0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Мовні цікавинки | 02-03-2014
Походження слів: це - гербата?

Це не гербата, але має прямий стосунок до неї

У цей нелегкий час я як жінка, дружина, мама (теперішня й майбутня) катастрофічно потребую заспокоєння, тому пропоную вам відволіктися й понасолоджуватися дитячою розмовою про походження слів.

Походження слів, зокрема гербати, гербарію, гербатиків, трускавок навіює мир, спокій, весняний настрій.

Наша вже добре знайома пані Ганна із Запоріжжя дала нам можливість «послухати» діалог допитливого Івасика, з яким ми вже не раз зустрічалися, із його вчителькою. Кмітливого хлопчика зацікавило походження слова «гербата», а потім ниточка почала розкручуватися далі. Тож приємного вам читання.

Були ми якось з Івасиком на ринку і він зацікавився:

–                 Чому такі дивні назви на пачках: бачиш, написано “горбата”?

–                 Взагалі-то на пачці написано “гербата”.

–                 А це що?

–                 Знаєш, що таке гербарій?

–                 Звичайно, знаю. Це засушені трави, листя.

–                 Справді, герба (herba) – латинською трава, гербарій – травник, а напій з трав – гербата, печиво до такого напою – гербатики.

–                 Ага, ми учительці дарували гербери. Це теж трава?

–                 Так, це чудова квітка, у якої листочки, мов стебельця трави.

–                 Добре, а чому на гербаті написано “трускавки”? Це що, п’єш – і на зубах тріщить?

-                 Тріщить, але не напій. Ти бачив суничку із великою кількістю зерняток? От вони й тріщать, сунички мають другу назву…

–                 Трускавки?

–                 Правильно. А місто в Україні, яке побудували на суничній галявині, називається…

–                 Трускавець?!

Довго Івась думав, поки не видав на-гора (от невгамовне хлопча!):

–                 А який стосунок має герб до гербати?

–                 Ніякого!

–                 Тоді чому його так назвали?

–                 Прийшло це слово до нас із німецької мови. Erbe – значить спадщина. Це знак держави, міста чи роду і передається у спадок. Наука, що вивчає гербигеральдика.

–                 А геральд?

–                 Справді-таки, геральд – значить оповісник, а кожен рід, місто, держава своїм гербом теж розповідають головне про себе. А видатними українськими геральдиками були історики Вадим Модзалевський і Владислав Лукомський, а також художники: Юрій-Георгій Нарбут і наш земляк із Запоріжжя Роберт Лісовський.

От бачите, любі друзі, скільки цікавого Ви тільки-но дізналися про походження слів.

Наприклад, ви для себе відкрили цілу низку однокореневих слів:

герба (латинською мовою) – трава, гербата – трав’яний чай, гербатики – печиво до такого чаю, а далі йдуть… відомі нам гербери – квіти, в яких листочки схожі на травинки.

Хоч Трускавець від Запоріжжя таки далеченько, проте всім відома назва цього мальовничого курортного містечка. А хто знав, що його назва пов’язана з… суничками, бо трускавки – це інша назва суниць.

І, нарешті, варто запам’ятати, що попри звукову близькість слів «гербата» й «герб», вони зовсім не мають ніяких «родинних зв’язків», тобто походження цих слів різне.

Тож у герба є свої мовні «родичі» – геральд (оповісник), геральдика (наука про герби).

До речі, пригадуєте, яким терміном у лінгвістиці називаються слова, близькі за звуковим складом і вимовою, але різні за значенням? Так, справді, пароніми. Тож герб і гербата – це слова-пароніми.

P.S. Розмову Івасика з вчителькою «підслухала» й передала в ефір Запорізького обласного радіо «надцять» років тому Ганна Черкаська. А коментарі дописані мною, Людмилою Пономаренко, авторкою блогу.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com