Мовна картина світу зафарбовує довкілля в національні тони?
В нашій політично напруженій ситуації хочу запропонувати відволіктися на… лінгвістично-національні барви. За часів незалежності вчені не раз зверталися до розгляду такого поняття, як мовна картина світу.
«Національні барви й мовна картина світу – взаємопов’язані поняття?», – запитаєте ви. Так, справді, ще й дуже тісно.
Калина червона чи… біла?
Почнемо з яскравих прикладів. Скажіть, не задумуючись, з яким кольором у Вас асоціюється… калина?
Звісно, з червоним (опитала вже досить значну студентську аудиторію, відповідь однозначна).
А чи знаєте Ви, що така ж сама калина в перекладі з німецької означає… снігова куля. То з яким кольором в такому разі асоціюється ця рослина в німців? – З білим. Чому? – Завдяки кольору квітів і формі суцвіття. То що, в українців і в німців ця рослина різна? Та ні, ми ж навіть в одних широтах проживаємо.
Ось ми й зрозуміли з прикладу, що мовна картина світу – це цікаво, корисно й серйозно! Почнемо з понять «мова» та «мислення», на яких базується термін «мовна картина світу».
Мова та мислення: поняття
Мова та мислення – взаємопов’язані поняття. Скажіть, будь ласка, як ми мислимо – за допомогою образів чи речень? Часто перша відповідь – за допомогою образів. В такому разі згадаймо випадок, коли нас незаслужено образили чи насварили. Сповнені через край емоцій, ми ведемо в голові розмову, висуваючи вагомі аргументи на свій захист. То чи можемо ми думати без мовних засобів – слів, словосполучень, речень, фраз? Звичайно, що ні!
Відповідно, й говорити без попередньої думки – часто ганебна річ. Пам’ятаєте, як мама чи татко Вас у дитинстві навчали: спочатку подумай, а тоді скажи. Проте нам, дорослим, це теж не завадить пам’ятати, особливо, коли наші емоції (здебільшого, негативні) «перехлюпують через вінця».
Лінгвістична довідка
Звернемося до визначення такого поняття, як мислення. Зрозуміло, що всі …надцять визначень ми перераховувати не будемо, а виберемо на свій смак лише одне.
Мислення – це процес відображення в людській свідомості навколишнього світу, процес пізнання людиною предметів та явищ об’єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях.
Основні одиниці мови – слово і речення.
Основні одиниці мислення – поняття (виражаємо словом), судження (передаємо розповідними реченнями), умовивід (передаємо реченням).
Приклади взаємозв’язку одиниць мови з одиницями мислення
З метою ілюстрації тісного взаємозв’язку між одиницями мови та мислення звернемося до такого прикладу:
поняття: сніг (позначене словом);
судження: Падає білий іскристий сніг (позначене реченням);
умовивід: Прийшла зима (позначене реченням).
Чи впливає мова на спосіб світосприймання?
Відомий мовознавець світового рівня Вільгельм фон Гумбольдт (1767–1835) стверджував, що різні мови – це не різні позначення однієї й тієї самої речі, а різне її бачення. Тобто особа, предмет чи явище однакові в багатьох народів, але бачать їх по-різному.
Отже, погляд на світ не універсальний для всього людства, а національно специфічний, тому носії різних мов можуть бачать світ інакше.
Саме з цією особливістю пов’язаний в етнолінгвістиці (також в психолінгвістиці, соціолінгвістиці) такий термін, як мовна картина світу. Звернемося до його визначення.
Що таке мовна картина світу?
Мовна картина світу – це зафіксована в мові й специфічна для кожного мовного колективу схема сприйняття дійсності.
Як і кожне явище, мовну картину світу дуже цікаво розглядати на конкретних прикладах.
Порівняймо мовні картини світу українців та німців, особливості яких відбилися в мові.
Розглянемо, для прикладу дуб й калину в українській та в німецькій мовах.
Дуб в українців – чоловіча сила, міць, могутність
В українців дуб – символ мужності, чоловічого достоїнства, сили, могутності, витривалості.
Часто в українському фольклорі дуб – це символ гарного парубка. Про сильного чоловіка говорять: «Міцний, як дуб».
А тепер уявіть собі на хвильку, кого чи що може символізувати дуб у німців, враховуючи той факт, що у німецькій мові дуб… жіночого роду: die Eiche.
Справді, це складно уявити, не те, що сприйняти. Нічого не скажеш: інакша мовна картина світу, яка складалася віками.
Калина в німців – геть не символ дівочості?
Ще один яскравий приклад. В українців калина символізує ніжність, красу, чистоту, дівчину, дівоцтво, любов і навіть Україну.
Калина символізує дівчину в народній пісні «Ой у полі кущ калини», початок якої наводимо:
Ой у полі кущ калини
Нахилився до води
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди?..
Далі калина оповідає свою не дуже щасливу дівочу долю.
Паралель між калиною та Україною проводиться в славнозвісному гімні українських січових стрільців, щоправда авторського походження «Ой у лузі червона калина»:
Ой у лузі червона калина
Похилилася,
Чогось наша славна Україна
Зажурилася…
І знову повертаємося до німців. Виявляється, калина в німецькій мові… чоловічого роду (der Schneeball), та ще й перекладі означає «снігова куля».
