0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Фразеологія | 11-09-2017

Дай Боже теляті вовка зїстиНа моє щире переконання, в перлинах народної мудрості відображені й особливості кожної мови, й специфіка національного характеру народу. Звісно, що на підставі двох-трьох прислів’їв чи приказок не варто робити якісь глибокодумні висновки, проте відчути певні відтінки національного мислення – можна.

Тож пропоную українські відповідники до десяти російських приказок та прислів’їв. Одразу даю відповідь на питання пересічного читача з приводу того, чому правильно говорити: «Шукаємо відповідник до російського прислів’я в українській мові», а не «Перекладаємо правильно прислів’я»? Зазвичай, дуже мало перлів народної мудрості перекладаються, тобто мають дослівні відповідники. Це безпосередньо стосується й межі української – російської мов, бо кожен народ по-різному мислить і по-різному живе.

Також я подаю значення кожного українського відповідника та приклад речення з ним. До речі, значення стійких висловів сформульовані здебільшого мною власноруч. Тож у тебе, шановний читачу, можуть виникнути доповнення чи уточнення, якими прошу поділитися в коментарях.

Переходимо до пошуку й розгляду відповідників (звісно, що на абсолютну вичерпність цього матеріалу я не претендую). Як кажуть українці, дай Боже нашому теляті вовка зїсти!

  1. Божий дар, да попал в худой жар. – Розумна голова, та дурневі дісталась.

Значення: людина з чудовими здібностями, але нерозумними вчинками, які призводять, зазвичай, до сумного кінця.

Напр.: Розумна голова в нашого сусіда (в школі був відмінником), та дурневі дісталась: батьківську хату продав, гроші пропив і на вулиці опинився.

В основі українського відповідника лежить антонімічна пара розумнийдурень, виражена, до речі, різними частинами мови (прикметник – іменник). Варто зазначити, що в традиційному уявленні українців серед антоніми розумнийдурень / дурний більш вживаними є дурень, дурний у всіляких граматичних формах.

  1. Всяк сверчок знай свой шесток. – Не літай, вороно, у чужі хороми.

Значення: кожна людина має знати своє місце.

Напр.: Мати не раз повторювала своїй дорослій доньці: «Не літай, вороно, у чужі хороми: не дивись, серце моє, на багатих, бо не бачити нам з того боку щастя».

Ворона тут вживається в значенні «пересічна людина», можливо, з трохи зниженим стилістичним забарвленням, а хороми – в значенні «багата оселя».

Звернемося до найближчого за значенням фразеологізму з ключовим словом «ворона».

Ні пава, ні ворона – людина, яка нічим особливим не виділяється.

Якщо ж подивитися на контекстуальні антоніми пава – ворона, то можна стверджувати, що ворона означає когось не дуже красивого, розумного тощо.

  1. Грозилась синица море поджечь. – Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти.

Значення: зробити щось неймовірне, вище за природні можливості людини.

Напр.: Пам’ятаю, як бабуся, слухаючи мої дитячі мрії про космонавтів, з ледь помітною посмішкою на устах промовляла: «Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти».

Дуже колоритний фразеологізм, адже лише шляхом використання двох образів – теляти й вовка – створюється яскраве протиставлення.

Стилістично забарвлене слово «теля» вживається у значення «дурне», «недосвідчене». До речі, це слово належить до розмовної лексики. Натомість лексема «вовк» в українців – це хижак, справжній мисливець, який не боїться людських осель. Таке протиставлення «теля» – «вовк» підсилюється посередництвом Бога, роль якого тут дуже незначна, оскільки вислів жартівливий і його функція – підкреслити нездійсненність задуманого, а не показати дива, які може робити Бог.

Інакше кажучи, вживаючи фразеологізм Дай, Боже, нашому теляті вовка з’їсти, мовець піджартовує над співрозмовником, будучи майже повністю переконаним в тому, що ця справа так і залишиться нездійсненною.

  1. Есть, да не про вашу честь. – Зріє виноградина не для тебе, дядино.

Значення: щось, що не призначене для мене/тебе/нас.

Напр.: Поглядаючи в шпарину двометрового паркану на сусідський персик, який просто притягував мій погляд своїми яскравими й соковитими плодами, я з жалем згадувала народну мудрість: «Зріє виноградина не для тебе, дядино».

Цікавий для народного уявлення українців стійкий вислів, адже виноград як символ частіше трапляється у традиційній вишивці.

Водночас інше ключове слово – дядина – є власне українським. Так раніше діти називали дружину дядька. На сьогодні ця традиція майже втрачена.

