12
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 16-05-2014
культура мови прийменник ДО

Прийменник ДО – не складно! Лише трішки помізкувати…

Дорогі читачі! Мало чи багато, але це вже десятий (!) матеріал з такої нагальної для нас, мовців, теми, як культура мови. Питання культури мови актуальні для кожного з нас з огляду на дві основні причини:

по-перше, літературним варіантом будь-якої мови володіють лише фахівці;

по-друге, і фахівцям, на моє щире переконання, потрібно тримати себе в руках, тобто не розслаблятися й не повторювати неправильні словоформи за родичами, друзями… Зі мною (чесно зізнаюся :)) таке трапляється, коли приїжджаю до батьків на Київщину.

Тож як людина, більше схильна до традиції, пропоную продовжити нашу плідну (маю надію) співпрацю над вживанням прийменників.

Сьогодні у нас прийменник ДО, з яким трапляється не так багато помилок, як, наприклад, зі славно- (чи горе-:)) звісним прийменником ПО. Навпаки, сьогодні нам доведеться опанувати дуже багато прикладів вживання прийменника ДО в різних семантичних відтінках – простору, часу, кількості тощо.

Тож всіх охочих запрошую до кількох хвилин (чи кількох десятків хвилин? :)) напруженої роботи над прикладами й теоретичними заувагами щодо вживання прийменника ДО в українській мові.

I. НЕНОРМАТИВНЕ вживання прийменника ДО

ДО = З (ІЗ) + Орудний відмінок

Аналогія до відомих подій – аналогія з відомими подіями;

ідентичний до сучасної ситуації – ідентична із сучасною ситуацією;

порівнювати до минулого – порівнювати з минулим;

привітатися до викладача – привітатися з викладачем;

солідарність до них – солідарність з ними;

у конфронтації до власної долі – у конфронтації з власною долею.

Наприклад:

Політична ситуація в Україні є, на жаль, ідентичною з відомими подіями в Грузії.

Порівнювати сучасне з минулим – це так притаманно людям старшого віку.

Як показує практика, привітатися з викладачем, який вів навчальну дисципліну аж на першому курсі, – це сьогодні майже геройський вчинок. Чому? Варто запитати в студентів. :)

ДО = НА + Знахідний відмінок

Пів до сьомої ранку – пів на сьому ранку;

підняти до священної війни – підняти на війну;

приречений до занепаду – приречений на занепад.

Наприклад:

Пів на сьому ранку – це така рання година (особливо для сов J), а наш синочок частенько прокидається ще раніше.

Підняти українців на війну за останні півстоліття вдалося лише пану Януковичу, чи просто вже всіх усе довело-дістало?

ДО = ДЛЯ + Родовий відмінок

До цього є підстави – для цього є підстави;

непридатний до гри – непридатний для гри.

Наприклад:

В керівництва підприємства є всі підстави для звільнення працівника, який регулярно порушує трудову дисципліну.

Парасолька після всіляких, не дуже чемних маніпуляцій з нею виявилася непридатною для вжитку.

ДО = СУПРОТИ + Родовий відмінок

Недопущення агресії до України – недопущення агресії супроти України.

Наприклад:

Недопущення агресії супроти України ще влітку 2013 року видавалося таким природним і закономірним, але… не так сталося, як гадалося.

ДО = БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ

Родовий відмінок

Спраглим до правди й волі – спраглим (кого? чого?) правди й волі;

стосуватися до справи – стосуватися (кого? чого?) справи;

це до мене не стосується – це (кого? чого?) мене не стосується.

Наприклад:

Сьогодні українці настільки спраглі миру та єдності, що, здається, аж губи порепалися.

Найлегше сказати, що ця справа мене не стосується, а от спробувати допомогти людині – за це візьметься далеко не кожний.

Давальний відмінок

Присвячувати до відкриття виставки – присвячувати (кому? чому?) відкриттю виставки.

Наприклад:

Свій поетичний дебют молодий талант присвятив відкриттю виставки картин відомого маляра.

Знахідний відмінок

Спричинили до негативних наслідків – спричинили (кого? що?) негативні наслідки.

Наприклад:

Необдумані дії керівника спричинили негативні наслідки для всіх співробітників.

Об’єкт – суб’єкт

Котрим не байдуже до долі держави – яким не байдужа доля держави

Наприклад:

Сьогодні практично кожен громадянин України, якому не байдужа доля держави, вносить свою лепту в спільну УКРАЇНСЬКУ СПРАВУ.

ДО = ПРИСЛІВНИКИ

До безкінечності – нескінченно, без краю, без кінця, без кінця-краю;

до останнього часу – донедавна;

до сих пір – досі, дотепер, донині, до свого часу;

до тих пір – доти, до того часу, до тієї пори.

