Відокремлені означення, приклади

Дорогі друзі! Детальне вивчення основ синтаксису триває. Сьогодні у нас мова про відокремлені означення, приклади. На особливу увагу заслуговують також приклади таких означень та коментарі до них.

Розпочнімо нашу розмову із відокремлених узгоджених означень, які можуть бути виражені такими мовними засобами: прикметником, дієприкметником, прикметниковим чи дієприкметниковим зворотом.

А зараз розгляньмо детально, у яких випадках узгоджені означення відокремлюються, тобто в усному мовленні виділяються інтонаційно, а на письмі – комами.

Відокремлені узгоджені означення

1) Відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотами, які стоять після означуваного слова.

Ген килим, витканий із птиць, летить над полем (Л. Костенко).

Коментар: дієприкметниковий зворот “витканий із птиць”, яким виражене узгоджене означення, відокремлюється, бо стоїть після означуваного слова “килим”.

Капітани, посліплені в морі, не сходили Марії з думки.

У межах державного проекту «Словники України», затвердженого Президентом України восени 1999 р., Український мовно-інформаційний фонд працює над виданням 20-томного «Словника української мови».

АЛЕ при зміні означенням своєї позиції кома в цих реченнях зникає:

Посліплені в морі капітани не сходили Марії з думки.

Витканий із птиць килим летить над полем.

У межах затвердженого Президентом України восени 1999 р. державного проекту «Словники України» Український мовно-інформаційний фонд працює над виданням 20-томного «Словника української мови».

Коментар. У трьох перших реченнях узгоджені означення, виділені курсивом, стоять після означуваних слів, підкреслених лінією. Звісно, що в такій позиції узгоджені означення виділяються з двох боків комами.

Натомість у трьох наступних реченнях, перефразованих з попередніх, узгоджені означення стоять уже перед означуваним словом, тобто в препозиції, відповідно, й інтонаційно в усному мовленні, а на письмі комами не виділяються.

2) Відокремлюються означення, виражені дієприкметниковим чи прикметниковим зворотами, а також одиничними дієприкметниками чи прикметниками, які стоять перед означуваним словом і мають додаткове значення обставини (інакше кажучи, додатковий обставинний відтінок).

АЛЕ

Якщо означення не має такого обставинного відтінку і стоїть перед означуваним словом, то воно не відокремлюється.

Одягнена в батьків кожух, Марія не боялась холоду і впевнено ступила через поріг.

АЛЕ: На пляжах купинням чорніли викинуті прибоєм морські водорості.

Коментар. В першому реченні узгоджене відокремлене означення має додатковий обставинний відтінок причини, що встановлюємо за допомогою запитання та логічної відповіді: «Чому Марія не боялася холоду? – Тому що була одягнена в батьків кожух». Отже, кому перед означуваним словом Марія ставимо.

В другому реченні такого питання поставити неможливо. Адже запитання – відповідь на кшталт «Чому чорніли морські водорості? – Тому що були викинуті прибоєм» є абсурдними, адже викинуті прибоєм водорості не обов’язково мають бути чорного кольору. Отже, кому перед прикметником морські не ставимо.

3) Відокремлюються означення, які пояснюють особовий займенник, незалежно від місця в реченні.

Напр.: Рівний, повитий синюватою млою, він здалека майже зовсім зливається з поверхнею моря.

Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця.

Коментар. В першому реченні узгоджене відокремлене означення, виражене дієприкметниковим зворотом – повитий синюватою млою – відокремлюємо від означуваного слова – особового займенника він. Тож на письмі ставимо кому перед займенником він.

У другому реченні узгоджене означення, виражене двома однорідними прикметниками, поєднаними єднальним сполучником й, відокремлюємо і від означуваного слова – особового займенника вона, і від наступного члена речення – дієслова-зв’язки була.

4) Відокремлюються означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, які стоять після означуваного слова за умови, якщо перед ним уже є залежне від нього інше означення.

В голосі вартового бринять людяні нотки, теплі, співчутливі.

Коментар. В цьому реченні одиничні узгоджені означення – теплі, співчутливі – відокремлюються лише тому, що стоять у постпозиції щодо означуваного слова нотки. А перед означуваним словом, тобто в препозиції, стоїть ще одне означення – людяні.

