Культура мови: медичні терміни в нашому вжитку

Дитину дуже… нудить

Дорогі друзі! Працюймо й далі над культурою мови загалом і власного мовлення зокрема.

Сьогодні в нашому лінгвістичному меню медичні терміни. Одразу зазначу, що я дуже далека від медицини (як і вона від мене 🙂 ), проте часто спостерігаю в нашому мовленні значну частку русизмів саме медичної тематики.

Тож наберімо на всі груди повітря й візьмімося за опанування цих термінів. Одразу зазначу, що більшість з наведених неправильних медичних термінів – так звані русизми, що практично одразу впадає в око. Та не будемо забігати наперед: перевіряймо та покращуймо своє мовлення крок за кроком.

 Всілякі хвороби (захворювання)

1) апендицит вирізати – апендикс вирізати;

Цікаве запозичене слово апендикс (схожий на черв’ячка відросток сліпої кишки) та похідні від нього. Пам’ятаю ще з дисципліни «Основи медичних знань», яку опановувала в Київському педучилищі №2, що більшість медичних термінів з суфіксом -ит/-іт позначають запалення: гастрит, панкреатит, холецистит, цистит, бронхіт, тонзиліт тощо.

Тож апендицит – це запалення апендиксу, апендикс – частина тіла, який можуть вирізати.

Наприклад:

Як відомо, вперше будову апендиксу як червоподібного відростка описав всесвітньовідомий Леонардо да Вінчі.

2) відслоєння сітчатки ока – відшарування сітківки ока;

Тут одразу дві помилки: русизм відслоєння (в основі – слой), відповідником якого є відшарування (в основі – шар як однорідна частина чогось);

а також русизм сітчатка (від рос. сетчатка), відповідником якого є сітківка (в основі – сітка).

Наприклад:

Відшарування сітківки – найбільш складний і небезпечний в хірургічній офтальмології патологічний стан.

3) відчуття горечі – відчуття гіркоти;

Рос. горечь – укр. гіркота як в прямому значенні (гіркий на смак), так і в переносному (гіркота від непорозуміння з близькою людиною).

Наприклад:

Причинами постійного відчуття гіркоти в роті може бути як вагітність, так і прийом деяких препаратів, зокрема антибіотиків.

4) гіпертонічна криза – гіпертонічний криз;

Слово криз вживається в українській мові лише в значенні «раптове погіршення стану хворого». Натомість криза є багатозначним словом, яке вживається в різних значеннях, як-от: криза підприємства; політична, економічна, фінансова, духовна криза.

!Звернімо увагу! Лексема криза в медицині вживається в іншому значенні, ніж криз. Тож криза в медицині – це «переломний момент під час хвороби, одразу після якого стан хворого покращується або погіршується».

Наприклад:

Як твердять медики, передумовами, а, відповідно, й причинами гіпертонічного кризу можуть бути стреси, неврози, захворювання ендокринної системи тощо.

О четвертій ранку криза минула й хворому стало легше.

5) головокружіння – запаморочення голови (голова паморочиться, в голові паморочиться);

Русизм головокружіння від рос. головокружение, український відповідник – запаморочення та його дієслівний варіант – паморочитися.

Наприклад:

Сьогодні на запаморочення голови скаржиться 10% пацієнтів, які звертаються за медичною допомогою до невролога.

6) жжога пече – печія пече;

Русизм жжога від рос. изжога, український відповідник – печія. Що таке печія? Це відчуття дискомфорту або печіння під грудною кліткою.

Наприклад:

Одним із народних способів, який допомагає позбутися печії, є сира картопля чи свіжий сік з неї (більше читайте тут).

7) жовтуха – жовтяниця;

Русизм жовтуха від рос. желтуха, український відповідник – жовтяниця.

Наприклад:

Жовтяниця виникає внаслідок надлишкового вмісту білірубіну в сироватці крові й супроводжується жовтим забарвленням склер (білкових оболонок ока), а також слизових оболонок і шкіри.

8) захворювання на СПІД – захворювання на СНІД;

Русизм СПІД від рос. СПИД, український відповідник – СНІД (синдром набутого імунодефіциту).

