15
Автор Ponomarenko Ludmyla | Рубрики Культура мови | 25-08-2014
zwertannja na wy

Чи легко бути чемним і ввічливим?

Як ми звертаємося  – на ТИ чи на ВИ? Між сьогодні й колись криються значні відмінності. В українців здавна вважається, що тикають лише некультурні, бо тикати – дуже неввічливо. Але… сучасна мода під впливом західних віянь усе більше розмиває межі традиційної української культури, зокрема й мовної, та нав’язує звертання на ТИ, яке раніше сприймалося лише як панібратське. На таку фамільярність у народі здавна сформульована дотепна відповідь: «Я з вами свиней (в деяких варіантах – гусей) не пас!» Та зараз мова не про свиней, гусей чи то інших домашніх тваринок, а про ввічливе звертання до співрозмовника.

Тож як ся має наше рідне українське пошанне ВИ? Як воно почувається сьогодні в сім’ї, на роботі чи на вулиці?

Розпочнімо нашу розмову з того, що з’ясуємо семантичні (значеннєві) особливості ВИ як займенника другої особи множини.

Яке значення займенника ви/Ви?

1) Перше й пряме значення займенника ви – назва кількох співрозмовників, до яких одночасно звертаємося.

Напр.: Шановні студенти! Чи ви вже відповіли на перше запитання анкети?

Дорогі друзі! Сьогодні ви є свідками визначної події.

Шановне товариство! Щиро вітаю вас з Днем знань. Від сьогодні ви – першокурсники, повноправні громадяни нашої альма-матер.

2) Непряме значення займенника Ви – назва одного співрозмовника для вираження пошани при звертанні.

Напр.: Петре Степановичу, а що Ви скажете з цього приводу?

!!!У такому разі перед нами так звана пошанна множина, а займенник Ви пишеться з великої літери.

Як узгодити пошанну множину з дієсловом?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), присудок правильно ставити в формі множини. Хоча в літературі можна натрапити на думку про те, що звертаємося однак до однієї особи, тому допускається й форма однини. Така думка є хибною.

Напр.: Пане професоре, Ви вже передали до редакції свій останній рукопис?

Для порівняння: Пане директоре, Ви закінчив перегляд ранкової пошти?

Як на мене, то останнє й вухо добре ріже, й граматично неправильно.

!!! Варто наголосити, що множина дієслова-присудка на означення батька чи матері в 3-й особі на сьогодні є застарілою.

Напр., НЕПРАВИЛЬНО: Просили батько, просили мати і я прошу…

Напр., ПРАВИЛЬНО: Просив батько, просила мати і я прошу…

Як узгодити пошанну множину з прикметником?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), іменна частина присудка – прикметник може стояти як у формі множини, так і однини.

Напр.: Чи були Ви присутні на останньому засіданні вченої ради факультету?

Ви вільний зробити власний вибір.

!!!Проте висловлювання буде стриманішим, офіційнішим і менше впадатиме в око, якщо присудок стоятиме у формі множини.

Напр.: Поясніть, будь ласка, з якої причини Ви були відсутні на засіданні кафедри?

Якщо прикметникова частина присудка стоїть в однині, увага поневолі акцентується на статі – чоловічій чи жіночій.

Напр.: Пане Олександре, завдання сумлінно виконане, Ви вільний до завтра.

В яких випадках вживаємо пошанну множину із займенником Ви?

Спробуємо окреслити основні випадки, коли ми маємо звертатися до людини на Ви, тобто з повагою.

1. Звертання до незнайомої людини (незважаючи на вік).

Напр.: Чоловіче добрий, чи Ви не підкажете, як пройти до залізничного вокзалу?

Отут потрібно одразу зауважити, що в нас, в Україні, актуальним є питання звертання в громадських місцях.

2. Звертання до знайомої, проте старшої за віком людини.

Напр. (до сусіди): Пане Дмитре, рада Вас знову бачити. Зараз Вам на вигляд  років сорок: більше ніхто не дасть.

3. Звертання до керівника:

Напр.: Пане директоре! Ви просили нагадати терміни виконання умов минулорічної угоди.

4. Звертання до колеги:

Напр.: Ірино Миколаївно, чи зясували Ви питання методичного забезпечення цієї навчальної дисципліни?

