8
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 23-04-2014
помітно схудла культура мови

Мама схудла сильно чи помітно? Як правильно?

Кожна стаття для мене – це як рідне дитя: поставив на ноги (тобто на сайт) й пильно спостерігаєш: впевнено піде (тобто читачі з’являться й майже одразу) чи так і стоятиме, «приклеївшись» до мами (читай: майже ніхто й не помітить). Як показала остання стаття – «дитина» вийшла в мене на диво дуже смілива: не пішла, а просто побігла. Говорячи прямо, я дуже вдячна КОЖНОМУ з вас, дорогі читачі, за читання, рекламування, коментарі… Зрозуміла, що рухаюся-таки в правильному напряму. Спробую вас не підвести, тобто виправдати надії.

Тож наша праця над шліфуванням культури мови триває й у нас сьогодні вже другий десяток словосполучень (про перший читайте тут), кожне з яких розпочинатиметься на «С» (чому починаємо саме з неї?). Досить багато слів вона «очолює» (читай: стоїть на початку слів), тож і їй хай будуть певні почесті :).

Тож пограємося з літерою «С» на тему культури мови.

1) Чи правильно вживати вислів сильно похудав?

Сильно – це прислівник, в основі якого лежить прикметник сильний, однокореневими є сила, силач тощо. Якщо людина худне, то про яку силу йдеться? Так помічаємо абсурдність аналізованого вислову.

Крім того, похудав – русизм, українською мовою з іншим префіксом – схуд.

Правильно: помітно схуд, дуже болить (замість сильно болить), рясний (великий) дощ (замість сильний дощ).

Зрозуміло, що в усіх наведених випадках зовсім немає ніякої сили.

2) В офіційному мовленні сьогодні «улюбленим» русизмом є дієслово складати (недопереклад російського составлять). В наших ЗМІ також частенько трапляються вислови: бюджет складає, температура повітря складає, і чим далі в ліс, тим більше… абсурду: кількість жінок у Верховній Раді складає (бідні жінки: хто ту кількість і куди складає? J).

Правильно: бюджет становить, температура повітря сягає, а кількість жінок у Верховній Раді дорівнює.

Тобто в українській мові є три варіанти перекладу російського составляет: становить (найчастіше й найбільш офіційне), сягає чи дорівнює.

В іншому, менш офіційному мовленні (читай: в інших стилях), можуть бути й інші варіанти слововживання, наприклад: пірамідку дітки складають, а договір партнери укладають; новобранці не складають присягу, а присягають на вірність рідному народу.

Отже, дієслово складати має таке словотворче гніздо: склад, складник.

3) Які країни служать нам сьогодні прикладами виходу з політико-економічної кризи? А що для вас сьогодні служить знаряддям праці? І чи справді в обох випадках йдеться саме про служіння чи службу?

Справді, можна (й мабуть, потрібно) служити в Збройних силах України. Як відомо, Тарас Шевченко служив козачком в пана Енгельгардта.

Правильно: бути прикладом, знаряддям праці, причиною, підставою…

Тож кілька прикладів. Дідусь для мене завжди був прикладом спокійного й розважливого чоловіка. Як не крути, а моїм знаряддям праці є таки не ручка, а… комп’ютер.

4) Досить колоритним русизмом й не менш рідковживаним є дієприкметник слідуючий чи як інші форми дієслова слідуйте, слідуючи тощо.

Студенти, як правило, моментально й радісно його виправляють на… наступний. Але не все так просто.

Справді, наступний є літературним відповідником до слідуючий, АЛЕ лише за умови почерговості.

Проілюструю цю по черговість на прикладах.

Їдете дорогою й спостерігаєте за вказівниками: одне село Яблунівка, а наступне – Гарбузинівка.

Їдете маршрутним таксі й виходите, наприклад, на наступній після автовокзалу зупинці.

А тепер повернемося до нашого величенького АЛЕ.

Дуже часто наступний ПОМИЛКОВО вживають перед переліком чи поясненням. Студенти взяли участь у наступних заходах… Суть проблеми полягає в наступному… В цих прикладах не йдеться ні про яку чергу, й на ногу також ніхто нікому не наступає. То що ж робити? Нарешті розгадка J.

Правильно: взяли участь у таких заходах…, важливість питання полягає в такому…,

а також: сходимо на наступній зупинці…, зупинимося в наступному селі, наступний за рахунком Іваненко.

5) Чи можна швидко справитися із завданням? Можна, звичайно. Все залежить від того, яке це завдання. Щоправда, від дієслова справитися «пахтить» трішки «російським духом».

Правильно: впоратися (чи упоратися) із завданням, задачею, дорученням.

Наприклад. Учні сьогодні досить швидко впоралися із новими задачами з математики.