Наприклад:

Обіцяти краще майбутнє можна без кінця-краю, а от де ж це майбутнє, в якому ми вже мали б раювати-панувати? Лише в обіцянках колишніх кандидатів?

Ще донедавна погода в Україні ніяк не віщувала сьогоднішньої непомірної спеки.

Ми доти будемо писати листи-скарги в комунальні служби міста Запоріжжя, поки не розпочнеться нарешті «облагородження» фасаду нашого старенького будинку.

II. НОРМАТИВНЕ вживання прийменника ДО

І, нарешті, добра новина: вживання прийменника ДО є нормативним у тих випадках, коли позначає:

Просторові відношення

1) особу чи предмет, щодо яких відбувається дія:

звернутися до керівника, припасти до плеча подруги, притулитися ліктем до ліктя, пригорнути немовля до грудей;

2) місце, особу чи предмет, в напрямі яких чи в середину яких спрямована дія:

ходити до школи, дорога до села, зайти до магазину, вкинути листа до скриньки;

3) межу поширення чи міру довжини:

до самого низу , спідниця аж до підлоги, пояс до колін;

Часові відношення

4) часову межу:

працювати до обіду; проговорити до ранку, бути низеньким до 10 років;

5) до і після або ні до, ні після:

моніторинг знань до і після вступу до вишу; ніколи, ні до початку, ні після цієї розмови, він не був такий схвильований;

Кількісні відношення

6) кількісну межу чи приблизну межу:

нагріти молоко до 40 градусів, нарахували до десятка вояків;

7) повноту кількості:

вигребти з кишені все до копійки, витрусити з мішечка всю крупу до останньої зернини;

Об’єктні відношення

10) особу чи предмет, з якими пов’язані дія, стан чи ознака:

вимогливість до себе, готовність до дії, байдужість до життя, закликати до перемоги;

11) приналежність до певної групи, організації:

належати до шістдесятників, мати стосунок до козацького роду, приєднатися до парубочого гурту;

12) мету чи призначення дії, предмета:

підготуватися до іспиту, привчати до самостійності, взятися до праці;

13) предмет чи явище, до якого щось додається:

до нашої зарплати додали надбавку;

Обставинні відношення

14) міру чи ступінь вияву дії або стану:

схвильований до глибини душі, пронизувати до кісток, працювати до сьомого поту;

15) пристосованість, доречність чогось:

зробити до ладу, послати до пари та до любові.

!Зверніть увагу! Словник української мови стверджує, що прийменник ДО може вживатися в заголовках, указуючи на тему, подію, явище…

АЛЕ! З часів мого «аспірантства» добре запам’ятала, що назви наукових статей на зразок «До питання вживання дієприкметника…» чи то «До питання про життя і творчість…» вже досить давно НЕ відповідають вимогам до наукових праць, зокрема до наукових статей. Потрібно формулювати такий заголовок більш конкретно!

Отже, ми з вами сьогодні опанували ще одну тему з культури мови – нормативне/ненормативне вживання прийменника ДО та способи його заміни. Як переконалися з прикладів, досить часто вживання прийменника ДО є нормативним в українській мові, хоча й трапляються помилки, зокрема типові, наприклад: стосовно до справи, хоча правильно: стосовно справи.

Дорогі читачі!

Як ви вже не раз переконалися, моє серце особливо прихильне до народної мудрості. І сьогодні поділюся з вами своїми власними роздумами щодо російської народної казки.

Так трапилося, що на 2 рочки синочку подарували добре ілюстровану, хорошої якості книжку-пазл з російською народною казкою (не сумнівайтеся, в перекладі українською мовою!) «Заяча хатинка». Читаю я її синочку й раз, другий, і… надцятий, і саме цього разу в мене падає пелена з очей. Я відчуваю себе майже Ньютоном, який, за переказами, кричав: «Евріка!».

А зараз, дорогі читачі, я коротко нагадаю вам основну сюжетну лінію цієї російської народної казки, а ви зіставите її з сьогоднішніми українсько-російськими відносинами й… відчуєте себе майже Ньютонами J.

Так от… жили собі лисиця та зайчик. У лисиці була хатинка крижана, а в зайчика – луб’яна. Лисичка дражнила зайчика, що в неї світла хатинка, а в нього – темна.

Настала весна. Лисиччина хатинка розтанула, й вона почала проситися до заячої хатинки: спочатку на подвір’ячко, на другий день – на ганочок, на третій – в хатинку на лаву, на четвертий – в хатинку на піч, де полюбляв спати зайчик. Опинившись аж на пічці, лисиця вигнала зайчика з хатинки. Основний аргумент при цьому – «не хочу з тобою жити».

