Культура мови: вживання прийменника ЗА (Крок одинадцятий)

Дорогі читачі! В нашому одинадцятому матеріалі з культури мови розглядаємо вживання досить простого, на перший погляд, прийменника ЗА. Але, як кажуть українці, не так сталося, як гадалося.

Справді, цей матеріал дався мені майже потом і кров’ю :), бо саме під час роботи над ним з’ясувалося, що вживання прийменника ЗА має чималенько всіляких «витонченостей» (читай: ледве помітних особливостей), яких майже не було в попередніх прийменників.

Тому вживання прийменника ЗА розподілено нами на три частини: ненормативне, варіативне (тобто паралельне вживання двох форм) та нормативне. Необхідно зазначити, що поодинокі приклади вживання прийменника ЗА, визнані нами як ненормативні, деякими вченими вважаються варіативними (в матеріалі я на них не зупиняюся).

На моє щире переконання, мовознавство все більше має прагнути до одного нормативного вживання, а не до кількох варіантів. Саме останнє приводить до такого мовознавчого явища, як розхитування норм літературної мови. А з погляду викладача-практика беру сміливість стверджувати, що завжди доступнішим і зрозумілішим є один варіант порівняно з кількома.

Тож пропоную всім охочим зануритися з головою (проте не так вже й глибоко та надовго) в різні приклади й теоретичні зауваги щодо вживання прийменника ЗА в українській мові.

I. НЕНОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА в українській мові

ЗА = НА + Знахідний відмінок

За адресою писати – ПРАВИЛЬНО: на (кого? що?) адресу писати;

за бажанням клієнта – ПРАВИЛЬНО: на (кого? що?) бажання клієнта;

за вимогою митників – ПРАВИЛЬНО: на (кого? що?) вимогу митників;

за закликом патріотів – ПРАВИЛЬНО: на (кого? що?) заклик патріотів;

за клопотанням керівництва – ПРАВИЛЬНО: на (кого? що?) клопотання керівництва;

одержати переказ за рахунком – ПРАВИЛЬНО: одержати переказ на (кого? що?) рахунок;

Наприклад:

На бажання клієнтів керівництво ухвалило рішення ввести електронний розрахунок.

На вимогу митників пасажиру довелося викласти всі продукти харчування з валізи.

Я нарешті одержала обіцяний переказ на власний рахунок у банку.

ЗА = ПО + Давальний відмінок

За голосом впізнати – ПРАВИЛЬНО: по (кому? чому?) голосу впізнати (АБО впізнати з (кого? чого?) голосу);

за обличчям пізнати – ПРАВИЛЬНО: по (кому? чому?) обличчю пізнати;

за одягом скласти враження – ПРАВИЛЬНО: по (кому? чому?) одягу скласти враження.

Наприклад:

Легко впізнати людину по голосу, якщо це найрідніший голос у світі.

Дуже часто перше враження про людину, як відомо з народної мудрості, складається по одягу.

!!! ЗВЕРНІТЬ УВАГУ:

жити за голосом сумління (за яким критерієм?).

ЗА = ПО + Знахідний відмінок

Відправити за хлібом – ПРАВИЛЬНО: відправити по (кого? що?) хліб;

занадитися за вівцями – ПРАВИЛЬНО: занадитися по (кого? що?) вівці;

їздити за картоплею – ПРАВИЛЬНО:  їздити по (кого? що?) картоплю.

Наприклад:

У дитинстві мене часто відправляли батьки в магазин по хліб.

Сучасна ситуація з викраденням чиновників на Сході України схожа на відому казку про вовка, який занадився в чужу отару по вівці.

ЗА = З + Родовий відмінок

За назвою дипломної роботи – ПРАВИЛЬНО: з (кого? чого?) назви дипломної роботи;

за політичними мотивами – ПРАВИЛЬНО: з (кого? чого?) політичних мотивів.

Наприклад:

Об’єкт і предмет дослідження можна встановити, як правило, лише з назви дипломної чи дисертаційної роботи.

Сьогодні ухвалено рішення про міжнародні відносини України з Європою, виходячи з політичних мотивів.

ЗА = З + Орудний відмінок

За допомогою рятувальників – ПРАВИЛЬНО: з (ким? чим?) допомогою рятувальників.

Наприклад:

Людина була врятована від страшної смерті з допомогою рятувальників.

Сьогодні значна частина українських студентів здобувають вищу освіту з допомогою батьків.

