Значення слова. Пряме й переносне значення слова

Дорозі друзі! Рада вам дати інформацію про основні поняття такого найцікавішого, на мій погляд, розділу мови, як лексика. Особлива увага приділена поняттям: значення слова, пряме і переносне значення слова. Прикладі підібрані власноруч. Користуйтеся на здоров’я!

Лексика (від гр. lexis – слово) – 1) це сукупність уживаних у мові слів; 2) група слів, об’єднаних спільною ознакою.

Лексикологія (від гр. lexikos – словниковий, logos – учення) – розділ мовознавства, який вивчає словниковий склад мови.

Перейдемо до визначення термінів “слово” та “поняття”.

Слово – це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле.

Слово має подвійну природу: звукову оболонку – форму, значення слова – зміст. Таким чином, слово існує завдяки єдності форми і змісту.

Основна функція слова – називна, або номінативна. Слово називає не лише конкретний предмет чи явище, а й поняття.

Поняття – це відображення в свідомості людини істотних ознак явищ чи предметів дійсності. Поняття називають тільки повнозначні слова: іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова, прислівники.

Напр.: преса – „друковані періодичні чи, рідше, неперіодичні видання” – узагальнене поняття; журнал „Політика і культура”, газета „Дзеркало тижня” – конкретні назви.

А тепер відповімо на питання: що таке значення слова?

Значення слова – це співвіднесеність, зв’язок слова з певними явищами дійсності.

Напр.: заголовок – „назва словесного твору”,

псевдоандронім – „псевдонім у вигляді чоловічого імені або прізвища, прибраного жінкою”.

Тут постає інше питання: які значення має слово?

Слово має лексичне і граматичне значення. Звернемося до розгляду цих значень.

Лексичне значення слова – це реальний зміст слова, який передається його основою.

Напр.: журналіст – „професіональний літературний працівник газет, журналів, радіо та інших органів інформації та пропаганди”.

Граматичне значення слова – значення формальної належності, виражене його елементами.

Напр.: журналіст_ (нульове закінчення – ім. чол. роду наз. відм. одн.), журналістові – (ім. чол. роду дав. відм. одн.), журналісти (ім. чол. роду наз.відм. мн.).

Перейдемо до терміна “полісемія” (“багатозначність”)?

Багатозначність слова або полісемія (від гр. poly – багато, sema – значення) – здатність слова мати кілька значень. Суть полісемії полягає в перенесенні назви на інший предмет.

Напр.: талант – 1) у Стародавній Греції вагова й грошово-вагова одиниця;

2) видатні природні здібності, обдарованість;

3) людина з видатними природними здібностями.

Однозначні або моносемічні слова – слова, зміст яких зводиться до називання якогось одного поняття, ознаки чи явища дійсності.

Напр.: постскриптум – приписка до закінченого листа після підпису, звичайно позначається P.S.

І нарешті одержимо відповідь на запитання: що таке пряме і переносне значення слова?

Пряме значення слова – основне, вихідне значення.

Напр.: династія – кілька монархів з одного й того ж роду, які змінюють один одного на троні за правом успадкування;

портфель – чотирикутна сумка із застібкою для ділових паперів.

Переносне значення слова – решта значень того самого слова.

Напр.: династія – кілька поколінь однієї родини, що передають від батьків до дітей фах, майстерність;

портфель – 1) запас рукописів для опублікування або замовлень, прийнятих для виконання якоюсь організацією; 2)посада міністра.

Отже, ми з вами розглянули тему “Значення слова. Пряме і переносне значення слова” з різних кутів зору. Також познайомилися з поняттями “лексика”, “лексикологія”, “лексичне значення слова”, “багатозначність”.