А що ж було далі? Далі зайчик сидів і плакав, а повз нього проходили спочатку собаки, потім – вовк, далі – ведмідь і, нарешті, півник з косою (зверніть на цю деталь увагу). І собакам, і вовку, й ведмедю не вдалося вигнати лисицю. Їхнім основним аргументом була фраза: «Забирайся руда геть!». На що лисичка відповідала: «Як вискочу, як вистрибну – полетять клапті урізнобіч!». І звірі втікали.

ПРОТЕ півник, підійшовши до заячої хатинки, в якому «забарикадувалася» лисиця, одразу розпочав із серйозних погроз: «-Кукуріку! Несу косу на плечі, Хочу лисицю посікти. Забирайся з печі геть!».

І це подіяло: лисиця злякалася (!) й сказала, що вже вдягається. Так півник свої погрози проговорював тричі (традиційний трикратний повтор у казках). Результат – лисиця втекла.

Дорогі читачі, чи після цього ще хтось наважиться стверджувати, що народна мудрість сьогодні – це пережиток, не вартий уваги?

Повертаючись до казки, хочеться запитати: де б нам такого півника знайти, щоб українці були в себе вдома господарями, а не вигнанцями зі слізьми на очах?!

Чекаю на ваші думки й коментарі з приводу цієї казки та сучасної ситуації.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (12)

Дякую за матеріал!

Але два зауваження.

1. Не зрозуміло з тексту, що є ненормативним вживанням прийменника, яке необхідно замінювати на інший вираз, а що – просто синонімічним виразом, який можна використовувати чи не використовувати.

Наприклад, “до безкінечності -> нескінченно”.

Зрозуміло, що вираз “коли змінна x прагне до нескінченності” цілком дозволений. Це не випадок “до = прислівник”, тому відповідного пункту не стосується.

А от приклад близький до випадку “до = прислівник”. Я б думав, що вживання “це повторюватиметься один раз, два, три – і так до нескінченності” припустиме (хоча, можливо, й ні – не знаю). Але в будь-якому разі, чи необхідна заміна на “…один раз, два, три – повторюватиметься нескінченно” з тексту неочевидно.

2. Про НЬЮТОНА, який кричав “Еврика!” – це, я сподіваюся, жарт?

Дякую, пане Кириле, за запитання. Розпочну з відповіді на перше з них: зі стилістичного погляду сполучення слів “до безкінечності” КРАЩЕ заміняти одним з прислівників – нескінченно, без краю, без кінця, без кінця-краю (помилка у сполученні “до безкінечності” не в значенні, а в формі). Тож в першій частині мого матеріалу йдеться про способи ЗАМІНИ (ДО=З, НА, ДЛЯ, СУПРОТИ, БЕЗПРИЙМЕННИКОВІ КОНСТРУКЦІЇ, в тому числів до=прислівники) у зв’язку з ненормативним вживанням ДО.
Нормативне вживання прийменника ДО починається з позначення просторових відношень.Спробую зараз виділити ці дві частини підзаголовками.
А щодо другого запитання, то, звичайно, жарт! :) Не знаю, чи кричав щось там Ньютон, проте інколи трапляються ситуації, коли ти давно знайомий текст прочитуєш зовсім по-новому. От і мій приклад про російську народну казочку з тієї ж “опери”. :)

Дякую!

Добривечір, пані Людмило! Радію, що забрела на Ваше творіння. Спасибі. Знайшла споріднену душу: люблю мову й щиро несу любов до слова вже не один рік. Свій блог “Камертон філолога”, сайти (Камертон філолога: відлуння”, “Обрії науковця-філолога”, “Світоч України”) вироджувала в муках “методом тику”. Вистраждала, а тепер уже не маю права пасувати- приручила. Буду вдячна нашому спілкуванню. З повагою, Галина Корицька

Щиро дякую, пані Галино, за дружбу й теплі слова. Вибачте, я лише сьогодні побачила Ваш коментар. Я теж дуже рада нашому спілкуванню й обов’язково перегляну Ваші сайти. А Вас я знаю заочно як одного з організаторів (я не помиляюся?) обласного конкурсу імені Петра Яцика та імені Тараса Шевченка.
З повагою, Людмила Пономаренко

Дуже корисний сайт! Дякую!

А Вам, пане Андрію, дякую за схвальний відгук. Намагаюся робити сайт з головою (тобто розумом) і душею (тобто теплом). Користуйтеся й розповідайте іншим! :)

Будь ласка,як правильно : анотація До роботи чи НА роботу

Так, панно Інно, відповідаю: анотація НА роботу чи НА щось інше.

Вибачте, думала, що попереднє послання не дійшло, у мене запросили пошту , хоча я її надіслала

Прошу, ставте ще запитання :)

Дякую !

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com