Приказка “У страху очі великі”

Народна мудрість – це невичерпне джерело, до якого можна припадати й припадати спраглими вустами і насолоджуватися кожним словом. Ось і сьогодні хочемо «посмакувати» приказкою «У страху очі великі». Розглянемо також інші приказки та прислів’я про страх.

Розпочнемо з ключового слова – страх. За тлумачним словником, страх – це «стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, небажаного» (СУМ. – Т. 9. – 1978. – С. 753). Від себе я б ще й додала, що невідомість, яка зазвичай пов’язана з майбутнім, також вселяє страх.

У страху очі великі, або страх перед іспитом

Дорогі друзі! Всі, хто був студентом, пам’ятає страх перед екзаменаційною сесією загалом та перед кожним іспитом зокрема. Пригадуєте, який момент є найстрашнішим в повному значенні цього слова? Коли страх починає панувати в наших серцях на повну силу?

Звісно, коли ми чекаємо перед зачиненими дверима на своє право зайти до аудиторії, де проходить іспит.

Очікування перед зачиненими дверима й невідомість близького майбутнього – чи не найсильніші чинники, від яких (і тут згадуємо всі, які знаємо приказки та прислів’я про страх :))

і страх проймає (находить, обіймає, обхоплює – кого вже як :)),

і зазнаємо (набираємося) страху,

і в страху з’являються такі великі очі, що бідолашному студенту вже хоч помирай від страху.

Ось у такому стані студент заходить до аудиторії, майже не чує, що каже викладач, проте якимось чином таки розуміє, що потрібно брати екзаменаційний білет. Бере його, читає… і тут два сюжети розвитку подальших дій – або в студента розвиднюється перед очима, вгамовується буря емоцій в серці й на вустах з’являється щаслива посмішка (якщо він знає, про що його запитують в білеті), або в очах ще більше темніє і студент вже майже втрачаючи свідомість добирається до вільного місця за столом.

Ось така бувальщина з життя студента, яку не раз відчувала на власній шкурі в ролі студентки, а також спостерігала й досі частенько спостерігаю вже в ролі екзаменатора.

Що ж, справді, у страху очі великі…

 

Тож зараз наведемо приказки та прислів’я про страх

Основне джерело – Популярний коментований словник українських прислів’їв та приказок (Запоріжжя, 2011 – 136 с.), автором якого є мій шановний колега Валентин Северинюк, доктор політичних наук, професор.

 

№	Прислів’я (+ варіанти)	Синоніми	Значення прислів’їв
1.	Битий собака й будки боїться	Лякана ворона й куща боїться (Полохлива ворона й зайця боїться) // Полоханий заєць і пенька боїться	У людини, яка пережила неприємну ситуацію чи сильний переляк, формуються реакції самозахисту; вона стає обережнішою, обачнішою або дуже лякливою.
2.	Боятися, як чорт ладану	–	Когось або чогось дуже боятися.Примітка. Ладан – ароматична смола деяких тропічних та субтропічних дерев, яку використовують під час богослужіння для відлякування «нечистої сили».
3.	Відважні (завзяті) перці, поки не в герці.	Добре того лякати, хто сам боїться / І заєць тоді смілий, коли лев у клітці / На печі й баба хоробра.	Так іронічно говорять про хвальковитих боягузів, які вдають із себе хоробрих, доки немає справжньої небезпеки.
4.	Вовка боятися – до лісу не ходити	Горобців боятися – проса не сіяти / Не всяк той кусає, що зуби виставляє / Хто шелесту боїться, той хай по листю не ходить.	Порада не бути занадто обережним у простих ситуаціях, бо так ніколи нічого не доб’єшся.
5.	Для миші й кішка звір.	У лісі вовки виють, а на печі страшно / У страху очі великі / Хто боїться, у того в очах двоїться.	Невпевнена у своїх силах людина схильна перебільшувати ступінь небезпеки.
6.	Добре ковадло молота не боїться	–	По-справжньому сміливими бувають ті, хто добре знається на справі, за яку береться.
7.	Зі страху душа в п’яти пішла (в п’ятки втекла, п’яти знайшла).	–	Раптово відчути сильний переляк.
8.	Кота салом не злякаєш	–	Щоб здолати ворога, однієї сміливості мало, адже до бою потрібно ретельно готуватися.
9.	На сміливого собака гавкає, а боягуза кусає	–	Боягуз виглядає слабким, приреченим, тому нерідко сам проти себе провокує небезпеку.
10.	Пішов топитись, та побоявся застудитись	–	Боягуз на великі справи не здатен, бо перестраховується навіть у дрібницях.

 

І насамкінець пропоную два зразки поетичної творчості саме про те, що справді в страху очі великі. Насолоджуймося віршем Степана Руданського «Вовки» та байкою Віктора Мовчуна «Переполох».

 

«Вовки» Степана Руданського	«Переполох» Віктора Мовчуна
– Чого, брате, так збілів?Що з тобою сталось?	Тихо.Поснули всі: Ведмідь, Ведмедикиі Ведмедиха.Лиш інколи вві сні хтось охав.
– Та за мною через ставАж сто вовків гналось!	Та ось в барліг пробралась Миша –і наробила ж там переполоху.
– Бог з тобою!.. Сто вовків?..Та б село почуло…	Перелякавсь Ведмідь,Тремтить.
– Та воно, пак, і не сто,А п’ятдесят було	Й мерщійУсі з барлоги – і в кущі.
– Та й п’ятдесят диво в нас…Де б їх стільки взялось?	А вранці пробравсь Ведмідь………в барлогу – і не дише.
– Ну, Іванцю, нехай так,Але десять гналось.	Наляканий стоїть, як мрець.Та раптом бачить – Миша!
– Та і десять не було!Знать, один усього?..	«А хай же тобі грець!Таке нікчемне…
– А якби то один вовк –Страшно і одного!..	І треба ж було всю ніч…….тремтіти у кущах даремне!»
– А може, то і не вовк?	До приказок охочіКажуть: «У страху великі очі».
– А що ж то ходило? –Таке сиве та мале,А хвостик, як шило!

 

Ось на цій хвилі й завершимо нашу розмову про приказки та прислів’я про страх, більшість з яких мають іронічне забарвлення.