25.04.2014

Культура мови: вживання прийменника ПО (Крок третій)

Від Ludmyla
культура мови: як правильно

І як замінити цей злощасний прийменник ПО?

Сьогодні в мене на ФБ як найбільш прихильній до моїх матеріалів соцмережі зав’язалася розмова, у зв’язку з чим хочу сформулювати мету своїх статей з культури мови (першу й другу читайте тут). Частина з нас живе або в російськомовному оточенні (як, наприклад, у нас на Запоріжжі), або, хоч-не-хоч, щодня занурюється в суржикомовне спілкування (що частенько трапляється і в столиці). Ідеал: якщо ваше оточення фахівці та/або суперсвідома українська інтелігенція (вибачте, кого тут не назвала). Особисто я знаю такі родини, але це радше винятки з правила, аніж саме правило.

Наша з вами мета – працювати крок за кроком над уникненням русизмів, які часто в нашому мовленні настільки природно паразитували (паралель з біологією: гриби-паразити), тобто стали звичними для нас, що ми їх не помічаємо. Інший варіант – відчуваємо, що припускаємося помилки, але не знаємо, як правильно сказати.

Тож викорінюймо з нашого мовлення, а глибше – зі свідомості русизми як такий бур’ян, що міцно вкоренився й сміливо пішов у ріст.

Сьогодні у нас мова про вживання прийменника ПО (на жаль, дуже горезвісного), який в українській мові вживається досить рідко, а в російській, навпаки, дуже часто. В цьому й полягає причина «інтервенції» нав’язливого прийменника ПО в українську мову й поглиблення в ній процесу «суржикізації».

Звернемося до способів правильної заміни прийменника ПО

ПО = ЗА (але не поза 🙂 )

По всіх правилах – за всіма правилами;

по закону – за законом;

по здібностям – за здібностями;

по професії – за фахом;

по собівартості – за собівартістю.

Тож можна підсумувати, що замість прийменника ПО вживаємо прийменник ЗА, якщо йдеться про якийсь принцип, критерій, ознаку.

Наприклад:

Ми живемо за (якими принципами?) всіма правилами (Щоправда, навряд чи це може відповідати реальній дійсності).

За (якою ознакою?) музичними здібностями діти, які взяли участь у пісенному конкурсі, вигідно вирізняються на тлі своїх ровесників.

Сьогодні досить складно випускникам вишів влаштуватися працювати за (яким критерієм?) фахом.

Навряд чи виробники зацікавлені в продажу свого товару за (яким критерієм?) собівартістю.

Як бачимо, в наведеному правилі поняття принципу, критерію, ознаки є синонімічними.

ПО = НА

По вигляду – на вигляд;

по власному розсуду – на власний розсуд;

по всіх фронтах – на всіх фронтах;

по цій темі – на цю тему;

по цілій земній кулі – на всій земній кулі (до речі, земну кулю не можна поділити на половинки, тому не цілій, а всій земній кулі).

Тут складніше виявити певні закономірності вживання прийменника ЗА, проте спробуємо це зробити.

Наприклад, зі значенням місця:

На жаль, за кожного нового уряду грабунок держави йшов на всіх фронтах.

Ця думка сьогодні поширена чи не на всій земній кулі.

Інші приклади:

На вигляд дівчині було років двадцять.

В цій ситуації краще приймати рішення на власний розсуд.

На цю тему вже писано-переписано студентських рефератів, проте нічого нового за останні роки так і не зявилося.

ПО = З

По безпеці і співробітництву – з безпеки й співробітництва;

по виплаті – з виплати;

по відповіді – з відповіді;

по всякому поводу – з усякого приводу;

по темі – з теми.

Наприклад:

В Європі вже вкотре засідає нарада з безпеки й співробітництва у відносинах між Україною та Росією.

Заборгованість з виплати заробітної плати ще не досягла критичної межі терпіння працівників організації (Як показують інколи ЗМІ, працівникам таки рано чи пізно уривається терпець 🙂 ).

Як бачимо з відповіді студента, теоретичний матеріал з теми так і не потрапив йому на очі  🙂.

ПО = В (У)

По буднях – у будні дні;

по питанню – у справі;

по святах – у свята;

по справах служби – у службових справах.

Така заміна трапляється набагато рідше, ніж попередні. Проілюструємо на прикладах.

Наприклад:

І в будні, і в свята рідна українська хата на гостей багата (Здається, щось схоже на риму. Насправді, віршування для мене – темний ліс чи, можливо, китайська грамота  🙂 ).

У службових справах керівнику довелося побувати на Канарах (біднесенький, співчуваємо  🙂 ).

ПО = ЧЕРЕЗ

По незнанню – через незнання;

по неуважності – через неуважність;

по причині заморозків – через заморозки;

по сімейним обставинам – через сімейні обставини.

У цьому випадку заміни необхідно пам’ятати, що за допомогою прийменника через завжди передаємо відтінок причини.

Наприклад:

Через неуважність школяра його твір від сорому просто червоніє й буряковіє  🙂.

