0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Фразеологія | 16-04-2014
фразеологізми приклади

А чи знаєте Ви ці скарби?

Стійкі вислови, особливо українські народні, – це моє особливе захоплення. Тож знову хочу вести мову про фразеологізми, їхні особливості, зокрема з наведенням цікавих прикладів.

Зверніть, будь ласка, увагу, що у нас уже є кілька матеріалів про фразеологізми, зокрема:

а) про такі цікаві фразеологізми, як від горшка два вершка, витрішки продавати, вскочити в халепу читайте із задоволенням ТУТ;

б) про біблійні фразеологізми:

- за часів Адама, від Адама, з ребра Адама, Адамові діти, праматір Єва, у костюмі Єви читайте ТУТ;

- розлогу оповідь про блудного сина знайдете за цим посиланням;

- багато чого про Вавилонську вежу прочитайте за цим посиланням;

- і, нарешті, про досить відомий камінь спотикання та його біблійну основу читайте, будь ласка, ТУТ.

Тож як не «посмакувати» такими витворами народної образності й гумору водночас, як-от: лізти в халепу (потрапляти в неприємну ситуацію) чи давати горобцям дулі (байдикувати), дати дриза (втекти) чи надавати духопелів (провчити, покарати), ловити ґав (бути неуважним, нічого не робити, упускати слушну нагоду) чи тикати під ніс кислиці (ледарювати).

І сьогодні ми вже можемо слабко уявляти, що таке «халепа», «дриз», «духопели», «ґави» чи «кислиці», проте загальне, цілісне значення всього стійкого вислову нам зрозуміле.

Тож поговорімо сьогодні про фразеологізм як єдине ціле та його властивості, зокрема схожість зі словом.

Чим вмотивоване значення фразеологізму?

Фразеологізм схожий зі словом за такими ознаками:

1. Слова в складі фразеологізму настільки «міцно тримаються одне за одного», що сприймаються як єдине ціле. Можна стверджувати, що цілісне значення фразеологізму практично не випливає безпосередньо із значень слів, які входять до його складу, як це відбувається у вільному словосполученні. «Розумними словами», тобто мовою лінгвістики, зв’язок значення фразеологізму та його форми, як і в слові, є невмотивованим.

Що це означає? Проілюструймо на прикладі фразеологізму собаку з’їсти. Насправді, ніхто не їсть ніякого собаки і, загалом, навіть не про собаку йдеться.

Стійкий вислів «собаку зїсти» означає набути певного, як правило, значного досвіду, тобто стати досвідченим фахівцем у якійсь справі.

Приклад фразеологізму нечистий на руку. Чи можна розуміти його буквально: в когось нечиста, тобто брудна… одна рука? Ні, ми прекрасно знаємо загальне значення цього стійкого вислову – нечесна людина.

Фразеологізм відтворюється, а не твориться щоразу заново

2. Дуже цікава друга властивість фразеологізму як стійкого вислову: ми їх не конструюємо щоразу заново, а відтворюємо з пам’яті в готовому вигляді, тобто як нерозривну цілісність.

Ця властивість фразеологізму відрізняє його від вільного словосполучення, яке ми щоразу заново конструюємо.

Цікаве питання: за яких умов ми відтворюємо чи згадуємо той чи інший фразеологізм?

На мій погляд, такі умови можуть виникати природно чи створюватися штучно (майже, як водойми J).

Природні умови активізації фразеологізму: мова про якусь ситуацію, яка викликає у нас згадку про той чи інший вислів, тобто активізує нашу пасивну пам’ять.

Наприклад, під час аналізу неправильного вислову (бо вживається русизм) «рахувати своїм обов’язком» пояснюю значення слова «рахувати» й на думку спадає відповідний приклад фразеологізму: «курей по осені рахують».

Інший приклад природних умов для «виринання» стійкого вислову в моїй пам’яті: йде жваве обговорення якоїсь теми. І тут один із співрозмовників говорить голосно і з виглядом великого знавця фразу, яка геть не стосується теми. Мені на думку одразу спадає такий приклад фразеологізму: «Вискочив, як Пилип з конопель», тобто раптово й невпопад.

Штучно створені умови активізації фразеологізму, тобто з метою підняття його з «надр» нашої пасивної пам’яті: викладач на занятті запитує – студенти відповідають чи виконують відповідні домашні завдання.

Для порівняння можна навести такий приклад: фразеологізм «пекти раків» означає «червоніти», проте зі словом «пекти» можна утворити купу вільних словосполучень (було б бажання та фантазія), наприклад: пекти коржі, пирога, картоплю, мясо тощо.

