Categories: Синтаксис

Складнопідрядні речення, приклади

Складнопідрядні речення? Це не так складно!

Наша розмова про складне речення триває. Сьогодні приділимо увагу такому його різновиду, як сполучникове складнопідрядне речення. Спочатку розглянемо основні характеристики складнопідрядного речення, а далі перейдемо до аналізу його видів на власноруч дібраних та самостійно складених прикладах. Розпочнімо з визначення.

Складнопідрядному реченню властиві дві й більше граматично залежні одна від одної предикативні частини (інша назва – простих речення), одна з яких – головна, всі інші – підрядні, тобто залежні від головної.

Перша ознака. Тож компонентами складнопідрядного речення є головне (лише одне) і підрядне (може бути кілька) речення. При цьому підрядні речення залежні від головного і пояснюють головне речення в цілому чи один із його членів. У більшості випадків від головного речення до підрядного можна поставити питання.

Напр.: Молодих сучасників вже не влаштовувала якість освіти, оскільки більшість випускників після закінчення престижних навчальних закладів залишалася без роботи (З газ.).

Схема: [ = – ], (оскільки – = ). Питання від головного до підрядного: Чому?

Коментар. У наведеному складнопідрядному реченні перша частина – головне речення, а друга – підрядне, яке пояснює все головне речення. Як це можна визначити? Потрібно поставити запитання від головного до підрядного речення, як-от:

Чому молодих сучасників вже не влаштовувала якість освіти? Відповіддю на це запитання й буде все підрядне речення: Оскільки (синонімічні варіанти бо, тому що) більшість випускників після закінчення престижних навчальних закладів залишалася без роботи.

Друга ознака. Підрядне речення приєднується до головного двома способами:

А) за допомогою підрядних сполучників: як, наче, щоб, бо, оскільки, хоча та ін.;

Напр.: Суховієм величали його сивовусі запорожці, хоча на час обрання Петра Суховієнка гетьманом було йому всього близько 24 років (З кн.).

Б) за допомогою сполучних слів, роль яких виконують самостійні частини мови, зокрема:

  • відносні займенники: хто, що, який, чий, котрий, скільки;

Напр.: Чому б гетьмана Сагайдачного не зобразити з піднятим у руці мечем, який (додаток, оскільки можна підставити: меча він отримав…) він отримав з рук королевича Владислава у 1621 р. як нагороду за успішні дії під Хотинською фортецею (З кн.).

  • прислівники займенникового походження: де, куди, звідки, коли, чому, наскільки.

Напр.: Вирішальний бій між коронним і козацьким військами відбувся біля р. Солониці, де (обставина, оскільки можна підставити: там, на березі річки…) С. Жулкевський від 24 травня до 8 червня безперестанно штурмував оборонний табір запорозького війська, організований новообраним гетьманом (З кн.).

Як відомо, сполучники відрізняються від сполучних слів тим, що вони НЕ є членами речення, а сполучні слова – повноправні члени речення.

Увага! 3 способи, як відрізнити сполучник від сполучного слова:

  1. На сполучник НІКОЛИ не падає логічний наголос.
  2. Підрядні речення зі сполучними словами можна перебудувати на питальні речення, а із сполучниками – не можна.
  3. З метою перевірки сполучне слово можна замінити іншим словом, яке є самостійною частиною мови. Сполучник такою самостійною частиною мови ніяк не заміниш. Тож сполучне слово завжди є членом речення.

Напр.: Друзі підійшли до лісу (Якого?), що (він, ліс) виднівся здалеку.

Схема: [ – = ], (що = ).

Коментар. У цьому складнопідрядному реченні питання ставимо від головного речення до залежного. Що як засіб зв’язку головного речення з підрядним є сполучним словом, оскільки, по-перше, на нього падає логічний наголос; по-друге, підрядне речення можна перетворити на питальне: «Що виднілося здалеку?»; по-третє, що є підметом, доказом чого є можлива його заміна на повнозначні слова «він», «ліс».

Третя ознака. У головному реченні можуть використовуватися такі вказівні слова, які є членами речення:

А) вказівні займенники, зокрема: цей, той, такий, стільки;

Б) означальні займенники, зокрема: весь, всякий, кожний;

В) вказівні прислівники, зокрема: так, там, тут, туди, звідти, тоді, доти, тому, настільки.

Ці вказівні слова в головному реченні пояснює підрядне речення.

