Культура мови: мовні кліше (частина друга)
Дорогі друзі! Опрацювання багатогранного й практично невичерпного розділу культури мови триває. Сьогодні продовжуємо працювати над мовними кліше (про те, що таке мовне кліше читайте тут) в офіційному мовленні.
Особливо це має бути цікаво тим, хто на своєму робочому місці говорить чи/та пише українською мовою. Беручи всілякі документи до рук (від наказів ректора, розпоряджень директора до інформаційних листів), роками спостерігаєш, як деякі помилки “майстерно” перестрибують з одного папірця в інший.
Ну що ж, ні для кого сьогодні не таємниця, що страшенно зручні комп’ютерні функції «копіювати» – «вставити» не лише нам допомагають, але й частенько заважають, а за умови чи то нашого незнання, чи то неуважності можуть натворити навіть лиха.
Тож переходимо до розгляду всіляких «напівукраїнських» мовних кліше та їх відповідників. Як і в попередньому матеріалі, наводимо два варіанти кожного мовного кліше в такій послідовності:
українською НЕПРАВИЛЬНО – українською ПРАВИЛЬНО.
1) В якості керівника – як керівник;
Справді, рос. качество перекладається українською якість. Що ж таке якість?
Це слово має кілька значень, зокрема
якість –
а) це ступінь вартості, цінності, придатності чогось для його використання за призначенням: якість виконаного замовлення, якість матеріалу, якість пошиття;
б) це ознака, властивість, риса: лікувальні якості кропиви, характерні якості українця.
Зрозуміло, що, наприклад, якості керівника і в якості керівника – це два різні вислови.
Тож рос. вислів в качестве руководителя переклали шляхом калькування й отримали українською в якості керівника.
Але правильно українською вживати ЯК керівник (як учитель, як посадовець…).
Наприклад:
Як керівник організації я маю бути водночас і лідером, й управлінцем, і добросовісним громадянином.
Якщо Вам потрібно надати мовленню відтінку офіційності, то можна вжити мовне кліше в ролі керівника.
Наприклад:
Трапляються випадки, коли управлінець-новачок одразу опиняється в ролі керівника великого підрозділу.
2) Вибраний на посаду – обраний на посаду;
Дієприкметник вибраний вживається в українській мові в таких значеннях: вибрані твори, вибране товариство, вибрані з купи яблука, вибрані на городі свіжі огірочки та ін.
І хоч Словник української мови твердить, що вибирати – це також «виділяти ту чи іншу особу для виконання певних обов’язків шляхом голосування» (посилання тут), проте тут я не погоджуся.
Якраз шляхом голосування обирають, а не вибирають. Чому? Бо обирають та ще й за допомогою голосування на якусь офіційну посаду для виконання певних обов’язків тощо. До речі, на сьогодні досить вживаним є словосполучення народні обранці. Так зазвичай називають депутатів Верховної Ради (звісно, так можна називати депутатів будь-якого рангу).
Наприклад:
25 травня 2014 р. обраний новий, вже п’ятий Президент України – Петро Порошенко, інавгурація якого прилюдно відбудеться за два тижні.
Звернемося до таких двох цікавих прикладів:
Народні обранці хочуть обмежити корупцію.
Народні обранці хочуть втекти з Києва.
В першому реченні про корупцію словосполучення народні обранці є стилістично нейтральним (кому, як не їм, народним обранцям, в першу чергу, варто цим нарешті зайнятися?).
В другому ж реченні про втечу це ж словосполучення набуває іронічного відтінку: що ж це за такі народні обранці, що втікають від свого народу?
3) Давайте зустрінемося – зустріньмося;
Перед нами калькований переклад з російської мови давайте встретимся. Справа в тому, що в російській немає простої форми (читай: з одного слова) дієслів наказового способу першої особи множини (читай: ті, що стосуються нас).
Натомість в українській такі форми природні, як-от: пишімо, ходімо, прочитаймо, привітаймо тощо.
