Додаток – другорядний член речення
Нова українська школа. П’ятий клас.
Сьогодні у нас другорядний член речення – додаток.
Продовжуємо вивчати речення.
Минулого разу розглядали головні члени речення – підмет і присудок.
Розпочнемо з визначення.
Додаток – це другорядний член речення, який називає предмет і відповідає на питання будь-якого відмінка, крім називного.
Одразу згадуємо запитання цих відмінків:
Родовий відмінок: кого? чого?
Давальний відмінок: кому? чому?
Знахідний відмінок: кого? що?
Орудний відмінок: ким? чим?
Місцевий відмінок: на кому? на чому?
Пам’ятаймо: для того, щоб визначити, яким членом речення є те чи інше слово в реченні, потрібно до нього поставити питання.
У реченні додаток підкреслюють пунктирною лінією.
Увага! Пояснюю, як швидко й легко знайти в реченні додаток.
Крок 1. Додаток як другорядний член речення дружить із головним членом речення – присудком.
Тож спочатку потрібно знайти в реченні присудок, а потім від нього поставити питання до додатка.
Наприклад: Говоріть завжди (що?) правду.
Від присудка ставимо питання до додатка: говоріть (що?) правду.
Додаток правду виражений іменником у знахідному відмінку.
Крок 2. Додаток найчастіше виражений іменником або займенником.
Наприклад: Я чесно признаюся (кому?) тобі.
Від присудка ставимо питання до додатка: признаюся (кому?) тобі.
Додаток тобі виражений займенником у давальному відмінку.
Крок 3. Додаток може бути виражений сполученнями слів: іменник + прийменник або займенник + прийменник.
Дівчина покладається (на кого?) на собаку.
Ставимо питання від присудка до додатка: покладається (на кого?) на собаку.
Додатком є сполучення слів (прийменник + іменник) – на собаку.
Крок 4. У реченні може бути кілька додатків, але всі питання ставимо від присудка.
Я дарую (кому?) тобі (що?) букет.
Ставимо питання від присудка до одного додатка, а потім – до іншого. Послідовність не має значення, адже це два різні додатки.
Дарую (кому?) тобі.
Додаток тобі виражений займенником у давальному відмінку.
Дарую (що?) букет.
Додаток букет виражений іменником у знахідному відмінку.
Увага! Небезпека допустити помилку!
У прикладі Дарую (що?) букет можна ПОМИЛКОВО визначити, що додаток букет стоїть у називному відмінку. НІ!
Запам’ятаймо!
Додаток НІКОЛИ не може стояти в називному відмінку!
У цьому прикладі додаток букет стоїть у знахідному відмінку без прийменника. І таких додатків дуже багато.
Наприклад. Вчора повідомили, написали, оприлюднили, оголосили (що?) новину.
У цьому реченні всі присудки стосуються одного додатка – новину, вираженого іменником у знахідному відмінку.
Вправи.
У цьому параграфі є вправа, де потрібно з одним іменником скласти два речення так, щоб у першому цей іменник був підметом, у другому – додатком.
Справді, і підмет, і додаток називають предмет чи особу. Але їхня роль у реченні зовсім різна: підмет – головний член речення, навколо нього все відбувається. Додаток – на другому плані, він другорядний член речення.
Візьмемо іменник бузок.
Приклад 1. Навесні бузок (що робить?) зацвітає пишним цвітом.
У цьому реченні бузок – головний член речення, підмет.
Від підмета ставимо питання до присудка: бузок (що робить?) зацвітає.
У цьому реченні підмет бузок виражений іменником у називному відмінку.
До речі, в цьому реченні є і додаток: зацвітає (чим?) цвітом.
Приклад 2. Бузок садять для огорожі чи вітрозахисної смуги.
У цьому реченні ставимо питання від присудка: садять (що?) бузок.
Тут бузок є додатком, вираженим іменником у знахідному відмінку.
Можна скласти речення так, що додаток бузок змінить свою форму, тобто буде вживатися в іншому відмінку.
Приклад 3. Травень завжди асоціюється (з чим?) з бузком.
Тут додаток бузком виражений іменником в орудному відмінку.
Отже, ми зрозуміли, що додаток як другорядний член речення
- завжди на другому плані в реченні,
- що додаток дружить із присудком і питання ставиться від присудка до додатка,
- що додаток ніколи не може бути в називному відмінку.
Визначення додатка як другорядного члена речення подано за підручником для 5-го класу:
Заболотний О.В. Українська мова: підручн. для 5-го кл. закл. заг. серед. освіти / Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. К.: Генеза, 2022. 240 с.
І останнє: оскільки цей матеріал саме для п’ятикласників, тут не розкрито всі різновиди додатків та не вживаються всі терміни, як наприклад, прямий і непрямий додаток.
Наша мета – закласти п’ятикласникам основи розуміння синтаксису ЗРОЗУМІЛО.