ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ

Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди – означено-особові та неозначено-особові ми вже говорили. Тож натисніть на них і перейдете на відповідну сторінку.

А ми розпочнемо з визначення.

УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ – це односкладні речення, в яких названа дія може стосуватися будь-якої особи взагалі.

Чим особливі узагальнено-особові речення?

Їх можна впізнати НЕ за формою присудка, а за смисловим критерієм: зміст цих речень стосується всіх і кожного.

Тож узагальнено-особові речення можна застосувати до будь-кого з нас.

Основне призначення узагальнено-особових речень – образне висловлення загальних суджень, широких узагальнень, зроблених унаслідок значного життєвого досвіду.

Головний член узагальнено-особового речення – присудок – найчастіше виражений дієсловом у формі другої особи однини теперішнього чи майбутнього часу:

Від своєї долі не втечеш.

Судженого й конем не об’їдеш.

Не сідай – пофарбовано!

Рідше значення узагальненої дії можуть передавати такі форми дієслова:

– перша особа однини або множини дійсного способу:

Викорінюймо лихе у зародку.

Що маємо, не дбаємо, а втративши – плачемо.

Бережімо ліси.

– друга особа однини або множини наказового способу:

Не кажи «гоп», доки не перескочиш.

Поділися з ближнім, і тобі прибуде.

Не укладайте договори купівлі-продажу без компетентного фахівця: висока ймовірність, що вас обдурять.

– третя особа однини або множини теперішнього часу:

Чисто бреше, що й віяти не треба.

Від добра добра не шукають.

За одного вченого десять невчених дають.

– форма чоловічого роду минулого часу:

Наговорив сім бочок арештантів.

Наговорив сім мішків вовни, та всі неповні.

Цілив у ворону, а попав у корову.

За ступенем узагальнення дії ці речення ділять на два типи.

Перший тип. Це прислів’я і крилаті вислови повчального або викривального змісту:

Вік живи – вік учись!

Шукайте цензора в собі.

Коли любиш смородину – не обминеш і оскомину.

Ці узагальнено-особові речення першого типу за характером вираження головного члена схожі на означено-особові.

Узагальнено-особові	Означено-особові
Виражають дію, яка мислиться узагальнено та стосується кожного реципієнта.	Називають дію, що передбачає конкретного виконавця
У понеділок роботи не починай і в дорогу не вирушай.	Мій керівник не любить понеділка, адже починається робочий тиждень. Тож частенько він нагадує колегам: «Нічого не починай у понеділок».

Другий тип. Речення цього типу передають дію або стан самого мовця:

Тільки-но переступаєш поріг Олениної хати, одразу відчуваються духмяні пахощі.

Узагальнено-особові речення другого типу вживаються в усному мовленні, художній літературі й публіцистиці і протиставляються схожим на них означено-особовим реченням своєрідним значенням.

За допомогою таких конструкцій автори розкривають стан, настрій мовця, узагальнюючи їх, переносячи на інших людей, які перебувають у схожій ситуації:

Встанеш вранці, прийдеш на роботу – а робити зовсім не хочеться.

Зверніть увагу! Поділ узагальнено-особових речень на два типи є досить умовним і вивчається лише за умови більш глибокого занурення в мову.

Основу цього матеріалу взято з посібника Мариненко Ірини Олегівни, який можна знайти за посиланням.