6) Як, на вашу думку, чи немає в цьому реченні підводних каменів: Керівництво фірми ставимо до відома, що їхнє прохання ставиться на голосування?

Бачу ваше радісне обличчя: тут двічі вживається дієслово поставити, щоправда в різних формах. Ви справді дуже спостережливі, АЛЕ… в обох випадках помічене вами дієслово вжите неправильно (От тобі й на!).

Правильно: до відома керівництва доводимо інформацію, а прохання чи пропозиція виноситься на голосування.

Інші приклади: намет не ставлять, а розбивають; п’єсу не ставлять, а показують чи розігрують, на стіл не ставлять всілякі страви, а подають.

І кілька фразеологізмів: життя не ставлять на карту, а ним ризикують; заздрісника можуть ставити під удар, хоча краще навіть його не наражати на небезпеку.

7) І ще один цікавий фразеологізм, де трапляється майже типова помилка: стати в нагоді. Запам’ятаймо, що нагода – це зручні обставини, тому можна мати нагоду щось добре вчинити.

Правильно: стати комусь в пригоді, (тобто бути корисним), але мати нагоду (тобто зручні обставини).

Як же без прикладів? Тож маємо нагоду навести такий приклад: повірте, знання мови Вам обов’язково стануть в пригоді.

8) Як правильно сказати про найкращого друга – старий друг чи давній друг? А чи не образиться Ваш друг за те, що він став за секунду… старим. Справді, старий передбачає такий собі поважний вік.

Правильно: давній друг. Хто є ним? Ваша дружба випробувана часом, бо ви вже давно дружите.

Це вже інша справа: навіть почесно бути давнім другом. Синонімом тут можна вважати вірний, надійний тощо.

9) Сьогодні значна частина людей страждають від всіляких хвороб, чи не так? Можливо, з погляду медицини чи соціології то й так, але з погляду лінгвістики – зовсім не так.

Правильно: хворіти на щось, а не страждати від чогось. Наприклад, можна сказати: чоловік хворіє на ревматизм, а його дружина – на виразку шлунку (одразу зауважу: приклад взятий зі стелі).

Хай ніхто ні на що не хворіє! Будьмо здорові!

10) Мабуть, вже час вкладатися спати, тож побажаємо один одному… спокійної ночі. Що, знову щось не так? Отакої! Так, справді: на добраніч! Тобто ми, українці, бажаємо доброї ночі, маючи на думці, швидше за все, не лише спокій.

Правильно: на добраніч!

Дорогі друзі! Хай у нас з вами будуть добрими не лише ночі, а й дні. Справді, бажаю всім вам добра!

Отже, ми з вами розглянули культуру мови на прикладах таких неправильних слів, як: сильно, складати, служити, слідуючий, справлятися, ставити, старий, страждати, а також фразеологізм стати в нагоді та побажання спокійної ночі. Тепер ви запросто можете всі ці помилки, пов’язані з культурою мови, відредагувати, а також будете вживати ці слова правильно.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (8)

Щiро дякую за чудову статтю.
Я русско-говорящая украинка. Родилась в Киеве, но папа был военным и я вернулась в школу только в 10 классе. Учила язык на слух. Лекции в пединституте были на украинском.
Какое этл чудо понимать и говорить на родном языке. Для меня оба языка родные и близкие сердцу.
Спасибо вам за чудесную статью. Как-будто побывала в своем детстве, где все одинаково хорошо владели двумя языками и никакой борьбы за единый язык не было.
Дай бог нашей чудесной стране мира и благоденствия.
А вам здоровья и сил продолжать это благородоое дело – сохранять наш любимый украинский язык.
Допобачення,
Зiна

Щиро дякую, пані Зіно, за вашу оцінку й власну оповідь.
Заходьте частіше і насолоджуйтеся тим, що Вам більше припаде до душі!

Дякую за статтю. “новобранці не складають присягу, а присягають на вірність рідному народу”. А як грамотно сказати у випадку чернецтва, про чернечі обіти: складають чернечі обіти?

Дякую, пане Олеже, за схвальну оцінку.Тож у відповідь на Ваше запитання повідомляю, що правильно потрібно сказати так: “Ченці дають чернечі обітниці” (адже обітниця – це обіцянка, а обіцянки дають). Якщо мова про неофіційний вжиток, то можна сміливо сказати: “Ченці обіцяють Богу…”.

Мені до вподоби Ваш сайт, хочеться знати більше!

Дуже приємно, пані Олено. Прошу заходити, коментувати, висловлювати побажання з приводу тем, які Вас цікавлять.

Пані Людмило, щиро вдячна за науку, промовляти, щоб не “в’яли вуха”;)

Дякую і Вам, пані Олено. Прошу використовувати ресурси сайту й радити своїм друзям – реальним і віртуальним. На все добре :)

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com