Наприклад:

Україна є найбільш ураженою ВІЛ/СНІДом країною в Європі, оскільки, за оцінками експертів, з ВІЛ/СНІДом живуть 440 тис. людей віком від 15 до 49 років, що складає близько 1,63% дорослого населення.

9) ігловколювання – голковколювання;

Це складне слово мали б перекласти способом калькування, тобто кожну частинку окремо. Проте перша частина чомусь залишилася транслітерованою (російська игла записана як ігла), а не перекладеною: рос. игла – укр. голка, відповідно й голковколювання.

Наприклад:

Голковколювання як один з п’яти стовпів традиційної китайської медицини – це введення голок в певні біологічно активні місця на тілі, щоб прискорити одужання або полегшити біль.

10) картавість – гаркавість;

Русизм картавість від рос. картавость, український відповідник – гаркавість.

Гаркавіть вживається у значенні «неправильна вимова таких звуків, як р (найчастіше) та л».

Наприклад:

Гаркавість – це поняття народне, яке мовою медицини називається ротацизмом.

11) кровопідтоки на спині – синці на спині;

Як показують мої розшуки, російською є три слова- синоніми: гематома, кровоподтек и синяк. Натомість в українській мові лише два синоніми – гематома й синець. Тому кровопідтік – це русизм, який потрібно забути J.

Наприклад:

Якщо уважно не прислухатися до відчуттів підопічного, то після масажу замість задоволення в клієнта залишаться лише синці на спині.

12) малокрів’я – недокрів’я;

!Звернімо увагу! При перекладі російських складних слів з частинкою мало (розумними словами префіксоїдом) необхідно пам’ятати, що в українській мові їй відповідає префікс не, як-от: рос. малограмотность – укр. неграмотність, рос. малоимущие – незабезпечені, незаможні тощо.

Недокрів’я (анемія) – це зменшення кількості гемоглобіну в крові.

Наприклад:

До найпоширеніших симптомів недокрів’я належать блідість шкіри, прискорене серцебиття та задишка навіть при незначному фізичному навантаженні.

13) мінінгіт – менінгіт;

Перед нами нетиповий випадок помилки, адже російською мовою це запозичення також з літерою Е (яка, звучить, щоправда, інакше) – менингит. Тож щодо причини помилки в українській мові можемо висунути таке припущення: часто запозичені слова за час функціонування в народному мовленні «спрощуються», полегшуються, викривляються тощо.

Нагадаємо, що менінгіт – це запалення оболонок головного та спинного мозку.

Наприклад:

Варто пам’ятати, що менінгіт передається повітряно-крапельним шляхом і виникає як самостійна хвороба чи як ускладнення іншого процесу.

14) насморк мати – нежить мати;

Рос. насморк має український відповідник нежить (з наголосом на першому складі).

Наприклад:

Найчастішою причиною нежитю у дітей є віруси, які, потрапляючи на слизову оболонку носа, провокують гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ) чи грип.

15) нежить хронічна – хронічний нежить;

Як бачимо, з нежитем трапляється ще одна помилка: цьому слову надають жіночого статусу (:)), тобто роду. Причина такого хибного уявлення, на мій погляд, така: частина іменників жіночого роду третьої відміни мають так само нульове закінчення, як-от: радість, сіль, тінь, міць тощо.

Тож провідмінюємо цей особливий іменник чоловічого роду другої відміни:

Н.в. нежить

Р.в. нежитю

Д.в. нежитю (-еві)

З.в. нежить

О.в. нежитем

М.в. на нежитю (-еві)

Наприклад:

Хронічний нежить – це не окреме захворювання, а стан, при якому постійно запалена слизова оболонка носа.

16) недомагання легке – нездужання легке;

І хоч Словник української мови й подає недомагання як хворобливий стан, слабість, проте я пропоную вживати все-таки нездужання з прозорим походженням.

Наприклад:

Під час першої третини вагітності жінка зазвичай відчуває легке нездужання: нудота, чутливість до запахів та ароматів тощо.

17) недуг невиліковний – недуга невиліковна (варіанти: захворювання невиліковне, хвороба невиліковна);

Русизм недуг від рос. недуг, український відповідник – недуга (синоніми: захворювання, хвороба).