А чому виноград не для дядини? Тому що вона не кровна родичка? Тут можна лише пофантазувати. Якщо хтось з читачів знає відповідь на це питання, прошу поділитися з нами в коментарях. Заздалегідь вдячна.

  1. Жизнь прожить – не поле перейти. – Вік звікувати – не пальцем перекивати.

У цього російського фразеологізму досить багато відповідників. Ми наводимо один з них.

Значення українського відповідника: життєвий шлях людини досить непростий.

Напр.: Проживши майже сто років, відчувши на своїй шкірі наслідки трьох політичних устроїв, бабуся любила повторювати: «Вік звікувати – не пальцем перекивати».

Значення вислову «кивати пальцем» у цьому фразеологізмі – це зробити щось таке, що не потребує жодних зусиль.

Звернемося до близького стійкого вислову.

Навіть пальцем не кивнути – так говорять у тих випадках, коли людина геть нічого не хоче робити для того, щоб щось змінилося на краще.

Напр.: Однокласник не захотів навіть пальцем кивнути, щоб підвищити бал з математики.

  1. Легок на помине. – Про вовка помовка, а вовк у хату.

Досить поширений і часто вживаний стійкий вислів.

Значення: раптом з’явився той, про кого нещодавно згадували / говорили.

Напр.: За столом зібралася вся дружна родина Петренків, окрім наймолодшого брата. Щойно батько запитав, чому немає найменшенького, як трапилося диво. Як у народі кажуть, про вовка помовка, а вовк у хату: Іван у військовій формі та з широкою посмішкою на устах переступив поріг.

У читача логічно може постати питання про те, чому в фразеологізмі йдеться саме про вовка, а не про якусь іншу тваринку.

На мій погляд, вовк був досить звичним для українця звіром, тож міг зайти (і в прямому значенні цього вислову) до хати.

  1. Наш пострел везде поспел. – Без Гриця вода не освятиться.

Значення: жоден важливий захід чи то подія не може відбутися без участі людини, яка викликає негативні емоції (можливо, всім набридла чи то всіх дратує тощо).

Напр.: І такий уже в мене балакучий сусід, що встряне в кожну розмову на вулиці, як кажуть, без Гриця вода не освятиться.

Варто зазначити, що освячувати воду – дуже важлива справа в українців. Як відомо, воду святять на Водохреще (19 січня) та на Маковія (14 серпня).

Цікаво, що зменшено-пестлива форма Гриць від імені Григорій досить часто вживається в усній народній творчості, зокрема в народних піснях, як-от: «Грицю, Грицю до роботи» (жартівлива), «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» (сумна).

  1. Много шума из ничего. – За онучу збили бучу.

Значення: значна проблема, яка виникла безпідставно.

Напр.: Сьогодні хлопці на перерві за онучу збили бучу й незаслужено образили Петька, хоча насправді Іванкового шкіряного м’яча ніхто не брав: він просто закотився за шафу.

Звернемося до ключових слів фразеологізму – онуча та буча.

Онуча – це шматок тканини, яку намотували на ногу і використовували замість шкарпетки. В переносному значенні онучею називали просто брудну ганчірку. Буча – це крик / галас чи сварка / колотнеча.

  1. На вкус и цвет товарища нет. – Кожен Івась має свій лас.

Значення: кожна людина має право на власну думку.

Напр.: Щоб там не радив мій дизайнер, але кожен Івась має свій лас: мені цей колір шпалер зовсім не подобається.

Ключові слова – Івась в узагальненому значенні та лас.

Відповідно до Словника української мови, лас – це смак.

        10. На всяк роток не накинешь платок. – До кожного рота не приставиш ворота.

Значення: неможливо заборонити людям щось обговорювати.

Напр.: Хоч-не-хоч, але до кожного рота не приставиш ворота: в нашому селі ще не було жодного весілля, щоб його не обговорили чи не в кожному дворі.

Порада, яка напрошується: не звертай уваги на те, що скажуть люди, якщо ти впевнений у своїй правоті, своїх вчинках, діях тощо.

Ключові слова в цьому вислові – рот і ворота – тлумачаться в прямому значенні та є традиційними для українців.

Отже, маю надію, попри моє особливе уподобання приказки Дай Боже нашому теляті вовка зїсти, ми вже таки з’їли наше уявне «теля». Проте кожен Івась має свій лас і я маю надію, що ти, шановний читачу, висловиш свою думку з приводу наших рідних народних скарбів – розумна голова, та дурневі дісталась; не літай, вороно, у чужі хороми; зріє виноградина не для тебе, дядино; вік звікувати – не пальцем перекивати; про вовка помовка, а вовк у хату; без Гриця вода не освятиться; за онучу збили бучу; до кожного рота не приставиш ворота.

Щиро дякую за коментар!

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com