Історія створення сайту
Дорогі друзі!
Поділюся з вами своєю історією “Як я стала власником сайту”. Вона, як і всі інші, чимось особлива, а в чомусь – типова. Ну, що ж, вирушаймо.
Над ідеєю створення власного сайту я мізкувала років зо два: зважувала свої сили, “зважувала” на уявних вагах його користь для читачів, порівнювала із власними часовими затратами й фізичними зусиллями.
Проте мої думки так би й залишилися в моїй голові, якби не запрошення до безкоштовної (!) школи досить розумних хлопців Євгенія Ходченкова та Михайла Гаврилова для тих, хто хоче створити сайт, але нічого в цьому не тямить. Помолившись і ще трохи подумавши, я таки прийняла рішення. І ось наслідки цього рішення: перед вами сайт.
Мої поради новачкам, які ще ламають голови над тим, розпочинати власний проект чи ні.
Пам’ятаймо такі основні (як на мене) речі:
1) 50% успіху (мабуть, таки більше) – Ваше ОСОБИСТЕ непереборне бажання створити й старанно працювати над НАЙКРАЩИМ у мережі сайтом;
2) час потрібно ВИДІЛЯТИ (а не використовувати за залишковим принципом) щодня чи майже щодня як для вдосконалення технічних параметрів, так і (це найголовніше) для ЗМІСТОВОГО наповнення;
3) бачити перед собою ЦІЛЬОВУ АУДИТОРІЮ (розумними словами), готуючи кожний матеріал. Інакше кажучи, писати з любов’ю й турботою про ЧИТАЧА, враховуючи його потреби;
4) і насамкінець, вкласти в цю справу всю свою душу, оскільки саме “душевний сайт” (цитую Михайла Гаврилова) має ВЕЛИКЕ МАЙБУТНЄ.
Тож ваше рішення має бути не одноденним, а серйозним і надовго.
27.06.2014 А зараз (сайту вже більше 4 міс.) я можу сміливо стверджувати: я рада, що відважилася на цей проект і цьому є кілька причин.
По-перше, в мене з’явилося багато реально-віртуальних друзів, по-друге, є можливість у дружній дискусії (часто на сторінках ФБ) з’ясовувати думку фахівців щодо не дуже простих випадків, по-третє, під час підготовки чергового матеріалу відкриваю для себе якісь нові мовні грані.
Щиро дякую ВАМ, дорогі ЧИТАЧІ, за небайдуже ставлення до “Моволюбів” і допомогу в поширенні нових матеріалів, зокрема за допомогою соціальних мереж. Сподіваюся, що наша реально-віртуальна дружба – всерйоз і надовго.
01.08.2014 Час невпинно лине. Нам, МОВОЛЮБАМ, вже майже півроку. Хочу поділитися з Вами своїми підходами до написання матеріалів.
Дорогі друзі! Як ви вже зрозуміли, готуючи черговий матеріал, я турбуюся перш за все, щоб він відповідав таким вимогам:
по-перше, був ЦІКАВИЙ,
по-друге, КОРИСНИЙ,
по-третє, ПОТРІБНИЙ для якихось ваших власних цілей.
Прекрасно розумію, що сьогодні в інформаційно перенасиченому світі чи не найдорожче в кожного з нас – це ЧАС, тому на першому місці стоїть життєво необхідна інформація, тобто інформація з прямим практичним застосуванням. Наприклад, як зварити борщ чи усунути недоліки в роботі пральної машини.
Інформація, призначена справжнім МОВОЛЮБАМ з мого однойменного сайту, належить до іншої категорії – інтелектуальних розваг (я би так визначила). Як на мене, то ми – люди – практично не змінюємося: як у біблійні (не хлібом єдиним…) та в античні часи (народ вимагав хліба й розваг), так і сьогодні ми прагнемо відпочинку з розвагами. При цьому хочеться не бездумно гаяти час, а використовувати його з користю для свого росту й розвитку – душевного, духовного, інтелектуального.
Тож сьогодні попри жорсткий практицизм XXI ст., ми з вами, МОВОЛЮБИ, намагаємося інтелектуально (чи може й душевно) відпочити, що має відповідати щонайменше двом вимогам – ЦІКАВО Й КОРИСНО.
Саме таку мету я ставлю перед собою перш за все. А потім вже критерій ПОТРІБНО, який, швидше за все, у кожного з Вас свій, як наприклад:
- для самоосвіти й підвищення власного рівня володіння рідною мовою,
- для підготовки до власного заняття з української мови,
- для написання реферату;
- для виконання домашнього завдання з української мови;
- для підготовки до зовнішнього незалежного тестування.
Тож дякую кожному з Вас за безпосередню участь у рості й розвитку МОВОЛЮБІВ – і сайту, і нас з вами. Прошу запрошувати до нашої світлиці МОВОЛЮБІВ нових друзів!!!
Щиро, ваша Людмила Пономаренко