5 клас. Речення: підмет, присудок
Нова українська школа. 5 клас.
У лютому – березні п’ятикласники починають вивчати речення.
І тут потрібно зрозуміти та запам’ятати на все життя основні терміни.
1. Речення – це одне або кілька слів, якими виражаємо відносно закінчену думку.
Наприклад.
Речення, що складається з ОДНОГО слова.
Весна. Дніпро. Світає. Зеленіє.
Речення, що складається з багатьох (ДВОХ і більше) слів.
Учитель пояснює.
Учитель пояснює правило.
Учитель пояснює правило вживання великої літери.
Учитель пояснює правило вживання великої літери у власних назвах.
Як бачимо, таке речення можна поширювати.
2. Речення – це найменша одиниця людського спілкування.
Справді, чи спілкуємося ми за допомогою окремих звуків?
Окремих слів?
Чи навіть словосполучень?
Звісно, що НІ! Повноцінно спілкуємося за допомогою речень.
Рухаймося далі!
3. Інтонація
Щоб дотриматися правильної інтонації в реченні, потрібно робити паузи.
Пауза. За допомогою паузи
- позначаємо початок і кінець речення;
- відділяємо речення одне від одного.
Пам’ятаймо, що читати потрібно не поспішаючи. Це помилка дітей, які лише вчаться читати. Зазвичай вони не роблять пауз у кінці речення. І тоді речення всі зливаються. І зрозуміти таку читанину досить складно.
4. Зв’язок слів у реченні.
Речення – це дружна сім’я, в якій слова міцно зв’язані одне з одним.
Цей зв’язок є такий:
- за змістом:
Що це означає?
Складаючи речення, ми підбираємо необхідні слова.
Наприклад, у нас набір слів: Петро, м’яч, стати, ложка, футболіст, він, грати, рюкзак, мріяти, будинок…
Ми вибираємо близькі за змістом, щоб висловити свою думку:
Петро грає м’ячем. Він мріє стати футболістом.
- граматичний:
Тобто слова пов’язуються в реченні за допомогою закінчень і службових слів – прийменників та сполучників.
Приклад граматичного зв’язку за допомогою закінчення.
- Сестричка читає цікаву книгу.
Пояснення. У цьому реченні словосполучення «цікава книга» поєднане з присудком за допомогою закінчень: …читає (що?) цікаву книгу.
Приклад граматичного зв’язку за допомогою сполучника та прийменника+ закінчення.
Діти загрібали та збирали в кошики опале листя.
Пояснення. Присудки поєднані за допомогою сполучника та, після другого присудка в реченні стоїть прийменник в.
Тож слова в реченні пов’язані ніби невидимими гачечками.
Ми не використовуємо набір слів: Учень, писати, кульковий, ручка.
У реченні слова пов’язані за змістом і граматично (за допомогою закінчень, сполучників, прийменників): Учень пише кульковою ручкою.
Речення має граматичну основу.
5. Граматична основа = підмет + присудок:
Друзі помирилися.
Граматична основа = лише присудок: Ідуть на стадіон.
Граматична основа = лише підмет: Вірні друзі.
Підмет і присудок – головні члени речення.
6. Підмет – це головний член речення, що називає предмет, про який ідеться в реченні, і відповідає на питання: хто? що?
Зверніть увагу!
Підмет завжди виражений називним відмінком іменника або займенника.
Наприклад: Люди творять історію.
Історія твориться людьми.
Вони боронять рідний край.
7. Присудок – це головний член речення, що називає дію, стан або ознаку, приписувану підмету, і відповідає на питання:
- що робить підмет?
- що з ним робиться?
- який він є?
- хто він такий?
- що він таке?
Присудок виражений найчастіше дієсловом, рідше – іменником, прикметником, числівником.
У 988 році князь Володимир (що зробив?) охрестив Русь-Україну.
Українці – (хто вони такі?) європейський народ.
Пояснення до вправ
Вправа 1. Речення з одним головним членом (односкладне) потрібно замінити на речення з двома головними членами речення (двоскладним).
Вдома пахло свіжозвареним борщем.
Ми з’ясовуємо, про що йдеться в реченні, тобто хто головний і ставимо в називному відмінку.
Вдома пах свіжозварений борщ.
У цьому реченні слово «борщ» стає підметом, присудок залишається, лише трішки змінює форму – узгоджується з присудком.
Вправа 2. Речення з двома головними членами (двоскладне) потрібно замінити на речення з одним головним членом речення (односкладним).
У Карпатах часто дмуть холодні вітри.
Вітри (що роблять?) дмуть. У цьому реченні підмет – вітри, присудок – дмуть.
Варіанти зміни цього двоскладного речення в односкладне.
Односкладне речення з присудком. У Карпатах часто дме. Питання: Хто дме у Карпатах? – Невідомо. Особа не встановлена.
Односкладне речення з підметом. Холодні вітри. Питання: Які вітри? – Холодні.
Отже, у реченні може бути один головний член речення – присудок або підмет, а може бути більше.
Основні визначення – речення, граматичний зв’язок, підмет, присудок – подано за підручником для 5-го класу:
Заболотний О.В. Українська мова: підручн. для 5-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. К.: Генеза, 2022. 240 с.