Як правильно написати – одну чи дві літери З в слові беззахисний? Звісно, що потрібно писати дві літери, оскільки тут відбувається подвоєння.
Чудово, шановний читачу, що для Вас це питання не на «засипку», але у нас частенько постає питання, скільки приголосних писати – одну чи дві.
Тож сьогодні мова в нас про подвоєння приголосних.
Розпочнемо з того, що подвоєння приголосних в українській мові відбувається в двох випадках:
Подвоєння приголосних внаслідок збігу відбувається:
1) на межі префікса й кореня (якщо префікс закінчується, а корінь починається на той самий приголосний), напр.:
Частина мови | Префікс + корінь | Слово з подвоєнням |
Іменник | від + даль | віддаль |
Прикметник | без + захисний | беззахисний |
Дієслово | об + бризкати роз + зброїти | оббризкати роззброїти |
Прислівник | з + заду | ззаду |
2) на межі двох префіксів (якщо один префікс закінчується, а другий починається на той самий приголосний), напр.:
Частина мови | Префікс + префікс | Слово з подвоєнням |
Іменник | воз + з +єднання | возз’єднання |
Прислівник | з + за + молоду | ззамолоду |
3) на межі кореня й суфікса (якщо корінь закінчується, а суфікс починається на той самий приголосний), напр.:
Частина мови | Корінь + суфікс | Слово з подвоєнням |
Прикметник | змін + н+ ий лимон + н + ий ран + н + ій стін + н + ий туман + н+ ий | змінний лимонний ранній стінний туманний |
Іменник | годин + ник щоден + ник | годинник щоденник |
4) у складних словах на межі двох основ (якщо перша основа закінчується, а друга починається на той самий приголосний), напр.:
Частина мови | Основа + основа | Слово з подвоєнням |
Іменник | військ + комат міськ + ком юн + нат | військовий комісаріат міський комітет юний натураліст |
Зверніть увагу!
Таких складноскорочених слів з подвоєнням є досить небагато в мові. Так, на сьогодні слово юннат можна сміливо назвати історизмом, адже воно відійшло в минуле разом з радянською добою. Чим займалися юні натуралісти? Якщо дати власне визначення, то це має звучати так: юннати докладали всіляких зусиль до захисту живої природи.
Історизмом є також і міськком, адже сьогодні в нас більш чи менш схожі структури називаються адміністраціями. Звісно, міськком – це відголосок радянської епохи.
А от військкомати й до сьогодні є чи не в кожному адміністративному центрі.
4) у дієсловах минулого часу на межі основи дієслова та зворотної частки -ся (-сь) (якщо основа дієслова закінчується на с, а далі йде частка), напр.:
Частина мови | Основа + ся | Слово з подвоєнням |
Дієслово мин. часу | пас + ся підніс + ся розріс + ся тряс + ся | пасся піднісся розрісся трясся |
5) у прикметникових наголошених суфіксах -анн-, -янн-, -енн-, -єнн- (якщо прикметники вказують на перебільшену ознаку, неможливість виконання дії), напр.:
невблаганний
незбагненний
незліченний
незнищенний
незрівнянний
несказанний
нескоренний
страшенний
6) а також подвоєння відбувається в таких прикметниках:
сокровенний
старанний
повоєнний.
Подвоєння НЕ відбувається
1) у НЕнаголошених суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, -єн- (якщо наголос НЕ падає на суфікс та якщо слова НЕ вказують на неможливість виконання дії), напр.:
Зверніть увагу, що перед нами вже не прикметники, а дієприкметники!
Дієприкметник без подвоєння | Приклад вживання дієприкметника |
неописаний | Неописаний працівником архів. |
несказаний | Несказане керівником слово. |
нескорений | Нескорене чужинцями козацьке військо. |
Це правило допоможе запам’ятати вислів Ліни Костенко: Несказане лишилось несказанним.
2) у таких прикметників з наголошеними суфіксами -ан-, -ян-, -ен-, -єн-, зокрема:
А) у відносних прикметниках, що вказують на відношення до матеріалу, напр.: дерев’яний, олов’яний, морквяний;
Б) у деяких прикметниках дієслівного походження, які потрібно запам’ятати: довгожданий, жаданий, печений, хрещений, шалений.
На цьому наша розмова про подвоєння приголосних в українській мові внаслідок їх збігу завершується.
Іншу тему – подовження приголосних – розглянемо наступного разу.
На завершення хочеться побажати легкого засвоєння матеріалу про подвоєння приголосних та запам’ятання, в першу чергу, тих слів, об які ви частенько спотикаєтеся.
Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…
Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…
Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…
Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…
Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…
Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…
View Comments
Дякую за навчання!
Щиро дякую і Вам, пані Тамаро! Дуже потрібна ваша підтримка - підтримка читачів, щоб не опускати руки й рухатися далі.
Здивувало віднесення слова ЮННАТ до історично застарілих у вживанні, адже практично у всіх українських зоопарках, особливо загальнодержавного значення, існують гуртки юних натуралістів, де малечу називають юннатами.
Привіт Вам з Київського зоологічного парку.
Дуже дякую, пані Олено, за таке уточнення. Справді, сприймала як реалію радянських часів. Що ж, хай щастить юним натуралістам - юннатам!
Дякуємо за гарну, повчальну сторінку.
Дуже дякую і Вам, Лесю!