Як відомо кожному пересічному мовцю, написання частки НЕ частенько додає нам клопоту. Впевнена, що час від часу в кожного з нас постає запитання, як правильно написати НЕ з різними частинами мови – разом чи окремо? А з огляду на те, що НЕ досить по-різному «поводиться» з різними частинами мови, яких у нашій мові аж 9, то… в школярів ця тема інколи просто викликає жах. Пам’ятаю, як у 6 класі моя однокласниця завалила іспит з української мови лише тому, що їй в екзаменаційному білеті попалася саме ця тема. Та щоб у нас з вами не виникало жодного страху перед написанням частки НЕ з різними частинами мови, то розглянемо цю тему детальніше.
Як ми вже не раз переконувалися, народна мудрість не втрачає своїх «якостей» і залишається актуальною в будь-якому столітті. А сьогодні звернемося до іншого аспекту народної творчості, що не вирізняється ні особливою мудрістю, ні правдивістю. Йдеться про мовне явище, яке в мовознавстві здобуло назву народна етимологія (наївна етимологія, несправжня етимологія). Напевно кожен з нас хоч раз у житті чув чудернацькі версії походження різних назв міст, сіл, рік, власних імен, прізвищ.
Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами розглянемо, яким чином мовець може висловлювати своє ставлення до того, про що він говорить. Інакше кажучи, є такі синтаксичні засоби, які допомагають нам як авторам тексту чи просто мовцям висловлювати свою думку прямо в реченні. Що я маю на увазі? Звісно, вставні конструкції. Розпочнімо з класичного визначення.
Сьогодні 12 березня. За вікном ледь помітні несміливі кроки першого весняного місяця. Досить швидко й несміливо являється весна. Так-так, просто на наших очах на кущах бузку з’являються ніжно-зелені листочки. А нам час перейти від природних реалій до мовних.
Що означає дієслово являється?
На сьогодні все більше й більше розвивається туристичний бізнес як потужна професійна галузь. Відповідно, вона обростає всілякими словами й словечками, які досить детально характеризують предмети, дії, якості, безпосередньо пов’язані з цією професійною діяльністю. Пропоную вашій увазі добірку слів та висловів, які яскраво ілюструють туристичну галузь і за своєю природою належать до професійної лексики.
Одразу зазначу, що для всіх, хто далекий від туризму як професії, але захоплюється мовою, ця інформація буде досить цікавою.
Сьогодні у нас не зовсім, на перший погляд, “наша” тема – англійська мова дітям. Чому ми її обрали? З огляду на її важливість для сучасних сімей. Адже практично кожна сучасні тато з мамою вважають чи, радше, впевнені, що знання англійської мови для дитини – це перепустка в майбутнє життя. І мають рацію.
Українські прислів’я – це й мудрість, і краса, і, можливо, така собі простакуватість чи грубуватість. Інакше кажучи, народ говорить прямо в лоба, без всіляких там завуалювань. Ось як у прислів’ї: “Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте”. Добре, якщо це стосується мандаринів чи, наприклад, огірків, гірше, якщо йдеться про серйозні рішення в нашому житті.
Розгляньмо значення прислів’я Бачили очі, що купували, їжте ж, хоч повилазьте. Одна з версій походження прислів’я викладена в творі Григорія Квітки-Основ’яненка «Пархімове снідання». Пропонуємо власний переказ уривка про Пархімове снідання.
Ми з вами – українці – особливий народ: чим важче жити, тим більше сміємося. Та й справді, як у нинішній ситуації сидіти склавши руки? Коли в реальному житті такі «нісенітниці» трапляються, що куди там іншим народам братися. Тож поговорімо про бузину й дядька: «На городі бузина, а в Києві дядько»… І хоч сьогодні вперше розглядаємо каламбур, проте прикладів народної мудрості на нашому сайті вже багатенько. Ось, до прикладу, можете прочитати про двох зайців і те, як їх догнати 🙂