Напр.: Юність відзначається тим, що в неї світлі думки беруть верх над чорними (Ірина Вільде).

Четверта ознака. Прості речення в складнопідрядному реченні як за замістом, так і інтонаційно є не завершеними, тому термін «просте речення в складному» є умовним. Доцільніше вживати інший термін – «частина складнопідрядного речення».

Варто пам’ятати, що інтонаційно завершеним є все складнопідрядне речення, а підрядна частина у вимові виділяється паузою.

П’ята ознака. Насамкінець з’ясуймо позицію підрядної частини щодо головної в складнопідрядному реченні. Підрядна частина може стояти в препозиції, тобто перед головною, в постпозиції, тобто після головної, або в середині головної частини складнопідрядного речення.

Види підрядних речень у складнопідрядному

В основу класифікації складнопідрядних речень покладено структурно-семантичний принцип, відповідно до якого визначальним критерієм є вид підрядних сполучників за значенням.

За структурно-семантичним принципом розрізняють такі види складнопідрядних речень:

I) з підрядними з’ясувальними, в яких головна частина лише загально окреслює зміст, який пояснює, розкриває, деталізує підрядна частина.

А) Статистика свідчить (Що?), що одночасно з падінням використання газу підвищується дитяча захворюваність в школах (З газ.).

Коментар. Головна частина в наведеному реченні має настільки загальний зміст, що до неї можна приєднати безліч підрядних частин різного змісту, як-от:

Статистика свідчить, що…

  • народжуваність протягом останніх 5 років підвищилася.
  • престиж вищої освіти в Україні та в світі знизився.

І так можна підставляти й підставляти відповідні за змістом підрядні частини.

Б) Учені вважають (Що?), що шлях до свого дипломатичного визнання Київська Русь розпочала принаймні з VI ст. (З посібника).

В) Учені стверджують (Що?), що загальний книжковий фонд Київської Русі складався не менше ніж з 130–140 тис. томів.

II) з підрядними означальними, в яких підрядна частина виражає ознаку предмета, названого у головній частині, та доповнює її.

А) Розмальовування яйця – напрочуд чисте мистецтво (Яке?), яке втілює в собі високу духовність народу і в сучасну епоху уповільнює занепад традиційної моралі (З газ.).

Б) Фільм Мела Гібсона «Страсті Христові» – це гімн вірності Божественному призначенню (Якому?), за яким, як вважають духовні наставники, так знудьгувався український народ (З газ.).

В) Ліс – це природна аптека (Яка?), що з давніх-давен постачає ліки (З дов.).

III) з підрядними обставинними:

1) часу:

А) Коли імператор Костянтин Великий проголосив християнство офіційною релігією своєї імперії, прочани почали будувати на Святій землі церкви (Коли?) (З газ.).

Б) В яку пору року ви б не завітали до Карпат, вони завжди полонять ваше серце замріяними, вкритими сріблястими шубами зимовими горами чи морем квітів навесні, зеленим розмаїттям лісів улітку чи дивовижними виноградниками восени (Коли?) (За календарем).

В) Коли ж візантійська імперія, скориставшись внутрішніми труднощами Київської Русі, порушила попередню домовленість, князь Олег силою повернув її до виконання зобов’язань, здійснивши у 907 р. переможний похід на Царгород (Коли?) (З посібника).

2) місця:

А) Там (Де?), де зорі сяють з-за гори, над водою гнуться явори (А. Малишко).

Б) Де день і ніч переписувалися, оздоблювалися та перепліталися книги, там (Де?) активно поповнювалися книжкові фонди.

В) Я з радісним серцем вирушаю туди (Куди?), де на мене чекають найрідніші й найближчі мені люди – мої батьки.

3) причини:

А) У перших українських поселенців у Канаді особливо гострим було бажання зберегти пам’ять про отчий край за океаном (Навіщо? З якою метою?), тому вони намагалися дати українські назви поселенням, площам, церквам, установам (За календарем).

Б) Гетьман Петро Суховієнко наказав розіслати виданий універсал до всіх українських полковників і сотників (Навіщо? З якою метою?), щоб у містах, містечках і селах його було перед усіма зачитано (З книги).

В) Через те (З якої причини?), що Петро Дорошенко змінив своє попереднє рішення про місце проведення ради, вона взагалі не змогла відбутися (З кн.).