5. Звертання до підлеглого / студента:

Напр.: Наталю Віталіївно! Налагодження ділових звязків з іноземним партнером з Німеччини доручаю саме Вам.

Пане Олександре! Ви дуже неграмотно написали останнє есе.

6. Звертання до близьких родичів – до мами чи тата, дідуся з бабусею, дядьків, тіток…

Напр.: Мамусю! А Ви в дитинстві також не любили манної каші?

Тату! Сьогодні Ви маєте обовязково піти на батьківські збори.

Прикро, що така добра українська традиція відходить у минуле: сьогодні часто не лише до мам і тат, але й до бабусь та дідусів звертаються на ТИ. Пам’ятаю, що серед моїх однокласників більшість зверталася до татка чи мами на Ви, лише одиниці – на ТИ. А сьогодні нерідко й до бабусь звертаються просто на ім’я, напр.: Таню! Олю! Чому так трапляється? Бабусі не хочуть визнавати себе бабусями?

Наводжу уривок з вірша Андрія Малишка з прикладом вживання пошанної множини в звертанні до мами.

Мамо, я хочу поговорити з вами

У вашім житті і у вашій смерті,

Як ви колись перейшли полями,

Нас беручи на долонечки вперті.

7 Письмове звертання (в листі, привітальній листівці…)

Напр.: Вітаю Вас з Різдвом Христовим…. Бажаю Вам міцного козацького здоровя…

Відмінювання займенника Ви:

Н.в. Ви

Р.в. Вас

Д.в. Вам

З.в. Вас

О.в. Вами

М.в. на Вас

Отже, ми сьогодні з’ясували, як ми звертаємося – на Ти чи на Ви та в яких випадках варто звертатися на Ви, тобто вживати так звану пошанну множину.

І насамкінець хочу запросити ВАС, шановні читачі, переглянути коротеньке відео про звертання в українській мові (переглянути відео можна тут). Хоча мова тут про звертання, але… послухайте і самі дізнаєтеся, чому це відео не повторює, а доповнює нашу розмову.

Коментарі 15 коментарів

Як ми звертаємося до Бога?
Отче наш, ТИ, що є на небесах…
Якщо в молитві до Творця і святих ми кажемо ТИ, то хіба ми їх не поважаємо? Поважаємо, навіть більше ніж поважаємо, – обожествляємо. То чому до вчителя ми маємо казати на ви, якщо до Вчителя – Ісуса Хреста кажемо ТИ? Також, як ви зауважили, до однієї людини казати в множині – нелогічно і безглуздо.
Я б залюбки перейшов зі всіма на ти, якби не стереотипи і звички. Один знайомий посилав свою бабусю “пішли ви”, бо привчили звертатися до старших на ви. Повага – це те що в серці, а не в нелогічній множинній формі. “Іду на ВИ” – кажуть предки на ви зверталися на ви лише до ворогів. Можливо маючи на увазі спірвозмовника разом з чортами, які його принесли.

Дякую, пане Андрію, за цікаві думки, але… погоджуюся не з усім. З приводу звертання до Бога на ТИ погоджуюся, що це справді так і вже досить звично.
Проте, не вдаючись до порівнянь, поділюся власним досвідом: і тата, й маму називаю на Ви (як, до речі,й більшість моїх однокласників).
До своїх колег, студентів звертаюся на Ви. Сама акож звикла до звертання на ВИ й тому, коли “незнайома людина тикає”, то стає якось не по с собі. Все-таки я за ввічливість і в мові, а не лише в серці 🙂 🙂 🙂

Хиба людина (більша) за БОГА?,то чому звертатись на ви?Якщо немає в серці поваги і любові до ближнього то і ви не допоможе

Маріє, дякую за запитання. Але Ваше питання стосується дещо інших аспектів – стосунків людини й Бога.
Людина, без сумніву, є творінням Бога і, відповідно, не може бути більшою за Нього.
У статті я пояснюю дещо інше: це давня українська традиція звертання до старших на Ви як знак поваги. З приводу Ваших, Маріє, слів “Якщо немає в серці поваги і любові до ближнього то і ви не допоможе” можу сказати таке: так, звісно, вживання пошанної форми “Ви” не завжди означає повагу і любов до ближнього.
Адже звертання на ВИ – це ознака високої культури людини. Наприклад, мені як дорослій людині дуже неприємно, коли дитина мені “тикає”.
А взагалі це досить широка тема. Можна говорити ще про всілякі аспекти.
Дякую, Маріє, що не залишилися байдужою. Всіляких Вам гараздів 🙂