ЗА = ДО + Родовий відмінок

Взятися за роботу – ПРАВИЛЬНО: взятися до (кого? чого?) роботи.

 

Коментар. З приводу вживання вислову “взятися / братися за роботу” виникло питання. 

Про те, що цей вислів із займенником “ЗА” є неправильним, йдеться у таких джерелах:

1. Брáтися до чого, коло чого (братися за що «браться за что»).                                                 Береза Т. Скажи мені українською. Львів: Апріорі, 2019. С. 42.
2. Волощак М. Неправильно- правильно. Довідник з українського слововживання. К., 2003. С.

 

додати за смаком – ПРАВИЛЬНО: додати до (кого? чого?) смаку,

Наприклад:

Варто лише дружно взятися до немилої роботи, й кінець вже буде не таким далеким.

Дуже часто в рецептах радять додавати сіль до смаку: справді, у кожного своє розуміння солоної/несолоної їжі.

Казенна духовність українцям не до смаку: результати опитування (заголовок статті з сайту УКРАЇНСЬКА ПРАВДА від 07.08.2013). 

ЗА = В (У) + Родовий відмінок

За напрямком руху – в (кого? чого?) напрямку руху;

за нею водиться звичка – в (кого? чого?) неї є звичка (АБО вона має звичку).

Наприклад:

В напрямку руху колони військових машин видимість була обмеженою через густий туман.

Останнім часом рух потягів у напрямку Криму зазнав значних змін.

В неї є звичка ділитися на ФБ посиланнями на якісні ресурси.

АБО: вона має звичку ділитися з друзями пережитими враженнями.

ЗА = ПРО + Знахідний відмінок

Дбати за справедливість – дбати про (кого? що?) справедливість.

Наприклад:

Як ми все більше переконуємося, в нашій державі дбати про справедливість не так легко.

В сучасному світі вже професіонали пропонують дбати про вашу репутацію, але чи завжди з допомогою прозорих методів і засобів?

ЗА = ЧЕРЕЗ + Знахідний відмінок

За браком коштів (часу) – через (кого? що?) брак коштів (часу);

за недбалістю – через недбальство.

Наприклад:

Через брак часу ми щодня щось не встигаємо: чи, можливо, ми просто нераціонально його використовуємо?

Через брак коштів моя мрія про ремонт квартири вже вкотре залишається лише мрією.

Через недбальство пішохода ледь не загинули всі пасажири мікроавтобуса.

ЗА = Безприйменникові конструкції

Родовий відмінок

Працівники за такими спеціальностями – працівники (кого? чого?) таких спеціальностей.

Наприклад:

Уряд Канади з 1 травня 2014 року запрошує на постійне місце проживання іноземних фахівців таких спеціальностей, як-от: менеджери, програмісти, м’ясники, вантажники.

Орудний відмінок

Завдячує за це другові – завдячує (ким? чим?) цим другові.

Різнитися за віком – різнитися (ким? чим?) віком (літами).

АЛЕ: однакові за віком.

Наприклад:

Олеся завдячує своїми глибокими філологічними знаннями своїй найулюбленішій шкільній вчительці української мови.

Своїм життям поранений завдячує досвідченому хірургу, який повернув постраждалого з «того світу».

Сини різнилися не лише віком, але й характером: старший – спокійний і тихий, молодший – жвавий та галасливий.

АЛЕ:

Навіть однакові за віком діти далеко не одночасно починають повзати, ходити, говорити.

Називний відмінок

За свідченням сучасних ЗМІ – як свідчать (хто? що?) сучасні ЗМІ.

Наприклад:

Як свідчать сучасні ЗМІ, Україна вже майже на порозі грандіозних змін. Інше питання – хороших чи поганих?

II. ВАРІАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Доглядає за дитиною – доглядає (кого? що?) дитину.

Наприклад:

Українська держава дає можливість мамі доглядати дитину до трьох років зі «страшенною» фінансовою підтримкою – 130 грн. у місяць.

Зрозуміло, що догляд за дитиною сьогодні за такі гроші – хороша тема для театру абсурду.

!Зверніть увагу! Як на мене, то із знахідним відмінком без прийменника краще вживати дієслово (доглядати кого? немовля, немічну бабусю), а в прийменникових конструкціях з прийменником за можна вживати як дієслово, так і віддієслівний іменник (доглядати за шкірою і догляд за шкірою).

III. НОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Вживання прийменника ЗА є нормативним у тих випадках, коли вживається:

1) з Родовим відмінком у значенні часу:

за часів Римської імперії, за керівництва Петренка;

АЛЕ неправильно:

за часів дитинства, юності – в дитинстві, в юності!!!

2) із Знахідним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкта: взятися за ручку дверей, сісти за нову статтю;

2) інструменту: табурет за стіл править;

3) місця: вийти за хвіртку, виїхати за ворота,

4) часу: за тиждень настане Різдво, зустріч призначили за три дні (у значенні через);

5) причини: сперечатися за місця в партері;

6) мети: боротися за єдність;

7) способу дії: тримати за ручку;

8) міри й ступеня: наймолодшому було за тридцять;

9) порівняння: швидший за всіх;

10) атрибутивні: освіту маєш за д’евять класів.

3) з Орудним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкту: тягнутися за друзями;

2) місця: за полем видніється дубовий гай;

3) часу: за літом прийде осінь;

4) причини: за турботами забув про відпочинок.

Отже, ми з вами опанували особливості вживання займенника ЗА в українській мові, зокрема способи заміни ненормативних висловів, варіативні та нормативні словосполучення та сполучення слів.

Окремо виділяємо невеличкий опус з культури мови, зокрема щодо правильного називання всіляких маніпуляцій з телефоном.

Актуально ПРО звичайний ТЕЛЕФОН

Сьогодні мобільний зв’язок – невід’ємна частина життя кожного з нас, що забезпечує: вирішити нагальне питання, можливість почути рідний голос, поділитися думками чи враженнями, бути спокійним (чи неспокійним :)) за дитину тощо.

З огляду на таку важливість телефону в сучасному суспільстві, взяла на себе сміливість виділити «навколотелефонні лінгвістичні твердження» як окрему підтему.

Дорогі друзі! Дуже часто ми чуємо такі вислови, як: говорити по телефону чи повідомляти за телефоном.

В обох випадках ми маємо справу з неправильними прийменниковими конструкціями. Чому?

По телефону – калька з російської мови.

Рос. говорить по телефону – укр. говорити (розмовляти) по телефону.

Досить відома майже автоматична заміна російського по українським за (у випадках з іншими прийменниками це правильно, про що читайте в нашій статті тут).

АЛЕ за телефоном – це «результат бездумного прагнення очистити українську мову від калькування з російської» .

Цієї думки дотримуються маститі мовознавці, серед яких, наприклад, наш сучасник професор Олександр Пономарів (з його блогом можна ознайомитися тут)

Помилка грубішає, коли ми говоримо: дзвонити за телефоном, оскільки дзвонять у шкільний дзвінок чи в двері.

Натомість в українській мові є похідне дієслово, досить милозвучне й стилістично виправдане – телефонувати, яке природно вживається з прийменником на, як-от: телефонувати на номер гарячої лінії.

Отже, щодо телефонного зв’язку правильно вживати такі слова та словосполучення:

1) телефоном;

наприклад:

Говоріть телефоном чіткіше, оскільки Вас погано чутно.

Сьогодні досить довго можна розмовляти телефоном, оскільки мобільний зв’язок став дешевшим, ніж 10 років тому.

Новини нашому керівникові часто повідомляємо телефоном.

АБО

Прошу звертатися за номером телефону, вказаним у резюме.

2) телефонувати на…

наприклад:

Передати інформацію про ДТП можна на такі номери телефонів: 060… (а не за телефонами 060…).

Як телефонувати на міські номери з таксофону?

Підсумок:

1) коли йдеться загалом про телефонний зв’язок, то варто вживати телефоном. Адже так само говоримо про інші види зв’язку: передавати повідомлення телеграфом, надсилати листа поштою.

Наприклад:

Чи відповідає правилам ділового етикету запрошення телефоном на офіційну зустріч?

2) коли йдеться про телефонний зв’язок із вказівкою номера телефону чи лише його назви, то варто вживати вислів телефонуйте на… номер (номери)…

Наприклад:

Телефонуйте на мій номер, вказаний у резюме.

Пропоную також невеличку табличку

для кращого запам’ятовування

№	Неправильно	Правильно
1.	Спілкуватися по телефону	спілкуватися телефоном
2.	Повідомляти за телефоном 060…	повідомляти на номер телефону 060… АБО телефонувати на номер 060…