Терміни в мові ЗМІ: хамелеони чи перебіжчики?

Друзі! Чи знаєте ви, що слова, як і люди, які на видноті (читай: публічні особи), можуть поводитися по-різному і навіть стати такими собі хамелеонами (чи перебіжчиками?). Візьмемо, для прикладу, таку групу лексики, як терміни, зокрема в спорті.

          Спорт близький кожному з нас, оскільки:

– хтось активно займається спортом і досягає високих результатів (як, наприклад, перша бронзова призерка останньої паралімпіади Людмила Павленко; до речі, вона на фото);

– хтось переймається спортивними досягненнями співвітчизників біля голубого екрану ТВ чи ПК;

– хтось мріє хоча б про щоденну ранкову зарядку чи оздоровчий біг найближчим кварталом;

– а хтось… ну про себе ви вже додасте самі.

          Що пропонує газета «День»?

Так-от, повертаючись до нашої теми, поглянемо хоч одним оком на спортивні терміни в мові ЗМІ. Звернемося, наприклад, до якісної газети «День»… і що бачимо? Такі «власне спортивні» терміни вживаються в… темах, геть далеких від спорту, більше того – із значенням, зовсім «не спортивним». Сумніваєтеся? Переконайтеся «на власні очі»:

1) забіг:

а) «Забіг із відеокамерою» (28.01.2013; про аматорський кінофестиваль),

б) «Політика – це забіг на довгу дистанцію» (17.03.2011; про діяльність тогочасного голови Волинської ОДА);

2) марафон:

а) «На першому національному стартував російськомовний та англомовний марафон “Единая страна”» (11.03.2014; про телевізійну трансляцію, яка мала покрити практично півсвіту – Північну Америку, Близький Схід, Північну Африку, Європу, всю територію Російської Федерації, Середню Азію);

б) «У Львові триває марафон “Подаруй дитині надію”» (19.08.2011; про захід, метою якого є не лише привернення уваги громадськості до важкохворих дітей, а й участь у благодійному проекті – зборі коштів на придбання рентгенівського апарату для Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру);

3) перегони:

а) «Азартні перегони з історією» (21.10.2011; про вбивчу силу самообману в історії та в політиці).

б) «Космічні “перегони”» (18.09.2008; про авіаційно-космічний салон «Авіасвіт-XXI», де Україна збиралася здивувати й гостей сучасною робототехнікою, космічною технологією, новими ракетоносіями).

          «Вагоме слово» тлумачного словника

Щоб пересвідчитися в тому, що з нашими спортивними термінами в мові ЗМІ «щось таки трапилося», заглянемо до тлумачного словника.

Справді, забіг – це біг на певну відстань у спортивних змаганнях;

марафон – це спортивне змагання з бігу на дистанцію 42 км 195 м.;

перегони – це спортивні змагання у швидкості з їзди, плавання, бігу тощо.

Натомість з наведених газетних прикладів зрозуміло, що забіг – це початок, відкриття якогось заходу; марафон – це тривалий захід, процес; перегони – змагання, суперництво.

         Непростий процес детермінологізації (чом не слово-скоромовка?)

Тож що трапилося зі такими спортивними-преспортивними термінами?

Образно кажучи, вони «помахали ручкою спортивній царині» й, «розправивши крила» поринули в багатогранний світ загального вжитку, пристосувавшись до нього, тобто розширивши своє значення.

Розумними словами, тобто мовою лінгвістики, вони підпали під процес детермінологізації. Що ж це за така абракадабра?

Детермінологізація – це перетворення терміна на загальновживане слово, розширення його функціонування з переосмисленим значенням.

При цьому термін втрачає такі основні властивості, як системність, однозначність, стилістичну нейтральність. Виникає нове слово з термінологічним значенням, яке потребує тлумачення, а не дефініції (визначення).

Ми розглянули таку здатність лише на прикладі спортивних термінів, хоча такими хамелеончиками можуть бути й терміни з інших термінологічних систем.

         Терміни, що… вирвалися з-під контролю

Так, високою інтенсивністю переосмислення значення термінів у мові ЗМІ відзначаються:

1) суспільно-політичні терміни:

дискусія – «публічне обговорення якогось спірного питання»;

дискусія (перен.) – «спір, суперечка».

Наприклад: Навіть недобре збудження, яке вгадувалося в очах депутатів під час сесійного продовження скандалу… даруйте дискусії навколо ситуації, що склалася у Львові, не псувало цю вкрай позитивну картину (ПіК. – 2003. – № 38. – С. 14);

2) економічна термінологія:

девальвація – «зменшення золотого вмісту грошової одиниці, зниження курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти»;

девальвація (перен.) – «зниження, знецінення чого-небудь»:

Наприклад: Переконливість і вагомість проголошених стратегічних пріоритетів помітно девальвується (ДТ. – 2002. – 23 листопада. – № 45).

