Фразеологізми: приклади з дитинства та не лише

Для мене джерелом народної фразеології з дитинства була мама, з якої фразеологізми просто «сипалися». Виросла вона на Київщині, а її мама, тобто моя бабуся, з Полтавщини, тому їхні стійкі вислови можна «паспортизувати» такими областями, як Київська та Полтавська. Готуючи в середині 1990-х рр. звіт про практику з діалектології (навчалася я тоді на третьому курсі філологічного факультету КНУ імені Тараса Шевченка), ходила за мамою, що називається «по п’ятах», й ловила дорогоцінні перлини. Мама не могла видати всі свої скарби одразу, бо для неї це було природне їх вживання, а не штучно складений в голові реєстр. На жаль, комп’ютер в ті часи ще був великою рідкістю й тому ті записи не збереглися. Тож зараз можу навести лише з пам’яті приклади, які стали для мене природною формою образного висловлення думки.

Я вже довго морочу вам голову передісторією, тож наведу одразу кілька прикладів фразеологізмів з маминого «запасу»:

Фразеологізми, мамині приклади

Живуть, як у Бога за пазухою – так говорила мам про сім’ї з достатком, в яких все ладилося.

Думають, що взяли Бога за бороду – про людей, які чогось досягли й при цьому можуть «дерти носа». Справді, ніхто з нас не знає, що буде за годину, дві, три, а не те що завтра чи в більш далекому майбутньому.

Наївся, як дурний тряпок – це говорять у тих випадках, коли людина дуже сильно наїлася, швидше переїла чи об’їлася.

Аби вовк не с… (евфемізм: «ходив до туалету»), то б за горою став – а це часто вживала мама під час городніх чи польових робіт: сапаємо, наприклад, картоплю, займемо по кілька рядків, а потім маму відволічуть якісь термінові справи, повернеться вона на свої рядки, а ми вже пішли далеко вперед. Ось вам і ціла «словесна картинка» до наведеного фразеологізму.

Беркові штани – цей фразеологізм більше використовується як евфемізм, тобто щоб не називати дурнем, говорять «беркові штани», інакше –  нерозумний. Зрозуміло, що на цьому мамин арсенал народної мудрості не вичерпувався, проте поки ми зупинимося та перейдемо до теорії.

Одразу зазначу, що про фразеологізми у нас на сайті вже ціла низка статей, зокрема про властивості фразеологізмів та властиву їм багатозначність, синонімію, антонімію читайте ТУТ, з добіркою колоритних фразеологізмів (від горшка два вершка, витрішки продавати та вскочити в халепу) познайомтеся в ЦІЙ статті.

Що таке фразеологія?

Тож фразеологізми вивчає наука фразеологія (грец. phrasis – вислів, logos – поняття, вчення). Загалом вчені розрізняють, як мінімум, два підходи до фразеології: 1) як розділ мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, тобто фразеологізми; 2) як сукупність цих самих фразеологізмів чи фразеологічних одиниць.

Що таке фразеологізм чи фразеологічна одиниця?

Ще одне визначення, без якого практично неможливо обійтися: фразеологічна одиниця (або фразеологізм) – це стійке сполучення слів, граматично організоване за моделлю словосполучення чи речення.

Фразеологізми (народні), приклади: їсть за вола, а робить за комара; на любов і смак товариш не всяк; незвані гості гризуть кості; сердите не буває сите; уміла варити, та не вміла подавати.

До характерних (визначальних) рис фразеологізмів належать:

1) семантична злитість компонентів,

2) цілісність значення,

3) автоматичне відтворення у мові.

Виділяють кілька класифікацій фразеологізмів, а також в межах класифікацій значну кількість різновидів цих стійких словосполучень.

Класифікація фразеологізмів

Розпочнемо з класифікації фразеологізмів за ознакою відтворюваності у мовленні й усталеності компонентного складу. За цією ознакою виділяють  такі основні різновиди фразеологізмів:

Фразеологізми: прислів’я

прислів’я – це образний вислів повчального змісту, що передає узагальнений суспільний досвід або формулює життєву закономірність. Зрозуміло, що прислів’я є втіленням народної мудрості з огляду на їх фольклорне походження.

Фразеологізми (прислів’я), приклади: Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить. Не їла душа часнику, то й не буде смердіти. Не слухав тата – послухаєш ката. Не соли нічиєї рани, то й твоєї не будуть. Не ті батьки, що на світ привели, а ті, що в люди вивели.

Фразеологізми: приказки

приказка – це стійкий вислів, який відзначається лаконічною будовою й використанням образної виразності, але не формулює певної закономірності чи правила. Приказки, як правило, є принагідними зауваженнями, що констатують певні риси предмета чи явища. Суттєва риса, за допомогою якої можна відрізнити прислів’я від приказки – на відміну від прислів’їв, приказки не мають повчального характеру.

