0
Автор ludmyla_alla | Рубрики Теоретичні відомості про мову: лексика | 14-02-2014
Метафора, персоніфікація

Дрімають ялини в дивному спокої – метафора чи персоніфікація?

Шановні друзі! Розглянемо з вами основні образні засоби (інша назва – тропи), в базуються на переносному значенні слова. Тож перейдемо до аналізу метафори, метонімії, синекдохи, персоніфікації. Персоніфікація (інша назва – уособлення) – це  різновид метафори.

Метафора це перенесення назви з предмета на предмет за схожістю. Схожість чи подібність предметів та явищ при метафоризації слід розуміти максимально широко.

В основі метафори лежить схожість:

1) за кольором: зелений туризм, чорний піар, жовта преса;

2) за формою: гірський хребет, круглий стіл;

3) за розташуванням: ніс корабля, хвіст потягу;

4) за виконуваною функцією: двірник (в машині), місто-супутник, причепа (череда)  та ін.

Зверніть увагу, що різновидом метафори є персоніфікація (інша назва – уособлення).

Персоніфікація – це різновид метафори, в якому перенесення назви відбувається з особи на предмет, тобто відбувається своєрідне олюднення.

Персоніфікація характерна художньому стилю. Класичні приклади персоніфікації – звірі чи рослини поводять себе, як люди – говорять, думають, журяться тощо.

Наприклад: вірш “Засмутилось кошеня” Платона Воронька

Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня.

І прикинулося вмить, що у нього хвіст болить.

Довго думав баранець і промовив як мудрець:

– Тут причина непроста – треба різати хвоста!

Кошеня кричить: – Ніколи! Краще я піду до школи

В наведеному вірші всі дії, які НЕРЕАЛЬНІ для тварин – кошеняти та баранця, – це персоніфікація чи уособлення.

Метонімія – це перенесення назви з одного предмета на інший засуміжністю (інакше кажучи, близькістю). Суміжність предметів слід розуміти максимально широко.

При метонімії простежується зв’язок між:

1) автором та його твором: читати М. Хвильового (замість: твори М. Хвильового), слухати М. Лисенка (замість: оперу М. Лисенка);

2) між предметом і матеріалом: спортсмен узяв золото (замість: золоту медаль), продається порцеляна (замість: порцеляновий посуд);

3) між посудиною і вмістом: чайник закипів (замість: вода в чайнику), випив склянку соку (замість: сік зі склянки);

4) між місцевістю і людьми, які в ній перебувають: Запоріжжя аплодує (замість: мешканці Запоріжжя); об’єднана Європа заявила (замість: європейські країни, що об’єдналися);

5) між дією і її виконавцями: ревізія виявила (замість: члени ревізійної комісії), студентська рада розглянула проект (замість: члени студентської ради).

Синекдохаце перенесення назви з одного предмета на інший за кількісним співвідношенням між ними. Синекдоха – це різновид метонімії.

При синекдосі вживається:

1) частина замість цілого: накивати п’ятами (замість: втекти), сто голів худоби (замість: сто тварин);

2) однина замість множини: карась добре ловиться (замість: карасі добре ловляться), соняшник у полі (замість: соняшники в полі);

3) множина замість однини: буде наших заробітчан і по Туреччинах, і по Німеччинах (замість: будуть вони працювати і в Туреччині, і в Німеччині).

Отже, ми з вами розглянули поняття – метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, в основі яких лежить перенесення значення слова. Крім того, з’ясували основні види та характерні риси метафори, метонімії, синекдохи, персоніфікації.

 

Поделиться в соц. сетях

Share to Google Plus
Share to Odnoklassniki

Також на цю тему Ви можете почитати:

Написати коментар

© 2014, www.l-ponomar.com