Фразеологізм як один член речення

3. Цікава інша властивість фразеологізму, що випливає з його цілісноті й, відповідно, неможливості розчленування. У реченні фразеологізм, як і слово, виступає одним членом речення.

Наведемо такі:

Гула горобина ніч (підмет). Він пік раків (присудок). Тугий на вухо дід (означення). Він зігнувся у три погибелі (обставина).

На це варто звернути особливу увагу.

Багатозначність фразеологізмів

4. Досить багатогранною є така властивість фразеологізму, як можливість бути багатозначним та вступати в синонімічні, омонімічні та антонімічні зв’язки.

4.1. Фразеологізми можуть бути багатозначними, тобто мати кілька значень, що встановлюється у відповідному контексті.

Приклади фразеологізмів:

гнути спину – 1) тяжко працювати;

2) принижуватися перед кимсь;

роззявити рота – 1) говорити що-небудь;

2) уважно слухати;

3) бути дуже враженим чимось;

4) бути неуважним;

5) посягати на що-небудь;

6) рватися – про взуття.

У багатозначному фразеологізмі може поєднуватися пряме значення з переносним.

Фразеологізм ставати дибки може мати:

1) пряме значення (коли йдеться про тварин) – «ставати на задні ноги».

Приклад: Коні стали дибки;

2) певним чином переносне значення (коли йдеться про предмети) – «ставати вертикально».

Приклад: Стіл став дибки;

3) повністю переносне значення (коли йдеться про людей) – «чинити опір, рішуче протестувати».

Приклад: Брат став дибки, бо це було йому не до вподоби;

Омонімія фразеологізмів

4.2. Омонімічними можна вважати такі значення фразеологізмів, які не мають між собою асоціативного зв’язку.

Приклад фразеологізмів-омонімів: закрити очі – померти; закрити очі – не звернути на щось уваги.

Синонімія фразеологізмів

4.3. Фразеологічні синоніми – це низка фразеологічних висловів, які, виражаючи одне й те саме поняття, відрізняються експресивно-змістовими відтінками або приналежністю до різних функціональних стилів мовлення.

Приклади фразеологізмів-синонімів:

В значенні «ледарювати» вживаються такі стійкі вислови: байдики бити, баглаї бити, давати горобцям дулі, ханьки м’яти, клеїти дурня, ганяти вітер по вулицях, лежні справляти, тинятися з кутка в куток, і за холодну воду не братися; бувала людина – був на коні і під конем, перейшов крізь сито й решето, не з одного колодязя воду пив, тертий калач, стріляний горобець, бував у бувальцях.

Синонімічні фразеологізми, як і звичайні слова-синоніми, відрізняються один від одного експресивно-змістовими відтінками лексичного значення.

Приклади фразеологізмів-синонімів:

В значенні «бути несамостійним» вживаються такі стійкі вислови: танцювати під чиюсь дудку (“беззаперечно виконувати”), співати з чийогось голосу (“сліпо повторювати”), дивитися чиїмись очима (“оцінювати факти з позицій іншої людини”).

Фразеологізми-синоніми розрізняються також за сферою вживання.

Приклади фразеологізмів-синонімів:

заснути вічним сном (книжн.) і врізати дуба (розм.);

до останнього подиху (книжн.) і до гробової дошки (розм.).

Синонімічні фразеологізми можуть мати у своєму складі той самий компонент.

Приклади фразеологізмів-синонімів

В значенні «розумний»: голова варить, мати голову на плечах, з головою, держати розум у голові.

В значенні «лукавити», «лицемірити» – виляти хвостом, крутити хвостом.

Обережно! Небезпека! Фразеологічні синоніми слід відрізняти від фразеологічних варіантів.

Фразеологічні варіанти – це тотожні (тобто однакові) за значенням, стилістичними й синтаксичними функціями фразеологізми, які частково відрізняються лексичним складом або порядком слів.

Приклади фразеологізмів-варіантів: взяти гору (або верх); кров пити (або смоктати); тоді, як мертвий оживе (або з гробу підніметься); в одну дудку грати (або під одну дудку грати).

Антонімія фразеологізмів

4.4. Антонімами є фразеологізми, які протиставляються за значенням.

Приклади фразеологізмів-антонімів:

співати дифірамби – поливати помиями;

ні пари з вуст – розпустити язика;

кури не клюють – як кіт наплакав,

хоч греблю гати як кіт наплакав,

набитий гаманець вітер у кишенях свистить.

Отже, фразеологізми як стійкі вислови мають спільні ознаки зі словами, зокрема. Фразеологізми, приклади – це багатющий скарб української народної творчості, які можуть прикрашати, поглиблювати, урізноманітнювати наше мовлення щодня.

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com