3) медична:

донор – «людина, яка дає реципієнту свою кров для переливання, тканину або орган для трансплантації»;

донор (перен.) – «той, хто щось віддає, підтримує (матеріально)».

Наприклад: Ці дані насторожують європейські країни-донори, від яких США останнім часом вимагає фінансової допомоги економіці Іраку (Ст. – 2003. – № 42).

4) військова термінологія:

арсенал – «склад зброї та військового спорядження»;

арсенал (перен.) – «запас, наявність засобів, можливостей».

Наприклад: На прикладі України можна простежити різноманітний арсенал методів впливу опозиції на панівну систему (ПіК. – 2003. – № 26–27. – С. 20).

5) терміни мистецтва:

мозаїка – «зображення або візерунок, зроблений з окремих різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців»;

мозаїка (перен.) – «строката суміш різнорідних елементів».

Наприклад: Шматками понабирали із мозаїки парламентської і президентської моделі й кажемо, що оце і є українська концепція (Ст. – 2003. – № 11).

Зазнали детермінологізації також окремі вузькофахові терміни з інших спеціальних терміносистем, зокрема:

а) конфесійної:

рай – «місце, де блаженствують праведники після смерті»;

рай (перен.) – «благодатна місцевість; чудове, спокійне, щасливе життя».

Наприклад: Ходорковський став людиною, яка обіцяла Америці доступ до сировинного раю Росії (Ст. – 2003. – № 46);

б) математичної:

алгоритм – «система правил виконання обчислювального процесу, що приводить до розв’язання певного класу задач після скінченого числа операцій»;

алгоритм – «сукупність дій, направлених на вирішення певної проблеми».

Наприклад: При цьому на зустрічі в Запоріжжі російський лідер, по суті, констатував, що через півтора року ми, як і раніше, перебуваємо в перманентному пошуку нового алгоритму відносин (ДТ. – 2002. – 23 листопада. – № 45);

в) фізичної:

важіль – «простий механізм для зрівноваження більшої сили меншою»;

важіль – «засіб, яким можна надати дії, сприяти розвитку чого-небудь або пожвавити діяльність кого-, чого-небудь».

Наприклад: Але попри все у керівництві держави знайшлися люди, які прийняли чи не єдино правильне, важливе рішення, що дозволяло державі тримати в руках важелі контролю над усім гірничо-металургійним комплексом (ГУ. – 2003. – 4 грудня. – № 230);

г) біологічної:

бацила – «бактерія, що має форму палички»;

бацила – «щось негативне, здатне передаватися й розповсюджуватися».

Наприклад: Бо діяла вже бацила меншовартості. Се та недуга, що стане чумою української нації упродовж подальших 350 років (Ст. – 2004. – № 4).

А чи буває навпаки: звичайне слово… і раптом – термін?

Виявляється, що описане вище – це ще не всі можливі оказії, які трапляються з термінами. Якщо частина термінів «втікають з рідного термінологічного дому», тобто виходять у широкий світ, то можна припустити, що є слова, яким з «відкритого моря» загального вжитку хочеться до затишної домівки під назвою «терміносистема» (Слова, як і люди: завжди хочеться того, чого в тебе немає).

          Процес термінологізації у ЗМІ

Справді, сьогодні в мові ЗМІ помітним є процес термінологізації. Що це за таке розумне слово? Перейдемо до визначення.

Термінологізація – це залучення слів із загальномовного вжитку до термінологічного обігу.

Так, загальновживане слово «діалог» («розмова між двома чи кількома особами») в мові ЗМІ набуло переносного значення – «переговори; домовленість».

Наприклад: Він (Шеварднадзе – Л. П.) підкреслив, що готовий до діалогу з опозицією, проте йти у відставку тільки тому, що цього хоче Саакашвілі і «два-три десятки парубійків, що бігають перед будинком парламенту з прапорами», не збирається (Ст. – 2003. – № 46).

В багатозначному слові «могильник» на базі значення «стародавнє кладовище» розвинулося нове значення – «місце захоронення радіоактивних відходів; спеціальна споруда для такого захоронення».

Наприклад: Саме «Бахмат» став координатором акції протесту проти створення могильника радіоактивних відходів (РАВ) у соляних шахтах (Ст. – 2003. – № 11).

Загальновживане слово «тінь» в сучасних ЗМІ набуло нового значення – «те, що приховується, є підпільним, незаконним, пов’язаним із нелегальною економікою, обігом».

Наприклад: Решта ж, а це понад 1,5 млрд. доларів США, і є сумнозвісна «тінь», яку вивезено за кордон за різними «схемами» (Ст. – 2003. – № 42).

Отже, ми з вами тепер запросто можемо відповісти на запитання: чим терміни в мові ЗМІ схожі на хамелеони (таки не на перебіжчиків)? Залежно від ситуації терміни в мові ЗМІ можуть ставати загальновживаними слова з ширшим значенням, чи, навпаки, загальновживані слова переходять до термінолексики з чітко фіксованим (одним, як правило!) значенням.