Українські мовні анекдоти з перцем

Пропонуємо вашій увазі добірку українських анекдотів, в основі яких лежать різноманітні мовні оказії. І що за такі оказії? – Запитаєте Ви. Усі ці анекдоти базуються на якихось мовних явищах, як-от: багатозначність, антонімія, омонімія (особливо міжмовна), паронімія тощо. Анекдоти підібрані на власний смак. Основне джерело – монографія Ірини Фаріон “Мовна норма…”. Коментарі наші.

Тож вирушаймо в захопливу мандрівку українськими мовними анекдотами!

1) Напишіть по-латині

– Лікарю, скажіть, що у мене таке? І не по-латині, а так, просто.

– Ви ледар і п’яниця.

– А тепер напишіть, будь ласка, це по-латині, щоб мені дали відпустку через хворобу.

Коментар. Друзі, зверніть увагу на вислів, у якому часто трапляється помилка, – відпустка через хворобу. Це написано правильно.

2) Бідний чоловік

• О мій бідний, бідний чоловік!
• Як? А що з ним трапилось (правильно сталось)?
• Та нічого. Він справді бідний.

Коментар. Анекдот побудований на багатозначності слова. Як бачимо, вперше прикметник бідний вживається в прямому значенні «той, у якого невеликі статки», а вдруге – у переносному значенні – «нещасний».

3)  Можна кави?

• Офіціянте! Можна мені кави?
• А Бог тебе знає, можна тобі кави чи ні.

Коментар. У першому реченні можна вжито не зовсім доречно. Точніше було б сказати: «Принесіть, будь ласка, кави!». У другому випадку можна вжито в значенні «дозволено». Проте дозволу запитують в лікаря, а не в офіціанта :).

4) Майже анекдот про… журналістів

Ліза Мейтнер – перша в Німеччині жінка-фізик – змогла одержати вчений ступінь на початку 20-х років. Назва її дисертації «Проблеми космічної фізики» якомусь журналістові здалась неможливою, і в газеті було надруковано «Проблеми косметичної фізики» (Із записів І. Долі-Попова).

Коментар. Мабуть, ви здогадалися, що в основу анекдоту покладено пароніми: космічної – косметологічної. Звучання близьке, а значення – як планети в космосі :).

5) Анекдот-бувальщина

Воюють 1918 року українці з росіянами. Надійшла свята вечеря. Українці припиняють стрілянину, сідають до святої вечері. А в москалів запаморочення від приготованих страв. От один і каже: «Пойді к нім. Попросі что-то поєсть, нон є забудь сказать по-іхнєму: “Христос народився”».

Поплівся голодний москаль до українського штабу та й каже: «Христос народився». А у відповідь: «Славіте Його».

А він у ноги (тобто втік). Прибігає до своїх і перестрашено каже: «Собіраємся. Уходім. Бистро. Оні сказалі: “Словітє єго”».

Коментар. От вам і близькозвучні міжмовні пароніми: укр. славіте – рос. словите.

 6) Бувальщина

Якось приїхав до Львова підприємливий француз започаткувати свою справу. Їдучи нашим ліфтом, прочитав: «Вантажопідйомність ліфта 5 чоловік». Знаючи добре українську мову, здивовано перепитав: «А хіба жінки ліфтом не їздять?».

Коментар. Мабуть, француз не знав, що є ще форма “лише чоловіча” – 5 чоловіків. А якщо говоримо про 5 чоловік, то йдеться і про жінок також.

7) Порозумілися

Вірменин каже грузинові:

• Рускій язик багачє, чєм украінскій.
• Чєм?
• Чєм украінскій.

Коментар: От вам і знайшли спільну мову :). Цікаво, чи зав-таки вірменин багатства української мови? Питання риторичне.

8) Розмова на летовищі

• Як таке могло статися? Ви ж повинні відповідати за багаж, який вам довірили.
• То я вам і відповідаю: ваша валіза загубилася.

Коментар. А в цьому анекдоті дві синтаксичні словосполуки – відповідати за щось і відповідати на щось, зокрема на питання. Здається, дуже далекі за значенням, проте анекдот зменшив цю значеннєву відстань.

9) Катюша

Дзвонить телефон:

• Пробачте, а Катюшу можна?
• «Катюшу»? Так, будь ласка: «Розквітали яблуні і груші, попливли тумани над рікою…».

Коментар. Мабуть, варто нагадати, що Катюша (російська зменшено-пестлива форма імені Катерина) та «Катюша» (назва пісні) – це неповні омоніми, які називаються ще омофонами, тобто звучать однаково, а пишуться по-різному.

10) Потішив

Одна боязлива курортниця, їдучи човном через річку, питає перевізника:

• Скажіть, будьте ласкаві, чи траплялися такі випадки, щоб тут хтось пропав, утопився?
• Ні! У нас ніхто не пропадав. Якщо й утопиться, то ми, хоч на другий день, а все одно його знайдемо.

Коментар. У першому випадку пані вживає пропав та утопився як синоніми, тобто практично з однаковим значенням, хіба що пропав – більш широко, утопився – більш вузько, конкретно. Натомість у відповіді перевізника слово пропав вживається у значенні «той, кого не знайшли живим чи мертвим» та не є синонімом до слова «утопився».

