25.08.2014

Як ми звертаємося – на ТИ чи на ВИ? (Про пошанну множину в українській мові)

Від Ludmyla
zwertannja na wy

Чи легко бути чемним і ввічливим?

Як ми звертаємося  – на ТИ чи на ВИ? Між сьогодні й колись криються значні відмінності. В українців здавна вважається, що тикають лише некультурні, бо тикати – дуже неввічливо. Але… сучасна мода під впливом західних віянь усе більше розмиває межі традиційної української культури, зокрема й мовної, та нав’язує звертання на ТИ, яке раніше сприймалося лише як панібратське. На таку фамільярність у народі здавна сформульована дотепна відповідь: «Я з вами свиней (в деяких варіантах – гусей) не пас!» Та зараз мова не про свиней, гусей чи то інших домашніх тваринок, а про ввічливе звертання до співрозмовника.

Тож як ся має наше рідне українське пошанне ВИ? Як воно почувається сьогодні в сім’ї, на роботі чи на вулиці?

Розпочнімо нашу розмову з того, що з’ясуємо семантичні (значеннєві) особливості ВИ як займенника другої особи множини.

Яке значення займенника ви/Ви?

1) Перше й пряме значення займенника ви – назва кількох співрозмовників, до яких одночасно звертаємося.

Напр.: Шановні студенти! Чи ви вже відповіли на перше запитання анкети?

Дорогі друзі! Сьогодні ви є свідками визначної події.

Шановне товариство! Щиро вітаю вас з Днем знань. Від сьогодні ви – першокурсники, повноправні громадяни нашої альма-матер.

2) Непряме значення займенника Ви – назва одного співрозмовника для вираження пошани при звертанні.

Напр.: Петре Степановичу, а що Ви скажете з цього приводу?

!!!У такому разі перед нами так звана пошанна множина, а займенник Ви пишеться з великої літери.

Як узгодити пошанну множину з дієсловом?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), присудок правильно ставити в формі множини. Хоча в літературі можна натрапити на думку про те, що звертаємося однак до однієї особи, тому допускається й форма однини. Така думка є хибною.

Напр.: Пане професоре, Ви вже передали до редакції свій останній рукопис?

Для порівняння: Пане директоре, Ви закінчив перегляд ранкової пошти?

Як на мене, то останнє й вухо добре ріже, й граматично неправильно.

!!! Варто наголосити, що множина дієслова-присудка на означення батька чи матері в 3-й особі на сьогодні є застарілою.

Напр., НЕПРАВИЛЬНО: Просили батько, просили мати і я прошу…

Напр., ПРАВИЛЬНО: Просив батько, просила мати і я прошу…

Як узгодити пошанну множину з прикметником?

В реченні з підметом, вираженим займенником Ви (пошанна множина), іменна частина присудка – прикметник може стояти як у формі множини, так і однини.

Напр.: Чи були Ви присутні на останньому засіданні вченої ради факультету?

Ви вільний зробити власний вибір.

!!!Проте висловлювання буде стриманішим, офіційнішим і менше впадатиме в око, якщо присудок стоятиме у формі множини.

Напр.: Поясніть, будь ласка, з якої причини Ви були відсутні на засіданні кафедри?

Якщо прикметникова частина присудка стоїть в однині, увага поневолі акцентується на статі – чоловічій чи жіночій.

Напр.: Пане Олександре, завдання сумлінно виконане, Ви вільний до завтра.

В яких випадках вживаємо пошанну множину із займенником Ви?

Спробуємо окреслити основні випадки, коли ми маємо звертатися до людини на Ви, тобто з повагою.

1. Звертання до незнайомої людини (незважаючи на вік).

Напр.: Чоловіче добрий, чи Ви не підкажете, як пройти до залізничного вокзалу?

Отут потрібно одразу зауважити, що в нас, в Україні, актуальним є питання звертання в громадських місцях.

2. Звертання до знайомої, проте старшої за віком людини.

Напр. (до сусіди): Пане Дмитре, рада Вас знову бачити. Зараз Вам на вигляд  років сорок: більше ніхто не дасть.

3. Звертання до керівника:

Напр.: Пане директоре! Ви просили нагадати терміни виконання умов минулорічної угоди.

4. Звертання до колеги:

Напр.: Ірино Миколаївно, чи зясували Ви питання методичного забезпечення цієї навчальної дисципліни?

5. Звертання до підлеглого / студента:

Напр.: Наталю Віталіївно! Налагодження ділових звязків з іноземним партнером з Німеччини доручаю саме Вам.

Пане Олександре! Ви дуже неграмотно написали останнє есе.

6. Звертання до близьких родичів – до мами чи тата, дідуся з бабусею, дядьків, тіток…

Напр.: Мамусю! А Ви в дитинстві також не любили манної каші?

Тату! Сьогодні Ви маєте обовязково піти на батьківські збори.

Прикро, що така добра українська традиція відходить у минуле: сьогодні часто не лише до мам і тат, але й до бабусь та дідусів звертаються на ТИ. Пам’ятаю, що серед моїх однокласників більшість зверталася до татка чи мами на Ви, лише одиниці – на ТИ. А сьогодні нерідко й до бабусь звертаються просто на ім’я, напр.: Таню! Олю! Чому так трапляється? Бабусі не хочуть визнавати себе бабусями?

Наводжу уривок з вірша Андрія Малишка з прикладом вживання пошанної множини в звертанні до мами.

Мамо, я хочу поговорити з вами

У вашім житті і у вашій смерті,

Як ви колись перейшли полями,

Нас беручи на долонечки вперті.

7 Письмове звертання (в листі, привітальній листівці…)

Напр.: Вітаю Вас з Різдвом Христовим…. Бажаю Вам міцного козацького здоровя…

Відмінювання займенника Ви:

Н.в. Ви

Р.в. Вас

Д.в. Вам

З.в. Вас

О.в. Вами

М.в. на Вас

Отже, ми сьогодні з’ясували, як ми звертаємося – на Ти чи на Ви та в яких випадках варто звертатися на Ви, тобто вживати так звану пошанну множину.

І насамкінець хочу запросити ВАС, шановні читачі, переглянути коротеньке відео про звертання в українській мові (переглянути відео можна тут). Хоча мова тут про звертання, але… послухайте і самі дізнаєтеся, чому це відео не повторює, а доповнює нашу розмову.