Що цікаво , в англійській мові було кооись «ти»—«ви» . З часом «ви»(you) залишилось в мові для пересічного використання … а«ти» ( thee) залишилось для звертання до бога… та ще й в Металлиці ( so I dub thee unforgiven) 😉 ))))

певно, якщо до батьків звертаються на Ви, то не так вже й неправильно буде – “Просили тато, просили мама і я прошу …”

Пам’ятаю зі школи, з якогось оповідання:
– А чому ж це ти плачеш?
– Та мама били.

Щиро дякую, пане Анатолію! Справді, виходить трохи заплутано: в другій особі варто звертатися на Ви до татка-мами (Мамо, Ви сьогодні будете вдома?), а от в третій особі, коли про них щось розповідаємо, то вже неправильно (Мати сьогодні буде (а не будуть) вдома).

Дякую вам за статтю, але мені незрозуміло, до чого тут «американський штиб». В англійській мові давно позбулися “ти” – “thou”, і використовують тільки “ви” – “you”. Жартують, що англієць навіть до свого собаки звертається на “ви”.

Спробую пояснити свою думку, пане Юрію. Під впливом американської культури в Україні сьогодні все більше, по-перше, називають старших на ім’я (без по батькові), по-друге, внуки звертаються до бабусь і дідусів лише на ім’я (Таню, Ваню, без загальної назви – бабцю, діду, бабусю, дідусю…) і, звісно, на ТИ. Тож хоч в англійській мові займенник YOU (ВИ) вживається і замість нашого ТИ, проте на практиці спостерігаємо тенденцію до “тотального” тикання. Перепрошую, це може бути лише моє особисте враження.
Дорогі друзі! Запрошую висловити ваші думки.
І насамкінець дякую пану Юрію за позитивну оцінку (як я зрозуміла) й небайдуже ставлення до моєї роботи.

Гарна і потрібна полеміка, яку Ви проводите, пані Людмило! В моїй селянській родині до батьків зверталися на ТИ, інколи на цю тему у нас виникали розмови. Проте мені спадало на думку – чому це я до своїх батьків повинен звертатися на ВИ, вони мені чужі чи що. А от до чужих людей старшого віку, до незнайомих і малознайомих людей завжди звертаюся на ВИ. Мабуть, головніше – як ми ставимося до когось. Знаю випадки, коли звертання на ВИ сказане таким тоном, що краще б його не було.
У цій праці, пані Людмило, наведено один із прикладів: Пане Дмитре, рада Вас знову бачити. Ви добре виглядаєте. Щодо “виглядаєте” – хоча воно в словниках і є в значенні “мати вигляд”, але зразу напрошується інше і звичніше значення цього слова, а в значенні “мати вигляд” сприймається як калька з російського “выглядит”.

Щиро дякую, пане Миколо, за Ваш розлогий коментар. Справді, повага в ставленні – перш за все, а на Ви чи на ТИ – то вже кого як навчили з дитинства. Дякую за ретельне прочитання й пораду. Погоджуюся з Вами. Спробую виправити. Всіляких Вам гараздів

Мій тато до своїх батьків звертався на “Ви”, вже я і мої діти – на “ТИ”. Років з 50 тому, звертання на “ВИ” було нормою, а зараз вже застаріло. Абсолютна більшість “тикають”. І це є ознакою не зневаги, а близькості людини. В деяких випадках, до незнайомих людей доречніше звертатись на “Ти”, щоб підкреслити свою єдність. Наприклад в окопі на фронті.

Так, справді, час вносить свої корективи. А також бувають всілякі обставини. Дякую за коментар, пане Сергію.

“сучасна мода американського штибу ” , що ви маєте на увазі ? В англійській до людей звертаються виключно на “ви”(You)

Дякую, пане Михайле, і за запитання, і за пояснення. З огляду на те, що вже кільком читачам цей вислів незрозумілий, то я його змінюю. Залишаю просто “сучасна мода” й додаю “під впливом західної культури”. Дуже дякую. Прошу й далі брати участь у коментуванні. Мені як автору це дуже потрібно й корисно.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com