4
Автор ludmyla_alla | Рубрики Культура мови | 23-05-2014
культура мови: лікуємо прийменик ЗА

Лікуємо вживання прийменника ЗА. Ви не проти?

Дорогі читачі! В нашому одинадцятому матеріалі з культури мови розглядаємо вживання досить простого, на перший погляд, прийменника ЗА. Але, як кажуть українці, не так сталося, як гадалося.

Справді, цей матеріал дався мені майже потом і кров’ю :), бо саме під час роботи над ним з’ясувалося, що вживання прийменника ЗА має чималенько всіляких «витонченостей» (читай: ледве помітних особливостей), яких майже не було в попередніх прийменників.

Тому вживання прийменника ЗА розподілено нами на три частини: ненормативне, варіативне (тобто паралельне вживання двох форм) та нормативне. Необхідно зазначити, що поодинокі приклади вживання прийменника ЗА, визнані нами як ненормативні, деякими вченими вважаються варіативними (в матеріалі я на них не зупиняюся).

На моє щире переконання, мовознавство все більше має прагнути до одного нормативного вживання, а не до кількох варіантів. Саме останнє приводить до такого мовознавчого явища, як розхитування норм літературної мови. А з погляду викладача-практика беру сміливість стверджувати, що завжди доступнішим і зрозумілішим є один варіант порівняно з кількома.

Тож пропоную всім охочим зануритися з головою (проте не так вже й глибоко та надовго) в різні приклади й теоретичні зауваги щодо вживання прийменника ЗА в українській мові.

I. НЕНОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА в українській мові

ЗА = НА + Знахідний відмінок

За адресою писати – на (кого? що?) адресу писати;

за бажанням клієнта – на (кого? що?) бажання клієнта;

за вимогою митників – на (кого? що?) вимогу митників;

за закликом патріотів – на (кого? що?) заклик патріотів;

за клопотанням керівництва – на (кого? що?) клопотання керівництва;

одержати переказ за рахунком – одержати переказ на (кого? що?) рахунок;

Наприклад:

На бажання клієнтів керівництво ухвалило рішення ввести електронний розрахунок.

На вимогу митників пасажиру довелося викласти всі продукти харчування з валізи.

Я нарешті одержала обіцяний переказ на власний рахунок у банку.

ЗА = ПО + Давальний відмінок

За голосом впізнати – по (кому? чому?) голосу впізнати (АБО впізнати з (кого? чого?) голосу);

за обличчям пізнати – по (кому? чому?) обличчю пізнати;

за одягом скласти враження – по (кому? чому?) одягу скласти враження.

Наприклад:

Легко впізнати людину по голосу, якщо це найрідніший голос у світі.

Дуже часто перше враження про людину, як відомо з народної мудрості, складається по одягу.

!!!АЛЕ:

жити за голосом сумління (за яким критерієм?).

ЗА = ПО + Знахідний відмінок

Відправити за хлібом – відправити по (кого? що?) хліб;

занадитися за вівцями – занадитися по (кого? що?) вівці;

їздити за картоплею – їздити по (кого? що?) картоплю.

Наприклад:

В дитинстві мене часто відправляли батьки в магазин по хліб.

Сучасна ситуація з викраденням чиновників на Сході України схожа на відому казку про вовка, який занадився в чужу отару по вівці.

ЗА = З + Родовий відмінок

За назвою дипломної роботи – з (кого? чого?) назви дипломної роботи;

за політичними мотивами – з (кого? чого?) політичних мотивів.

Наприклад:

Обєкт і предмет дослідження можна встановити, як правило, лише з назви дипломної чи дисертаційної роботи.

Сьогодні ухвалено рішення про міжнародні відносини України з Європою, виходячи з політичних мотивів.

ЗА = З + Орудний відмінок

За допомогою рятувальників – з (ким? чим?) допомогою рятувальників.

Наприклад:

Людина була врятована від страшної смерті з допомогою рятувальників.

Сьогодні значна частина українських студентів здобувають вищу освіту з допомогою батьків.

ЗА = ДО + Родовий відмінок

Взятися за роботу – взятися до (кого? чого?) роботи;

додати за смаком – додати до (кого? чого?) смаку,

Наприклад:

Варто лише дружно взятися до немилої роботи, й кінець вже буде не таким далеким.

Дуже часто в рецептах радять додавати сіль до смаку: справді, у кожного своє розуміння солоної/несолоної їжі.

Казенна духовність українцям не до смаку: результати опитування (заголовок статті з сайту УКРАЇНСЬКА ПРАВДА від 07.08.2013). 

ЗА = В (У) + Родовий відмінок

За напрямком руху – в (кого? чого?) напрямку руху;

за нею водиться звичка – в (кого? чого?) неї є звичка (АБО вона має звичку).

Наприклад:

В напрямку руху колони військових машин видимість була обмеженою через густий туман.

