Односкладні номінативні речення

Сьогодні мова про односкладні номінативні речення. Це особливі односкладні речення, бо в них головний член речення – підмет. Цим вони відрізняються від інших видів односкладних речень – означено-особових, неозначено-особових, узагальнено-особових та безособових з головним членом речення – присудком. Перейдемо до визначення, що ж таке односкладні номінативні речення.

Номінативні (називні) речення – це односкладні речення з головним членом речення – підметом, у яких констатується існування явищ, подій або предметів.

Головний член речення – підмет – виражається іменником, рідше числівником або особовим займенником у називному відмінку чи кількісно-іменним словосполученням:

1. З головним членом речення-іменником:

Напр.: Ранок. Сонце. Перше проміння.

2. З головним членом речення-займенником:

Напр.: Ми. Ніхто. Вона!

3. З головним членом речення-числівником:

Напр.: Двоє. Троє. Семеро.

4. З кількісно-іменними словосполученнями:

Напр.: Одна думка. Дві долі. Три брати.

Характерні ознаки односкладних номінативних речень:

– вживаються лише у значенні теперішнього часу;

– не бувають заперечними.

За змістовим критерієм номінативні речення поділяють на:

1) буттєві, які відображають навколишню дійсність:

Великодня писанка. Смачна пасочка. Рясний дощ;

2) вказівні, у яких значення буття доповнюється вказівкою на предмети і явища, що передається частками ось, от, он, онде, осьде:

Ось моя рідна домівка. Онде його двір. А он їхні батьки;

3) емоційно-оцінні, в яких почуття чи емоції підкреслюються за допомогою слів який, такий, що за, ну і:

Який же здоровань! Що за красуня! Ну і моторна!

4) спонукальні, які містять наказ або розпорядження:

– Вогонь! – скомандував лейтенант.

– Перо! – повернувся писар.

Зверніть увагу! Односкладні номінативні речення, що складаються із означення + підмета легко змінюються на двоскладні з такою структурою: підмет + складений іменний присудок, у якому опущене дієслово-зв’язка.

Наприклад:

Дрібний дощ. – Односкладне номінативне речення.

Дощ (є) дрібний. – Двоскладне речення.

Увага! Також необхідно розрізняти односкладні номінативні та двоскладні речення:

Якщо при підметі є другорядний член групи присудка – додаток або обставина, то це двоскладне неповне речення:

Сонячний зайчик – номінативне речення.

Сонячний зайчик (є) на скатертині – двоскладне з пропущеним присудком.

Весела усмішка – номінативне речення.

Весела усмішка (є) на батьковому обличчі – двоскладне з пропущеним присудком.

Номінативні речення близькі за значенням до деяких двоскладних конструкцій:

Дощ. – Падає дощ.

Відмінність між односкладними номінативними та двоскладними спостерігається у двох сферах:

– у значенні;

– у сфері використання.

Двоскладні речення передають предикативні відношення, називаючи предмет і дію, яка йому властива.

Односкладні номінативні речення за допомогою лише одного члена фіксують і предмет думки, і його наявність. Насамкінець варто додати, що односкладні номінативні речення часто вживаються в художньому стилі (в описах) та в публіцистичному стилі (у заголовках).