Городні роботи просуваються досить кволо через пізні заморозки.

Через сімейні обставини студентка пропустила заняття (До речі, цей вислів частенько вживається в документах).

Якщо в заяві чи в пояснювальній записці йдеться про причину, то вживається прийменник через, наприклад: пропуск занять через хворобу, а не у зв’язку з хворобою, як прийнято писати.

ПО = ДЛЯ

По веденню господарства – для ведення господарства;

по врятуванню річок – для врятування річок;

по розливу – для розливу;

по створенню нової філії – для створення нової філії.

Прийменник для допомагає передати мету дії, тобто відповісти на питання для чого?

Наприклад:

Для ведення домашнього господарства мамі трьох діток просто необхідне планування розпорядку дня.

Нещодавно на підприємстві була оновлена лінія для розливу «Миргородської»: тепер ми маємо більш якісну мінералку (не приймати за чисту монету, адже це лише мій власний приклад, а водичка й справді нічогенька  🙂).

Для створення нової філії керівництву довелося добре попрацювати, проте все виявилося даремно.

ПО = ЩОДО

По виборах – щодо виборів;

по відзначенню – щодо відзначення;

по врегулюванню – щодо врегулювання;

по легалізації – щодо легалізації;

по поліпшенню роботи – щодо поліпшення роботи.

У цих прикладах з прийменником щодо йдеться про певний стосунок до якоїсь справи.

Наприклад:

Кампанія щодо виборів Президента України (як на мене, то найкращий варіант – (перед)виборча кампанія) триває.

Заходи щодо відзначення 20-річчя університету заплановані на 5 жовтня.

Не завжди пропозиції щодо поліпшення роботи справді її покращують  🙂.

ПО = безприйменникова конструкція

По виконанні завдання – виконавши завдання;

по крайній мірі – принаймні;

по пошті – поштою;

по сьогодні – сьогодні;

по тижням – тижнями;

по частинах – частинами;

по шляху технічного прогресу – шляхом.

У цій групі є різні приклади, тому спробує виділити такі закономірності.

По-перше, заміна прийменникових конструкцій з ПО дієприслівниковими зворотами,

наприклад:

Закінчивши буденну роботу, можеш сміливо зайнятися улюбленою справою.

По-друге, спосіб дії передається Орудним відмінком без прийменника, наприклад:

Друзі передали свої документи (як? яким способом?) поштою.

В банку домовилися про сплату боргу (як? яким способом?) частинами.

По-третє, підбирати близькі безприйменникові варіанти,

наприклад:

Над цією науковою проблемою вчені ламають голови вже багато років.

Відчутні сьогодні патріотичні настрої серед молоді вселяють надію на краще майбутнє України.

ПО = ПО

Й, нарешті, прийменник ПО залишається самим собою в тих випадках, коли позначає:

1) місце дії:

по діброві вітер виє… (як без рідного Тараса?);

2) час дії:

відпочили по обіді;

3) мету дії:

пішли в поле по ромашки;

4) способу дії:

читали по складах;

5) міру чи кількість:

роздали по завданню;

6) сферу діяльності:

поралися по господарству.

Отже, ми з вами сьогодні опанували таке питання культури мови, як вживання прийменника ПО. Як переконалися з опрацьованого матеріалу, частіше вживання прийменника ПО в українській мові не відповідає нормам (читай: є хибним).

Дорогий читачу!

Якщо ти старанно дочитав аж до кінця (а вже кінець), то ти просто молодчина. І це справді так: в нашому перенасиченому інформацією світі ми читаємо, як правило, лише перші кілька речень. Я впевнена, що твоя праця винагородиться сторицею.

І для тебе особливий подаруночок (не люблю моднявого слова презент) – невеличкий народний анекдот.

Отже, давній і бородатий анекдот «ПІП І БРЕХУН»

В одному селі жив дядько та такий був брехун великий, як що збреше, то й не засміється. Одного разу іде селом він, а назустріч йому піп. Він скинув шапку, привітався і йде далі, а піп його спинив та й каже:

– Ти б, Гнате, збрехав мені що-небудь на скору руку!

– Е, батюшко, – каже Гнат, – ніколи брехати, треба додому махать та їхати на Рашовку (перебалок такий).

– За чим? – питає піп.

– Там чумаки риби навезли, так міняють на сухарі!

– Як? – питає піп.

– Пуд за пуд, – каже Гнат, а сам і пішов.

Піп відразу додому, нагрузив підводу сухарів, робітника взяв конем управляти і сам сів, і поїхали.

А до Рашовки було кілометрів, мабуть, із десять. Приїжджають туди, а там нема ніде нікого.

От піп став питати людей, які проходили повз нього:

– Де тут чумаки, що рибу міняють?

А ті двигають плечима та й кажуть:

– Ніхто тут не міняв ніякої риби!

Отоді аж здогадався піп, що то Гнат збрехав йому на скору руку.

Укр. нар. сатира і гумор… – С. 115–116.