Деякі мовознавці подають правильний варіант до словосполучення недуг невиліковний лише хвороба невиліковна. Як на мене, можна сміливо вживати також недуга невиліковна, тобто в жіночому роді (пригадаймо дієслово нездужати, наведене вище).

Наприклад:

Як відомо, діабет – це хронічна невиліковна недуга, яка впливає на здатність організму переробляти енергію, що надходить з їжею.

18) перхоть – лупа;

В українській мові слово лупа є омонімом, тобто має кілька зовсім не пов’язаних між собою значень.

У нашому випадку йдеться про лупу як про маленькі частинки рогових клітин і шкірного жиру, що утворюються біля коренів волосся на голові.

Лупа як оптичний прилад – це слово-омонім (про омоніми детальніше читайте в нашій статті тут).

!Звернімо увагу! З лупою на голові пов’язана типова помилка: замість мазь проти лупи вживають мазь від лупи. Запам’ятаймо: боремося з лупою, тобто ми ПРОТИ неї :).

Наприклад:

З кореневища аїру болотного та шишок хмелю роблять відвар для миття голови як засіб проти облисіння та лупи (далі читайте тут).

19) опухоль – пухлина;

Рос. опухоль перекладається українською як пухлина.

Наприклад:

Головний біль, складнощі з утриманням рівноваги, порушення мови чи слуху – це кілька загальних ознак, викликаних пухлиною головного мозку.

20) під ложечкою смокче – під грудьми смокче;

Під ложечкою смокчеце дослівний переклад російського сталого вислову сосет под ложечкой (це внизу грудей між ребрами), який має значення «шлунок порожній, хочеться їсти». Український фразеологізм-відповідник з цим же значенням – смокче під грудьми.

Наприклад:

Відчуття голоду, відоме в народі як «смокче під грудьми», та бажання з’їсти щось солоденьке – симптоми гіпоглікемії, тобто стану організму, що характеризується зниженням рівня цукру в крові.

21) позвонок болить – хребет болить;

Рос. позвонок правильно українською мовою – хребет, який складається з хребців.

Наприклад:

Якщо сильно болить хребет, то потрібно негайно звернутися до лікаря: навіть незначний біль у цій ділянці тіла може сигналізувати про серйозні захворювання.

22) поранення в області серця – поранення в ділянці (біля, коло) серця;

Як ми вже говорили в інших матеріалах (про це читайте тут), область українською – це лише адміністративно-територіальна чи територіальна одиниця.

Тож в офіційному мовленні вживаймо в ділянці серця (нирок, печінки…), в неофіційному – прийменники біля чи коло хребта (носа, ока…).

Наприклад:

Як повідомили ЗМІ, харківський міський голова отримав поранення в ділянці серця.

Біля скроні в подруги одразу зявився добрячий синець.

23) поясниця боліла – поперек болів;

Словник української мови подає слово поясниця як рідковживане, а його правильний відповідник – поперек, з чим я погоджуюся та настійливо раджу вживати все-таки поперек.

Наприклад:

Поперек болить зазвичай у людей середнього й старшого віку, проте сьогодні й молодь не застрахована від такого болю.

24) прободіння кишки – прорив (прокол) кишки;

Прободіння – це русизм (як на мене, то зовсім незрозумілий в рідній мові) від рос. прободение; правильний відповідник українською – прорив (може бути прокол).

Наприклад:

Прорив виразки шлунку чи дванадцятипалої кишки – небезпечне для життя ускладнення виразкової хвороби.

25) рани зажили – рани загоїлися;

І хоч Словник української мови й подає одне із значень дієслова заживати – «загоюватися, виліковуватися, ставати здоровим», проте я приєднуюся до думки мовознавців, які настійливо радять вживати все-таки однозначне дієслово загоюватися.

Наприклад:

Минуло кілька днів, і рани на колінах хлопчака майже загоїлися.

26) сердечники – хворі на серце;

Зрозуміло, що вислів хворі на серце не є терміном, а лише правильний з погляду керування (хворіти на що?) і його царина вжитку – добірне українське розмовне мовлення.

Наприклад:

2013 р. в Україні хворі на серце мали можливість отримати безкоштовно необхідні ліки.