Штани, ножиці, двері… що тут впадає в око?
І таких прикладів можна знайти немало. Частина з яких – не настільки яскраві, бо не знайшли своє відображення в фольклорі на рівні символіки тощо.
Так, німецькою мовою штани, ножиці, двері вживаються в однині і належать до жіночого роду (die Hose(n), ножиці – die Schere(n), двері – die Tür(en)).
І найбільш кричуща несправедливість німецької мовної системи з погляду нас, українок, – це слово дівчина… середнього роду (das Mädchen).
Отже, мовна картина світу – це цікаве лінгвістичне явище, яке пересічним читачам впадає в око завдяки своїй оригінальності, незвичності. Тому мовна картина світу сьогодні активно досліджується на межі різних мов.
Мовна картина у слов’ян також має велику різницю? Як порівняти українців і росіян?
В українській мові: “дружина”, “подружжя”; в рос. мові: “жена”, “супруги”. Т. чином українська “дружина” є ще й “другом”, подругою – тобто рівноправним партнером, тоді як у російській м. “жена” походить від від лат. geneo (народжую), тобто “та, яка народжує” – і цим її функції, очевидно, обмежуються, про дружбу і рівноправ’я не йдеться. Відповідно “подружжя” – там, де присутня дружба (пор. “одружитися”), “супруги” – ті, які просто разом (“су-“) мають “перти плуга” (“-пруги”) тощо.
Так, справді за допомогою таких звичних слів видно особливості сприйняття світу, зокрема ролі дружини в сім’ї в українців та росіян (лише за допомогою мови).
Інший приклад в цьому річищі – рос. “больница” (там, де “болеют”) і укр. “лікарня” (там, де лікують).
дякую, дуже цікаво 🙂
люблю подібні порівняння в мовах
І Вам, пане, дякую за активність. Спробуємо продовжити цю тему в подальших матеріалах.
Дякую за запитання. У слов’янських мовах також є різниця в мовній картині світу. Звичайно, не настільки велика, як між слов’янськими та германськими, наведеними мною на прикладі української та німецької мов.
Наприклад, в українців двері мають лише форму множини, в російській – це однина жіночого роду, тобто дверь.
А більше – це буде моє домашнє завдання 🙂
нет отдельной двери в украинском это плохо)), в турецком что пешком что на самолете что на корабле что на поезде – пошел. То есть тот язык совершенней который развивается вместе с цивилизацией, и заимствует все лучщее у других, В России давно уже больниц нет.)) клиники, мед. центры. И регистратур нет -рецепшены. Я не против использовать заимствованые слова , Пол россии говорит -шо. Жириновский против – так ему в клинику)))))
Дякую, пане Сергію, за висловлені думки. У відповідь ділюся своїми:
1) по-перше, в українській мові НЕ немає окремих дверей (такий варіант чую вперше), а річ сприймається у множині, наприклад: російські “ножницы” Ви також сприймаєте, що не має окремих ножниць?
2) по-друге, переваги мови не в ОДНОманітності (в англійській GO вживається в багатьох випадках), а, навпаки, в РІЗНОманітності;
3) по-третє, на мою ОСОБИСТУ думку, критерій досконалості не варто застосовувати до будь-якої мови;
4) по-четверте, будь-яка мова (якщо вона жива, тобто нею користуються) розвивається, як Ви говорите, разом з цивілізацією (наприклад, хто сьогодні вживає такий архаїзм, як десниця? Це, якщо не знаєте, права рука). На сьогодні в багатьох мовах, зорема і в українській, і в російській, є багато запозичень, часто не завжди виправданих. Ви, до речі, про деякі з них в російській мові говорите;
5) а з приводу улюбленого ШО, то це розмовне мовлення, яке НІКОЛИ в ЖОДНІЙ мові не буває літературним (це зовсім не на захист Жириновського :)).
Мабуть, достатньо всіляких моїх думок. Читайте, пане Сергію, та пишіть ще. Зав’язується цікава розмова 🙂
Дякую зацікаву статтю.
Багато що пояснює. З книг, фільм і мультиків я давно помітила, що у нас з американцями різне сприйняття тварин. Найперше, що згадується – білочка. У нас це улюблений пухнастик дітлашні, ми носимо їм горішки у ліс і т.д. Американці їх вважають підлими і тупими, навіть обзивають один одного “тупа білка”.
Це цікаво, будь ласка, продовжіть список прикладів, які вам відомі.
Дякую і Вам, пані Євгеніє, за уважне прочитання й висловлений коментар. Справді, різні національності бачать по-різному світ навіть завдяки мові. Спробую продовжити цю тему.
Доброго дня! Дякую автору за цікаву статтю! Часто звертав увагу при поїздках в інші країни, але ніколи не знав про мовну картину світу.Зараз знаходжусь в США, і дуже цікаво спостерігати відмінність у світосприйнятті в залежності від мови. Навіть при спілкуванні, часом, важко пояснити якісь українські цінності і світобачення, тому, часто це приходиться враховувати коли спілкуєшся на теми символів або певної ідеї. Чекаю ще цікавих статей стосовно цієї теми!
Щиро дякую, пане Миколо, за добрі слова. Надсилайте цікаві історії чи приклади.