправильно буде – “Просили тато, просили мама і я прошу …”

Пам’ятаю зі школи, з якогось оповідання:
– А чому ж це ти плачеш?
– Та мама били.

Щиро дякую, пане Анатолію! Справді, виходить трохи заплутано: в другій особі варто звертатися на Ви до татка-мами (Мамо, Ви сьогодні будете вдома?), а от в третій особі, коли про них щось розповідаємо, то вже неправильно (Мати сьогодні буде (а не будуть) вдома).

Дякую вам за статтю, але мені незрозуміло, до чого тут «американський штиб». В англійській мові давно позбулися “ти” – “thou”, і використовують тільки “ви” – “you”. Жартують, що англієць навіть до свого собаки звертається на “ви”.

Спробую пояснити свою думку, пане Юрію. Під впливом американської культури в Україні сьогодні все більше, по-перше, називають старших на ім’я (без по батькові), по-друге, внуки звертаються до бабусь і дідусів лише на ім’я (Таню, Ваню, без загальної назви – бабцю, діду, бабусю, дідусю…) і, звісно, на ТИ. Тож хоч в англійській мові займенник YOU (ВИ) вживається і замість нашого ТИ, проте на практиці спостерігаємо тенденцію до “тотального” тикання. Перепрошую, це може бути лише моє особисте враження.
Дорогі друзі! Запрошую висловити ваші думки.
І насамкінець дякую пану Юрію за позитивну оцінку (як я зрозуміла) й небайдуже ставлення до моєї роботи.

Гарна і потрібна полеміка, яку Ви проводите, пані Людмило! В моїй селянській родині до батьків зверталися на ТИ, інколи на цю тему у нас виникали розмови. Проте мені спадало на думку – чому це я до своїх батьків повинен звертатися на ВИ, вони мені чужі чи що. А от до чужих людей старшого віку, до незнайомих і малознайомих людей завжди звертаюся на ВИ. Мабуть, головніше – як ми ставимося до когось. Знаю випадки, коли звертання на ВИ сказане таким тоном, що краще б його не було.
У цій праці, пані Людмило, наведено один із прикладів: Пане Дмитре, рада Вас знову бачити. Ви добре виглядаєте. Щодо “виглядаєте” – хоча воно в словниках і є в значенні “мати вигляд”, але зразу напрошується інше і звичніше значення цього слова, а в значенні “мати вигляд” сприймається як калька з російського “выглядит”.

Щиро дякую, пане Миколо, за Ваш розлогий коментар. Справді, повага в ставленні – перш за все, а на Ви чи на ТИ – то вже кого як навчили з дитинства. Дякую за ретельне прочитання й пораду. Погоджуюся з Вами. Спробую виправити. Всіляких Вам гараздів

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com