Останнім часом рух потягів у напрямку Криму зазнав значних змін.

В неї є звичка ділитися на ФБ посиланнями на якісні ресурси.

АБО: вона має звичку ділитися з друзями пережитими враженнями.

ЗА = ПРО + Знахідний відмінок

Дбати за справедливість – дбати про (кого? що?) справедливість.

Наприклад:

Як ми все більше переконуємося, в нашій державі дбати про справедливість не так легко.

В сучасному світі вже професіонали пропонують дбати про вашу репутацію, але чи завжди з допомогою прозорих методів і засобів?

ЗА = ЧЕРЕЗ + Знахідний відмінок

За браком коштів (часу) – через (кого? що?) брак коштів (часу);

за недбалістю – через недбальство.

Наприклад:

Через брак часу ми щодня щось не встигаємо: чи, можливо, ми просто нераціонально його використовуємо?

Через брак коштів моя мрія про ремонт квартири вже вкотре залишається лише мрією.

Через недбальство пішохода ледь не загинули всі пасажири мікроавтобуса.

ЗА = Безприйменникові конструкції

Родовий відмінок

Працівники за такими спеціальностями – працівники (кого? чого?) таких спеціальностей.

Наприклад:

Уряд Канади з 1 травня 2014 року запрошує на постійне місце проживання іноземних фахівців таких спеціальностей, як-от: менеджери, програмісти, м’ясники, вантажники.

Орудний відмінок

Завдячує за це другові – завдячує (ким? чим?) цим другові.

Різнитися за віком – різнитися (ким? чим?) віком (літами).

АЛЕ: однакові за віком.

Наприклад:

Олеся завдячує своїми глибокими філологічними знаннями своїй найулюбленішій шкільній вчительці української мови.

Своїм життям поранений завдячує досвідченому хірургу, який повернув постраждалого з «того світу».

Сини різнилися не лише віком, але й характером: старший – спокійний і тихий, молодший – жвавий та галасливий.

АЛЕ:

Навіть однакові за віком діти далеко не одночасно починають повзати, ходити, говорити.

Називний відмінок

За свідченням сучасних ЗМІ – як свідчать (хто? що?) сучасні ЗМІ.

Наприклад:

Як свідчать сучасні ЗМІ, Україна вже майже на порозі грандіозних змін. Інше питання – хороших чи поганих?

II. ВАРІАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Доглядає за дитиною – доглядає (кого? що?) дитину.

Наприклад:

Українська держава дає можливість мамі доглядати дитину до трьох років зі «страшенною» фінансовою підтримкою – 130 грн. у місяць.

Зрозуміло, що догляд за дитиною сьогодні за такі гроші – хороша тема для театру абсурду.

!Зверніть увагу! Як на мене, то із знахідним відмінком без прийменника краще вживати дієслово (доглядати кого? немовля, немічну бабусю), а в прийменникових конструкціях з прийменником за можна вживати як дієслово, так і віддієслівний іменник (доглядати за шкірою і догляд за шкірою).

III. НОРМАТИВНЕ ВЖИВАННЯ

прийменника ЗА

Вживання прийменника ЗА є нормативним у тих випадках, коли вживається:

1) з Родовим відмінком у значенні часу:

за часів Римської імперії, за керівництва Петренка;

АЛЕ неправильно:

за часів дитинства, юності – в дитинстві, в юності!!!

2) із Знахідним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкта: взятися за ручку дверей, сісти за нову статтю;

2) інструменту: табурет за стіл править;

3) місця: вийти за хвіртку, виїхати за ворота,

4) часу: за тиждень настане Різдво, зустріч призначили за три дні (у значенні через);

5) причини: сперечатися за місця в партері;

6) мети: боротися за єдність;

7) способу дії: тримати за ручку;

8) міри й ступеня: наймолодшому було за тридцять;

9) порівняння: швидший за всіх;

10) атрибутивні: освіту маєш за девять класів.

3) з Орудним відмінком у таких значеннях:

1) об’єкту: тягнутися за друзями;

2) місця: за полем видніється дубовий гай;

3) часу: за літом прийде осінь;

4) причини: за турботами забув про відпочинок.

Отже, ми з вами опанували особливості вживання займенника ЗА в українській мові, зокрема способи заміни ненормативних висловів, варіативні та нормативні словосполучення та сполучення слів.

Окремо виділяємо невеличкий опус з культури мови, зокрема щодо правильного називання всіляких маніпуляцій з телефоном.

Актуально ПРО звичайний ТЕЛЕФОН

Сьогодні мобільний зв’язок – невід’ємна частина життя кожного з нас, що забезпечує: вирішити нагальне питання, можливість почути рідний голос, поділитися думками чи враженнями, бути спокійним (чи неспокійним :)) за дитину тощо.

