Односкладні речення: означено-особові

Односкладні речення, які мають лише один головний член речення, поділяються на дві групи:

Дієслівні	Іменні
Означено-особові	Називні, або номінативні
Неозначено-особові
Узагальнено-особові
Безособові
Інфінітивні

Розпочнемо розгляд односкладних речень з дієслівних означено-особових.

ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ – це односкладні речення, які точно називають виконавця дії.

Їхній головний член речення – присудок – може бути виражений такими дієсловами:

1) у формі першої особи однини теперішнього часу (узгоджується із особовим займенником Я):

2) у формі першої особи множини теперішнього часу (узгоджується із особовим займенником МИ):

Люблю ходити з друзями в гори (Хто любить ходити? – Я).

Вирушаємо в похід рано-вранці (Хто вирушає? – Ми).

3) у формі другої особи однини майбутнього часу (узгоджується із особовим займенником ТИ):

Готуватимеш фруктовий салат, не забудь про йогурт (Ти готуватимеш…)

4) у формі другої особи множини майбутнього часу (узгоджується із особовим займенником ВИ) :

Напишете на завтра замітку про новорічне свято (Ви напишете…).

5) у формі наказового способу:

Поговоріть на цю тему з вашими сусідами! (Ви поговоріть, тобто друга особа множини).

Шановні моволюби, зверніть увагу!

В означено-особових реченнях НЕ можуть вживатися дієслова минулого часу (ходив, ходила, ходило) або умовного способу (ходив би, ходила б, ходило б).

Чому?

Причина така: у формах дієслів чоловічого роду минулого часу або умовного способу немає закінчень і тому потрібно вживати підмет.

Напр.: Приготував смачний обід. (Хто приготував? Я приготував, ти приготував чи він приготував? – Не зрозуміло).

Висновок.

Отже, такі речення (Приготував смачний обід) є двоскладними неповними, а не односкладними.

Щоб встановити виконавця дії, потрібно перечитати попереднє речення, у якому був названий діяч:

Учора брат виконав обіцянку, яку дав мамі ще місяць тому. Нарешті приготував смачний обід.

Пояснення. Перше речення називає виконавця дії (брат виконав обіцянку), а друге речення його вже не називає, щоб уникнути повтору й надлишкової інформації.

Більш глибоко про означено-особові речення

Означено-особові речення – це семантико-стилістичні синоніми тих двоскладних речень, у яких підмети виражені займенниками я, ти, ми, ви, а присудки – дієсловами дійсного (крім форм минулого часу) або наказового способу.

В односкладних означено-особових реченнях уся увага зосереджується на дії, на виділенні дієслова, що надає висловлюванню виразності, динамічності.

Такі речення зазвичай більш експресивні, емоційно забарвлені, ніж двоскладні синонімічні конструкції:

Більше не дозволю заглядати в мій зошит на контрольній роботі.

Двоскладні речення з підметами-займенниками менш експресивні, однак більш офіційні, оскільки чітко зазначають виконавців дії:

Я більше не дозволю заглядати в мій зошит на контрольній роботі.

Означено-особові та двоскладні речення відрізняються сферою використання.

Двоскладні речення вживають в усіх стилях, а односкладні означено-особові – в поетичній та діалогічній мові, в гаслах, газетних заголовках:

Лесі Українці належить заклик: «Берімось краще до роботи, змагаймось за нове життя!»

Це рядки з вірша поетеси «Крізь плач, і стогін, і ридання», датованого 1893 роком. Газета «День» взяла його як сьогоднішнє гасло, яке не втратило своєї актуальності.

Згадаймо ще одне гасло шановного класика, в основі якого лежить означено-особове речення: «Борітеся – поборете…!»

В основу покладений матеріал з посібника колеги – Ірини Олегівни Мариненко “Синтаксис української мови (з правилами пунктуації)”, який можна знайти за цим посиланням.