Тож розпочнемо розмову з цікавенького мовного явища, яке мовою лінгвістики називається міжмовні омоніми. Якщо ви знаєте хоча б дві мови (а я впевнена, що це так), то на міжмовні омоніми ви натрапляли хоча б раз у житті.
Для початку згадаємо, що міжмовні омоніми – це слова, які в різних мовах звучать однаково чи дуже схоже (детальніше теоретичні відомості читайте в нашій статті тут).
Ці мови можуть бути як близькоспорідненими (наприклад, українська – польська, українська – російська, англійська – німецька тощо), так і досить далекими за своєю будовою (наприклад, українська – французька, чи набагато далі – українська – японська).
Найбільш цікаві приклади міжмовних омонімів трапляються, на мій погляд, на межі двох добре відомих нам мов, тому що ми добре розуміємо значення слів. Так, для мешканців Запоріжжя (до речі, і не лише) це українсько-російські приклади міжмовних омонімів.
Так, до прикладу, мною не раз був перевірений на практиці міжмовний омонім «рожа». Більшість слухачів при його першому називанні починає посміхатися. Ця посмішка свідчить про те, що мої студенти-слухачі одразу пригадують російське значення цього слова й можуть навіть не здогадуватися про українське. Яке ж воно? Про це трішечки далі.
А зараз розгляньмо кілька прикладів міжмовних омонімів на межі двох близькоспоріднених і добре відомих нам мов – української та російської.
Українська – російська мови: приклади міжмовних омонімів
1) Баня (укр., опуклий дах у формі півкулі; зазвичай такими банями прикрашені церкви) – баня (рос., в перекладі «лазня»).
Напр.: Михайлівський золотоверхий собор свого часу єдиний у Києві мав золоту баню, за що й одержав таку назву – золотоверхий.
2) Краватка (укр., запозичення з французької мови, хоча інколи вважають, що з німецької; абсолютний синонім – німецьке запозичення галстук, в якому der Hals – шия, der Tuch – хустка) – кроватка (рос., в перекладі «ліжко»).
Напр.: Зав’язати швидко й правильно чоловічу краватку – справжня майстерність, властива далеко не кожному з нас.
3) Неділя (укр., сьомий день тижня, який зазвичай є вихідним) – неделя (рос., в перекладі «тиждень», тобто 7 днів).
Напр.: За біблійною історією творення світу, Бог-Творець на сьомий день тижня (сьогодні в нас це неділя) відпочивав і, як на мене, любувався своїм творінням.
З біблійною історією творення світу детальніше можна ознайомитися тут.
4) Рожа (укр., народна назва традиційної української квітки – мальви, а також територіальна назва хвороби ніг, що супроводжується сильним почервонінням) – рожа (рос., в перекладі «пика», як на мене, це просторіччя, тобто стилістично забарвлене слово).
Напр.: Біля української «шевченківської» хатки традиційно красується висока червоно-рожево-біла рожа.
Ознайомитися з поезією про червону рожу авторства Лесі Українки можна тут.
Міжмовні омоніми в перекладацькій справі частенько називають фальшивими друзями перекладача. Чому? Такі слова вводять в оману перекладача чи просто туриста, мандрівника… Здається, що нарешті знайшов хоч одного родича (рідне слово), проте воно замість того, щоб надати дружню допомогу, виявляється «підступною підніжкою», оскільки має зовсім інше, часто протилежне, значення.
Чеська – українська мови: приклади міжмовних омонімів
Čárka (чес., в перекладі «кома») – чарка (укр.);
čerstvý (чес., в перекладі «свіжий») – черствий (укр.);
kalhoty (чес., в перекладі «брюки») – колготи (укр.).
Звичайно, простий перелік таких слів (та ще й коли одна мова – не дуже чи то й зовсім невідома, як наприклад, для більшості з нас чеська) не дає справжнього уявлення про той стан розгубленості, в якому ти перебуваєш.
Спробую описати одну ситуацію з власного життя, яка безпосередньо була пов’язана з міжмовним омонімом. І тут важливо, як на мене, поділитися власними відчуттями, коли потрапляєш в неочікувану ситуацію з такими от «несправжніми друзями».
Так черствий чи черствий? Приклад… з мого життя
Якось року 2008-го опинилися ми з двома подругами в Словаччині в християнському таборі на музичному фестивалі. Молодь з’їхалася з різних країн, та найбільше – з сусідньої Чехії.