Наприклад:
Зустріньмося завтра о шостій годині вечора на бульварі біля годинника.
Поговорімо про це наступного разу.
Зрозуміло, що дієслово давати в формі першої особи множини – давайте – вживається, але як основне смислове, а не допоміжне.
Наприклад:
Для швидкого одужання давайте хворому щодня свіжі фрукти.
4) Закалятися водою – загартовуватися водою;
Помилка полягає в тому, що закалятися в українській мові русизм, тобто так званий «недопереклад» з російської.
Запам’ятаймо, що будь-які вправи чи процедури, спрямовані на стимулювання захисних сил нашого організму, стосуються загартування.
Наприклад:
Сьогодні фахівці радять загартовувати дитину водою з перших місяців життя.
5) Знаходитися в лікарні – перебувати в лікарні або лікуватися;
Сьогодні в українській мові дієслово знаходитися розглядаємо як зворотну форму дієслова знаходити. Зазвичай щось може знаходитися після того, як його загубили.
Наприклад:
Дівчина довго уважно переглядала книжкові полиці, але необхідний словник все ніяк не знаходився.
В цьому ж реченні йдеться про марні пошуки. Погляньмо!
Наприклад:
Наречений для нашої знайомої все ніяк не знаходився: чи то їй в око не впадав, чи то сам носа вернув. Що ж, як відомо, за вибірки дістануться перебірки (про цей вислів детальніше читайте тут).
Натомість дієслово перебувати вживається в таких значеннях: перебувати (територіально) в лікарні, в санаторії, в Німеччині, в тітки тощо.
До речі, в певному стані також перебувають, як-от: перебувати в депресії.
Наприклад:
Отримавши радісну звістку, жінка ще довго перебувала в стані емоційного піднесення.
!Зверніть увагу! На мою власну думку, в лікарні можна як перебувати, так і лікуватися або, наприклад, консультуватися в лікаря.
Наприклад:
Коли ти мені зателефонував, я перебувала ще в лікарні (наприклад, вийшла з кабінету лікаря і якраз стояла в коридорі).
Інший приклад:
Жінка лікувалася (а не знаходилася!) в стаціонарному відділенні цієї лікарні вже не вперше.
Майже читаю ваше зауваження з приводу того, що в наведене речення вкралася тавтологія: лікувалася в лікарні, але можна опустити слово лікарня, тоді все звучатиме набагато краще.
Наприклад:
Жінка лікувалася в стаціонарному відділенні вже не вперше.
Лікуватися чи оздоровлюватися можна і в санаторії.
Наприклад:
У зв’язку зі складним перебігом хвороби дитина оздоровлювалася (а не знаходилася!) в санаторії впродовж трьох місяців.
Отже, перебувати вживається в тих випадках, коли людина випадково чи не зовсім опиняється на території чи в приміщенні лікарні або санаторію (тобто йдеться про місце перебування).
6) Команда лідирує – команда є лідером;
Як підкреслює пані Сербенська, в дієслові лідирувати має бути голосна Е замість И, оскільки англ. leader – укр. лідер, відповідно й похідне дієслово має бути з Е: лідерувати.
Проте форма лідерувати практично не вживається, тому найкраще звернутися до синонімічного мовного кліше бути лідером.
Наприклад:
Українські вболівальники майже одноголосно визнали, що «Шахтар» впродовж останніх п’яти років є лідером українського футболу.
7) Питання вартує уваги – питання варте уваги;
В українській мові дієслово вартувати вживається в таких значеннях, як-от: вартувати свою Батьківщину, вартувати при вході, вартувати стадо корів, вартувати біля ліжка хворого.
Проте питання не потрібно вартувати, тобто його стерегти чи охороняти. Тому правильно вживати прикметник вартий (у значенні: такий, що заслуговує на щось), як-от: справа не варта стількох переживань; вона не варта того, щоб про неї стільки думали; не варта шкурка вичинки.
Наприклад:
Це питання не варте уваги стількох учасників конференції.
