Вставні та вставлені конструкції

Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами розглянемо, яким чином мовець може висловлювати своє ставлення до того, про що він говорить. Інакше кажучи, є такі синтаксичні засоби, які допомагають нам як авторам тексту чи просто мовцям висловлювати свою думку прямо в реченні. Що я маю на увазі? Звісно, вставні конструкції. Розпочнімо з класичного визначення.

Вставні конструкції

Вставні конструкції передають ставлення мовця до висловлюваної ним думки. Вставні конструкції можуть виражатися за допомогою окремих слів чи сполучень слів, а також за допомогою речень.

При цьому варто пам’ятати, що жодна вставна конструкція НЕ є членом речення. А це означає, що така вставна конструкція пов’язана з усім реченням лише за змістом. Проте не спостерігається жодного її граматичного зв’язку з іншими членами речення.

Засоби зв’язку

Вставні конструкції приєднуються до речення за допомогою таких засобів:

1) сурядних сполучників і, а;

2) підрядного сполучника як;

3) лише за допомогою інтонації (тобто без сполучників).

Різновиди вставних конструкцій

За складом компонентів виділяють такі різновиди вставних конструкцій:

• вставні слова: певно, безсумнівно, по-перше, по суті, власне, отже;
• вставні словосполучення: інакше кажучи, чого доброго, з дозволу сказати, даруйте на слові;
• вставні речення (переважно односкладні: означено-особові, неозначено-особові, безособові): як вам уже відомо; як далі ми побачимо.

Групи вставних слів і сполучень слів

Відповідно до своїх значень вставні конструкції поділяються на такі групи, що виражають:

• Упевненість / невпевненість (інакше кажучи, ступінь ймовірності повідомлення): без сумніву, безсумнівно, безперечно, безумовно, вочевидь, звичайно, звісно, здається, зрозуміло, мабуть, може, можливо, справді, правда, припустімо, природно.

Напр.: Без сумніву, майбутнє країни залежить від кожного громадянина.

• Різні почуття, зокрема жаль, задоволення, здивування, обурення, радість, співчуття: дивна річ, мов на гріх, на біду, на жаль, на лихо, на щастя, на диво, на сором, нівроку, нічого гріха таїти, слава Богу, чого доброго, як на зло.

Напр.: Омоніми, на жаль, є “традиційним каменем спотикання” багатьох перекладачів.

• Вказують на джерело повідомлення: за визначенням…, за повідомленням…, за словами…, кажуть, мовляв, на думку…, повідомляють, по-моєму, по-твоєму, як відомо, як кажуть.

Напр.: За словами відомого на весь світ Гіппократа, мистецтво настільки велике, що на оволодіння ним не вистачить життя.

• Вказують на порядок викладу, зв’язок думок: взагалі, власне, головним чином, до речі, значить, з одного боку, зокрема, зрештою, крім того, коротше кажучи, між іншим, навпаки, нарешті, отже, перш за все, по-друге, по-перше, словом, так би мовити.

Напр.: Зрештою, кожне з чотирьох Євангелій розповідає про Ісуса Христа: Його народження, служіння, смерть і воскресіння.

• Привертають, активізують увагу співрозмовника: бач, бачиш, вірите, зверніть увагу, знаєте, майте на увазі, пам’ятаєте, розумієте, уявіть собі, чуєш.

Напр.: Щороку подорож до Києва, уявіть собі, по-новому відкриває мені таємниці нашої столиці.

• Слова ввічливості: будьте ласкаві, вибачте, дозвольте, пробачте, прошу, прошу Вас.

Напр.: Вибачте, вислів “Іудин поцілунок” насправді означає вчинок людини, яка прикриває свою зраду облесливістю.

Дорогі моволюби! Ця інформація – для вас! А поговоримо ми далі про те, що варто обов’язково ПАМ’ЯТАТИ про вставні конструкції.

Пам’ятаймо! (Цей шматок матеріалу поданий за посібником Галини Дмитренко, Юлії Росохи)

1) Лише вставними бувають (тобто завжди виділяються комами) такі слова: а втім, крім того, мабуть, отже, по-перше, по-друге, щоправда.

Напр.: Отже, сьогодні зустрічаємося в тебе? – Мабуть. А втім, хай буде по-вашому.

2) Також вставними бувають слова однак, одначе, проте, якщо вони стоять у середині простого речення.

Напр.: Здавалося, всі глядачі вболівали за суперника. Та наш студент, однак, здобув перемогу.

