Тавтологія як вада тексту

Дорогі моволюби! Розпочнімо з вислову відомої філологині Ірини Фаріон: «Слова – це валюта, а пуста мова не варт доброго слова». «До чого тут пуста мова?» – подумаєш ти, шановний читачу, й матимеш рацію.

Сьогодні у нас мова про тавтологію як ваду тексту. Спочатку відповімо на запитання: «Що таке тавтологія?». Є кілька визначень цього мовного явища. Тож звернімося до них.

Тавтологія (за І. Фаріон) – це повторення вже сказаного, але інакше, тобто в іншій формі, без називання чогось нового, як-от: глухий тупик, меморіальна пам’ятка, пам’ятний сувенір.

Тавтологія (за Г. Волкотруб) – змістові повтори, які виникають у тих випадках, коли в реченні вживаються спільнокореневі слова, як-от:

Тривалість заняття в нашому університеті триває 1 год. 15 хв.

Приймаючи на роботу нових співробітників, необхідно при їх прийомі враховувати ступінь володіння англійською мовою.

Користь від використання нового ноутбука не підлягає сумніву.

ПРАВИЛЬНО має бути так:

Тривалість заняття в нашому університеті – 1 год. 15 хв.

Коли приймають на роботу нових співробітників, обов’язково враховують ступінь володіння англійською мовою.

Вигода від використання нового ноутбука не підлягає сумніву.

Тож з обох визначень зрозуміло, що тавтологія – це погано, тобто цього явища потрібно з усіх сил уникати. Спробуймо докопатися до причин цієї «мовної хвороби» й відповісти на запитання: «Яким чином тавтологія проникає в наше мовлення – усне чи письмове?».

Про тавтологію говорять російською як про «масло масляное», тобто, на наш погляд, йдеться про мовне явище подвійного називання – один об’єкт названий двома різними словами з геть однаковим чи дуже схожим значенням. Зрозуміло, що таке подвійне називання нагадує багатослів’я й тому інколи плутають приклади тавтології з іншим, схожим мовним явищем – плеоназмом, мова про який буде в наступному матеріалі. Тож повернімося до тавтології.

Як утворюється тавтологія?

По-перше, тавтологія постає шляхом поєднання запозиченого слова та питомо українського, що передають те саме значення.

Тавтологія, приклади:

1. Адміністративний менеджмент (лат. administration – «управління», від англ. management – «керування, організація»).

Правильно: керівництво або управління.

2. Акцентувати увагу (лат. accentuo – «наголошувати», перен. – «підкреслювати, звертати особливу увагу»).

Правильно: наголошувати, зауважувати чи акцентувати.

3. Відтінки нюансів (франц. nuance – «відтінок, ледве помітна різниця в чому-небудь»).

Правильно: відтінок або нюанс.

4. Вільна вакансія (франц. vacance з лат. vacans vacare – «бути вільним»).

Правильно: вільне місце або вакансія.

5. Захисний імунітет (лат. immunitas – «звільнення від чогось»).

Правильно: захист або імунітет.

6. Інша альтернатива (лат. alternare – «чергуватися, вагатися», alter – «один з двох»).

Правильно: інший спосіб або альтернатива.

7. Колеги по роботі (лат. college – «товариш зі спільної служби, навчання; особа того самого фаху»).

Правильно: колеги.

8. Конкретний адресат (нім. Adressat – «той, кому адресоване поштове чи телеграфне повідомлення»).

Правильно: одержувач або адресат.

9. Найбільш оптимальний (лат. optimus – «найкращий»).

Правильно: найкращий чи оптимальний

10. Народно-демократичний (лат. demos – «народ» і kratos – «влада»).

Правильно: народний або демократичний.

11. Обмінний бартер (лат. barter – «товарообмін»).

Правильно: обмін чи бартер.

12. Основний лейтмотив (нім. leitmotiv – «основна тема, думка», leiten – «вести, супроводити, керувати» і motiv – «мотив»).

Правильно: головна думка чи лейтмотив.

13. Потенційна можливість (лат. potentia – «сила»).

Правильно: можливість.

14. Прейскурант цін (нім. Preiskurant: prix – «ціна», courant – «поточний, теперішній»).

Правильно: цінник або прейскурант.

15. Промислова індустрія (лат. industria – «діяльність, стриманість, працьовитість»).

Правильно: промисловість або індустрія.

16. Справжні факти (лат. factum – «зроблене» – реальність; те, що є об’єктивним).

Правильно: правда, правдиві дані або факти.

Отже, у цих прикладах тавтологія є вадою тексту, якої потрібно уникати. Варіанти уникнення тавтології подані нами одразу.

По-друге, тавтологія постає шляхом повторення тих самих питомо українських чи запозичених слів у різних граматичних формах.

Тавтологія, приклади:

1. Взаємостосунки

Правильно: взаємини або стосунки.

2. Є присутній; голова не є присутній; був присутній на цих зборах.

Правильно: голова присутній на зборах / голова був на зборах.

3. Завершитись до кінця.

Правильно: завершитися або закінчитися.

4. Конкретніше конкретизувати.

Правильно: переконливо конкретизувати або (просто) конкретизувати.

5. На сьогоднішній день

Правильно: сьогодні, на сьогодні, зараз, на цей час, на цю пору.

6. Свій власний внесок.

Правильно: свій внесок або власний внесок.

7. Своя особиста думка.

Правильно: моя (своя) думка або особиста думка.

8. Спускатися вниз.

Правильно: спускатися або рухатися (йти, їхати, бігти…) вниз.

Крім того, учені виділяють термінологічні словосполучення, побудовані на основі тавтології. Ці приклади тавтології свідчать про те, що не кожного повторення спільнокореневих слів потрібно уникати.

Приклади тавтології в термінах-словосполученнях:

1. Вимити мийку.
2. Загадати загадку.
3. Закрити кришкою.
4. Розмовна мова.
5. Словник іншомовних слів.
6. Чорне чорнило.

За словами Г. Волкотруб, усілякі спроби уникнути тавтології в цих термінологічних словосполученнях зазнали краху.

Нарешті мова про так звану «виправдану» тавтологію в науковому та офіційно-діловому стилях (виправданою обізвала це мовне явище я). Автор посібника «Стилістика ділової мови» – Г. Волкотруб – говорить про «виправдане вживання у вузькому контексті спільнокореневих слів, які є єдиними назвами певних понять» (, с. 51).

Зазвичай явище «виправданої» тавтології трапляється серед термінів, як-от:

1) Оксана Петренко працює в довідково-бібліографічному відділі Запорізької обласної бібліотеки.

2) Орендодавець надає орендареві та членам його родини для користування квартиру терміном на 2 роки загальною площею 70 кв. м. за адресою: вул. Васильківська буд. 62, кв. 164.

Отже, ми з вами розглянули тавтологію як ваду тексту та її різновиди. Приклади такої тавтології яскраво ілюструють недогляди як мовців, так і текстотворців.