Дорогі друзі! Продовжуймо тему культури мови. Сьогодні звернімося до офіційного мовлення й розгляньмо кілька мовних кліше, з якими в українській мові трапляються всілякі неприємні оказії. Основною причиною, на мою думку, є той факт, що ми їх «не відшукуємо» в рідній мові, а перекладаємо з російської за допомогою так званого методу калькування, тобто перекладаємо як вільне (читай: звичайне) словосполученні слово за словом, а потім складаємо до купи.
Звернуся до класичного прикладу:
рос. принимать участие – укр. приймати участь (на перший погляд, начебто правильно),
АЛЕ
в українській мові слово «приймати» має інші значення, зокрема:
приймати тарілку зі столу, приймати пропозицію, приймати допомогу та ін.
Тож ПРАВИЛЬНО:
брати участь (наприклад, в обговоренні, в конференції, у святі), а минулого часу доконаного виду – взяти участь (наприклад, у голосуванні, у виборчій кампанії).
Кілька слів про мовні кліше. Тож основні ознаки мовних кліше:
1) це словосполучення, які мають постійний лексичний склад, тобто слова в цих словосполученнях не можна замінювати іншими;
2) це словосполучення, які відтворюються, а НЕ щоразу заново творяться в мові,
3) слова, які входять до таких кліше, значеннєво незалежні одне від одного, тобто зберігають своє основне значення.
Тож наводимо два варіанти кожного мовного кліше в такій послідовності: українською НЕПРАВИЛЬНО – українською ПРАВИЛЬНО:
1) біжучий рядок – рухомий рядок;
Наприклад:
Рос. бегущая строка частенько змушує нас ламати голови або чухати потилиці (останнє дуже нам, українцям, характерне). Проте таємниця полягає в тому, що потрібно дати спокій дієслову бігти й подумати про якесь близьке за значенням. Виявляється, внизу телеекранів ми читаємо рядок, що рухається, тобто рухомий рядок. І нікуди він від нас не біжить :).
Наприклад:
Під час перегляду випуску новин я не маю звички читати рухомий рядок: він відволікає мене від сприйняття основної інформації.
2) бувший у користуванні – уживаний; який був у вжитку (в користуванні);
У цьому прикладі російське мовне кліше перекладається або окремим словом уживаний (наприклад, уживаний дитячий одяг), або підрядною конструкцією який був у вжитку чи в користуванні (наприклад, дитячий одяг, який вже був у вжитку).
Наприклад:
Завдяки мережі Інтернет сьогодні дуже популярна купівля-продаж дитячих речей відмінної якості, які вже були у вжитку, як-от: ліжечок, манежів, візків тощо.
3) вносити вклад – зробити внесок;
В цьому словосполученні, як бачимо, обидва слова потребують заміни: і вносити, і вклад. Вклад – це русизм, вносити внесок – це тавтологія, якої варто уникати.
Наприклад:
Зробити свій внесок у справу розбудови рідної держави – це обов’язок кожного свідомого громадянина.
4) існуючі закони – чинні закони;
Запам’ятайте, будь ласка, що існувати зазвичай можуть люди та живі істоти. А все, що має юридичну силу, є чинним.
Наприклад:
Чинний Закон про освіту не відповідає сучасному стану, а тим більше перспективам розвитку вищої освіти в Україні.
5) мішає працювати – заважає працювати;
Дієслово мішати в українській мові вживається в таких значеннях, як-от: мішати суп ложкою, мішати насіння моркви з піском, мішати грішне з праведним та ін.
Наприклад:
Постійний нав’язливий шум увімкненого двигуна заважає зосередитися та плідно попрацювати.
6) нести відповідальність – бути відповідальним;
Наприклад:
З самого дитинства нас вчать бути відповідальними за власні дії та вчинки, але частенько трапляється, як кажуть українці, що віз і нині там.
7) на протязі дня – протягом дня;
Здається, що це вже всім добре відомо (проте трапляється ця помилка ще досить часто): протяг українською – це сквозняк російською. Відповідно, на протязі можна сидіти чи стояти, проте у тих випадках, коли йдеться про тривалість у часі, то потрібно вживати прислівник протягом.
Наприклад:
За словами керівника районної адміністрації, проблема відновлення водопостачання в населених пунктах, що постраждали від стихії, буде вирішена протягом доби.
8) наносити шкоду – завдавати шкоди;
В українській мові дієслово наносити вживається в таких значеннях, як-от: наносити фарбу на папір, понаносили бруду на килим, нанесли візит та ін.
Але шкоди (Род. відм., одн.) завдають,
наприклад:
Дощі та грози, які пройшли наприкінці травня – на початку червня 2014 р., завдали значної шкоди як посівам, так і ягідникам та фруктовим садам.
9) рахувати своїм обов’язком – вважати за потрібне; мати за свій обов’язок;
Як на мою думку, можливий ще й третій варіант – вважати за свій обов’язок. Спробую обґрунтувати свою думку.
По-перше, у вислові вважати за потрібне слово потрібне не передає на 100% значеннєвий відтінок слова обов’язок, тобто потрібне – це ширше поняття, ніж обов’язок.
По-друге, у висловах мати за обов’язок і вважати за обов’язок – також різні семантичні (читай: значеннєві) відтінки, оскільки в першому стверджується наявність обов’язку (має…), а в другому такого 100% твердження немає (вважає…).
Отже, на мою думку, якщо мова саме про обов’язок, то варто вживати мовне кліше вважати за обов’язок,
наприклад:
Допомогу новачкам учителька вважає за свій святий обов’язок.
Якщо йдеться про щось інше, то краще вживати мовне кліше вважати за потрібне,
наприклад:
Керівник відділу не вважав за потрібне повідомити цю сумну новину всім співробітникам.
10) служити прикладом – бути прикладом;
В калькованому вислові з російської мови вживається дієслово служити, яке в українській мові має інші значення, як-от: служити в армії, служити громаді, служити в пана, річ добре служить та ін.
Наприклад:
Громадянська позиція нашого директора інституту є добрим прикладом для наслідування кожному співробітнику.
Отже, ми з вами сьогодні опрацювали десять мовних кліше, які стосуються більше офіційного мовлення. З метою кращого запам’ятання наводжу їх ще раз (правильний варіант): рухомий рядок; уживаний посуд чи речі, які були у вжитку; зробити внесок; чинні закони; заважати працювати; бути відповідальним; протягом дня; завдавати шкоди; вважати за обов’язок; бути прикладом.
Дорогі друзі! Зверніть увагу! Цікаве відеопояснення вислову брати участь Ви можете переглянути за цим посиланням.
Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…
Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…
Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…
Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…
Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…
Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…