31.05.2015

Як правильно: в кінці кінців чи врешті-решт?

Від Ludmyla
НАСТАЛО ЛІТО

Врешті-решт літо на порозі

Кінець кінцем чи врешті-решт добігає кінця навчальний рік, залишаються позаду всілякі випробовування й настає таке довгождане літо. Час спеки й перепочинку, відпусток і переключення наших мізків з того, що потрібно зробити, на те, що робити просто хочеться. Тож звернемося до найтиповіших помилок, які трапляються під час використання найуживаніших прислівників.

Так, в кінці кінців – це калькований вислів з російської, неправильний;

ПРАВИЛЬНО: кінець кінцем, урешті-решт, нарешті, зрештою, у кінцевому підсумку.

Кінець кінцем

1) Цей вислів пишемо без дефіса, оскільки утворений повторенням одного й того ж слова: перший раз слово вживається в називному відмінку, другий раз це ж саме слово – в орудному відмінку.

До прикладу:

Як сказав урядовець, уникнути можна всього, але кінець кінцем так можна уникнути й нашої держави.

2) За Словником фразеологізмів української мови, кінець кінцем має значення після всього, нарешті, зрештою.

До прикладу:

Після неминучих у таких випадках вагань та церемоній учасники вечора кінець кінцем розсідаються (О. Гончар).

3) За Словником української мови, кінець кінцем має значення у кінцевому підсумку, нарешті.

До прикладу:

Трудом ми все на світі робим, Трудом живем, кінець кінцем! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, с. 95);

На нашу думку, останній приклад трохи пахне «радянщиною». Крім того, у цьому прикладі вислів, що ми аналізуємо, є одночасно й вставним. Це підсилює його емоційне забарвлення.

4) Як власна назва.

До прикладу:

У межах Тижня актуального мистецтва у львівській «Дзизі» провели презентацію шостого числа мистецького альманаху «Кінець кінцем» (раніше він виходив в Івано-Франківську).

Словосполука у кінцевому підсумку вживається зазвичай в офіційному мовленні й не виділяється комами.

До прикладу:

У кінцевому підсумку робітники справилися з поставленим завданням: замовлення було виконано якісно і вчасно.

Далі пропонуємо зведену нами інформацію про вживання чотирьох прислівників одразу –

урешті-решт, кінець кінцем, нарешті, зрештою.

Вони мають такі спільні значення:

1. ПІСЛЯ чогось або В КІНЦІ чогось (комами не виділяється).

До прикладу:

Сьогодні нарешті депутати ухвалили останні поправки до Закону про освіту.

Кінець кінцем ми таки подолали найвищу гору України – Говерлу!

Урешті-решт найскладнішу задачу цьогорічного ЗНО з математики було розв’язано.

Дитина зацікавилася новою іграшкою й зрештою дала мамі спокій.

У цьому значенні названі чотири прислівники є взаємозамінними за своїм значенням, тобто їх можна вживати один замість одного.

2. ПІСЛЯ чогось або В КІНЦІ чогось чи може завершувати певний перелік. У таких випадках прислівник є вставним членом речення (виділяється комами).

До прикладу:

Викладач довго й уважно слухав відповідь студента й, урешті-решт, мовчки взяв заліковку.

На обличчі пораненого віддзеркалювалися його думки: сумна, радісна, насторожена, болісна й, кінець кінцем, заспокійлива.

І от, нарешті, на небосхилі діти помітили море – таке довгоочікуване й стонадцять раз обговорене.

– Тату, з такими болями вам потрібно звернутися до лікаря, викликати швидку допомогу чи хоча б зателефонувати другу-терапевту. Зрештою, Вам видніше.

 3. Прислівник вживається для вираження негативних емоцій – нетерпіння, незадоволення, роздратування – й також є вставним членом речення (виділяється комами).

До прикладу:

Як довго, урешті-решт, ти будеш обманювати своїх батьків?

Скільки ще триватиме ваша гра, кінець кінцем? Борщ скоро кригою візьметься!

Петре, ти припиниш, нарешті, репетувати на всю вулицю?

Сину, що це в нас у квартирі – цигани перевернулися? Чому такий безлад? Що це за неподобство, зрештою!

Крім того, прислівник нарешті вживається:

1) при переліку з метою приєднання останнього слова, словосполуки чи речення. Попереду зазвичай стоїть сполучник і. Комами не виділяється.

До прикладу:

Першого вересня познайомилися, за чотири роки навчання у виші стали добрими друзями і нарешті на п’ятому курсі одружилися.

2) з метою вираження радості, захоплення чи задоволення, після якого зазвичай ставимо знак оклику.

До прикладу:

– Ти – моя мама?! Нарешті, нарешті! У мене з’явилася справжня мамуся!

-Пане Миколо, це Ви?! Нарешті! Я так чекав на цю зустріч!

Крім того, прислівники зрештою та урешті вживаються:

у ролі протиставного сполучника, що є синонімом до сполучників втім, проте. Попереду зазвичай стоїть сполучник а. Комами не виділяється.

До прикладу:

Працівники ще на початку року написали заяви про відпустки в липні-серпні, а зрештою останнє слово за керівництвом.

Сестра пообіцяла, що приїде в гості під Новий рік, а врешті доля розпорядилася інакше.

Крім того, на наш власний погляд, прислівник зрештою також вживається:

у ролі вставного слова, що є синонімом до слова власне.

До прикладу:

Звісно, Ісусові було небайдуже. Тому Він, зрештою (власне), і прийшов на землю – щоб урятувати й спасти («Ісус на сторінках Біблії»).

Крім того, прислівники нарешті, урешті та зрештою завдяки своїй будові мають у мові відповідники.

Нарешті

Цей прислівник пишеться завжди разом. Проте якщо це поєднання прийменника на та іменника решта, то в такому випадку словосполука пишеться окремо. Звернімося до прикладів:

Нарешті почалися літні канікули в школярів молодших класів.

На решті учнів була новенька шкільна форма.

Така ж ситуація трапляється і з однотипними прислівниками урешті та зрештою, до прикладу:

Урешті наші з тобою думки збіглися.

У решті випадків пошкодження колінного суглоба потрібне хірургічне втручання.

Зрештою ми вирішили зупинитися на ночівлю.

Дівчина з рештою друзів залишилася в молодіжному таборі до понеділка.

Отже, ми запам’ятали, що вислів у кінці кінців – це русизм, якого варто уникати. Крім того, зараз ми з вами уже знаємо, що прислівники кінець кінцем, урешті-решт, урешті, нарешті, зрештою мають як спільні значення, так і свої власні. При цьому вони можуть бути як повноправними членами речення й НЕ виділятися комами, так і вставними, які завжди виділяються пунктуаційно.