27) сердечно-сосудисте захворювання – серцево-судинне захворювання;

Це вже офіційний медичний термін для, який називає захворювання тих, кого ми щойно назвали хворими на серце.

Наприклад:

На сьогодні основною причиною серцево-судинних захворювань є артеріальна гіпертензія.

28) сильна тошнота у дитини – дитину дуже нудить;

Тошнота – русизм від рос. тошнота (укр. нудота).

Наприклад:

Якщо дитину дуже нудить у транспорті, то, перш за все, вона не повинна наїдатися перед дорогою, хоча й повністю голодною не може бути: краще погодуйте її за годину до виїзду (читайте далі тут).

29) сип на шкірі – висипка на шкірі;

Русизм сип від рос. сыпь, український відповідник – висип чи висипка. Як на мене, то обидва варіанти можна вживати українською мовою.

Наприклад:

Висип на шкірі може бути інфекційного походження.

Висипка на тілі – це завжди не окреме захворювання, а ознака якогось іншого.

30) тілесні побої – тілесні ушкодження;

Русизм побої від рос. побои, український відповідник – ушкодження. Словосполучення тілесні ушкодження найчастіше використовуються в правничій діяльності.

Наприклад:

Тяжкі тілесні ушкодження або смерть потерпілого тягнуть за собою кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 8 років.

31) часта рвота – часте блювання (часто блює);

Русизм рвота від рос. рвота, український відповідник – блювання або дієслівний варіант – блювати.

Наприклад:

Блювання у дитини, особливо в маленької, відбувається незалежно від її свідомості чи бажання, тобто дитина не в змозі протистояти рефлексу евакуації їжі зі шлунка.

32) чесотку виявлено – виявлено коросту;

Русизм чесотка від рос. чесотка, український відповідник – короста. Мабуть, цей відповідник далеко не всі знають.

Наприклад:

Пік захворюваності на коросту щороку припадає на вересень-жовтень, причина чого зрозуміла: діти повертаються з канікул, дорослі – з відпусток. 

33) чоловік простив, його знобить – чоловік простудився, його морозить;

У наведеному прикладі два русизми: простив від рос. простыл, український відповідник – простудився, а також знобить від рос. знобит, український відповідник – морозить.

В першому прикладі (простыл – простудився) український відповідник етимологічно ближчий і його легше дібрати, в другому (знобит – морозить) – цей відповідник українською потрібно просто знати.

Наприклад:

Саме слово «простуда» навіває спогади дитинства: шерстяний шарф на горло, чай з малиновим варенням, пігулка парацетамолу під язик … І ставлення до простуди відповідне, несерйозне: не грип, не ангіна, не запалення легенів, – так, злегка закладений ніс, дере в горлі, трохи морозить (далі читайте тут).

34) шкірний зуд – свербіж шкіри (шкіра свербить);

Русизм зуд від рос. зуд, український відповідник – свербіж або дієслівний варіант – свербіти. Як і в попередніх схожих прикладах, в офіційному мовленні вживається іменник, зокрема свербіж, в неофіційному – дієслово свербіти.

Наприклад:

Якщо висипів на шкірі немає, то досить складно встановити причину свербежу, адже він може бути спричинений різними захворюваннями.

35) язва шлунка – виразка шлунка;

Русизм язва від рос. язва, український відповідник – виразка.

Наприклад:

Основним чинником виникнення та розвитку виразки шлунка сьогодні вважається зараження шкідливою бактерією Helicobacter Pylori.

Дорогий друже! Одразу висловлюю Тобі ЩИРУ подяку за твою копітку працю: медичних термінів багато, не всі викликають позитивні емоції, тож опановувати сходинку за сходинкою було нелегко.

Тому насамкінець пропоную послухати відеопояснення до таких загальновживаних слів, як вираз і вислів (подивитися його можна тут).

Ludmyla

Recent Posts

<strong>Додаток – другорядний член речення</strong>

Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…

2 роки ago

5 клас. Речення за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні

Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…

2 роки ago

5 клас. Речення: підмет, присудок

Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…

2 роки ago

Односкладні номінативні речення

Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…

3 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: БЕЗОСОБОВІ

Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…

4 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ

Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…

4 роки ago