11.05.2014

Культура мови: вживання прийменника ДЛЯ (Крок дев’ятий)

Від Ludmyla
культура мови вживання прийменника для

Друзі, зверніть увагу: культура мови – важлива й необхідна наша з вами справа.

Дорогі читачі! Як підтверджують ваші схвальні відгуки, наші опуси з культури мови – це той благодатний матеріал, що допомагає задовольнити таку багатогранну потребу свідомого українця – досягнути високого рівня володіння рідною мовою, не особливо напружуючись, трохи розважаючись та пізнаючи в процесі щось новеньке й цікавеньке.

Проблеми культури мови стосуються різних частин мови (наприклад, нещодавно була розглянута така форма дієслова, як дієприкметник теперішнього часу активного стану, про який можна прочитати тут), проте у нас з вами вже доброю традицією стало опанування вживання прийменників (попередні матеріали читайте тут: прийменник ПО, прийменник ПРИ, прийменник В, прийменник ВІД). І ми таки спробуємо дійти успішного кінця! Сьогодні оволодіємо знаннями щодо вживання прийменника ДЛЯ.

Тож всіх охочих просимо закачати рукави (читай: ревно взятися до роботи) 🙂 й перейти до штурму прикладів і теоретичних зауваг.

ДЛЯ = НА

Виділені для ремонту кошти – виділені на ремонт кошти;

запрошення для роботи в Китаї – запрошення на роботу в Китай;

отримати дозвіл для виїзду – отримати дозвіл на виїзд;

підготовлено для продажу – підготовлено на продаж;

працювати для блага народу – працювати на благо народу.

На мій погляд, помилка у вживанні прийменника для в наведених прикладах полягає в тому, що плутають мету (для чого?) з об’єктом дії (на який спрямована дія),

наприклад: виділені кошти (на що саме?) на ремонт будівлі, на придбання нового обладнання, на поповнення бібліотечного фонду тощо.

Якби в наведених випадках йшлося про мету, то це мало б приблизно такий вигляд,

наприклад:

З метою покращення житлових умов на ремонт будівлі виділені бюджетні кошти.

З метою модернізації підприємства виділені кошти на придбання нового обладнання.

Інші приклади:

Основну будівлю нашого підприємства вже підготовлено на продаж: недовго нашому керівництву вдалося втримати Бога за бороду.

Патріотизм – це глибокий стимул, що спонукає працювати на благо рідного народу не покладаючи рук.

ДЛЯ = В (У)

Допомога для будівництва – допомога в будівництві;

подія для життя громади – подія в житті громади;

послуги для виготовлення – послуги у виготовленні.

У цих випадках плутанина прийменників для / в (у) ще більш нелогічна, ніж в попередньому. Прийменник в (у) в поєднанні з іменником вказує на об’єкт, в якому (чи в середині якого) щось відбувається,

наприклад:

Сільська школа потребує допомоги в будівництві нової майстерні.

Резонансні події в житті громади викликали неприхований інтерес журналістів, ласих на всілякі сенсації.

ДЛЯ = безприйменникова конструкція

Іменник у давальному відмінку без прийменника

Актуальні для рідного народу – актуальні рідному народові(-у);

для будь-кого зрозуміло – будь-кому зрозуміло;

для них стало очевидним – їм стало очевидним;

присвятили для неї поему – присвятили їй поему;

рідна мова для нього незрозуміла – рідна мова йому незрозуміла.

Найчастіше в безприйменникових конструкціях, які варто вживати замість хибних прийменникових з прийменником для іменник чи займенник вживається в родовому відмінку,

наприклад,

не для мене (для кого?) стало зрозуміло, а мені (кому?) стало зрозуміло;

не для нього (для кого?) пояснили, а йому (кому?) пояснили правило.

!Зверніть увагу! При цьому необхідно пам’ятати, що давального відмінка вимагає від об’єкта – іменника чи займенника – саме присудок, який може бути вираженим дієсловом, чи то його формою – дієприслівником, чи то іншою частиною мови,

наприклад:

Актуальними рідному народові є питання єдності й територіальної цілісності України.

В цьому реченні підмет питання, присудок (іменний складений) є актуальними, а вже від присудка ставимо запитання кому? рідному народові.

Іменник у родовому відмінку без прийменника

Гідний для наслідування – гідний наслідування.

Такі приклади, як бачимо, поодинокі. Принцип той самий, що й з давальним відмінком, – родового відмінка від об’єкт вимагає присудок,

наприклад:

Героїчний вчинок тринадцятилітнього хлопчика, який врятував дитину з-під криги, гідний (чого?) наслідування.

У нас залишилося ще кілька варіантів можливих способів заміни хибного вживання прийменника ДЛЯ, зокрема:

ДЛЯ = ДО

Стимул для організованості – стимул до організованості.

Наприклад:

Коханий чоловік, двійко діток, улюблене заняття – хороший стимул молодій мамі до організованості (або: до мудрого планування свого дня).

ДЛЯ = ПРО

Угода для організації змагань – угода про організацію змагань.

Наприклад:

Угода про організацію спортивних змагань з баскетболу була укладена ще задовго до виникнення непередбачених політичних подій.

ДЛЯ = ЩОДО

Правило для цього – правило щодо цього.

Наприклад:

Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини: мовникам вкрай необхідно виробити більш чіткі правила щодо цього.

ДЛЯ = ДЛЯ

Насамкінець добра новина: прийменник ДЛЯ залишається самим собою в тих випадках, коли позначає:

1) особу чи предмет, заради яких щось відбувається:

для тебе, для життя, для щастя;

2) призначення чогось:

ракетка для тенісу, альбом для малювання;

3) мету дії (ставимо запитання: з якою метою?):

для задоволення спраги, для підняття настрою.

Отже, ми з вами сьогодні опанували ще одну тему з культури мови – нормативне вживання прийменника ДЛЯ та способи його заміни. Тож хай вам ця інформація допоможе не схибити з вживанням прийменника ДЛЯ!

Дорогі читачі!

Після напруженої праці не гріх і відпочити. Тож пропоную тобі кілька хвилин відпочинку – приємного й корисного: почитай таку собі не то притчу, не то бувальщину – яскравий зразок народної мудрості українців. Можеш одразу приміряти її на якусь з недавніх ситуацій в своєму житті.

ХТО РОЗУМНІШИЙ?

Їхали два пани один одному навпроти. Їдуть і ніби не бачать один одного. Аж тут їхні вози зачепилися й стали. Почали пани сваритися: хто кому повинен був дати дорогу. Сварилися, сварилися – аж іде старий дідок.

Один панок запитує діда:

– Скажіть, хто з нас кому повинен дати дорогу: чи той, що згори їде, чи той, що під гору?

А дідок і каже:

Розумний завжди дасть дорогу, куди він не їде.

Тоді пани повернули: один – ліворуч, а другий – праворуч та й роз’їхалися, бо дуже їм не хотілося зоставатися в дурнях.

Чи не здається вам, шановні читачі, що в сьогоднішніх політичних подіях Росія має зробити РОЗУМНО – повернути свої голоблі якомога швидше назад. Ситуація, щоправда, трохи притягнута за вуха до цієї притчі, але все ж таки… для сусідньої країни такий крок був би, як мінімум, РОЗУМНИМ.