Що ви святкуєте – іменини чи день народження?
Які іменини без… торта?
Дорогі друзі! Сьогодні досить часто чую дві назви – іменини та день народження – в нашому українському мовленні.
Природно, виникає запитання щодо, скажімо, взаємозамінності цих двох близьких кожному (чи не кожному?) слів – іменини та день народження.
Наймудріший крок – звернутися спочатку до академічного тлумачного словника.
Авторитетне слово тлумачного словника
Словник української мови подає два значення слова іменини:
- · Як особисте свято людини, яке припадає на день, в який православна чи католицька церква вшановує святого з цим же ім’ям.
Наприклад: Іменини 18 листопада відзначають Галактіон і Григорій на честь святих і мучеників.
- · Як річниця від дня народження, тобто як абсолютний синонім до назви день народження.
Наприклад: Щороку Івасик чекає з нетерпінням на іменини, які припадають на 1 січня. Для нього це не лише початок нового року, а й річниця від дня його народження.
В цьому випадку замість іменини можна підставити день народження. До речі, тут варто згадати класиків: в Михайла Коцюбинського є оповідання “Подарунок на іменини” (сюжет, щоправда, зовсім не радісний, але зараз не про те).
Віяння часу (чи відродження традиції?)
Сьогодні іменини пропонують вживати лише в першому значенні, тобто як особисте свято, що збігається з днем вшанування однойменного святого. Загалом це не нововведення, а відродження давньої традиції. В такому випадку синонімічною назвою до іменин є день Ангела.
Наприклад: День Ангела в усіх Людмил припадає на 29 вересня.
Водночас є пропозиція замість день народження називати це свято народини чи вродини (уродини). Кілька слів про ці терміни.
Народини – це етнографічна назва частини пологів, зокрема власне самі пологи.
Вродини (уродини) – на мою думку, в моєму російськомовному запорізькому середовищі «на ура» не сприйметься. Швидше, навпаки: викличе негативну асоціацію зі схожим паронімом у російській мові й може стати предметом глузувань.
Який вихід: я святкую іменини чи день народження?
Для мене особисто (я народилася й виросла на Київщині) й іменини, й день народження – це синонімічна назва свята, яке я вже ось кілька десятків років (:)) відзначаю 19 грудня, тобто в день свого народження.
В дитинстві й бабуся, й мама з настанням зими говорили, що скоро будемо святкувати мої іменини.
Сучасна відроджена традиція відзначати іменини як день Ангела для мене особисто далека. Й практично ніхто з моїх друзів та знайомих (в рідкісних випадках хтось один) не вітає мене 29 вересня з днем Ангела. І я сприймаю такий стан речей для себе досить прийнятним.
Моя ОСОБИСТА думка
Питання залишаю відкритим для вас, шановні читачі: справляти двічі на рік іменини (у день вашого народження та в день вшанування пам’яті однойменного святого) чи ні – вирішуйте на власний розсуд.
Вважаю, потрібно робити так, як для вас є більш природним і звичним. Думаю, що свято неможливо штучно нав’язати, прищепити, насадити.
Отже, ми з вами спробували розглянути такі звичайні, проте неоднозначні, як виявилося, слова, як іменини та день народження.
Закликаю поділитися своїми думками з цього приводу: що святкуєте ви – іменини ЧИ день народження, інакший варіант – іменини ТА день народження?
Вважаю, що ці дві назви здебільшого використовуються як синоніми. Здається, “день народження” частіше. Якщо б ще дізнатись коли ті іменини (по першому варианту, тобто день Ангела), то можна було б відзначати)))) Хоча ця традиція, як на мене, не дуже розповсюджена. Я, наприклад, за всі роки так і не знаю, коли день Юлії. Теперь полізу пошукаю – дізнаюсь))))
Так, Юлю, як на мене, то в нас на Запоріжжя “іменини” взагалі не вживають. Зрозуміло, в російській мові один варіант – день народження. Можливо, є щось інше?
мене вітають і з іменинами, і з днем народження)). Хоча особисто я святкую лише день народження.
День народження – це більш звичне для нас свято. Лише нещодавно (після народження свого синочка-первістка) я зрозуміла, що правильніше з річницею народження дитини вітати, перш за все,… маму. А ви, шановні читачі, що з цього приводу думаєте?
батьків, звичайно, необхідно вітати і дякувати їм за те, що вони даои тобі иття, гідно виховали тебе і дали змогу йти далі і бути гідним членом нашого суспільства. Дякую своїй матусі за все те, що вона для мене зробила!!
Дякую за Вашу думку, пані Оксано! Запрошую до коментарів КОЖНОГО читача 🙂
Дякую за інформацію. Але церква інакше трактує поняття іменини і день Ангела: http://azbyka.ru/days/imeniny/imeniny-all.shtml А день народження – це дата Вашого народження.
Дякую, пані Тетяно, за коментар. Справді, у вказаній Вами статті наголошено, що день Ангела – це день хрещення людини, коли до їй Бог дає Ангела-охоронця. Хоча сьогодні про це мало хто пам’ятає.
Шановна пані Людмило! Дякую Вам за цікаві та актуальні матеріали, за Вашу невтомну працю й любов до мови!
Цей допис не став винятком.
Питання викликав Ваш вислів “Моя ОСОБИСТА думка”, адже моя – це завжди особиста, а особиста відповідно не може бути чужою. Отже, виходить смислова надмірність, тавтологія, згодні?
Так, згодна, пані Вікторіє! Інколи ми, українці, вдаємося до такої надмірності. Я вже не раз над такими висловами міркувала й моя думка – ця риса в нашому національному характері 🙂 Щиро дякую за коментар
А якщо вислів використовується державним діячем, наприклад президентом або прем”єр-міністром як громадянином, а не як державним діячем то можна висловитись “його особиста думка”. Я так думаю. А як вважаєте Ви?
Дякую за запитання, пані Тетяно. Вважаю, що можна.
Дякую.