3) Ніколи не бувають вставними (тобто не виділяються комами) такі слова: адже, буквально, все-таки, майже, між тим, мовби, навіть, немовби, неначе, нібито, от, при тому, при чому, приблизно, принаймні, тим часом, у кінцевому підсумку, якби, якраз.

Напр.: Я навіть не уявляю, скільки вечорів ти просиділа над цією вишиванкою. – Майже три місяці. При чому вишивала справді щовечора, окрім неділі.

4) Завжди виділяйте вислови з дієприслівниками, як-от: власне кажучи, кажучи, між нами кажучи, мовлячи, правду мовлячи.

Напр.: Правду кажучи, рідна мова в рідній Україні досі на правах невістки (приклад наш – Л.П.).

 Розділові знаки при вставних конструкціях

По-перше, вставні конструкції на початку та в середині речення виділяються комами.

Напр.: Будьте ласкаві, говоріть українською навіть у громадському транспорті.

По-друге, якщо вставні конструкції входять до складу відокремлених членів речення, то в таких випадках комами не виділяються:

Напр.: Десь далеко, мабуть під Києвом, йшла гроза.

По-третє, якщо вставні конструкції вживаються разом зі сполучниками, які до них належать, то в такому випадку вставні конструкції виділяються комами разом із сполучниками (між сполучником і вставною конструкцією НЕ ставиться кома):

Напр.: Догляд за маленькими тваринками забирав кілька годин, а бувало, що й цілий день.

По-четверте, якщо вставні конструкції вживаються разом зі сполучниками, які до них НЕ належать, а належать до інших членів речення, то в такому випадку вставні конструкції відділяються від сполучників (між сполучником і вставною конструкцією ставиться кома).

Напр.: Не доля керує людьми, а, навпаки, люди керують своєю долею.

Вставлені конструкції

Вставленими називаються конструкції, які вживаються для доповнення, роз’яснення та уточнення змісту речення.

Мета вставлених конструкцій – передати додаткову інформацію до змісту речення чи до окремого його члена.

Зазвичай такі речення з’являються в тому випадку, коли мовець уже почав говорити й лише зараз помітив, що його слухачам бракує якоїсь додаткової інформації.

Засоби виділення вставлених конструкцій – кома, тире або дужки. Варто наголосити, що якраз дужки вважається найсильнішим відокремлюваним знаком.

Пам’ятаймо!

Розділові знаки при вставлених конструкціях зазвичай залежать від інтонації. Розгляньмо ці розділові знаки детальніше.

Кома

Кома ставиться, коли вставлена конструкція близька до змісту речення.

Напр.: Олександра й Наталка, дарма що рідні сестри, були дуже різні на вигляд.

Тире

За допомогою тире з обох боків виділяються невеликі вставлені конструкції, які стоять всередині вставного речення і мають з ними тісний змістовий контакт.

Напр.: За дверима – з печі добре було видно – буяла яблуневим цвітом весна.

Кома й тире

За допомогою коми й тире з двох боків вставлені конструкції відокремлюються в тому випадку, коли на місці розриву має бути кома.

Напр.: Не було ще такої жодної зими, – хіба що вже зовсім позаносить снігом усі водойми, – щоб хлопці не вийшли на ставок пограти в хокей.

Дужки

Вставлені конструкції виділяються дужками в таких випадках:

1) якщо ці слова використовуються як додаткове зауваження.

Напр.: Маслинова гілка (символ миру й спокою) відома з історії про всесвітній потоп: випущена Ноєм голубка повернулася за сім днів з маслиновою гілкою в дзьобі.

2) якщо вставлені конструкції – це прізвище автора й назва твору, які стоять після цитати, або посилання на місце, справжнє прізвище тощо:

Напр.: Київський князь (Святослав) був убитий у бою з печенігами біля Хортиці 972 року.

3) якщо вставлені конструкції доповнюють, уточнюють усе речення або якийсь його член і різко випадають із загальної синтаксичної структури речення.

Напр.: Чи справді так було, чи, може, хто збрехав (хто ворогів не мав!)…

Отже, сьогодні ми розглянули вставні конструкції та вставлені, а також звернули вашу увагу на способи й засоби відокремлення цих конструкцій у реченнях. Окрему увагу приділили особливим випадкам відокремлення чи невідокремлення вставних та вставлених конструкцій, які потрібно просто запам’ятати.