То “налисники” – діалектизм чи ні?

Настала черга познайомитися з такою цікавою групою лексики, як діалектизми, розглянути їх приклади.

Діалектизми – це ті особливі мовні родзинки, якими вирізняється кожна місцевість.

Ліричний початок

Родом я з Київщини й тому, переїхавши до Запоріжжя, швидко «второпала», що деяких слів тут просто не знають, або розуміють зовсім інакше. Хочете, і вас перевірю?

– Добре, скажіть, будь ласка, що в нас, на Київщині, називають калачами чи калачиками? Не знаєте, то давайте «прогуглимо». Вікіпедія-всезнайка відповідає, що це обрядовий хліб, випечений із скрученого й переплетеного тіста.

– А от і ні. Є інші варіанти?

– Є. Інше: Калачі – село в Мінській області в Білорусі. Ну, зовсім «холодно», як говорять у відомій усім дитячій грі.

– А як щодо зменшено-пестливого варіанту калачики?

– Дядько «Гугл» говорить, що це вже різновид квітів, інша назва яких – герань, пеларгонія.

– І знову згадуємо гру: на цей раз «дуже холодно».

– Добре, нарешті відкриваю таємницю: калачі чи калачики – це кукурудза, до того ж як стебла, так і качани.

– Добре, ще одне “нашенське” слово – налисники.

І тут мої співрозмовники задоволено посміхаються, оскільки впевнені, що це означає теж, що й російське «подзатыльник».

Тож як матеріальний доказ витягаю з електропічки смачненькі налиснички з сиром, родзинками, заправляю сметаною, а вони такі – «хоч губами їж», як говорить моя мама. Після чергового налисничка, відправленого до «ротової порожнини», мої гості одразу запам’ятали, що таке Людині налисники – млинці з сиром і родзинками. Хоча начинка може бути й інша.

Як не дивно, Вікіпедія говорить, що налисники – це традиційна страва українців, а дядько «Гугл» стверджує, що її походження – польське.

А тепер перейдемо до лінгвістики. Розглянемо ближче діалектизми, приклади їх вживання.

Діалектизми: визначення, різновиди, приклади

Діалектизми – це слова, функціонування яких обмежується територією певного діалекту.

Діалект (інша назва – говір) – великий підрозділ мови, що об’єднує групу говірок, пов’язаних між собою рядом спільних явищ, невідомих іншим говіркам.

Діалектизми бувають трьох видів:

1) лексичні – слова говору, що називають поняття, для позначення яких у загальнонародній мові використовуються інші назви.

Напр.: бараболя, бульба (картопля), когут (півень), блават (волошка), нецьки (ночви), тайстра (торба), мешти (черевики), банітувати (лаяти), ачей (може).

2) етнографічні – назви місцевих реалій, які невідомі або не використовуються за межами певного говору.

Напр.:

а) назви одягу – гуня (жіноча свитка), каптур (очіпок), черес (широкий шкіряний пояс);

б) назви страв – налисники (тонкі млинці з начинкою, як правило, з домашнього сиру), капусняк (овочевий суп, основний складник якого – квашена капуста);

в) назви помешкань – колиба (чабанська або лісорубська хатина); стая (постійне або тимчасове житло на полонині, де живуть пастухи влітку і переробляють молоко);

г) назви музичних інструментів – трембіта, флояра;

д) назви демонологічних істот – мольфар (чаклун), арідник (злий дух), мавка (лісова русалка), босоркун (відьмак, чаклун).

3) семантичні діалектизми – слова загальнонародної мови, які в говорах відрізняються значенням.

Напр.: картоплянка (жоржина, а також сорт дині), бовтатися (блукати, тинятися), душа (серединка, м’якоть кавуна), байка (щось не варте уваги).

Отже, ми з вами діалектизми, приклади з різних місцевостей.

Необхідно також розібратися з такими близькими до діалектизмів поняття, як наріччя – діалект – говір – говірка.

Лінгвістична довідка

Українська мова за критерієм місцевих особливостей поділяється на наріччя, наріччя – на діалекти чи говори, які, в свою чергу, – на говірки.

Традиційно вчені поділяють територію України на три наріччя – Північне, Південно-Західне та Південно-Східне.