8) Принесло збитків на суму – завдало збитків на суму;
Приносити можна в дар чи в жертву (якщо говоримо про вислови), а збитків, клопоту, сорому, страху завдають.
Наприклад:
Цьогорічна стихія завдала селянам збитків на суму 100 тис. грн.
Чинний правопис завдає багато клопоту й викладачам, і студентам.
9) Розписатися у відомості – підписатися у відомості;
Дієслово розписатися в офіційному мовленні вживається у значенні зареєструвати шлюб (колись у загсі, тепер у рагсі).
Наприклад:
Юрій з Наталкою нарешті цієї суботи розписалися: після п’яти років вагань Наталчин батько таки дав згоду.
Якщо йдеться про засвідчення документа чи його частини власним підписом, то вживаємо мовне кліше підписатися у відомості.
Наприклад:
Отримавши належні мені за виконане замовлення гроші, я маю підписатися у відомості.
!Зверніть увагу! На мою думку, для надання мовленню більшої офіційності варто також використовувати мовне кліше поставити підпис або засвідчити підписом (щоправда, в останнього значеннєвий відтінок вже трохи інший).
Отримавши належні мені за виконане замовлення гроші, я маю поставити підпис у відомості.
Інший варіант:
Своїм підписом у відомості я маю засвідчити, що отримала належні мені гроші.
10) Складати екзамен – складати іспит (здавати екзамен);
З цих трьох варіантів потрібно вибрати
зовсім неправильний – складати екзамен,
не дуже правильний (калька з російської) – здавати екзамен,
найкращий в українській мові – складати іспит.
Хоча й екзамен, й іспит – обидва слова-запозичення, проте іспит давніше й тому більше прижилося та набралося ознак «українськості».
Наприклад:
Для сучасних горе-студентів не має особливого значення, який іспит складати: аби дядько Гугл був завжди під рукою.
Дорогі друзі! Зверніть увагу!!!
Відеопояснення до правильного вживання слів знаходитися – перебувати варто (!) переглянути за цим посиланням.
Отже, ми з вами опанували ще частинку матеріалу з культури мови, зокрема десять мовних кліше та їх відповідники українською мовою. Для полегшення запам’ятання перераховую їх ще раз, звісно, ПРАВИЛЬНІ варіанти: як керівник, обраний на посаду, зустріньмося, загартовуватися, перебувати в лікарні (лікуватися), команда є лідером, питання варте уваги, завдало збитків на суму, підписатися (поставити підпис) у відомості, складати іспит.
Наведу приклад курйозного вживання слова. З дитинства пам’ятаю – у нас в селі (с. Боровиця, Чигиринський р-н), коли молоді брали шлюб, то про них говорили “вони списалися”, а не “розписалися”. Логічно, бо “роз” говорить про роз’єднання, а не про об’єднання двох доль.
Дякую, пане Миколо, за цікавий приклад. Дуже логічно, хоча на сьогодні й багатозначно.
привіт, пані Людмило. Дякую за такий гарний і такий необхідний блог. Маю одне питання, яке завжди збиває мене з пантелику: то ж як правильно вживате слово “давати” у зворотах? Я знаю, що в українській мові у значенні заклику до дії це слово не вживається: давайте читати, давайте розглянемо та інші. У Вашому блозі я також знайшла таке пояснення. Хоча, на Вашій сторінці у розділі “Про мене” http://l-ponomar.com/pro_mene/ , я зустрічаю цей зворот ” давайте зробимо кроки”. То як бути?:)
Що ж, Христю, Ви молодець! Звичайно, потрібно сказати (я так і виправлю зараз): “зробімо перші кроки”. У Ваших прикладах: читаймо, розгляньмо…, тобто вживаємо наказовий спосіб дієслів першої особи множини. Тож пишімо, говорімо, фотографуймо без… давайте (хоч як це хочеться :)). Дякую, що помітили і в мене недогляд. Таке пильне прочитання завжди стимулює мати належну форму.