Зверніть увагу! За умови відсутності означення перед означуваним словом відокремлення постпозиційних означень є факультативним.

Вздовж ставу росли верби давні, трохи похилені до води.

Вздовж ставу росли верби, давні, трохи похилені до води.

Коментар. Обидва речення пунктуаційно правильно оформлені, тобто кому після означуваного слова верби можна ставити, а можна й не ставити. Рішення приймаєте на свій розсуд.

5) Відокремлюються поширені чи непоширені означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, за умови, якщо вони відділяються від означуваного слова іншими членами речення.

Мати нахилилася до дитини і шепотіла щось довго-довго, щаслива, радісна, сонцесяйна.

То, сполошена несподіваною перервою в грі, бігла сюди ворожа команда.

Коментар. В першому реченні узгоджене відокремлене означення, виражене одиничними прикметниками – щаслива, радісна, сонцесяйна – відокремлюємо від означуваного слова мати тому, що між ними є інші члени речення.

У другому реченні узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом, стоїть у препозиції, але однак відокремлюється комою, оскільки відділяється від означуваного слова-іменника іншими членами речення.

6) Відокремлюються узгоджені означення, виражені прикметниками, які стоять після означуваного іменника і містять пояснення або уточнення.

Ніжно гріло сонце й на призьбі сидів дід, давній, як вічність, сивий, як молоко, прозорий, як віск.

Коментар. У цьому реченні узгоджені відокремлені означення давній, сивий, прозорий дають характеристику означуваному слову – діду.

АЛЕ

Не відокремлюються комами означення, які за змістом невіддільні від слів, яких стосується.

То наша кров солона і руда.

Коментар. У цьому реченні узгоджені відокремлені означення солона і руда тісно пов’язані з означуваним словом кров, тому попри постпозицію, відокремлення означення не відбувається.

7) Відокремлюються поширені чи непоширені означення, виражені дієприкметниками та прикметниками, які вживаються в реченні без означуваного ними іменника.

Зачарований світом, натхненно і мудро творив ходу.

Оточений приятелями, стояв веселий, як завжди, з кухлем пінявого пива в руці.

Коментар. У цих реченнях узгоджені відокремлені означення, виражені дієприкметниковими зворотами, відокремлюються від інших членів речення, попри їхню першу позицію в реченні.

8) За умови, якщо відокремлене означення має виразно підкреслене значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою ТИРЕ.

Батько сидів з веслом на кормі – веселий та дужий.

Прийде час – святий, благословенний! – час любові, злагоди, добра.

Коментар. У цих реченнях узгоджені означення, виражені одиничними прикметниками, відокремлюються з двох боків чи з одного (залежно від позиції в реченні) за допомогою тире.

9) Трапляються випадки, коли узгоджене означення, здебільшого непоширене, інтонаційно відділяється від основної частини й оформляється як окреме речення.

Так іде життя. На землі, у воді, в небі, в думках людей, у клітинах рослин. Велике, відважне і, мабуть, потрібне.

Коментар. Зверніть увагу, що в таких синтаксичних конструкціях означуване слово є (тут це слово життя), але воно стоїть в іншому реченні.

Відокремлені неузгоджені означення

1) Відокремлюється неузгоджене означення, виражене іменником у непрямому відмінку, яке стоїть в однорідному ряду з узгодженим.

Потім він танцював з якоюсь високою, смуглявою, в косах, дівчиною, схожою на гречанку.

Яке більше багатство може бути для чабана, ніж цей колодязь, круглий, просторий, з віконцем із жовтого ніздрюватого каменю.

2) Відокремлюється неузгоджене означення, виражене іменником у непрямому відмінку, яке пояснює власну назву або стосується особового займенника.

Галя несе якісь осінні квіти, весела, з блискучими очима, з широким, на цілу щоку рум’янцем.

3) Неузгоджене означення, виражене інфінітивом із залежними словами, яке має уточнювальне значення і стоїть здебільшого в кінці речення, відокремлюється за допомогою тире.

Одне лише мав на меті – знайти іуду.

Коментар. Яке це одне? – Знайти іуду.

Отже, ми розглянули, яким чином та за яких умов відокремлюються узгоджені та неузгоджені означення, приклади таких відокремлень. Варто додати, що до  речень з прикладами відокремлених узгоджених та неузгоджених означень додані власні коментарі.