Фразеологізми (приказки), приклади: Без матері і сонце не гріє. На добрий цвіт бджола летить. Поганому поросяті і в Петрівку холодно. Твердий гріх важко розкусити. Уродили на вербі груші;

Фразеологізми: крилаті вислови

крилаті вислови – часто повторювані влучні словесні формули, джерело яких може бути встановлене. Тобто на відміну від попередніх фразеологізмів, крилаті вислови не є власне українськими, народними. Проте ці фразеологізми мають інший плюси – їх легко перекладати іншою мовою (чи з іншої мови – українською).

«Класичними» джерелами фразеологізмів (їхніх прикладів) вважаються:

а) Біблія: вавилонська вежа (справа, яка ніколи не буде завершена), блудний син (людина, яка розкаялася в своїх вчинках), камінь спотикання (перешкода, на яку наражаються в певній справі), терновий вінок (страждання, мучеництво), повертається на круги своя (все повторюється);

б) антична література: авгієві стайні (занедбані справи), гордіїв вузол (заплутана справа), перейти Рубікон (зробити безповоротний крок, рішучий вчинок), самозакоханий нарцис (самозакохана людина), сізіфова праця (безплідна, важка, нескінченна робота),

в) зарубіжна література: хто бере – усе той тратить, хто дає – усе придбав (Ш. Руставелі «Витязь у тигровій шкурі»); усі жанри хороші, крім нудного (Ф. Вольтер, з передмови до комедії «Блудний син»), синій птах (М. Метерлінк, однойменна назва п’єси-казки), час – це гроші (В. Франклін); Чайльд-Гарольдів плащ (О. Пушкін, «Євгеній Онєгін»);

г) українська література: чи не добре б нам, браття, почати («Слово о полку Ігоревім»); у нашім раї на землі, нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим (Тарас Шевченко, «У нашім раї на землі»); у всякого своя доля і свій шлях широкий (Тарас Шевченко, «Сон»); на майдані коло церкви революція іде (Павло Тичина «На майдані»), нове життя нового прагне слова (Максим Рильський, однойменна поезія).

Про деякі біблеїзми ми вже говорили в попередніх матеріалах, тому можна їх знайти за активним гіперпосиланням.

Класифікація фразеологізмів В.В. Виноградова

Другою досить відомою класифікацією стійких словосполучень є класифікація фразеологізмів за семантичною злитістю компонентів авторства В.В. Виноградова. Відповідно до цієї класифікації виділяють:

1) фразеологічні зрощення – стійкі словосполучення, у яких загальне значення фразеологізму ніяк не вмотивоване, тобто воно зовсім не випливає із значення його компонентів.

Фразеологізми (зрощення), приклади: втерти маку (суворо покарати, добре провчити), заяча душа (боязка, полохлива людина), зарубати на носі (добре й надовго запам’ятати), комар носа не підточить (дуже вдало виконана робота).

2) фразеологічні єдності визначають як семантично неподільні стійкі вислови, в яких загальне значення фразеологізму вмотивоване переносним значенням його компонентів.

Фразеологізми (єдності), приклади: душа не на місці (дуже хвилюватися, тривожитися); не сунь носа до чужого проса (не втручайся не в свої справи); товкти воду в ступі (робити марну справу); топтати ряст (жити, ходити по землі).

3) фразеологічні сполучення – це вже семантично подільні стійкі вислови, до складу яких входять слова з вільним та водночас фразеологічно зв’язаним загальним значенням. У фразеологічних сполученнях загальне значення вмотивоване прямим значенням їхніх компонентів.

Фразеологізми (сполучення), приклади: взяти верх, дати спокій, заходи щодо забезпечення, брати участь.

Варто запам’ятати, що лише один з компонентів фразеологічного сполучення має самостійне значення, яке конкретизується в поєднанні з іншими словами, наприклад, дієслово брати: брати за живе (дуже хвилювати когось чи дуже дошкуляти комусь), брати рушники (свататися), брати на решето (обмовляти кого-небудь), голки в руки не брати (зовсім нічого не робити).

Необхідно звернути увагу, що чіткої межі між цими різновидами фразеологізмів (зрощення, єдності, сполучення) немає, тому інколи досить складно з’ясувати, до якого саме розряду належить той чи інший фразеологізм.

Фразеологізми, приклади: кирпу гнути (зазнаватися) – це фразеологічне зрощення чи єдність, тернистий шлях – це фразеологічна єдність чи сполучення.

Отже, ми розглянули поняття «фразеологія» та «фразеологізм», а також проілюстрували кожен різновид з двох класифікацій за допомогою власноруч підібраних прикладів фразеологізмів. Варто наголосити, що фразеологізми, їх приклади – це той матеріал, який надає нашому мовленню семантичної глибини й образності.