11) Про Верховну Раду

Верховна Рада прийняла (ухвалила) новий гімн. У законі зазначено, що той, хто не буде під цей гімн вставати, буде під нього сидіти…

Коментар. В основі – антоніми, але другий член антонімічної пари – сидіти – вживається в переносному значенні «бути засудженим».

12) Розумецька пасажирка

У переповненому автобусі чоловік пробирається до виходу. Біля дверей стоїть дівчина. Чоловік до неї:

• Дівчино, ви виходите?
• Виходять тільки заміж!
• Ну, зійдете зараз?
• Сходять тільки з розуму!
• Ну добре. Ви вилазите?
• Вилазять, коли народжуються.

Уже й зупинка. Чоловік, напираючи своєю масою на дівчину й витискаючи її надвір, вибирається з автобуса:

• Ну то з днем народження.

Коментар. Чи мала рацію пасажирка? Вважаю, що ні. Адже з автобуса таки виходять або сходять, звісно, що не вилазять.

13) Питання лікарю

• Скажіть, лікарю, яким способом ви розбагатіли?
• Бідних я виліковував, а багатих – лікував.

Коментар. Для іноземця кардинальна різниця між словами, що полягає лише в префіксі – річ неймовірна та незрозуміла. А для нас – геть не дивина, адже можна писати, списувати, переписувати… і це не одне й теж.

 14) Забув

Прийшов якось у крамницю панок. Купив, що треба, а портфеля забув на прилавку. Крамар знав цього панка, лише забув його прізвище – пам’ятає лише, що походить воно від якоїсь тварини. Ось біжить він і кричить:

• Пане Цап, підождіть!

А цей іде собі і не звертає ніякої уваги на крик.

• Цап, Цап, Цап! – знову надривається крамар. Нарешті не витримав панок, обернувся і каже:
• Я не Цап, я Баран!
• Та я знаю, що пан – скотина, та лишень забув яка.

Коментар. Так, в українській мові такі слова, як баран, козел, свиня, теля, скотина… – належать до стилістично зниженої лексики. Тож не позаздриш тим, у кого такі прізвища.

15) Як ми говоримо

Доповідач говорив довго й нудно. Слухачі почали шуміти.

• Тихіше, ви мені заважаєте, я ледве чую самого себе!

Голос із залу:

• Нічого, ви не багато втратили!

Коментар. Хай Бог береже від такого «красномовства»! Особливо нас, викладачів :).

16) Що ми говоримо

• Ви чуєте, що ви говорите?
• Ні, я не люблю підслуховувати.

Коментар. І таке НЕпідслуховування також не назвеш заслугою доповідача.

 17) Рада – Дума

Зустрічається депутат російської Думи та української Ради. Москвин каже:

• Вот я нє пойму, почєму у вас парламєнт називається «Рада»? Почєму рада?
• Та тому рада, що не дума…

Коментар. Каламбур побудований на прикметнику жіночого роду та на короткій формі дієслова: «Тому вона рада, що не думає…». А значення вислову взято з гіркої практики діяльності Верховної Ради та не лише. На жаль.

 18) Рід людський

Син. Є три роди: чоловічий, жіночий і середній…

Батько. І більш нічого?

Син. Нічого.

Батько. А рід людський? Для тебе він, значить, не існує?!

Коментар. В основі два різні значення іменника «рід» – як граматичної категорії та як іменника у значенні “людство”.

19) Оказія на дорозі

Їде чоловік на машині, йому назустріч жінка. Також на авті. Жінка відчиняє вікно і кричить:

• Обережно, козел!

Чоловік, обурений, відчиняє вікно і навздогін машині жінки що є сили кричить:

• Сама коза!

Заїздить за поворот і врізається в козла, який стоїть посередині дороги.

Коментар. І знову наші домашні тваринки як образливі назви. А насправді водії просто не порозумілися.

20) Язикова мова

• Потрібні дошки для підлоги.
• Нє понімаю… Ето на пол, что лі?
• Так.
• Ну, так би і сказали. А то: подлог, подлог. Я іспугался даже. Наслушаєшся тут разнаво…

Підлога – подлог – це, як ви вже здогадалися, міжмовні омоніми. Дуже цікаве явище, про яке в мене є кілька статей, які можете прочитати тут.

Власний коментар. Перечитуючи цей анекдот, на думку спадає комп’ютерний переклад російського вислову «женский пол». Мабуть, ви вже здогадалися чи то самі знаєте, що «розумна машина» перекладає як… жіноча підлога.

Як вкінці подається страва від шеф-повара, так і я насамкінець пропоную

власний анекдот

У бабусі на вулиці жила одна сім’я, яких називали Штолями – баба Настя Штоля, її донька тітка Катерина Штоля. Мені як допитливій дитині стало цікаво, звідки таке дивне прізвище в них. А виявилося, що це зовсім не прізвище. Якийсь їхній пра-пра…, повернувшись з Московщини, високо задер носа й почав говорити: «Что лі?». От і приклеїли йому односельці прізвисько Штоля. Хай цей анекдот-бувальщина буде нам доброю наукою.

Тож ми сьогодні ознайомилися з українськими мовними анекдотами. Справді, що-що, а посміятися українці вміють і навіть над самими собою. Пропоную в коментарях до статті додавати ваші українські мовні анекдоти, адже скарбниця народного сміху, як, до речі, й мудрості, – невичерпна.