Північне наріччя поділяється на три діалекти:

1) східнополіський (лівобережнополіський);

2) середньополіський (правобережнополіський);

3) західнополіський (волинсько-поліський);

Південно-західне наріччя охоплює три групи діалектів:

1) волинсько-подільська, яка охоплює волинський та подільський діалекти;

2) галицько-буковинська (наддністрянський, покутсько-буковинський (надпрутський), гуцульський (східнокарпатський) та надсянський діалекти);

3) карпатська (бойківський, закарпатський і лемківський діалекти).

Південно-східне наріччя поділяється на три діалекти:

1) середньонаддніпрянський;

2) слобожанський;

3) степовий.

Варто додати, що говірку вчені розглядають на рівні досить невеличкої місцевості, наприклад, говірка певного села.

Тож ми з вами розглянули діалектизми, їх приклади, а також діалекти в межах трьох наріч, виділених на території України.

Ludmyla

View Comments

    • Приємно, що Вам смакує, Олександро :)

  • Ніколи раніше не захоплювалась мовою, але дуже зацікавив пост про діалектизм з фото налисників. спочатку дула, що тут є рецепт:), поки шукала - прочитала пост, сподіваюсь ці родзинки підуть на користь:). дякую, чекаємо на нові мовні страви.

    • Аню, вибачте, що не виправдалися Ваші очікування! наступного разу врахую :)

        • Дуже приємно, пане, що Вам цікаво. Сподіваюся, що й іншим читачам також цікаво. Дякую за небайдужість.

  • З дитинства знаю слово "мазанка" у значенні хліб, намазаний маслом, чи варенням. Словники ж дають тільки класичне тлумачення -- хата-мазанка, долівка. Підкажіть, будь ласка, де можна знайти офіційне підтвердження першого. Виник спір і дійти істини не вдається.

    • Ангеліночко, я також знаю з дитинства це слово. А родом я з Київщини, точніше з Баришівщини (поблизу Борисполя). Тож якщо це слово вживається хоча б в кількох селах, то воно вже є :) А докази можна шукати в науковій літературі, присвяченій діалектам (зараз не маю доступу до таких джерел). Тож якщо мого авторитету достатньо, то слово "мазанка" таки вживається в значенні "скибка хліба, намазана маслом, варенням...". Дякую за запитання

  • Я знаю з дитинства слово Драглі з пігута означає воно холодець з півня
    Але його я тут не знайшов
    Якщо ви захочете можете добавити

    • Дуже дякую, пане Ігорю, за чудовий приклад. Я такого не знаю. Тож внесу до матеріалу. Єдине запитання: звідки Ви родом, тобто де цей вислів є звичним?

  • Ця стаття мені дуже допомогля для домашнього завдання, велике вам дякую а також є побажання, будь ласка, якщо це можливо можна писати й про інші теми для навчання, це було б дуже корисно особливо для учнів середніх класів або для учнів на заочній формі навчання (я як раз на заочному навчанні) просто читати статі дуже зручно бо діти на заочному навчанні повинні вчити матеріал самі а так набагато зручніше, але всеодно велике вам спасибі🤗

    • Дуже дякую, Маріє, за такий щирий і схвальний коментар. Обіцяю писати й далі, щоправда, як і в ваших педагогів, роботи всілякої по вуха :))). А от щодо тем, які Вам потрібні для навчання в школі, то Ви сміливо можете їх писати в коментарях. Це мені дуже допоможе. Всіляких гараздів!Звертайтеся до МОВОЛЮБІВ ще!

  • Допоможіть мені.
    Мені потрібно 10 поліських діалектів.

    • На жаль, Руслане, так одразу не допоможу, оскільки я родом не з Полісся й не можу Вам стільки навести прикладів. Дякую, що звернулися.

Share
Published by
Ludmyla

Recent Posts

Додаток – другорядний член речення

Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…

1 рік ago

5 клас. Речення за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні

Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…

1 рік ago

5 клас. Речення: підмет, присудок

Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…

1 рік ago

Односкладні номінативні речення

Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…

2 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: БЕЗОСОБОВІ

Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…

3 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ

Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…

3 роки ago