Час був обідній. Підійшли до їдальні. Звичним для такого заходу є невеликі черги. Прилаштувалися й ми в чергу за двома молодиками. І все б нічого, але… один з них тримав у руці величеньку скибку білого пухнатого хліба. Мій голодний організм спрацював одразу: очі «вчепилися» в скибку запашного свіжого хліба (тут мене не проведеш). І раптом мій слух, який не був налаштований на сусідську розмову (тут стільки різних мов, і більшість мені невідома) вловлює таку фразу одного з юнаків: «Черствий хліб». І ось тут спробую описати мій стан непорозуміння: те, що я бачу, геть не збігається з тим, що я чую. Більше того, виявляється, це зовсім протилежні речі. Ти опиняєшся в такому випадку ну зовсім не в своїй тарілці (звертаючись до народної творчості). І ця тарілка настільки не така, як ти звик з дитинства, що в мене виникає в таких випадках думка: «Чи я дурний, чи хтось дурний?» (вибачте, знову я до свого фольклору звертаюся). А виявляється, що і я маю рацію, і сусід, але «рації ці» в різних мовах мають різні значення, хоча й звучать дуже схоже.
Класифікація міжмовних омонімів
Звертаючись до особливостей міжмовних омонімів, наводжу невелику їх класифікацію за формою вираження, адже одна частина з них повністю збігаються в звучанні, друга частина – навіть у написанні, а третя – чимось відрізняється. Приклади міжмовних омонімів у класифікації наведені чеською та українською мовами.
1. Міжмовні омоніми, які за формою вираження повністю збігаються:
1) Holka (чес., розм., в перекладі «дівчина») – голка (укр., тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття»).
2) Chytrý (чес., в перекладі «розумний», «кмітливий») – хитрий (укр., людина, яка діє обманними шляхами з метою досягнення власних цілей; підступний, лукавий).
3) Nákyp (чес., в перекладі «запіканка») – накип (укр., пряме значення – твердий осад на внутрішніх стінках посудини з нерозчинних солей, який утворюється під час кипіння і випаровування рідини; переносне значення – важке, неприємне почуття, що залишається після якої-небудь розмови, події тощо.).
4) Оsud (чес., в перекладі «доля») – осуд (укр., вияв негативного, несхвального ставлення до когось або чогось).
2. Міжмовні омоніми зі звуковими відмінностями, зокрема з різним наголосом:
1) Сhudoba (чес. з наголосом на першому складі, в перекладі «бідність») – худоба (укр., з наголосом на другий склад – збірний іменник: чотириногі свійські сільськогосподарські тварини).
2) Pokuta (чес. з наголосом на першому складі, в перекладі «штраф») – покута (укр., з наголосом на другому складі, по-перше, визнання своєї провини, вияв жалю щодо неї; каяття, а також покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок; по-друге, дорев. церковне покарання за злочини або гріхи.
3) Zastávka (чес. з наголосом на першому складі, в перекладі «зупинка») – заставка (укр., з наголосом на другому складі, по-перше, спеціальний щит, що затримує воду; по-друге, малюнок на всю ширину сторінки, перед початком тексту розділу, частини книжки).
3. Міжмовні омоніми з графічно-фонетичними розбіжностями:
1) Bezcenný (чес., в перекладі «малоцінний») – безцінний (укр., річ, якій не можна скласти ціни; дуже цінна, дуже дорога; перен. хто має дуже велике значення для кого-небудь).
2) Sukně (чес., в перекладі «спідниця») – сукня (укр., жіночий одяг, верхня частина якого становить єдине ціле з нижньою частиною; плаття).
3) Оvoce (чес., в перекладі «фрукти») – овочі (укр., плоди городніх (рідше польових) рослин та зелень, що вживається як їжа; городина).
Детальніше про це читайте в статті А.А. Турчиної «Лексична міжмовна омонімія у слов’янських мовах» (Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур, 2012, Вип. 17. – С. 121–127).
І насамкінець… ще кілька прикладів міжмовних омонімів
Продовжувати тему міжмовних омонімів можна й на прикладі інших мов, наприклад:
українська – польська: укр. диван (рід меблів) – польс. dywan («килим»);
українська – англійська: укр. магазин – англ. magazine («журнал»);
українська – японська: укр. кава – яп. kawa («ріка») та ін.
Цей перелік міжмовних омонімів можна продовжувати, наповнювати новими прикладами, але… це предмет вже іншої статті.
Отже, сьогодні ми з вами ознайомилися з таким особливим мовним явищем, як міжмовні омоніми, запам’ятали цікаві приклади міжмовних омонімів. Запрошую також підібрати власні приклади таких омонімів у відомих вам мовах і написати нам у коментарях. На все добре!
Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…
Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…
Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…
Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…
Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…
Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…
View Comments
Всім відомий японсько-український омонім "яма" - у японців це "гора". Але я можу навести приклад казахсько- українських омонімів, які мають обсценний зміст (зарані прошу вибачення, але я зіткнувся з цими омонімами на практиці, що мало відповідну реакцію моїх знайомих-казахів). Отже, українське слово "сік" казахською означає "пеніс", тож уявіть реакцію казахів, які прочитали на баночці українського виготовлення "Томатний сік". Не менше враження було в казахів від вжитого мною слова "амбар" - виявилося, що казахською перша частина "ам" означає жіночий орган, а "бар" - перекладається "є". До речі - теж омонім і окреме слово "бар".
Дякую, пане Миколо, за коментар. Справді, в такі ситуації краще не потрапляти.
Вибачаюся за свою малограмотність, але чи не можна було б для таких як я ще й наголоси класти в словах ) будь ласка, було б зручно вчитися правильно розмовляти - інакше багато часу витрачаю на пошуки слів ( як, наприклад, бАня, чи банЯ :(, ось)
Спробую ставити назви в ключових словах. Дякую за підказку :)
Все просто: в чеській мові наголос завжди падає на перший склад.
Щиро дякую за пояснення, Каміло. Спільними зусиллями відкриваємо мовні скарби :)
У розділі "Міжмовні омоніми чи фальшиві друзі…
не лише перекладача?"
"...не дає справжнього уявлення про той стан розгубленості, в якому ти знаходишся."
Правильно:
"...не дає справжнього уявлення про той стан розгубленості, в якому ти перебуваєш."
Дякую за корисні уроки!
Щиро дякую за допомогу, пане Миколо!
Дещо про "овочі та фрукти"
У багатотомному "Словнику української мови", виданому Академією наук УРСР, у 1970х рр. зустрічаємо такі терміни:
Городина - "городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі" (т. ІІ, с. 135). Слово "овочі" тут втратило сенс Грінченкового словника, де воно означало "плоди", і стало синоніном "городини" і ототожнене з російським словом "овощи".
Садовина - 1) "садові дерева (переважно плодові); 2) "плоди садових дерев; фрукти" (т. ІХ, с. 13). Тут впроваджений термін "фрукти", який Грінченко вважав настільки чужим, що не згадував у своєму словнику. Термін "фрукти" став синонімом "садовини" і витиснув це старе українське слово зі загального вживання.
Овоч (овочі) - 1) "плоди городних (рідше польових) рослин та зелень, що вживається як їжа; городина"; 2) "плоди садових (рідше лісових) дерев так кущів; фрукти, садовина"; 3) "м'які плоди будь-яких рослин" (т. V, с. 612). Тут бачимо повну плутанину: "овоч" - це і "городина", і "садовина", і "плоди" в загальному сенсі. Ключове поняття в усіх трьох випадках - це "плід", що й найкраще відповідає словові "овоч". (Порядок, в якому словник подає читачеві три пояснення, ілюструє традицію "ковалів мов" і дає нам ключ до читання совітських словників: першим ставилося поняття ідентичне або якнайбільше зближене з російським, а останнє те, яке відповідало духові української мови, яку русифікували.)
Фрукт (фрукти) - "їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин" (т. Х, с. 647). Грінченко, пригадую, не вважав за потрібне впроваджувати це слово в українську мову і мав в тому повну рацію. Слово "фрукт" - не що інше, як латинське "fructus", яке й дало слово "fruit" у французькій та англійській мовах. Це ж і є наше слово "плід". Слід відмітити, що у французькій та англійській мовах слово "fruit" вживається в сенсі всіх плодів землі (les fruit de la terre - fruits of the earth), як і в переносному сенсі до всіх інших результатів плодонаслідної акції. А це і є точний сенс нашого слова "плід". Такий широкий сенс йому признає вищецитований словник Академії наук: "все їстівне, що росте на землі"; "організм ссавців та людини в утробний період розвитку"; "результат, наслідок яких-небудь дій, зусиль" (тт. VI, с. 585).
Запозичивши з російської мови "фрукти" й "овочі" в їхньому російському значенні, "ковалі мови" не збагатили українську мову; вони лише витиснули з уживання старі українські слова і впровадили плутанину. Вивіски на крамницях "фрукти й овочі" - це наруга над здоровим глуздом (це те саме, що писати "плоди й плоди"); це також русифікація української мови, бо замінює російським жарґоном милозвучні й так питомі старому українському звукопростору слова "садовина", "городина".
http://www.ukrlife.org/main/evshan/serbyn11.htm
Дякую за уривок з дослідження. Справді, ми трохи забули про садовину й городину. Що ж відроджуймо українську лексику та вирощуймо садовину й городину! Дякую за коментар