4) умови:

Напр.: А) Якщо зібрати воєдино всі бичування наших святинь упродовж століть, то свист батогів у «Страстях Христових» можна вважати символом усього трагічного в українській культурі (За якої умови?) (Є. Сверстюк).

Б) Якщо ви хочете відкрити або зміцнити свої духовні корені, неодмінно відвідайте Акко і Назарет – всесвітньовідомі центри християнської культури (За якої умови?) (З газ.).

В) Коли ти можеш спочатку думати, а потім діяти, то ти вже опанував непросту науку дорослого життя (За якої умови?).

5) допусту:

Напр.: А) Ганна Горват намагалася грати на скрипці, а потім почала із захопленням малювати (Незважаючи на що?), хоча ніхто її цього не навчав (З газ.).

Б) Дарма що в грудні, за народним уявленням, зима повертає на мороз, сонце вже йде на літо (Незважаючи на що?) (З календаря).

В) Хоча до кінця існування Київської держави руська церква залишалась у візантійському підпорядкуванні, вона мала повну внутрішню самоврядність (Незважаючи на що?).

6) наслідку:

А) Студент на випускному іспиті дав блискучу відповідь, так що члени екзаменаційної комісії були приємно вражені.

Б) Сонце вдень добре пекло, так що й уночі було важко дихати.

В) Юнаки підійшли до села з півдня, так що зараз у них був вільний шлях на захід (Г. Тютюнник).

Зверніть увагу! Якщо в складнопідрядних реченнях з підрядними обставинними наслідку поставити кому після так перед що, то речення перетвориться на складнопідрядне речення з підрядним обставинним міри й ступеня.

7) мети:

А) Мел Гібсон начебто переніс Розп’яття з екрана в кінозал (Навіщо? З якою метою?), щоб утвердити вищу відповідальність за Слово (З газ.).

Б) За часів Володимира Великого загальноруськими зусиллями будуються оборонні укріплення (Навіщо? З якою метою?), аби захистити руські землі від печенізьких орд.

В) Щоб глибоко пізнати душу народу, потрібно добре знати його усну творчість (Навіщо? З якою метою?).

8) способу дії:

А) Спереду засвічувались (Як? Яким способом?) у тумані залізничні огні, ніби розцвітали велетенські золоті лілії (С. Васильченко).

Б) Дівчата засміялися (Як? Яким способом?), мов маленькі дзвіночки чемно привіталися з ранковим сонцем.

В) Загриміло, ударило так (Як? Яким способом?), наче розкололися всі найбільші карпатські верхи (А. Турчинська).

9) міри або ступеня:

А) Перегляд фільму «Страсті Христові» є тим більшим випробуванням (Наскільки? Якою мірою?), чим більшу значимість для конкретної людини має цей кульмінаційний епізод Святого Письма (З газ.).

Б) У магазині квітів у Назареті араб-християнин спритними, натренованими руками витягав з відер найсвіжіші лілії та віртуозними, артистичними рухами складав їх у настільки запаморочливо-дивовижну ікебану (Наскільки? Якою мірою?), що лишень від споглядання подих перехоплювало (З газ.).

В) Раптом стало так тихо (Наскільки? Якою мірою?), ніби вся земля боязливо завмерла в очікуванні грізних ударів першої весняної грози.

Отже, в цьому матеріалі ми розглянули складнопідрядні речення, їхні різновиди. До кожного виду підібрали чи склали самостійно по три яскраві приклади складнопідрядних речень.

Ludmyla

Recent Posts

<strong>Додаток – другорядний член речення</strong>

Нова українська школа. П’ятий клас. Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток. Продовжуємо вивчати…

2 роки ago

5 клас. Речення за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні

Речення за метою висловлювання. Нова українська школа. 5-й клас. Березень. Продовжуємо вивчати речення. Друзі, кожне…

2 роки ago

5 клас. Речення: підмет, присудок

Нова українська школа. 5 клас. У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення. І тут…

2 роки ago

Односкладні номінативні речення

Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член…

3 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: БЕЗОСОБОВІ

Шановні друзі! Сьогодні мова про безособові речення, які тим особливі, що особу, яку ми можемо…

4 роки ago

ОДНОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ: УЗАГАЛЬНЕНО-ОСОБОВІ

Шановне товариство! Мова про односкладні дієслівні речення, зокрема про узагальнено-особові. Про два попередні різновиди –…

4 роки ago