З огляду на таку важливість телефону в сучасному суспільстві, взяла на себе сміливість виділити «навколотелефонні лінгвістичні твердження» як окрему підтему.

Дорогі друзі! Дуже часто ми чуємо такі вислови, як: говорити по телефону чи повідомляти за телефоном.

В обох випадках ми маємо справу з неправильними прийменниковими конструкціями. Чому?

По телефону – калька з російської мови.

Рос. говорить по телефону – укр. говорити (розмовляти) по телефону.

Досить відома майже автоматична заміна російського по українським за (у випадках з іншими прийменниками це правильно, про що читайте в нашій статті тут).

АЛЕ за телефоном – це «результат бездумного прагнення очистити українську мову від калькування з російської» .

Цієї думки дотримуються маститі мовознавці, серед яких, наприклад, наш сучасник професор Олександр Пономарів (з його блогом можна ознайомитися тут)

Помилка грубішає, коли ми говоримо: дзвонити за телефоном, оскільки дзвонять у шкільний дзвінок чи в двері.

Натомість в українській мові є похідне дієслово, досить милозвучне й стилістично виправдане – телефонувати, яке природно вживається з прийменником на, як-от: телефонувати на номер гарячої лінії.

Отже, щодо телефонного зв’язку правильно вживати такі слова та словосполучення:

1) телефоном;

наприклад:

Говоріть телефоном чіткіше, оскільки Вас погано чутно.

Сьогодні досить довго можна розмовляти телефоном, оскільки мобільний звязок став дешевшим, ніж 10 років тому.

Новини нашому керівникові часто повідомляємо телефоном.

АБО

Прошу звертатися за номером телефону, вказаним у резюме.

2) телефонувати на…

наприклад:

Передати інформацію про ДТП можна на такі номери телефонів: 060… (а не за телефонами 060…).

Як телефонувати на міські номери з таксофону?

Підсумок:

1) коли йдеться загалом про телефонний зв’язок, то варто вживати телефоном. Адже так само говоримо про інші види зв’язку: передавати повідомлення телеграфом, надсилати листа поштою.

Наприклад:

Чи відповідає правилам ділового етикету запрошення телефоном на офіційну зустріч?

2) коли йдеться про телефонний зв’язок із вказівкою номера телефону чи лише його назви, то варто вживати вислів телефонуйте на… номер (номери)…

Наприклад:

Телефонуйте на мій номер, вказаний у резюме.

Пропоную також невеличку табличку

для кращого запам’ятовування

Неправильно

Правильно

1.

Спілкуватися по телефону спілкуватися телефоном
2. Повідомляти за телефоном 060…

повідомляти на номер телефону 060…

АБО

телефонувати на номер 060…

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Коментарі (4)

Шановна пані Пономаренко, неймовірно цікаво те, що ви робите, та я спантеличена двома моментами щодо п.2 прикладів нормативного вживпння. “Об’єкт” у родовому відмінку має закінчення -а, а не -у. І моє чуття мови протестує проти “запитувати ЗА стан науки”… Треба ПРО стан. Як і питати ЗА нього = питати ЗАМІСТЬ нього, а ПРО – якщо цвкавитись його життям… Може, я неправильно зрозуміла Вас у тексті… Читала й писала бо з мобільного. Щиро дякую. Наталія Литвиненко

Щиро дякую, пані Наталю, за ретельне прочитання матеріалу й помічені моменти, проти яких справедливо (маю визнати) “протестує Ваше чуття мови”.
По-перше, абсолютно погоджуюся з поміченою Вами помилкою в закінченні слова “об’єкт” і одразу виправляю – об’єкта.
По-друге, приклади, які впали Вам в око, мені також не до вподоби (недаремно я над ними довго мізкувала). Моє чуття мови говорило теж саме, що й Ваше: краще питати ПРО нього та ПРО стан науки.
АЛЕ Словник української мови та Словник українських прийменників пропонують навзані мною варіанти об’єктних відношень як нормативні. От я й схилилася перед їхнім авторитетом, хоча, як переконуюся ще раз після Вашого коментаря, даремно.
Тому замінюю ці два приклади на інші, в яких вживання прийменника ЗА не викликає сумнівів: взятися за ручку дверей, сісти за нову статтю.
Як бачите, Ваші думки просто безцінні.
Щиро, Людмила Пономаренко

Шановна пані Людмило! Дякую за ґрунтовні коментарі щодо вживання прийменників. Проте раджу Вам не використовувати вставну конструкцію “як на мене”, краще її замінити на такі: “на мою думку”, “вважаю”, “переконана”. Таке зауваження я мала під час випускного іспиту від доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника Інституту української мови НАН України. З повагою канд. філол. наук Іванна Мислива-Бунько

Щиро дякую, пані Інно, за пораду. Спробую виправити цю конструкцію в попередніх матеріалах і не вживати у майбутніх. Завжди відкрита до слушних порад.

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com